Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №215/6653/25 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/6653/25

3/215/15/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдов А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №404645 від 27.07.2025, ОСОБА_1 27.07.2025 о 23:04 год. по вулиці Сергія Колачевського біля ЕО167 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області керував ТЗ Shifeng д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоанлізатору Alkotest та в спеціалізованому медичному закладі відмовився. Правопорушення було зафіксовано на службовий портативний нагрудний відео реєстратор підвищеної міцності Video Badge, факт руху зафіксовано на Самсунг А53. Своїми діями порушив вимоги п.2.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, надав заяву про неможливість бути присутнім на засіданні, в зв`язку з проходженням військової служби в лавах ЗСУ, повідомивив суд, що його інтереси в суді представляє адвокат Мельник Л.Г..

Захисник особи, яка притягається до адмінінстративної відповідальності – адвокат МельникЛ.Г., в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності та клопотання про закриття провадження у справі. В клопотанні захисник Мельник Л.Г. просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, посилаючись на недопустимість та неналежність наданих доказів. У клопотанні зазначено, що копія протоколу про адміністративне правопорушення є частково нечитабельною, не містить усіх пояснень особи, які зафіксовані на відеозаписі, а викладені у ній обставини не відповідають фактичним даним, зафіксованим технічними засобами. Також захисник вказувала на порушення вимог КУпАП, відомчих інструкцій МВС та принципу презумпції невинуватості, у зв`язку з чим вважала, що вина особи не доведена належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом.

Суд вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №404645 від 27.07.2025 та його копію (а.с. 3, 7), рапорт від 27.07.2025 року (а.с. 9), акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.10), направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а.с.11), інформаційна довідка про отримання водійського посвідчення на право керування (а.с. 12), диск з відеофіксуванням події (а.с. 13), картка обліку адміністративного правопорушення (а.с. 14) – суд приходить до висновку, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або незгоди з його результатами такий огляд проводиться у закладі охорони здоров`я.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі- Порядок), та «Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» №1452/735 від 09.11.2015.(далі – Інструкція).

Інструкція визначає процедуру і порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду.

Згідно з п. 6 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 7 Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та долученими до матеріалів справи відеозаписами, працівниками патрульної поліції було зафіксовано ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.

Також після дослідження відеозапису, судом встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера, запропонованого працівником поліції.

Разом з тим, судом встановлено, що працівником поліції не було дотримано вимог чинного законодавства щодо порядку проведення огляду на стан сп`яніння, а саме ч. 3 ст. 266 КУпАП.

Зокрема, після відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, працівник поліції не запропонував йому пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я, як це передбачено законодавством, повідомивши, що буде складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.5. ПДР, за що передбачена відпвоідальніст за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Проте в протоколі про адміністративне правопорушення та рапорті працівниками поліції зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Alkotest та в спеціалізованому медичному закладі. Також до матеріалів справи долучено направлення на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а.с.11).

Разом з тим, дослідженими судом відеодоказами, відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в спеціалізованому медичному закладі не підтвердилась, в зв`язку з тим, що таке проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 не пропонувалась працівниками поліції та право на таке проходження не роз`яснювалось.

Відповідно до вимог ст. 130 КУпАП, відповідальність настає, зокрема, за відмову особи від проходження огляду на стан сп`яніння, проведеного у встановленому законом порядку.

Водночас недотримання працівниками поліції встановленої процедури направлення особи на медичний огляд у заклад охорони здоров`я, а також неналежне оформлення матеріалів справи, свідчить про істотні порушення порядку фіксації адміністративного правопорушення.

Такі порушення виключають можливість покладення в основу рішення відповідних доказів.

Суд критично оцінює доводи захисника щодо недопустимості протоколу про адміністративне правопорушення як доказу у справі з підстав його часткової нечитабельності та надання до суду копії такого документа, оскільки сама по собі обставина подання належним чином засвідченої копії протоколу не свідчить про його недопустимість або недостовірність. Надана копія містить відмітку про її засвідчення відповідно до оригіналу, підпис уповноваженої особи та відповідні реквізити, а тому є належним письмовим доказом у розумінні ст. 251 КУпАП.

Посилання захисника на положення ДСТУ 2732:2004 суд також не бере до уваги, оскільки зазначений стандарт втратив чинність, а самі по собі положення стандартів у сфері діловодства не регулюють питання допустимості доказів у справах про адміністративні правопорушення, що визначаются нормами КУпАП.

Доводи захисника щодо невідповідності змісту протоколу відеозапису суд бере до уваги, оскільки під час дослідження відеозапису з місця події встановлено, що працівниками поліції особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не було роз`яснено право на проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я та не запропоновано пройти такий огляд у встановленому законом порядку. За таких обставин надані суду докази не підтверджують належним чином факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та Порядку направлення водіїв для проведення огляду на стан сп`яніння.

Суд виходить з того, що сам по собі факт відмови особи від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, якщо така особа не відмовлялася від проходження огляду у закладі охорони здоров`я або їй не було надано такої можливості.

Ненадання особі альтернативи у вигляді проходження огляду в закладі охорони здоров`я свідчить про недотримання встановленої процедури огляду, що виключає можливість визнання відмови такою, що тягне за собою притягнення до адміністративної відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена у справі № 759/6646/22 (постанова Київського апеляційного суду від 26.09.2022), у якій суд дійшов висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення у зв`язку з тим, що водій відмовився лише від проходження огляду на місці, а працівниками поліції не було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі є фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до практики, Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України» зазначав, що адміністративне провадження, яке має каральний характер, вимагає дотримання стандарту доказування «поза розумним сумнівом».

Оцінюючи докази, суд виходить із стандарту доведеності «поза розумним сумнівом», сформульованого у практиці Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справах «Кобець проти України», «Ушакова проти України»), відповідно до якого доведеність вини повинна випливати із сукупності чітких, узгоджених та не спростованих доказів.

Дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, а також те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст.ст.245, 247 п.1, 280 КУпАП України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях останнього складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу, протягом десяти днів з дня її винесення (ст. 294 КУпАП).

СУДДЯ: