Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №484/3900/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/3900/26

Провадження № 2/484/2819/26

Рішення

іменем України

04.08.2026 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Максютенко О.А.

із секретарем судового засідання Завірюха В.Ю.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна

без участі сторін

встановив

16.06.2026 року позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Сікорський М.М. звернувся до суду з позовом до відповідача про розподіл спільного майна подружжя. В обгрунтування позову зазначено, що 30.04.2014 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, актовий запис №134. Від шлюбу в них народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з відповідачкою.

Спільне життя з відповідачкою не склалось, тому з початку червня 2026 року сторони не проживають разом, не ведуть спільного господарства, 12.06.2026 року позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу. Під час шлюбу вони придбали у власність нерухоме майно: кімнати АДРЕСА_1 , яку оформлено на підставі договору купівлі-продажу кімнат від 01.12.2021 року та посвідчено приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Миколаївської області Цихонею В.А. та зареєстрованого в реєстрі за №4401 за ОСОБА_2 . Вказане майно позивач просить визнати спільним майном подружжя та визнати за ним право власності на частку зазначених кімнат. Судові витрати просив стягнути з відповідача.

26.06.2026 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до судового розгляду, призначено підготовче судове засідання.

В підготовче судове засідання представник позивача, адвокат Сіковський М.М. надав суду заяву про слухання справи у відсутність позивача та його відсутність, позов підтримує у повному обсязі, судовий збір просив залишити за позивачем.

Відповідач в судове засідання надала заяву, де позов визнала та просила винести рішення в підготовчому судовому засіданні. Судові витрати просила не стягувати з неї.

В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони у справі 30.04.2014 року уклали шлюб, який було зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайську реєстраційної служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис №134, свідоцтво НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Шлюбні стосунки сторони припинили, разом не проживають з червня 2026 року.

Вирішуючи по суті спір щодо поділу майна, суд виходить з того, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст. 61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Судом встановлено, що сторони під час шлюбу набули спільно у власність рухоме та нерухоме майно.

На підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Цихонею В.А. зареєстрованого за № 4401 від 01.12.2021 року ОСОБА_2 є власником кімнат АДРЕСА_1 , загальною площею 37.4 кв.м., житлова площа 37.4 кв.м, 2 поверх 3-х поверхового будинку.

Таким, чином, враховуючи, що сторони домовились щодо поділу спільного майна, суд вважає за можливе розподілити набуте майно під час шлюбу між сторонами порівну.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи вищевикладене, а також з огляду на визнання відповідачем позову, яке є безумовним, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268, 280-283 ЦПК України, суд

у х в а л и в

позов задовольнити.

Визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кімнати №19,20,36, які розташовані по АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на частину кімнат№ НОМЕР_2 , які розташовані по АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає АДРЕСА_3 , зареєстрований кімнати АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає та зареєстрована кімнати АДРЕСА_1 , РНОКПП – відсутній.

Суддя