Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №216/6233/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа №216/6233/26

провадження 3/216/1607/26

ПОСТАНОВА

іменем України

04 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Маланюк О.Я., розглянувши матеріали, які надійшли від Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з вищою освітою, військовослужбовця - начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 , майора, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

31 липня 2026 року до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу надійшли матеріали адміністративного провадження разом із протоколом № 76/2026, складеним 13.07.2026 року прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Баранюком М.Р. відносно майора ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Зміст та обґрунтування обвинувачення, викладені у протоколі:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, майору ОСОБА_2 інкримінується недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду. Орган притягнення зазначає, що ОСОБА_2 , будучи військовою службовою особою та виконуючи обов`язки начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера в/ч НОМЕР_1 , в порушення статей 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, статті 47 КВК України та пункту 11.2 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, 23.10.2024 року під час виключення зі списків частини старшого солдата ОСОБА_3 не вніс до його грошового атестата відомості про наявність вироку Дружківського міського суду Донецької області від 24.04.2024 року.

Прокуратура мотивує обвинувачення тим, що за функціональними обов`язками начальник фінансової служби зобов`язаний забезпечувати своєчасність установлених відрахувань та належне оформлення грошових атестатів. Внаслідок незаповнення відповідних граф атестата, за твердженням прокурора, військова частина НОМЕР_2 , до якої прибув для служби ОСОБА_3 , не проводила утримання 10% грошового забезпечення у дохід держави протягом грудня 2024 - січня 2025 року, що призвело до безпідставного затягування виконання судового рішення.

Юридична кваліфікація та суть правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП:

Суд зазначає, що диспозиція частини 1 статті 172-15 КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, тобто невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що потягло за собою істотну шкоду або створило загрозу її заподіяння.

У свою чергу, частина 2 статті 172-15 КУпАП є кваліфікованим складом цього правопорушення, який передбачає відповідальність за ті самі дії (бездіяльність), але вчинені в умовах особливого періоду. Суть даного правопорушення полягає у наявності вини військової службової особи у формі недбалості (як умисної, так і з необережності) щодо виконання чітко визначених за її посадою організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків під час дії особливого правового режиму в державі. При цьому обов`язковою умовою для кваліфікації є наявність шкідливих наслідків або реальної загрози їх виникнення саме внаслідок дій чи бездіяльності конкретної службової особи.

Рух щодо фактичного виконання вироку суду та КВК України:

Суд, дослідивши додані матеріали справи в їх сукупності, встановив детальний хід виконання судового рішення та взаємодії військових частин:

Вироком Дружківського міського суду від 24.04.2024 року (справа № 219/3561/19) старшого солдата ОСОБА_3 визнано винним за ч. 3 ст. 405 КК України та призначено покарання у виді 1 року службового обмеження з утриманням 10% грошового забезпечення в дохід держави. Після набрання вироком сили та його надходження до частини, командир в/ч НОМЕР_1 на виконання ст. 47 КВК України видав наказ № 3677 від 01.07.2024 року про прийняття вироку до виконання.

Фінансово-економічна служба в/ч НОМЕР_1 під керівництвом ОСОБА_2 у період з 01.07.2024 по 30.11.2024 року щомісячно і в повному обсязі проводила стягнення: у липні утримано 5130,32 грн, у серпні - 4749,03 грн, у вересні - 3617,99 грн, у жовтні - 4158,15 грн, у листопаді - 3815,88 грн. Загальна сума фактично стягнутих фінансовим органом коштів на виконання вироку склала 21471,37 грн, що підтверджується підписаним «Звітом про здійснені відрахування та виплати».

Наказом Командувача Сухопутних військ ЗСУ № 632-РС від 10.10.2024 року старшого солдата ОСОБА_3 переведено до в/ч НОМЕР_2 . До моменту виключення військовослужбовця зі списків, а саме 18.10.2024 року за вихідним № 7119, військова частина НОМЕР_1 офіційно направила на адресу командира в/ч НОМЕР_2 повну особову справу № 31/2024 засудженого ОСОБА_3 та копію вироку суду для подальшої організації контролю та відрахувань.

Наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 303 від 23.10.2024 року ОСОБА_3 виключено із списків особового складу. Того ж дня йому було видано грошовий атестат без відмітки про вирок.

В судовому засіданні та у своїх письмових поясненнях у протоколі ОСОБА_2 провину не визнав та зазначив, що фінансовий орган та командування в/ч НОМЕР_1 повністю виконали процедуру, оскільки за вихідним № 7119 від 18.10.2024 року надіслали до в/ч НОМЕР_2 офіційним документообігом увесь пакет документів стосовно утримань із грошового забезпечення ОСОБА_3 . В судовому засіданні ОСОБА_2 зазначив, що жодних вимог законодавства ним не порушено.

Мотиваційна частина щодо дати вчинення правопорушення та помилки в протоколі:

Аналізуючи викладені у протоколі обставини, суд виявив суттєву суперечність в оформленні матеріалів. На аркуші 4 протоколу прокурор стверджує, що майор ОСОБА_2 не зазначив відомості у грошовому атестаті «23.10.2026 року».

Суд констатує, що дата 23.10.2026 року є майбутнім часом, який на момент складання протоколу прокуратурою (13.07.2026 р.) та на момент судового розгляду (04.08.2026 р.) ще не настав. Притягнення особи до відповідальності за подію, дата якої належить до майбутнього, є очевидною технічною помилкою та матеріальною опискою органу прокуратури під час викладення фабули правопорушення. Зіставляючи матеріали провадження - зокрема, дату наказу № 303 про виключення ОСОБА_3 зі списків (23.10.2024 р.) та копію самого грошового атестата, - суд приходить до висновку, що фактичною і єдиною датою видачі документа та моментом нібито вчинення правопорушення є 23 жовтня 2024 року.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами статті 38 КУпАП, встановлюються чіткі строки, протягом яких держава в особі суду може накласти на особу адміністративне стягнення. Частина 2 статті 38 КУпАП імперативно визначає: якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Суд зазначає, що інкриміноване ОСОБА_2 правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП за своєю юридичною природою не є триваючим. Воно є разовим, оскільки має чітко виражений момент закінчення - час складання, підписання та видачі документа військовослужбовцю при його виключенні з частини.

Крім того, суд наголошує, що норми Закону України № 3696-IX від 08.05.2024 року, які збільшили строки притягнення в особливий період до 3 місяців з дня виявлення (але не пізніше 1 року з дня вчинення), розповсюджуються виключно на правопорушення, передбачені статтями 210 та 210-1 КУпАП (порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію). Правопорушення, передбачені Главою 13-Б КУпАП («Військові адміністративні правопорушення»), під цей виняток не підпадають, тому щодо них діє загальний тримісячний строк з дня вчинення.

Дата вчинення правопорушення: 23 жовтня 2024 року.

Дата закінчення строку притягнення: 23 січня 2025 року.

Дата розгляду справи судом: 04 серпня 2026 року.

Таким чином, на момент надходження матеріалів до суду та на момент розгляду справи Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, закінчився більш ніж 1,5 року тому.

Пунктом 7 частини 1 статті 247 КУпАП чітко визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Закінчення строків притягнення до відповідальності є абсолютною та першочерговою процесуальною підставою для припинення будь-якого провадження. Наявність цієї обставини звільняє суд від обов`язку досліджувати питання наявності вини особи та оцінювати зібрані докази по суті, оскільки закон забороняє вчиняти будь-які процесуальні дії щодо накладення стягнення за межами встановленого строку.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 38, ч. 2 ст. 172-15, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена особою, стосовно якої її винесено, або прокурором протягом десяти днів з дня винесення до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК