Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №150/460/26 — Чернівецький районний суд Вінницької області

Суд: Чернівецький районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 03 серпня 2026 р.

Справа: №150/460/26

Суддя: Суперсон С. П.

"04" серпня 2026 р. Єдиний унікальний номер судової справи: 150/460/26

Номер провадження: 3/150/118/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року с. Мазурівка

Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Суперсон С.П., розглянувши матеріали, складені Могилів-Подільським РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №141085, відповідно до якого 06 червня 2026 року близько 13 години 27 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи за місцем проживання по АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свекрухи ОСОБА_2 , у присутності малолітнього ОСОБА_3 . Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 будучи про час та місце розгляду справи повідомленою у встановленому законом порядку, в судові засідання не з`являється. Причини неявки за судовими викликами не повідомляв.

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи у відсутність особи, щодо якої складено адміністративні матеріали суд враховує також ту обставину, що згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було роз`яснено, що справа відносно нього розглядатиметься Чернівецьким районним судом Вінницької області.

Втім, з часу надходження справи у провадження суду ОСОБА_1 жодного разу не поцікавилася ходом вирішення справи.

За таких обставин, при наявності належних доказів, що підтверджують обізнаність ОСОБА_1 про перебування в провадженні суду протоколу про адміністративне правопорушення, що складено відносно нього, а також за наявності при матеріалах справи доказів, що підтверджують належність повідомлення останнього про час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість вирішення справи у відсутність ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши письмові матеріали справи встановив наступне.

испозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частина 2 ст. 173-2 КупАП містить кваліфікуючу ознаку вчинення домашнього насильства, а саме вчинення його стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Відповідно склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони даного правопорушення є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, яка була завдана) та причинний зв`язок між діянням та наслідками.

При цьому норми ст. 173-2 КУпАП є бланкетними, тому аби повністю розкрити суть адміністративного правопорушення, у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були вчинені.

Так, ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено наступне:

-домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п. 3);

-психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (пункт 14).

З аналізу наведених норм убачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру завдало шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, обов`язковими елементами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є умисні дії/бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

За змістом статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

При цьому протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний достатнім доказом винуватості особи у справі у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення, що є предметом даного судового провадження не розкриває ознак об`єктивної сторони даного правопорушення, в протоколі не зазначено, які саме дії вчинила ОСОБА_1 щодо малолітнього сина як потерпілого у справі.

Суд зауважує на тому, що частина. 2 ст. 173-2 КУпАП України передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства безпосередньо щодо малолітньої чи неповнолітньої особи.

Кваліфікація дій особи за ч. 2 ст. 173-2 КК України, за ознакою того, що під час вчинення ним домашнього насильства була присутня малолітня дитина, є помилковою.

Крім того матеріалами справи встановлено, що жодних протиправних дій щодо малолітньої дитини ОСОБА_1 не вчиняла.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку, що наданими матеріалами не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 39 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

У справі «Barbera, MesseguandJabardov. Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) ЄСПЛ, вказано на те, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, тобто вчинення домашнього насильства, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч.1,2 ст.173-2, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Дана постанова може бути оскаржена згідно статей 287-289 КУпАП особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути поновлено органом, правомочним розглядати дану справу.

Головуючий суддя С.П. СУПЕРСОН

Оригінал: reyestr.court.gov.ua