Суд: Салтівський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 02 серпня 2026 р.
Справа: №643/1536/26
Суддя: Олійник О. О.
Справа № 643/1536/26
Провадження № 2-др/643/46/26
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.08.2026 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Олійника О.О.,
за участю секретаря судового засідання Новакової Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сковири Л.Ю. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, заборгованості, пені, інфляційних втрат, додаткових витрат,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 29.06.2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за аліментами на підставі Договору про визначення місця проживання дітей, умов їх утримання, участі у вихованні батьків у їх вихованні та про сплату аліментів від 11.11.2024 року в розмірі 80 000 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 80 000 гривень. Збільшено розмір аліментів, визначених в нотаріально посвідченому Договорі про визначення місця проживання дітей, умов їх утримання, участі у вихованні батьків у їх вихованні та про сплату аліментів від 11.11.2024 року, та ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію у розмірі 50% фактично понесених додаткових витрат на розвиток здібностей та фізичне виховання дітей в розмірі 24 384 гривень. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1064,96 гривень.
06.07.2026 року за допомогою системи «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сковира Л.Ю. подала заяву про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, заборгованості, пені, інфляційних втрат, додаткових витрат, щодо вирішення питання про розподіл судових витрат на правову допомогу.
В обґрунтування клопотання зазначила, що рішенням Салтівського районного суду м. Харкова від 29.06.2026 у справі № 643/1536/26 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, заборгованості, пені, інфляційних втрат, додаткових витрат задоволено частково. У позовній заяві в даній справі було зазначено орієнтовну суму судових витрат, що на момент подання позову складали 15 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу. Отже позивачем дотримані приписи процесуального Закону, зокрема ч. 1 ст. 134 Цивільного процесуального кодексу України. Не вирішеним залишилося питання про розподіл витрат понесених Позивачем на правничу допомогу у загальному розмірі 17 500,00 грн. Для визначення розміру понесених судових витрат на правничу допомогу з метою розподілу таких витрат Позивачем подається детальний опис (наданих послуг) виконаних робіт - Додаткова угода № 1 від 10.01.2026 та Додаткова угода № 2 (Детальний опис наданих послуг виконаних робіт) від 30.06.2026 до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 05 01/2026 від 05.01.2026. Адвокатом виконано роботу та надано послуги на загальну суму 17 500 грн., яка детально обґрунтована в Детальному описі (наданих послуг) виконаних робіт. До обсягу виконаної адвокатом роботи та наданих послуг входить: надання усних юридичних консультацій Клієнту з приводу стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за аліментами, пені, інфляційних втрат, 3% річних, а також збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей та компенсації додаткових витрат (1 година) - 2 000 грн 00 коп.; аналіз наданої Клієнтом документації та здійснення розрахунків заборгованості, пені, інфляційних втрат, 3% річних, збирання доказів (2 години) - 2 500 грн 00 коп.; аналіз судової практики щодо стягнення заборгованості за аліментами, застосування наслідків прострочення грошового зобов`язання та збільшення розміру аліментів (1,5 години) - 2 000 грн 00 коп.; складання позовної заяви до Салтівського районного суду м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за аліментами, пені, інфляційних втрат, 3% річних, аліментів на утримання неповнолітніх дітей у збільшеному розмірі та компенсації додаткових витрат - 5 500 грн 00 коп.; а також, як було визначено у Додатковій угоді №1 від 10.01.2026 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 05-01/2026 від 05.01.2026, участь у кожному судовому засіданні складає 2 750,00 грн. Адвокат Сковира Л.Ю. була присутня на судових засіданнях у справі №643/1536/26 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за аліментами, пені, інфляційних втрат, 3% річних, аліментів на утримання неповнолітніх дітей та компенсації додаткових витрат: 16.04.2026; 24.06.2026 (2 судових засідання) - 5 500,00 грн. Як визначено Додатковою угодою №1 від 10.01.2026, оплата гонорару адвоката за виконання завдань, що зазначені у пп. 1-4 цієї Додаткової угоди №2, здійснена у розмірі 12 000,00 грн - безготівково на поточний рахунок Адвокатського бюро «Сковира та партнери» НОМЕР_1 ). (АТ КБ «ПриватБанк», рахунок № ОСОБА_1 внесено на поточний рахунок Адвокатського бюро «Сковира та партнери» кошти у загальному розмірі 17 500,00 грн (платіж 2 500,00 грн від 24.06.2026 та 3 000,00 грн від 17.04.2026, а також платежем 12 000,00 грн від 31.01.2026), а отже завдання, зазначені у пп. 1-5 Додаткової угоди №2, є оплаченими у повному обсязі. Вважає, що заявлений розмір понесених Позивачем витрат на правову допомогу співмірний із складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, який детально розписаний у Детальному описі виконаних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та значенням справи для Позивача. А також є повністю обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. Вважає, що Позивачем додано достатньо доказів, що підтверджують суму понесених витрат на правничу допомогу та які мають бути відшкодовані Відповідачем на користь Позивача.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 24.07.2026 прийнято до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сковири Л.Ю. про ухвалення додаткового рішення, призначено судове засідання.
Належним чином повідомлені учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 29.06.2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за аліментами на підставі Договору про визначення місця проживання дітей, умов їх утримання, участі у вихованні батьків у їх вихованні та про сплату аліментів від 11.11.2024 року в розмірі 80 000 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 80 000 гривень. Збільшено розмір аліментів, визначених в нотаріально посвідченому Договорі про визначення місця проживання дітей, умов їх утримання, участі у вихованні батьків у їх вихованні та про сплату аліментів від 11.11.2024 року, та ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію у розмірі 50% фактично понесених додаткових витрат на розвиток здібностей та фізичне виховання дітей в розмірі 24 384 гривень. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1064,96 гривень.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 липня 2026 року за допомогою системи «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сковира Л.Ю. подала заяву про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, заборгованості, пені, інфляційних втрат, додаткових витрат.
Крім того, питання щодо судових витрат представником позивача порушувалось у позовній заяві.
Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що представник позивача звернулась до суду із заявою про стягнення судових витрат на правничу допомогу у передбачені положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України строки.
Положеннями ч. 1 ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Процесуальним законодавством передбачений механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
Статтею 141 ЦПК України передбачено вирішення питання розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача - адвокат Сковира Л.Ю. надали суду такі документи: копію договору про надання правничої допомоги № 05-01/2026 від 05.01.2026; копію Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 05-01/2026 від 05.01.2026; копію Додаткової угоди № 2 Детальний опис (надання послуг) виконаних робіт про надання правничої допомоги № 05-01/2026 від 05.01.2026; копію платіжної інструкції № @2PL354831; копію платіжної інструкції № @2PL501256; копію платіжної інструкції № @2PL454264.
У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
З урахуванням викладеного, суд, керуючись принципами справедливості та верховенством права, виходячи з реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин цієї справи, а також, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, вважає доцільним здійснити розподіл витрат сторони позивача на надання правової допомоги у розмірі 5000 грн., що підлягають відшкодуванню на користь позивача з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 141, 142, 258-261, 270, 353, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сковири Л.Ю. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, заборгованості, пені, інфляційних втрат, додаткових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень 00 копійок.
Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного додаткового судового рішення. Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту додаткового судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .
Суддя - О.О. Олійник
Оригінал: reyestr.court.gov.ua