Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №645/3806/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/3806/26

Провадження № 3/645/786/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Мартинової О.М.,

секретаря судового засідання – Кривченко Т.В.,

захисника - Трубчанінова С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

28.04.2026 року до Немишлянського районного суду міста Харкова з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 , 20.04.2026 року о 09 год. 49 хв. в м. Харкові по проспекту вул. Амосова, 35, керував транспортним засобом «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродня блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП «ХОР ОКНЛ» по вул. Ахієзерів, 18а в м. Харкові відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

До канцелярії суду не надходила клопотань від ОСОБА_1 про відкладення судового засідання.

Крім цього, судом враховуються строки, передбачені ст.294 КУпАП, а також те, що захисник Трубчанінов С.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , приймає участь у судовому засіданні та надав до суду свої клопотання та пояснення.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

За таких обставин, враховуючи вимоги ст. ст. 268, 294 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 та за участі його захисника, виходячи з відомостей, що є наявні в матеріалах цього провадження.

У судовому засіданні захисник Трубчанінов С.О. пояснив, що його підзахисний свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнає, та просив провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування свого клопотання зазначив, що наявний у матеріалах справи відеозапис не фіксує факту наявності ознак наркотичного сп`яніння у вигляді вираженого тремтіння пальців рук та поведінки, що не відповідає обстановці, які зазначені в протоколі серії ЕПР1 № 645392 від 20.04.2026 р.. Натомість відеоматеріали чітко відображають, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 здійснювалася спільно з представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі — ТЦК та СП). Ситуативна напруженість водія була викликана виключно присутністю військових службовців та їхніми діями. Вважає, що зазначені факти свідчать про ймовірне використання процедури зупинки та оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП не з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, а як інструменту примусового психологічного тиску та сприяння посадовим особам ТЦК та СП у фізичному затриманні особи. Наголошує, що факт перебування особи на військовому обліку чи розшуку в межах мобілізаційних заходів не є предметом розгляду у даному провадженні, не належить до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП та не може слугувати підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР. У контексті цього, напружена поведінка громадянина є природною реакцією на загрозу протиправного обмеження волі, що корелює з офіційними даними Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (доповідь від 13.04.2026 р. щодо критичного зростання кількості системних порушень прав громадян під час проведення мобілізаційних заходів у м. Харків. Разом з тим, одразу після оформлення адміністративних матеріалів, з метою реалізації свого права на об`єктивне встановлення істини, ОСОБА_1 самостійно прибув до спеціалізованого закладу охорони здоров`я - КНП ХОР «ОКНЛ» відділення цілодобової експертизи алкогольного чи наркотичного сп`яніння, куди раніше направлявся працівниками поліції та пройшов огляд на стан сп`яніння .

Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Ст. 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

П. 1.3 Правил дорожнього руху (далі – ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

П. 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом – Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції).

Щодо першого способу, поліцейські проводять огляд та оформлюють результати огляду лише щодо стану алкогольного сп`яніння за наявності певних умов. В усіх решта випадках має бути застосований другий спосіб (тобто огляд має бути проведений лікарем закладу охорони здоров`я).

Відповідно до п. 9 ч. ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої 09.11.2015 року № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством (п.3 розділу ІІІ Інструкції).

Відповідно до п. 15 розділу ІІ Інструкції, за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду (п. 16 розділу ІІІ Інструкції).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №645392 від 20.04.2026 року, складеного інспектором роти № 3 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Труфановим М.С., ОСОБА_1 , 20.04.2026 року о 09 год. 49 хв. в м. Харкові по проспекту вул. Амосова, 35, керував транспортним засобом «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродня блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП «ХОР ОКНЛ» по вул. Ахієзерів, 18а в м. Харкові відмовився.

