Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №160/4166/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 рокуСправа №160/4166/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить:

- Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 для перерахунку його пенсії.

- Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-IX на 1 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та із зазначенням відсоткових показників надбавки за особливості проходження служби, інших надбавок та премії, які визначено Міністром оборони України на 2026 рік, для здійснення з 01.02.2026 обчислення та перерахунку пенсії позивача за посадою, яку він займав на дату звільнення з військової служби.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. У зв`язку із зростанням з 01.01.2026 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом про Державний бюджет України на 2026 рік, та похідним від цього збільшенням розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням, які згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, у нього виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Позивач зазначає, що обов`язок визначити розмір грошового забезпечення та подати відповідну довідку до органу Пенсійного фонду України покладено саме на відповідача, проте за його зверненням такої довідки виготовлено і подано не було, чим порушено право позивача на перерахунок основного розміру пенсії з 01.02.2026.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач послався на те, що встановлений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, механізм не передбачає виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення за заявою пенсіонера, оскільки така довідка складається уповноваженим органом на підставі списків, які подаються головними управліннями Пенсійного фонду України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій, а таких списків відповідач не отримував і відповідного рішення Уряд не приймав; що станом на 01.01.2026 підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців фактично не відбувалося; що визнання нечинним пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 не поновлює дію попередньої редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 з огляду на принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі, а тому правових підстав для підготовки та подання позивачу довідки станом на 01.01.2026 у відповідача немає.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами на підставі частини п`ятої статті 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 10.10.2005 довічно призначено пенсію за вислугу років військової служби на умовах, передбачених Законом України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII), що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 04.11.2005.

З 01.01.2007 позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області).

Посада, яку позивач займав на дату звільнення з військової служби, відповідає 29 тарифному розряду, якому згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 704) відповідає тарифний коефіцієнт 3,28, а військовому званню «підполковник» згідно з додатком 14 до постанови № 704 відповідає тарифний коефіцієнт 0,8.

Пенсію позивача обчислено на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 03.02.2025 № ФД106924, розміри посадового окладу та окладу за військовим званням у якій визначено шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 1 січня 2023 року в розмірі 2684 гривні, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Статтею 7 Закону України № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (далі - Закон № 4695-IX) прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року встановлено у розмірі 3328 гривень.

02.01.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виготовити та надати нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, для проведення з 01.02.2026 перерахунку основного розміру його пенсії.

Листом від 29.01.2026 за вих. № 7/11846/10 відповідач повідомив позивача, що рішення суду стосовно зобов`язання територіального центру комплектування та соціальної підтримки виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 не надходило, а тому підстав для надання такої довідки немає.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справі, яка розглядається, спір виник у зв`язку з відмовою відповідача оформити та направити до органу Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01.01.2026, відповідно до постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови № 704, за зверненням позивача до відповідача у зв`язку з підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом № 4695-IX.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України з числа осіб, які перебували на військовій службі, регулює Закон № 2262-XII.

Статтею 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 постанови № 704, яка набрала чинності 01.03.2018, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови № 704 визначено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями.

Пунктом 4 постанови № 704 у первинній редакції встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Аналогічні за змістом приписи містять і примітки до додатків 1, 12, 13, 14 до постанови № 704.

Згідно з абзацом одинадцятим пункту 10 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки забезпечує оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, звільненим з військової служби, відповідно до Закону № 2262-XII та визначення розміру грошового забезпечення, що враховується під час обчислення та перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби).

Аналогічні повноваження передбачені абзацами другим, четвертим та п`ятим пункту 2.6 Інструкції з організації роботи з соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 № 937, а також пунктом 3.1 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530, згідно з якими визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, та оформлення і подання відповідних документів здійснюються уповноваженими органами Міністерства оборони України - обласними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Механізм проведення перерахунку пенсій визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), згідно з пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 3 Порядку № 45 уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Згідно з пунктом 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-XII регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402 (далі - Порядок № 3-1). Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-XII. Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-XII уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, повідомити про це орган, що призначає пенсії; після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Згідно з частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зокрема, у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 Верховний Суд дійшов таких висновків:

(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова величина для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України від 15.12.2020 № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік», у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774-VIII) обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

В подальшому аналогічні висновки були викладені Верховним Судом ще у ряді постанов, зокрема від 31.08.2022 у справі № 120/8603/21-а, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 22.09.2022 у справі № 500/3840/21, від 16.11.2022 у справі № 120/648/22-а, від 06.02.2023 у справі № 160/2775/22, від 22.03.2023 у справі № 340/10333/21 та від 19.09.2023 у справі № 160/15756/21.

Окрім того, Верховний Суд розглядав справи, правовідносини у яких виникли у зв`язку із відмовою уповноваженого органу сформувати та видати особі, яка отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII, довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, визначеного станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, положень постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про бюджет на відповідний рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови № 704, та, зокрема, у постанові від 02.04.2024 у справі № 340/608/23 дійшов висновків про наявність у таких осіб права на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір окладу за військовим (спеціальним) званням, який визначається шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для його визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

До того ж Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду постановою від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24 вирішив спір, який виник у зв`язку з відмовою компетентного органу оформити та направити до органу Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, визначеного станом на 01.01.2024 відповідно до постанови № 704, та зазначив, що до таких правовідносин під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину 1762,00 грн.

Тобто Верховним Судом чітко сформований правовий підхід про те, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, та похідне від цього зростання розмірів грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII, виникає право на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, та право на перерахунок пенсії на їх підставі.

Отже, враховуючи те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, для визначення грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій відповідній категорії осіб, застосуванню підлягає пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

При цьому, суд ураховує, що 12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі - постанова № 481), якою скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесено зміни до пункту 4 постанови № 704, викладено абзац перший в такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Проте рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 неправомірними та визнано протиправним і нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови № 704. У розумінні положень частини другої статті 255 та частини першої статті 325 КАС України вказане рішення суду у справі №320/29450/24 набрало законної сили 18.06.2025.

При цьому, Верховний Суд постановою від 16.07.2026 скасував рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 і ухвалив постанову, якою у задоволенні позовних вимог до Кабінету Міністрів України про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови № 704 відмовив. Отже, у період з 18.06.2025 по 15.07.2026 положення пункту 2 постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови № 704 були нечинними.

У свою чергу суд зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, що стосуються реалізації конституційного права на соціальний захист, і сформулював юридичні позиції, згідно з якими за Конституцією України певні категорії громадян України потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (Рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, Рішення від 17.03.2004 № 7-рп/2004, Рішення від 20.12.2016 № 7-рп/2016).

Так, у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, пов`язані з особливістю виконуваних ними обов`язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави - захисту суверенітету і територіальної цілісності України (частина перша статті 17 Основного Закону України); потреба в додаткових гарантіях соціального захисту цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

У первинній редакції пункту 4 постанови № 704 Кабінет Міністрів України визначив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями прожитковий мінімум, встановлений законом на поточний рік, як державний соціальний стандарт, встановлений законом, який був покликаний забезпечити достатній рівень життя військовослужбовців на фоні росту цін та інфляції в країні та уникнути необхідності одноразових, штучних підвищень грошового забезпечення за рахунок видання окремих нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій. Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою, зокрема, визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України (стаття 2 Закону № 2017-III). Згідно з приписами статті 6 Закону № 2017-III базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров`я та освіти.

Відповідно до пояснювальної записки до проєкту постанови № 704 необхідність її прийняття була зумовлена потребою реформування системи грошового забезпечення військовослужбовців, оптимізації структури грошового забезпечення та підвищення рівня грошового забезпечення військовослужбовців, який узгоджено з мінімальною заробітною платою в державі шляхом установлення розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням у співвідношенні до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Натомість пункт 4 постанови № 704 в редакції пункту 2 постанови № 481 замінює такий державний соціальний стандарт, як прожитковий мінімум, на сталу величину 1762,00 грн, застосування якої при визначенні посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців не лише суттєво зменшує розміри окладів, а й зводить нанівець мету прийняття постанови № 704 як такої.

Така зміна правового регулювання щодо розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців скасовує основну новелу пункту 4 постанови № 704, яка полягала в тому, що розміри посадових окладів, окладів за військовим званням співвідносилися до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який установлюється законом про Державний бюджет України на відповідний календарний рік, а також призводить до збільшення питомої частки додаткових видів грошового забезпечення, що нівелює ідею оптимізації структури грошового забезпечення та гарантії захищеності грошового забезпечення військовослужбовців від негативних економічних факторів.

