Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №624/819/26 — Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/819/26

№ провадження 3/624/312/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

селище Кегичівка 04 серпня 2026 року

Суддя Кегичівського районного суду Харківської області Куст Н.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, протокол серії ЕПР 1 №734799 від 01 серпня 2026 року, відповідно до якого

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт Кегичівка Кегичівського району Харківської області, українець, громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , освіта вища, неодружений, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

-за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Кегичівського районного суду Харківської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №734799 від 01 серпня 2026 року ОСОБА_1 01 серпня 2026 року о 23 год 09 хв в с-щі Кегичівка, дорога С211519 керував ТЗ у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Drager Alcotest 6810 ARBL-0853, тест №914, результат позитивний 2,30 проміле, з результатом згодний, від огляду на стан алкогольного сп`яніння у лікаря-нарколога відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений згідно ст. 266 КУпАП, чим порушив п. 2.9 а ПДР України.

Дії кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 , 04 серпня 2026 року подав до суду заперечення в якому просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Заперечення обґрунтовано тим, що, на його думку зупинка транспортного засобу була здійснена без наявності визначених законом підстав.

Зазначає, що відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право зупинити транспортний засіб виключно за наявності підстав, передбачених законом. При цьому працівники поліції посилалися на отримане повідомлення від невідомого громадянина, який нібито повідомив про вчинення ним адміністративного правопорушення, однак відмовився назвати свої анкетні дані.

Вказує, що єдиним документом, який підтверджує існування такого повідомлення, є рапорт поліцейського. На його переконання, рапорт є внутрішнім службовим документом, складеним самим працівником поліції, який здійснював зупинку транспортного засобу, а тому не може вважатися самостійним об`єктивним доказом факту отримання повідомлення від сторонньої особи, оскільки не містить відомостей, які дозволяють перевірити джерело інформації, час її отримання, зміст повідомлення та особу заявника. У зв`язку з цим вважає, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б підтверджували наявність передбаченої статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» законної підстави для зупинки транспортного засобу.

Крім того, зазначає, що огляд на стан алкогольного сп`яніння повинен проводитися виключно з дотриманням вимог статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Посилається на те, що перед проведенням огляду поліцейський повинен роз`яснити водієві порядок застосування спеціального технічного засобу, на вимогу надати сертифікат відповідності та свідоцтво про його повірку, провести огляд із дотриманням вимог інструкції виробника, а також належним чином оформити його результати. На думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час дослідження відеозапису суд повинен перевірити, чи зафіксовано на ньому роз`яснення прав та порядку проведення огляду, використання нового мундштука, підготовку приладу до роботи, повідомлення результату огляду, а також роз`яснення права не погодитися з результатом та пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я. Вважає, що за відсутності відповідної відеофіксації письмові документи не можуть автоматично підтверджувати дотримання процедури проведення огляду.

Також зазначає, що не відмовлявся від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я, а навпаки висловив намір його пройти, однак, як стверджує, таке прохання працівником поліції було проігноровано, вважає, що матеріали справи містять суперечності щодо дотримання процедури притягнення його до адміністративної відповідальності, які відповідно до статті 62 Конституції України, а також ст. 251, 252, 280 КУпАП повинні тлумачитися на його користь.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, але в своєму запереченні просив провести розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні досліджені матеріали справи, а саме:- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №734799;

- рапорт поліцейського з реагування патрульної поліції СПД № 1 ВП № 1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області від 01 серпня 2026 року, з якого вбачається, що під час несення служби до працівника поліції надійшло усне звернення від невідомого громадянина який називати свої дані відмовився про те, що водій автомобіля Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_3 , керує транспортним засобом будучи в нетверезому стані, прохав негайно відреагувати на його повідомлення. У рапорті зазначено, що після отримання вказаного повідомлення транспортний засіб було зупинено, водієві роз`яснено причину зупинки, у нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота та порушення мови, після чого запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, який проведено на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6810 ARBL-0853, тест № 914, за результатом якого встановлено 2,30 проміле алкоголю. Також у рапорті зазначено, що ОСОБА_1 від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я відмовився, у зв`язку із чим відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що підставою для проведення огляду стали виявлені у водія ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота та порушення мови. Огляд проведено із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6810 ARBL-0853, за результатами якого встановлено 2,30 проміле алкоголю. В акті міститься підпис ОСОБА_1 про згоду з результатом огляду, а також підпис поліцейського, який проводив огляд.

- роздруківку результату тестування спеціальним технічним засобом Drager Alcotest 6810, з якої вбачається, що огляд проведено 01 серпня 2026 року о 23 год 19 хв із використанням приладу ARBL-0853, тест № 914, результат тестування становив 2,30 проміле алкоголю. Роздруківка містить дані про особу, яка проходила огляд, та підписи поліцейського і водія.

- направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було направлено до КНП КСР «Кегичівська ЦРЛ». У направленні зазначено виявлені у водія ознаки алкогольного сп`яніння, результат огляду на місці із застосуванням спеціального технічного засобу 2,30 проміле, а також міститься запис про те, що від огляду в закладі охорони здоров`я особа відмовилася, про що зроблено відповідну відмітку.