Судовим розглядом встановлено, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, крім протоколу, підтверджується:

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 20.04.2026 року;

- рапортом, складеним інспектором роти № 3 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції М. Груфомовим.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення також підтверджується відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, зроблених під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , які записані на DVD-R диск. Як вбачається з відеозапису, під час перевірки документів, що посвідчують особу водія, після запитання про військово-облікові документи ОСОБА_1 виявив бажання скористатися правовою допомогою, після чого перебував у автомобілі, при зверненні до останнього працівників поліції ОСОБА_1 не реагував, зачинившись в салоні автомобілі, вбачаючи ознаки наркотичного сп`яніння працівниками поліції через зачинені двері транспортного засобу було запропоновано ОСОБА_1 пройти відповідно до встановленого законом порядку огляд на стан наркотичного сп`яніння, останній пропозицію працівників поліції проігнорував, про що працівниками поліції було повідомлено, що дії розцінюються як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, повідомлено наслідки такої відмови та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи сторони захисту, про відсутність факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом суд вважає безпідставними та такими, що суперечать фактичним обставинам справи і спростовуються наявними у справі доказами. З вказаного вище відеозапису цілком зрозуміло, що водієм автомобіля був саме ОСОБА_1 , факт керування транспортним засобом не заперечувався самим ОСОБА_1 під час спілкування останнього з працівниками поліції. Отже, сумнівів в тому, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом у суду не виникає, оскільки вказані обставини в повній мірі доведено належними та допустимими доказами, які долучені до матеріалів справи. Об`єктивних даних про те, що транспортним засобом керувала інша особа, в матеріалах справи немає.

Суд враховує, що повідомлення поліцейськими ОСОБА_1 про перевірку військово-облікових документів, не надавало йому підстав для невиконання законної вимоги поліцейського щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Суд зауважує, що особисті мотиви відмови від проходження медичного огляду не звільняють водія від обов`язку, передбаченого п. 2.5 ПДР, а саме на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд не приймає до уваги доводи сторони захисту про відсутність ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 , так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , у якого працівники поліції виявили ознаки наркотичного сп`яніння, а саме неприродня блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі у лікаря нарколога відмовився. Доводи, що насправді відеоматеріалами не доведено, що ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного сп`яніння, відхиляються судом, оскільки є суб`єктивною оцінкою захисника візуального стану особи, у якої працівники поліції, уповноважені виявляти такі ознаки, виявили їх і висунули законну вимогу пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, а також такі доводи не спростовують відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку. Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на її внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів, відомих цій особі, і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі. Переглянутий відеозапис події, зроблений за допомогою нагрудної камери поліцейського, який є об`єктивним доказом у справі, незалежним від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи, дає підстави стверджувати про те, що ОСОБА_1 дійсно відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Разом з тим, суд критично оцінює наданий стороною захисту виписку №411 із медичної карти амбулаторного хворого від 20.04.2026 року, враховуючи, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, а не за керування автомобілем у стані наркотичного сп`яніння.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Протокол про адміністративне правопорушення свідчить, що з боку працівників поліції ОСОБА_1 була надана можливість надати особисті пояснення з приводу вчиненого правопорушення, однак останнім пояснення не надавалися.

Заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, невідповідність внесених до протоколу даних, порушення при запропонованому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння не заявляв.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції.

Таким чином, з врахуванням викладеного, поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 645392 від 20.04.2026 року стосовно ОСОБА_1 складено в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

З врахуванням наведеного вище, суддя вважає доведеним невідповідність дій ОСОБА_1 вимогам п.2.5 Правил дорожнього руху України, які зобов`язують водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, в діях ОСОБА_1 , які мали місце 20.04.2026 року, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно ст. 34 КУпАП обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, судом не виявлено.

Відповідно до довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області старшого лейтенанта поліції О.Кирюша, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно облікових даних ІПНП отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 16.04.1998 року.

Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , з метою виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 665 грн. 60 коп..

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 283-285, КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя –

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника - адвоката Трубчанінова Станіслава Олеговича про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення - відмовити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції статті, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік .

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити, що згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Також роз`яснюємо що згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О. М. Мартинова