Вирок від 03 серпня 2026 р. у справі №148/2382/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Суд: Тульчинський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів

Дата: 03 серпня 2026 р.

Справа: №148/2382/26

Суддя: Штифурко Л. А.

Справа № 148/2382/26

Провадження №1-кп/148/166/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12026025180000050, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.07.2026, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Дубина Тростянецького району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,-

встановив:

Солдат ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи її на посаді номера обслуги 2 зенітного артилерійського відділення 1 зенітного артилерійського взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 , 07.07.2026 близько 19 год. 20 хв., рухаючись по вул. Миколи Леонтовича в м. Тульчин Вінницької області на транспортному засобі «HYUNDAI TUCSON», реєстраційний номер НОМЕР_2 , за порушення правил дорожнього руху України був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції Тульчинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

При складанні працівниками сектору реагування патрульної поліції Тульчинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області адміністративних матеріалів та під час перевірки останніми документів, солдат ОСОБА_3 достовірно знаючи, що посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_3 від 02.06.2023, що видане територіальним сервісним центром 0541, з відкритими категоріями «В» та «С» на його ім`я є підробленим, містить завідомо недостовірну інформацію, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою використання завідомо підробленого документа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, виконуючи законну вимогу поліцейського сектору реагування патрульної поліції Тульчинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо пред`явлення посвідчення водія, використав завідомо підроблений документ, так зване посвідчення водія з зазначенням серії НОМЕР_3 , анкетних даних та зображення останнього, яке не відповідає зразкам, що перебувають в офіційному обігу на території України, шляхом його пред`явлення для перевірки, як такого, що нібито підтверджує право ОСОБА_3 на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Відповідно до висновку судової технічної експертизи документів № СЕ-19/102-26/14095-ДД від 22.07.2026 бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_3 , заповнене на ім`я ОСОБА_3 , що видане 02.06.2023 ТСЦ 0541, не відповідає встановленим зразкам аналогічних бланків посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України, так як виготовлений не у відповідності до вимог, які пред`являються до даного виду документа.

У бланку посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_3 , заповнене на ім`я ОСОБА_3 , що видане 02.06.2023 ТСЦ 0541, штрихи фонових зображень захисної сітки, бланкового тексту та серії, номеру бланку, вихідних даних підприємства-виробника нанесено термосублімаційним друком.

Таким чином, ОСОБА_4 використав завідомо підроблеий документ, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 358 КК України.

Всі ці обставини були встановлені досудовим розслідуванням, доведені належними та допустимими доказами, описані в обвинувальному акті.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшло клопотання прокурора про розгляд даного обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_3 в присутності свого захисника, адвоката ОСОБА_5 , надав заяву про беззаперечне визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, за встановленими досудовим розслідуванням та викладеними в обвинувальному акті обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи, що обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини скоєного правопорушення, учасники процесу згодні з розглядом обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважав можливим здійснити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні відповідно до положень ст. ст. 381, 382 КПК України.

Вивчивши, долучені до обвинувального акту матеріали, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку доведена досудовим розслідуванням.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому суд керується вимогами ст. 65-67 КК України, бере до уваги роз`яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, особу обвинуваченого, його поведінку до вчинення і після вчинення кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання; вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення особи, а також запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень; слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Як встановлено, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12КК України класифікується як кримінальний проступок, раніше не судимий, за місцем проживання та реєстрації характеризується задовільно (компрометуючими матеріалами стосовно нього старостинський округ не володіє), не працює, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , за місцем служби характеризується з негативного боку.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно ст. 67 КК України, не встановлено.

Санкція ч. 4 ст. 358 КК України, за якою кваліфіковано дії ОСОБА_3 , передбачає покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційний нагляд на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин, особи обвинуваченого ОСОБА_3 керуючись ст.ст. 50,65КК України, суд доходить висновку, що покаранням необхідним і достатнім для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкції ч. 4 ст.358 КК України у виді штрафу.

На переконання суду, таке покарання для обвинуваченого відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

У відповідності з ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути в дохід держави витрати на залучення експертів.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст.ст. 65-67, ч.4 ст. 358 КК України, ст.ст. 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд,-

ухвалив:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (пятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот пятдесят гривень).

Речові докази: - посвідчення водія на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_3 , видане 02.06.2023 в ТСЦ 0541, категорії В та С, яке упаковано до спеціального пакету Національної поліції України NPU5809891 та зберігається при матеріалах кримінального провадження №12026025180000050, - знищити, скасувавши з нього арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 14.07.2026;

- DVD-R диск із відеозаписами з цифрових нагрудних відеокамер за 07.07.2026 за участі ОСОБА_3 , залишити для зберігання при матеріалапх кримінального провадження №12026025180000050.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 5776,32 грн. (пять тисяч сімсот сімдесят шість гривень тридцять дві копійки) витрат на залучення експертів.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua