Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №240/28562/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/28562/25

категорія 109020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Житомирської окружної прокуратури до Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась Житомирська окружна прокуратура із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської міської ради №1536 від 16.10.2025 "Про розгляд заяв стосовно надання, затвердження юридичним та фізичним особам дозволів на розроблення документацій із землеустрою" в частині надання ТОВ "Батерфляй К" дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,006 га по вул. Михайлівській, 10 в м. Житомирі.

В обґрунтування позову вказує, що ТОВ "Батерфляй К" подано заяву про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання графічних матеріалів із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки. Відсутність графічних матеріалів унеможливлює визначення місця розташування земель, встановлення міською радою орієнтовної форми, місця розташування спірної земельної ділянки, визначення наявності передбачених законом повноважень на її розпорядження та можливості формування земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав у визначених межах. Отже, дана заява не відповідає вимогам ч.2 ст.123 ЗК України, тому прийняття міською радою рішення на її підставі свідчить про порушення нею вимог відповідних положень Земельного кодексу України.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, а також визначено, що вона буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю. Вказує, що до заяви ТОВ "Батерфляй К" було надано всі необхідні документи для розгляду, включаючи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, копію технічного паспорту та інші документи, що підтверджують право власності на об`єкт нерухомості. В той же час, відсутність викопіювання з кадастрової карти згідно вимог Земельного кодексу України не є підставою для скасування рішення міської ради, оскільки місце розміщення земельної ділянки можливо визначити згідно інформації з технічного паспорту та з відомостей реєстру речових прав щодо об`єктів нерухомого майна заявника, а визначення меж земельної ділянки повинно вирішуватися на етапі розробки проєкту землеустрою інженером землевпорядником, що має відповідний сертифікат на здійснення землевпорядних робіт. Тому, рішення не передбачає негайного відведення земельної ділянки, а лише надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою. Враховуючи, що питання меж земельної ділянки, її обмежень і обтяжень мають бути визначені на етапі розробки проєкту, вважає, що міська рада діяла в межах своїх повноважень.

Ухвалою суду від 27.02.2026 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Батерфляй К", як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Третя особа не надала письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду №01-47-в-в від 09.06.2026 головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в період з 01.07.2026 по 20.07.2026 включно.

Дану справу розглянуто у порядку ст.263 КАС України із складанням судового рішення відповідно до ч.4 ст.243 та ч.5 ст.250 КАС України.

Суд, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

04.09.2025 ТОВ "Батерфляй К" подано до Житомирської міської ради заяву про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею (орієнтовною площею) 0,06 га з метою оформлення права оренди на земельну ділянку по вул. Михайлівській, 10 в м. Житомирі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

У заяві зазначено про наявність на земельній ділянці нерухомого майна.

Рішенням Житомирської міської ради №1536 від 16.10.2025 "Про розгляд заяв стосовно надання, затвердження юридичним та фізичним особам дозволів на розроблення документацій із землеустрою" надано ТОВ "Батерфляй К" дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,006 га по вул. Михайлівській, 10 в м. Житомирі.

Не погоджуючись із таким рішенням, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Щодо представництва інтересів держави прокурором, суд враховує наступне.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України "Про прокуратуру" та статтею 53 КАС України.

Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 23 цього Закону представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Як визначено частинами четвертою, п`ятою статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99, під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.

При вирішенні справи суд бере до уваги, що інтереси держави є оціночним поняттям, а тому прокурор, в кожному конкретному випадку, самостійно визначає порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.12.2019 у справі №920/121/19, суд зазначає, що поняття «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.

З наведеного висновується, що інтереси держави спрямовані на забезпечення гарантій державної влади та ефективного функціонування її інститутів та органів задля захисту та реалізації прав і свобод територіальних громад.

За таких обставин у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, який полягає у необхідності дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності у сфері майнових правовідносин, та, як наслідок, реалізації державних гарантій щодо захисту права власності.

Крім того, суд враховує, що у постанові від 29.11.2022 у справі №240/401/19 Верховний Суд сформулював висновки про те, що положення статті 53 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з метою захисту інтересів держави в особі територіальної громади необхідно розуміти так:

- прокурор, звертаючись до суду з метою захисту інтересів держави, що охоплюють собою й інтереси певної територіальної громади, фактично діє в інтересах держави; оскільки відсутні чіткі критерії визначення поняття інтереси держави, яке є оціночним, суди під час розгляду кожної конкретної справи повинні встановлювати наявність/відсутність інтересів держави та необхідність їх захисту у судовому порядку;

- прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом; передбачене законами загальне повноваження державного органу на звернення до суду або можливість бути позивачем чи відповідачем у справі, не свідчить про право такого органу на звернення з адміністративним позовом в конкретних правовідносинах, оскільки Законом має бути прямо визначено, у яких випадках та який орган може/повинен звернутися до суду;

- у разі, якщо адміністративні суди доходять висновку про відсутність у прокурора права на звернення з позовом до суду в інтересах держави з підстави наявності органу, що має повноваження на звернення з таким позовом до суду, суди повинні чітко вказати, до компетенції якого саме органу належить повноваження на звернення до суду та яким Законом це право передбачено.

При цьому, позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені повноваження щодо здійснення контролю за правомірністю дій та рішень органів місцевого самоврядування. У такій категорії справ прокурор повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

В даній справі прокурор в обґрунтування підстав для подання вказаного позову вказує, що чинним законодавством України не визначено органу, який наділений повноваженнями щодо звернення до суду з позовом до Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення про надання дозволів на відведення земельних ділянок комунальної власності. Таким чином, у даних правовідносинах відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції. Вказує, що оспорюваним рішенням фактично надається право заявнику на довільне формування земельної ділянки комунальної власності та її створення як об`єкту цивільних прав з метою подальшого набуття прав на неї, що порушує права власності громади на дані землі.

За таких умов, враховуючи встановлені обставини справи та виходячи з характеру спірних правовідносин, суд робить висновок, що прокурором дотримано встановлений ст. 53 КАС України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" порядок звернення до суду з позовом для захисту інтересів держави та про наявність підстав для такого захисту.

Щодо оспорюваного рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 123 Земельного Кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за документацією із землеустрою, звертається з заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У заяві зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини третьої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає заяву і дає дозвіл на розроблення документації із землеустрою або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі надання дозволу на розроблення документації із землеустрою Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність та користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення документації із землеустрою без надання дозволу на її розроблення, передбаченого цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Умови і строки розроблення документації із землеустрою визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем відповідних робіт.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави вважати, що для отримання земельної ділянки у користування зацікавлена особа звертається до відповідних органів із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якого компетентним органом приймається рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в наданні такого дозволу, яка має бути вмотивованою.

При цьому, перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

У зв`язку із чим, відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб`єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно, якщо особою, яка звернулася до відповідного органу місцевого самоврядування виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.

Як видно із матеріалів справи, до заяви від 04.09.2025 ТОВ "Батерфляй К" про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею (орієнтовною площею) 0,06 га з метою оформлення права оренди на земельну ділянку по вул. Михайлівській, 10 в м. Житомирі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, було додано:

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Батерфляй К";

- копію довідки ФОП ОСОБА_1 №544 від 05.08.2025;

- копію технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна – крамницю-кав`ярню від 21.07.2025;

- витяг з Державного реєстру речових прав щодо даного об`єкту нерухомості.

Суд враховує, що графічні матеріали, які додаються до заяви повинні бути такими, обсяг даних яких дозволяє чітко ідентифікувати бажане місце розташування земельної ділянки відносно інших землевласників та землекористувачів, а бажана земельна ділянка має бути максимально конкретизованою, що б давало можливість відповідачу насамперед встановити зазначене місце розташування, перевірити відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів та у передбачених земельним законодавством випадках надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо чітко визначеної земельної ділянки.

Як зазначає відповідач, наданий технічний паспорт містить графічні матеріали, з якого й було встановлено місце розміщення бажаної до відведення органом місцевого самоврядування земельної ділянки ТОВ "Батерфляй К".

Вказує, що ненадання всіх документів, зокрема графічних матеріалів, не є підставою для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, якщо саму землю можна ідентифікувати за іншими документами.

Дослідивши додані до заяви від 04.09.2025 ТОВ "Батерфляй К" документи, суд приходить до висновку, що вони дозволяли ідентифікувати земельну ділянку, про що свідчать подальші рішення та дії відповідача.

Зокрема, на підставі поданих документів було надано рекомендації постійної комісії Житомирської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування (протокол №126 від 10.10.2025) щодо підтримання питання надання ТОВ "Батерфляй" дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею (орієнтовною площею) 0,06 га з метою оформлення права оренди на земельну ділянку по вул. Михайлівській, 10 в м.Житомирі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

При цьому, було враховано рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради "Про встановлення та функціонування облаштованих відкритих майданчиків на території Житомирської міської територіальної громади" №578 від 07.05.2025, яким погоджено встановлення та функціонування облаштованого відкритого майданчика на весняно-осінній період 2025 року на території Житомирської міської територіальної громади ТОВ "Батерфляй" по вул. Михайлівській, 10 в м. Житомирі. До вказаного рішення додано схему благоустрою облаштованого відкритого майданчика, графічні матеріали його розміщення саме по вул. Михайлівській, 10 в м. Житомирі.

Тобто, усі надані документи з урахуванням документів, що були у розпорядженні відповідача, дозволяли чітко ідентифікувати бажане місце розташування земельної ділянки.

Додатково слід врахувати пояснення відповідача, що оцінка відповідності земельної ділянки містобудівним вимогам та нормативно-правовим актам здійснюється на етапі розробки проєкту землеустрою, коли будуть подані всі необхідні документи щодо його затвердження. Прийняття рішення міської ради про надання дозволу на розробку документації не є остаточним рішенням щодо використання земельної ділянки, і тому неможливо здійснити остаточну оцінку відповідності даної ділянки вимогам законодавства без наявності готового проєкту.

Крім того, згідно з нормами статті 134 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок без проведення торгів може здійснюватися у випадках, визначених цією статтею, зокрема, розташування на земельних ділянках нерухомого майна. В даному випадку ТОВ "Батерфляй К" вже володіє об`єктом нерухомості на зазначеній земельній ділянці, що дає підстави для надання дозволу на розробку документації без необхідності проведення земельних торгів.

Враховуючи наведене та те, що додані до заяви документи дозволяли ідентифікувати земельну ділянку та були відсутні підстави для відмови у задоволенні заяви, визначені ч.3 ст.123 ЗК України, суд приходить до висновку, що рішення Житомирської міської ради №1536 від 16.10.2025 "Про розгляд заяв стосовно надання, затвердження юридичним та фізичним особам дозволів на розроблення документацій із землеустрою" в частині надання ТОВ "Батерфляй К" дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,006 га по вул. Михайлівській, 10 в м. Житомирі є правомірним.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З урахуванням положень ст.139 КАС України розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст складено: 03 серпня 2026 р.

03.08.26