Приписи пункту 4 постанови № 704 у первинній редакції відповідали вимогам Закону № 1774-VIII, який запровадив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів різних категорій публічних службовців саме прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заміна встановленого законом соціального стандарту (прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року) на фіксовану, «заморожену» чи технічну величину, що призводить до зменшення або штучного стримування реального розміру оплати праці, є протиправною та є прямим обмеженням уже гарантованих прав в розумінні статті 22 Конституції України. Заміна динамічного соціального стандарту на статичний показник, який ігнорує ріст цін, фактично означає директивне знецінення праці, що суперечить статті 43 Конституції України.

Крім того, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

У свою чергу, відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, пункт 2 постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови № 704 із заміною встановленого законом соціального стандарту, як прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року, на фіксовану величину в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік, не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і такий, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

При цьому, Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Таким чином, пункт 4 постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того, чи був він чинним, чи ні на момент виникнення спірних відносин.

При цьому, суд наголошує на тому, що саме через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у осіб з числа діючих військовослужбовців має збільшуватись рівень грошового забезпечення, що зумовлює виникнення права на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Тому дата набрання законної сили рішенням у справі № 320/29450/24 сама по собі не зумовлювала право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, визначеного станом на цю дату, оскільки з неї не відбувалось зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року як передумова для збільшення грошового забезпечення діючих військовослужбовців та похідного від цього права на перерахунок пенсії відповідно до Закону № 2262-XII.

У свою чергу суд зазначає, що прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Так, станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у статті 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та становив 3028 гривень. Станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений у статті 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік», залишився незмінним і становив 3028 гривень, що не зумовило підвищення у 2025 році посадового окладу та окладу за військовим званням через незростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом про бюджет станом на 1 січня відповідного календарного року.

При цьому у 2026 році статтею 7 Закону № 4695-IX визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року у розмірі 3328 гривень, що свідчить про його зростання порівняно з розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого у 2024 - 2025 роках відповідними законами про Державний бюджет України на відповідні роки в розмірі 3028 гривень.

Таким чином, з 01.01.2026 через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року згідно із Законом №4695-IX, та похідне від цього зростання розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII, виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку їх пенсії, визначеного станом на 01.01.2026, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, та право на перерахунок пенсії на її підставі.

Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язується з принципом захисту законних очікувань та принципом правової визначеності, що є невід`ємними елементами правової держави та принципу верховенства права. У справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський суд з прав людини наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету; держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство, однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв, і якщо особа очевидно відповідає цим критеріям, це породжує у неї виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Застосовуючи наведені норми права до встановлених у цій справі обставин, суд виходить з того, що позивач отримує пенсію, призначену відповідно до Закону № 2262-XII, і перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, а розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, з яких обчислено його пенсію, визначені виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні. Оскільки з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб зріс до 3328 гривень, у позивача виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку його пенсії, визначеного станом на 01.01.2026, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2026 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2026.

Обов`язок визначити розмір такого грошового забезпечення та оформити і подати відповідну довідку до органу Пенсійного фонду України покладено саме на відповідача як на уповноважений орган Міністерства оборони України, проте за зверненням позивача від 02.01.2026 відповідач такої довідки не виготовив і до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не подав, про що повідомив листом від 29.01.2026 за вих. № 7/11846/10, чим позбавив позивача можливості реалізувати гарантоване йому право на перерахунок пенсії.

Обираючи спосіб відновлення порушеного права позивача, суд виходить з принципу верховенства права та гарантій, передбачених статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також з принципу ефективності судового захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, яка звернулася за судовим захистом, без необхідності додаткових звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням наведених вище обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 для перерахунку його пенсії.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-IX на 1 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та із зазначенням відсоткових показників надбавки за особливості проходження служби, інших надбавок та премії, які визначено Міністром оборони України на 2026 рік, для здійснення з 01.02.2026 обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 за посадою, яку він займав на дату звільнення з військової служби.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова