Вирок від 03 серпня 2026 р. у справі №492/731/26 — Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/731/26

провадження № 1-кп/492/143/26

ВИРОК

Іменем України

04 серпня 2026 року м.Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024162270000580, внесеному 16 жовтня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Арциз Одеської області, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України, -

встановив:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення

Постановою Арцизького районного суду Одеської області від 29 листопада 2023 року у справі 492/1252/23 ОСОБА_5 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу, яка 12 грудня 2023 року набрала законної сили.

В подальшому, ОСОБА_5 , будучи обізнаним про те, що вищевказаним рішенням суду його позбавлено керування транспортним засобом, оскільки 14 грудня 2023 року особисто отримав вказану постанову суду, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення частини 1 статті 129-1 Конституції України та частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжив керування транспортними засобами за наступних обставин.

Так, 29 листопада 2023 року близько 13 год. 10 хв., ОСОБА_5 , рухаючись по вул. Лугова в м. Арциз Болградського району Одеської області, продовжуючи реалізацію свого єдиного умислу спрямованого на невиконання вищевказаних постанов суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами з мотивів явної неповаги до судових рішень, що набрали законної сили, здійснював керування транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, внаслідок чого постановою Арцизького районного суду Одеської області від 09 січня 2024 року у справі 492/1536/23 його визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу, яка 20 січня 2024 року набрала законної сили.

Крім того, 04 червня 2024 року приблизно о 16 год. 22 год. ОСОБА_5 , рухаючись по автомобільній дорозі між м. Арциз та с. Павлівка Болградського району Одеської області, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи з умислом спрямованим на невиконання вищевказаної постанови суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами з мотивів явної неповаги до судового рішення, що набрало законної сили, здійснював керування транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок чого постановою Арцизького районного суду Одеської області від 25 червня 2024 року у справі 492/801/25 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу, яка 06 липня 2024 року набрала законної сили.

Крім того, 15 жовтня 2024 року близько 17 год. 50 год. ОСОБА_5 , рухаючись по вул. Свободи м. Арциз Болградського району Одеської області, перебуваючи за кермом автомобіля марки «Volkswagen» LT 35, реєстраційний номер НОМЕР_2 , продовжуючи реалізацію свого єдиного умислу спрямованого на невиконання вищевказаних постанов суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами, з мотивів явної неповаги до судових рішень, без права керування транспортними засобами, у зв`язку з тим, що був позбавлений цього права вищевказаними постановами суду, що набрали законної сили та були обов`язковими до виконання.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

Частина 1 статті 382 КК України – умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 , повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України, та у відповідності до частини 3 статті 349 КПК України при дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності їх позицій, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному, касаційному порядках, суд користуючись правом, наданим частиною 3 статті 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 .

Показання обвинуваченого ОСОБА_5 , надані ним під час судового розгляду про обставини вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення з визнанням у повному обсязі своєї вини у висунутому обвинуваченні, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об`єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами, з точки зору взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши письмові докази в частині матеріалів, що характеризують обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є встановленою і доведеною належними і допустимими доказами, а його дії слід кваліфікувати за частиною 1 статті 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд відповідно до статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд бере до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, що слідує з положень частини 2 статті 50 КК України.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

До обставин, які відповідно до статті 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття.

Обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом встановлено не було.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який кваліфікований за частиною 1 статті 382 КК України, відповідно до статті 12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, наявність обставин, що пом`якшують покарання, особу винного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, задовільну характеристику обвинуваченого за місцем проживання, а також те, що обвинувачений на наркологічному обліку та на психіатричному обліку в КНП «Арцизька центральна опорна лікарня» Арцизької міської ради не перебуває; не є депутатом Арцизької міської ради VIII скликання, раніше судимий.

Також, суд враховує, що згідно з висновком досудової доповіді ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_5 оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. З урахування інформації, що характеризує обвинуваченого за місцем його проживання, результати оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства. У разі прийняття рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, доцільним крім обов`язків, передбачених частиною 1 статті 76 КК України, покласти на особу додаткові обов`язки, передбачені частиною 3 статті 76 КК України, зокрема: не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації; виконати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Таким чином, враховуючи наявність обставин, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який вперше вичнив кримінальне правопорушення, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, вину у вчиненому визнав та щиро розкаявся, позиції сторони обвинувачення та обвинуваченого, керуючись вимогами кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і у суду є підстави застосувати до обвинуваченого покарання у виді штрафу у межах максимального розміру, передбаченого санкцією частини 1 статті 382 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, досягнення інших цілей покарання, буде відповідати тяжкості правопорушення та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 дії статті 69 КК України суд не вбачає.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Арцизького районного суду Одеської області від 13 травня 2026 року до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01 червня 2026 року включно, із можливістю внесення застави у розмірі 66560 грн. Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 01 червня 2026 року продовжено обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 до 30 липня 2026 року.

Згідно повідомлення Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» від 01 липня 2026 року № 6/8-4592/46 ОСОБА_5 01 липня 2026 року звільнений у зв`язку із внесенням застави у розмірі 66560 грн.

Відтак, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до частини 11 статті 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено, запобіжний захід у вигляді застави не був порушений в ході розгляду справи, то запобіжний захід у вигляді застави підлягає продовженню до набрання вироком законної сили, а внесений розмір застави підлягає поверненню заставодавцю після набрання вироком законної сили.

Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо речових доказів.

Суд вирішує питання про речові докази у кримінальному провадженні згідно з частиною 9 статті 100 КПК України: диск з фрагментами відеозаписів «00NC145_00000020241015174947_0013», за період часу з 17:49:47 год. по 18:04:46, 15.10.2024 року; «00NC145_00000020241015180448_0014», за період часу з 18:04:47 год. по 18:15:46, 15.10.2024 року; «00NC145_00000020241015190456_0020», за період часу з 19:04:56 год. по 19:08:50, 15.10.2024 року підлягає залишенню в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись статтями 100, 349, 369-371, 373-375 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України та призначити йому покарання за частиною 1 статті 382 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Запобіжний захід у вигляді застави відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін, після набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави - скасувати.

Заставу у розмірі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок повернути заставодавцю – ОСОБА_6 відповідно до статті 182 КПК України, після набрання вироком законної сили.

Речовий доказ: диск з фрагментами відеозаписів «00NC145_00000020241015174947_0013», за період часу з 17:49:47 год. по 18:04:46, 15.10.2024 року; «00NC145_00000020241015180448_0014», за період часу з 18:04:47 год. по 18:15:46, 15.10.2024 року; «00NC145_00000020241015190456_0020», за період часу з 19:04:56 год. по 19:08:50, 15.10.2024 року - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього строку зберігання.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області ОСОБА_1