Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №146/1256/26 — Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/1256/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2026 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Скаковської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Іванової Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашпіль цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, -

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2026 заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою мотивуючи її тим, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 з 15 лютого 2003 року.

Від шлюбу у подружжя народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , 2005 року народження та ОСОБА_4 , 2003 року народження.

Останнім часом вона систематично зазнає психологічного та фізичного насильства, від ОСОБА_2 яке проявляється у словесних образах, погрозах, приниженні, залякуванні, фізичних діях, переслідуванні та поширенні в соціальних мережах без її дозволу належних їй персональних даних та інформації, яка принижує та завдає шкоди її репутації. Крім того, заявниця зазначає, що 26 червня 2026 року вироком Томашпільського районного суду Вінницької області ОСОБА_2 було засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За наведених вище обставин заявниця була вимушена звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу, однак ОСОБА_2 не дивлячись на це продовжив вчиняти проти неї протиправні дії.

Так, 18 липня 2026 року приблизно о 20:30 год ОСОБА_2 прийшов до неї на подвір`я та погрожував їй фізичною розправою в результаті чого вона була змушена викликати поліцію.

На даний час існує реальна загроза життю та здоров`ю заявниці зі сторони ОСОБА_2 тому з вказаною заявою про видачу обмежувального припису вона змушена звернутися до суду та просить видати обмежувальний припис строком на 6 місяців, відносно останнього та встановити такі заходи тимчасового обмеження прав та покласти на нього такі обов`язки: заборонити ОСОБА_2 наближатися на 50 м до місця проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 роботи, інших місць частого відвідування; заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона перебуває у місці, невідомому стороннім особам; заборонити переслідувати ОСОБА_1 та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборонити вести листування, телефонних переговорів або контактування з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб; заборонити поширення будь-якої інформації про ОСОБА_1 в соціальних мережах.

В судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явилася, однак надала до суду заяву в якій підтримує заяву про видачу обмежувального припису та просить її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений завчасно, про що складена телефонограма.

Суд дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до п. п. 3, 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Згідно зі ст. 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні; у разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.

Судом встановлено, що сторони з 15 лютого 2003 року проживали в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу у подружжя народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , 2005 року народження та ОСОБА_4 , 2003 року народження.

ОСОБА_2 чинить фізичне та психологічне насильство щодо заявниці.

Як видно з матеріалів справи 26 червня 2026 року вироком Томашпільського районного суду Вінницької області ОСОБА_2 було засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також з наданих роздруківок листування заявниці та заінтересованої особи вбачається, що ОСОБА_2 вчиняє психологічне насильство відносно заявниці.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Враховуючи усі надані заявницею докази, з огляду на встановлені судом обставини, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення заяви про видачу обмежувального припису, оскільки наявні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо ОСОБА_1 , а тому є необхідність видачі обмежувального припису шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов`язків, зокрема, встановлених статтею 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

На підставі викладеного, керуючись ст. 81, 82, 350-1-350-8, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - задовольнити.

Видати обмежувальний припис ОСОБА_2 на строк 6 (шість) місяців та встановити такі заходи тимчасового обмеження прав та покласти на нього такі обов`язки:

- заборонити ОСОБА_2 наближатися на 50 м до місця проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 роботи, інших місць частого відвідування;

-заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона перебуває у місці, невідомому стороннім особам;

-заборонити переслідувати ОСОБА_1 та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

-заборонити вести листування, телефонних переговорів або контактування з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб;

- заборонити поширення будь-якої інформації про ОСОБА_1 в соціальних мережах.

Встановити строк дії обмежувального припису 6 місяців.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.

Про видачу обмежувального припису повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І. В. Скаковська