Вирок від 03 серпня 2026 р. у справі №487/6217/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6217/26

Провадження № 1-кп/487/574/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

секретаря: ОСОБА_2

за участі прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Миколаєві кримінальне провадження, внесеному до ЄРДР № 12026153030000087 від 20.05.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, українця, маючого середню освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 діючи всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», який визначає правові та організаційні засади державної політики щодо обігу в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, встановлює порядок державного контролю, повноваження органів виконавчої влади, права та обов`язки фізичних і юридичних осіб у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 (із наступними змінами) відповідно до якої PVP віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено (таблиця І список № 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770), вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Згідно з Таблицею № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 встановлено, що розміри психотропних речовин: PVP від 1,5 до 15.0 грам відносяться до великих розмірів.

Так, ОСОБА_4 , діючи в порушення Закону України №60/95 - ВР від 15.02.1995 «Про незаконний обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи свій кримінально - протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, у невстановлені в ході проведення досудового розслідування дату та час, але не пізніше 05.06.2026, у невстановленому в ході проведення досудового розслідування місці, у невстановленої під час досудового розслідування особи, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP загальною масою не менше 5,1896 г., котра знаходилась у 15 полімерних пакетах із застібкою «zip-lock», та почав незаконно зберігати вказану психотропну речовину для власного вживання, без мети збуту, за місцем свого фактичного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , до моменту їх вилучення працівниками правоохоронного органу.

Так, 05.06.2026, під час проведення санкціонованого обшуку за місце проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP загальною масою не менше 5,1896 г., котра знаходилась у 15 полімерних пакетах із застібкою «zip-lock», та яку ОСОБА_4 незаконно зберігав за адресою свого проживання для власного вживання, без мети збуту.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив всі обставини скоєння кримінального правопорушення, свою вину в скоєному визнав повністю, суду пояснив, що дійсно він придбав через сайт психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP для власного вживання без мети збуту, яку приніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 де її зберігав до її виявлення працівниками правоохоронних органів. У вчиненому щиро кається та визнає вину.

Крім того, обвинувачений заявив про те, що він з доказами, добутими органами досудового слідства в підтвердження його провини згоден, їх не оспорює і просить суд в судовому засіданні їх не досліджувати.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349, ст.351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого, дослідження матеріалів, щодо речових доказів, процесуальних витрат та матеріалів, що характеризують осіб обвинуваченого.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю. Дії обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне кваліфікувати за ч.2 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує вимоги пунктів 1 та 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, на обліку у лікаря психолога та нарколога не перебуває, раніше не судимий. До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття та активне сприяння досудовому розслідуванню. Обставини, що обтяжують покарання судом не вбачаються та в обвинувальному акті не встановлені.

Враховуючи вищевикладені обставини, принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, визначеному санкцією ч.2 ст.309 КК України.

Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання за вчинені кримінальні правопорушення, судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При цьому суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену у Постанові від 28.05.2020 (справа №753/13972/17; провадження № 51-986км20), згідно якої Верховний суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.

Таким чином, враховуючи тяжкість вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, усвідомлення останнім протиправності своєї злочинної поведінки, щире каяття, дані про особу винного, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, тому в силу ст.75 КК України останнього можливо звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Саме таке покарання суд вважає справедливим, пропорційним, необхідним і достатнім для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень і, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута.

В силу положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд звільняючи ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, покладає на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід по справі не обирався.

На підставі ч.4 ст.174 КПК України слід скасувати арешти з майна, накладені ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.06.2026 справа № 487/4288/26 25 (н/п № 1-кс/487/2445/26).

Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст.ст.349, 368, 370 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.309 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік 3 (три) місяці.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом цього строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід не обирати.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна застосовані ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.06.2026 справа № 487/4288/26 25 (н/п № 1-кс/487/2445/26) - скасувати.

Речовий доказ по справі, а саме мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A13», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 - повернути за належністю.

Речові докази по справі, а саме: 73 рекламні брошури з написами: «Пошта опт, робота - висока оплата, АМФ, МЕФ, МДМА, Шишки, Альфа» та посиланням «brtn.shop», предмет, зовні схожий на пристрій для куріння темно-синього кольору, з нашаруванням екстракту канабісу, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса екстракту канабісу у перерахунку на висушену речовину становить 0,0922 г, психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, вагою не менше 5,1896 г - знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення Миколаївським НДЕКЦ МВС України судових експертиз № СЕ-19/115-26/8670 - НЗПРАП від 10.06.2026 в розмірі 2406,80 грн., № СЕ-19/115-26/8668 - НЗПРАП від 29.06.2026 в розмірі 3850,88 грн., а разом 6257,68 грн.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити сторонам.

Суддя ОСОБА_1