- досліджено долучений працівником поліції відеозапис, знятий на портативний відеореєстратор Tecsar BD2530A, інвентарний № 1014896274, який містить відеофіксацію події, пов`язаної зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , з якого встановлено, що службовий автомобіль поліції здійснював рух позаду автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , після чого транспортний засіб було зупинено. До водія підійшов працівник поліції, представився та повідомив, що підставою для зупинки є отримана інформація про те, що даним транспортним засобом керує особа, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння, при цьому послався на п. 3 ч.1 ст 35 Закону України «Про Національну поліцію». Після цього працівник поліції запропонував водію надати посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Під час спілкування з водієм працівник поліції повідомив про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота та порушення мови, поцікавився, чи вживав водій алкогольні напої, на що останній відповів «ні». Надалі ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager», роз`яснено порядок проведення такого огляду, після чого проведено тестування та повідомлено його результат. Після оголошення результату огляду працівник поліції запитав у водія, чи бажає він пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я. При цьому відеозапис не містить однозначно зафіксованої відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду. Натомість о 23 год. 16 хв. 28 сек. на відеозаписі зафіксовано відповідь водія «так», після чого працівник поліції повідомив про складання відносно нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, роз`яснив права та обов`язки, передбачені законом, і розпочав оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП, з таких підстав.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Розглядаючи довід ОСОБА_1 щодо незаконності зупинки транспортного засобу, суд зазначає, що відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

З дослідженого судом відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу працівник поліції представився та повідомив водію, що причиною зупинки є наявна інформація про керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Після цього працівниками поліції було перевірено документи водія та під час спілкування із ним виявлено ознаки алкогольного сп`яніння.

Разом із тим матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували існування такої інформації до моменту зупинки транспортного засобу. На підтвердження зазначених обставин органом поліції надано лише рапорт працівника поліції, у якому зазначено, що до нього звернувся невідомий громадянин, який повідомив про керування особою транспортним засобом Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_3 , у нетверезому стані.

Суд зазначає, що рапорт є службовим документом, складеним безпосередньо працівником поліції, та сам по собі не є достатнім доказом існування передбаченої п.3 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» інформації про вчинення адміністративного правопорушення. Особу заявника не встановлено, будь-яких відомостей, які б дозволяли перевірити факт отримання такого повідомлення, час його надходження, зміст повідомлення чи достовірність викладених у ньому відомостей, матеріали справи не містять.

При цьому матеріали справи не містять будь-яких об`єктивних доказів, які б підтверджували факт отримання працівниками поліції такої інформації. Зокрема, відсутні відомості про реєстрацію такого повідомлення на лінії «102», відсутні дані щодо його реєстрації в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, а також відсутній будь-який аудіозапис чи інші об`єктивні матеріали, які б підтверджували факт надходження такого повідомлення.

За таких обставин суд доходить висновку, що органом поліції не доведено наявності законних підстав для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Оскільки подальші процесуальні дії працівників поліції, у тому числі проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення, були здійснені після зупинки транспортного засобу, законність якої не підтверджена належними та допустимими доказами, отримані внаслідок таких дій докази не можуть бути покладені в основу висновку про винуватість особи.

У зв`язку з тим, що зупинка автомобіля була здійснена без законних на те підставах, то всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи щодо нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення.

Такий висновок узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 березня 2019 року у справі № 686/11314/17.

Ця обставина є самостійною підставою для закриття провадження у справі.

Разом із тим, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи суд також надає оцінку іншим доказам, покладеним в основу протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Вимогами відповідно до ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Склад правопорушення це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення чи витребувано необхідні додаткові матеріали.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9 «а» ПДР України передбачено, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння встановлений Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103.

Так, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Перелік ознак сп`яніння викладений в п.п.3,4 Інструкції. Так ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 6 р. І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби).

Згідно п.10 р. ІІ Інструкції, результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 6 р. І, п.п.1-9 р. ІІ Інструкції, п. 3, 6, 7, 8 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Суд звертає увагу на суперечності між письмовими доказами та відеозаписом щодо проходження ОСОБА_1 медичного огляду у закладі охорони здоров`я.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення, рапорті працівника поліції та направленні на медичний огляд зазначено, що ОСОБА_1 від проходження медичного огляду відмовився.

Водночас із відеозапису вбачається, що після повідомлення результату огляду на запитання працівника поліції щодо проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я (у лікаря нарколога) ОСОБА_1 о 23 год. 16 хв. 28 сек. відповів: «Так».

За таких обставин відеозапис не дає підстав для беззаперечного висновку про те, що ОСОБА_1 однозначно відмовився від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я саме у той спосіб, як це зазначено у протоколі та направленні на медичний огляд.

Отже, письмові матеріали справи в частині відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду не узгоджуються зі змістом дослідженого судом відеозапису, який є об`єктивним технічним засобом фіксації перебігу подій.

Наведені факти свідчать про неналежність доказів у справі, які не тільки не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи, зокрема стосовно обставин вчинення особою діяння, що ставиться їй у провину, але і оформлені у такий спосіб, який викликає сумніви щодо об`єктивності і повноти дій уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, які могли нести формальний характер з метою притягнення водія до адміністративної відповідальності.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зокрема, органом поліції не доведено наявності законної підстави для зупинки транспортного засобу, а досліджені судом письмові докази містять суперечності із відеозаписом щодо обставин проходження ОСОБА_1 медичного огляду в закладі охорони здоров`я. Такі суперечності не були усунуті під час судового розгляду та виключають можливість покладення зазначених доказів в основу висновку про винуватість особи.

Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 734799 від 01 серпня 2026 року, не доведена належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами. Усі сумніви щодо доведеності вини особи відповідно до статті 62 Конституції України тлумачаться на її користь, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 11.06.2004 року встановлено, що згідно зі ст. 245 КУпАП (80732-10) суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.

Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень (п. 110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97). Відповідне також узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП.

ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «...суд не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)» (справи «Малофєєв проти Росії», рішення від 30 травня 2013 року та «Карелін проти Росії», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

У відповідності до п. 43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу "поза розумним сумнівом" у справі "Авшар проти Туреччини") доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Отже, суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ч.1 ст. 130, ст. 221, 247, 280, 283-289 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження по справі про адміністративні правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу в апеляційний суд Харківської області через Кегичівський районний суд Харківської області протягом 10 днів з дня її винесення

Суддя Н.М. Куст