Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №300/5065/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2026 р. справа № 300/5065/26

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коломийського відділу державної виконавчої служби в Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі, також – позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Чобанюк Максим Михайлович (надалі, також – представник позивача), звернувся в суд з позовом до Коломийського відділу державної виконавчої служби в Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (надалі, також – відповідач, Коломийський відділ ДВС в Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського МРУ Мін`юсту), в якому просить:

– визнати протиправною бездіяльність Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо незнятгя арешту з майна ОСОБА_1 , накладеного постановою державного виконавця від 13 листопада 2012 року у межах виконавчого провадження № 35020576;

– арешт, накладений реєстратором Івано-Франківської філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України від 03.12.2012 (реєстраційний номер обтяження 13325829, дата та час державної реєстрації: 03.12.2012; тип обтяження: арешт нерухомого майна; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 35020576, 13.11.2012 старший державний виконавець ВДВС Коломийського МРУЮ Коцаба Тарас Михайлович, об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, обтяжувач: Міський відділ державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції) – скасувати

– зобов`язати Коломийський відділ державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вчинити дії щодо зняття арешту з усього майна, що належить ОСОБА_1 , накладеного постановою від 13 листопада 2012 року у виконавчому провадженні № 35020576. та скасування (виключення) обтяження за реєстраційним номером 13325829 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у провадженні Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження на виконання вироку Коломийського міськрайонного суду, яким передбачено застосування до позивача як додаткового покарання – конфіскації майна. У зв`язку з виконанням даного вироку, державним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 35020576, в ході якого накладено арешт на все майно позивача із забороненням відчуження позивачем такого майна. Позивач зауважує, що ухвалою Коломийського міськрайонного суду його було звільнено від відбування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, однак, відповідач не здійснив скасування арешту, який, станом на дату подання позовної заяви, накладений на майно позивача, без фактичного призначення покарання позивачу, у зв`язку з чим просить даний позов задовольнити (а.с. 1-62).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 відкрито провадження по даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначеними статтями 268, 269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 64-66). Призначено провести судове засідання з розгляду даної справи "03" серпня 2026 р. о 10:30 год.

22.07.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач зазначив, що рішення судів, якими визначено покарання про конфіскацію майна виконується органами виконавчої служби із накладенням арешту на майно боржника. Відповідач звертає увагу суду, що підстави для зняття арешту з майна боржника визначені частиною 4 статті59 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачають скасування арешту у випадку звільнення особи від відбування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна. Оскільки законодавчих підстав для зняття з позивача арешту немає, просить у задоволенні позову відмовити повністю (а.с. 75-83).

23.07.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника (а.с. 84).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справи, відповідно до статті 287 Кодексу адміністративного судочинства, у відкритому судовому засіданні, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті спору, встановив наступне.

Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області постановлено вирок від 05.06.2012 у справі № 909/866/2012, яким ОСОБА_1 визнано винним за частиною 3 статті 364, частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 205, частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 366, частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України. Як покарання за вчинені злочини, передбачені частиною 3 статті 364, частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209 позивачу, серед іншого, призначено покарання у вигляді конфіскації всього належного позивачу майна та конфіскації майна, одержаного злочинним шляхом. Із врахуванням положень частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України, шляхом поглинання покарань ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців, з позбавленням права обіймати атестовані посади в правоохоронних органах, пов`язані з виконанням функцій представника влади, а також обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов`язків, на три роки, з конфіскацією коштів та майна, одержаних злочинним шляхом, з конфіскацією всього належного майна (а.с. 16-39).

Відповідно до відомостей витягу з автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавче провадження № 35020576 на підставі виконавчого листа Коломийського міськрайонного суду від 05.06.2012 № 909/866/2012 закінчено, резолютивна частина рішення – конфіскація всього належного ОСОБА_1 майна. 13.11.2012 старшим державним виконавцем Коцабою Тарасом Михайловичем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону його відчуження. Постановою старшого державного виконавця Кузьмина Михайла Васильовича від 11.10.2013, транспортний засіб передано на відповідальне зберігання ОСОБА_2 . Постановою державного виконавця Кузьмина Михайла Васильовича від 14.04.2014, виконавче провадження закінчено на підставі пункту 10 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 50-52).

За змістом відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, на все майно позивача накладена заборона на його відчуження. Крім того, на квартиру позивача за адресою: АДРЕСА_1 накладено арешт та оголошено заборону на її відчуження, номер запису обтяження – 13325829, підстава обтяження – постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 35020576, 13.11.2012, старший державний виконавець Коломийського ВДВС МРУЮ Коцаба Тарас Михайлович (а.с. 53-55).

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.06.2026 у справі № 909/866/2012 звільнено ОСОБА_1 від відбування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, призначеної вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.06.2012 у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку (а.с. 40-46).

26.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про скасування обтяження у вигляді конфіскації всього належного майна, накладеного постановою державного виконавця у межах виконавчого провадження № 35020576 у зв`язку із звільненням позивача від відбування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна (а.с. 56-58).

У відповідь на дану заяву Коломийський відділ державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області надіслав позивачу лист № 20.7-14/80268 від 30.06.2026, в якому зазначив, що наданою позивачем ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області не знято арешт з майна ОСОБА_1 . Положеннями чинного законодавства не передбачено скасування арешту майна боржника у зв`язку із звільненням від додаткового покарання. У зв`язку з цим, підстав для задоволення заяви позивача немає жодних підстав (а.с. 59-60).

Вважаючи наявний у позивача арешт майна протиправним та безпідставним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд встановив таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 (надалі, також – Закон № 606-XIV).

За змістом пунктів 5-6 частини 3 статті 11 Закону № 606-XIV, державний виконавець в процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

За змістом частини 2 статті 50 Закону № 606-XIV, у разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Порядок у умови застосування арешту визначаються статтею 57 Закону № 606-XIV.

За змістом частини 1 статті 57 Закону № 606-XIV, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частиною 2 статті 57 Закону № 606-XIV, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

За змістом частини 2 статті 60 Закону № 606-XIV, у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до частини 3 статті 60 Закону № 606-XIV, з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Нормою частини 5 статті 60 Закону № 606-XIV визначено, що у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Поряд із цим, питання про конфіскацію майна вирішується у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України (надалі, також – КПК України) та Кримінально-виконавчим кодексом України (надалі, також – КВК України).

Згідно з частиною другою статті 52 Кримінального кодексу України додатковим покараннями є, зокрема, конфіскація майна.

За змістом частини 1 статті 59 Кримінального кодексу України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Статтею 48 КВК України передбачено, що суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання Державній виконавчій службі, про що сповіщає відповідну фінансову установу. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опису майна не проводилося.

Виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється Державною виконавчою службою за місцезнаходженням майна відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Аналіз наведених правових норм свідчить, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника шляхом винесення відповідної постанови.

Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області постановлено вирок від 05.06.2012 у справі № 909/866/2012, яким ОСОБА_1 визнано винним за частиною 3 статті 364, частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 205, частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 366, частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України. Як покарання за вчинені злочини, передбачені частиною 3 статті 364, частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209 позивачу, серед іншого, призначено покарання у вигляді конфіскації всього належного позивачу майна та конфіскації майна, одержаного злочинним шляхом. Із врахуванням положень частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України, шляхом поглинання покарань ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців, з позбавленням права обіймати атестовані посади в правоохоронних органах, пов`язані з виконанням функцій представника влади, а також обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов`язків, на три роки, з конфіскацією коштів та майна, одержаних злочинним шляхом, з конфіскацією всього належного майна.

Відповідно до відомостей витягу з автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавче провадження № 35020576 на підставі виконавчого листа Коломийського міськрайонного суду від 05.06.2012 № 909/866/2012 закінчено, резолютивна частина рішення – конфіскація всього належного ОСОБА_1 майна. 13.11.2012 старшим державним виконавцем Коцабою Тарасом Михайловичем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону його відчуження. Постановою старшого державного виконавця Кузьмина Михайла Васильовича від 11.10.2013, транспортний засіб передано на відповідальне зберігання ОСОБА_2 . Постановою державного виконавця Кузьмина Михайла Васильовича від 14.04.2014, виконавче провадження закінчено на підставі пункту 10 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" (направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби).

Згідно з частиною другою статті 40-1 Закону № 606-XIV, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягувачем є держава, у випадках, передбачених пунктами 2-6 частини першої статті 40 цього Закону, повертається до суду або іншого органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Відповідно до пунктів 2-6 частини 1 статті 40 Закону № 606-XIV, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачу: якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; якщо у боржника відсутнє майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу, або майно, визначене виконавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Положенням статті 59 Закону № 606-XIV передбачено, що у разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про звільнення майна з-під арешту надсилається боржнику та до органу (установи), якому була надіслана постанова про накладення арешту на майно боржника на виконання.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 (надалі, також – Закон № 1404-VIII).

Згідно частини 4, 5 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 року (у редакції на момент винесення оскаржуваної відмови) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну Укроборонпром, акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну Укроборонпром, державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну Укроборонпром або на момент припинення Державного концерну Укроборонпром було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності, звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

За приписами частини 2 статті 59 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 року (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Суд зауважує, що ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.06.2026 у справі № 909/866/2012 звільнено ОСОБА_1 від відбування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, призначеної вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.06.2012 у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку.

Отже, строк давності виконання додаткового покарання у вигляді конфіскації всього майна закінчився.

На підставі викладеного, зважаючи на те, що матеріали адміністративної справи не містять доказів правомірності існування станом на час розгляду справи накладеного на майно позивача арешту, згідно виконавчого листа № 909/866 від 05.06.2012 по кримінальній справі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, арешт накладений на майно позивача за відсутності виконавчого провадження підлягає скасуванню.

Отже, встановлені фактичні обставини є законодавчо встановленою підставою для вчинення саме відповідачем відповідних дій щодо зняття арешту з визначеного позивачем майна.

Статтею 41 Конституції України, визначено право кожного вільно володіти користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Суд зауважує, що станом на дату звернення позивача до суду, відсутні будь-які підстави для накладення арешту на його майно, оскільки від відбування покарання, за яке на майно позивача було накладено арешт, останній звільнений ухвалою суду, який призначив позивачу таке покарання.

У зв`язку з цим, задля належного забезпечення поновлення прав позивача, суд вважає за необхідне скасувати арешт, який було накладено на все майно ОСОБА_1 в процесі виконання вироку Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо знаття арешту з усього майна, що належить ОСОБА_1 , зокрема щодо номеру обтяження 13325829, суд зауважує наступне.

За змістом відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, на все майно позивача накладена заборона на його відчуження. Крім того, на квартиру позивача за адресою: АДРЕСА_1 накладено арешт та оголошено заборону на її відчуження, номер запису обтяження – 13325829, підстава обтяження – постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 35020576, 13.11.2012, старший державний виконавець Коломийського ВДВС МРУЮ Коцаба Тарас Михайлович.

Суд зазначає, що за змістом відомостей, зазначених у підставі обтяження, арешт на квартиру позивача було накладено в межах виконавчого провадження № 35020576, арешт за яким є спірним у даній справі.

Оскільки судом вище скасовано накладений на майно позивача арешт, то дана позовна вимога також підлягає задоволенню як похідна.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незняття арешту з майна позивача, то суд зауважує, що чинним законодавством не передбачено підстави для безумовного зняття арешту з майна позивача у зв`язку із звільненням особи від відбування покарання, у зв`язку з чим у відповідача не виникло обов`язку для зняття арешту з майна позивача, та, відповідно не було допущено протиправної бездіяльності. У зв`язку з цим, дана позовна вимога не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, згідно з частиною 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про часткове обґрунтування заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню частково.

Суд вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.

Щодо судових витрат суд звертає увагу на наступне.

Частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивачки на сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн згідно квитанції до платіжної інструкції № FY55-MEKT-LE5E від 09.07.2026 (а.с. 61).

Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Коломийського відділу державної виконавчої служби в Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України підлягає стягненню частина сплаченого судового збору в розмірі 931,84 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Інші витрати, питання про розподіл яких може бути вирішено судом, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Скасувати арешт накладений на майно, що належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) в порядку виконання вироку в частині конфіскації майна накладений постановою старшого державного виконавця Коломийського міжрегіонального відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 13.11.2012 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, з виконання виконавчого листа № 909/866 від 05.06.2012 виданого Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області.

Зобов`язати Коломийський відділ державної виконавчої служби в Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вчинити дії щодо зняття арешту з усього майна, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), накладеного постановою старшого державного виконавця Коломийського міжрегіонального відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 13.11.2012, номер запису обтяження 13325829 від 03.12.2012 та виключити відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо арешту нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , номер запису обтяження 13325829 від 03.12.2012.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Коломийського відділу державної виконавчої служби в Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 38367905, вул. Шевченка, буд. 23, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78203) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) частину сплаченого судового збору в розмірі 931 (дев`ятсот тридцять одна) гривня 84 (вісімдесят чотири) копійки.

Копію рішення надіслати представнику позивача та відповідачу через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 );

відповідач – Коломийський відділ державної виконавчої служби в Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 38367905, вул. Шевченка, буд. 23, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78203).

Суддя Главач І.А.