Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №145/781/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Суд: Тиврівський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 02 серпня 2026 р.

Справа: №145/781/26

Суддя: Іванець В. Д.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"03" серпня 2026 р. с-ще Тиврів Справа № 145/781/26

Провадження №2/145/855/2026

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д. ,

за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 12.05.2026 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, щорішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 12.05.2022 стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти в сумі по 1000 гривень щомісячно, на утримання доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 19.04.2021 і до досягнення ними повноліття.

Відповідач аліменти не сплачує, він допустив велику суму заборгованості по сплаті аліментів.

На даний час вона працює неофіційно, проживає за рахунок тимчасових заробітків, веде домашнє господарство та здійснює догляд за дітьми. Їй одній важко забезпечувати дітей самим необхідним та забезпечувати свою власну життєдіяльність.

Їхні діти проживають з нею і перебувають на її утриманні, вони ростуть, їх потреби збільшуються тому вона вимушена витрачати багато коштів на їх утримання та розвиток. Дивлячись на щоденний різкий зріст цін та інфляцію, аліменти в розмірі 1000 грн щомісячно, на утримання кожної дитини, які відповідно до рішення Тиврівського районного суду Вінницької області, стягнуто з відповідача, не відповідають навіть мінімальним потребам дітей, цієї суми замало для належного утримання їхніх дітей.

Прожитковий мінімум для дітей такого віку, як їх діти з 01.01.2026 становить 3512 грн на кожну дитину. Аліменти в сумі 1000 грн не відповідають гарантованому розміру аліментів для дітей такого віку, як їх діти.

У 2021 році, на момент подання нею заяви про стягнення аліментів на утримання дітей, відповідач не мав постійного місця роботи, він працював неофіційно, його доходи були мінливі та нерегулярні, точно встановити розмір його доходів не було можливості, тому аліменти на утримання дітей було призначено в твердій грошовій сумі.

На даний час матеріальний стан відповідача в даній справі значно поліпшився. Він працює неофіційно, отримує великий дохід, цей дохід зараз набагато більший ніж на момент подання нею позовної заяви про стягнення аліментів, яку вона подавала в 2021 році. Відповідач може сплачувати аліменти в процентному відношенні від свого доходу. Вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 та сина ОСОБА_6 в розмірі 1/2 частини від його доходу щомісячно, але не менше встановленого законом мінімального гарантованого розміру аліментів.

Такий розмір аліментів не погіршить матеріального стану відповідача і є реальним для нього, заробітки відповідача є достатніми для сплати саме такого розміру аліментів, який буде достатній для того, щоб вона могла забезпечити дітей самим необхідним. Інших утриманців у відповідача немає.

Просить змінити спосіб стягнення аліментів, які було присуджено відповідно до рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 12.05.2022 і стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти в розмірі 1/2 частини від його доходу щомісячно, але не менше встановленого законом мінімального гарантованого розміру аліментів, на утримання доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з дня подачі даної заяви і до їх повноліття.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 19.05.2026 справу прийнято до свого провадження суддею Іванцем В.Д. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилась, згідно з наданою заявою просить розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги просить змінити з 1/2 частки на 1/3. Позовні вимоги підтримує просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, причин неприбуття суду не повідомив, про розгляд справи був належно повідомлений.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дійшов висновку, що заявлені змінені позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Також Конвенцією про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держава зобов`язується забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (ч. 1, 2 ст. 3).

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом частини третьої цієї статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Отже, саме одержувач аліментів наділений правом на звернення до суду із вимогою про зміну способу аліментів. При цьому положення ч. 3 ст. 181 СК України не пов`язують право особи, яка звертається до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів з обов`язком надання доказів про наявність підстав для зміни розміру аліментів, оскільки таке право одержувачу аліментів гарантовано ч. 3 ст. 181 СК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3512 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Крім того, суд враховує, що приписами ч. 5 ст. 183 СК України законодавцем визначено можливість для того із батьків, разом з яким проживає дитина, звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - 1/4, на двох дітей - 1/3, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ст. 192 СК України та п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним Кодексом.

Судом установлено, що відповідач є батьком неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвами про їх народження (а.с.6,7).

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 12.05.2022 (а.с10-11) вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в сумі по 1000 гривень щомісячно, на утримання кожної дитини, а саме доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 19.04.2021, і до досягнення ними повноліття.

06.01.2023 Тиврівським районним судом Вінницької області видано виконавчий лист у справі № 145/651/21 (а.с.12).

ОСОБА_1 аліменти не отримує, що стверджується довідкою про неотримання аліментів виданою Тиврівським відділом ДВС у Вінницькому районі Вінницької області від 07.05.2026 № 13880 (а.с.13), що також стверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів (а.с.14-15).

Відповідно до акту обстеження умов та місця проживання сім`ї ОСОБА_1 (а.с.18) позивачка проживає в АДРЕСА_1 , разом із нею проживає четверо неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Сім`я середнього достатку, усім необхідним забезпечена, діти одягнені та нагодовані, відвідують школу. ОСОБА_1 постійного місця роботи не має, працює на сезонних роботах (а.с.18).

Відповідач ОСОБА_2 працездатного віку, має можливість допомагати позивачці в утриманні їхніх дітей: дочки ОСОБА_5 та сина ОСОБА_6 .

Доказів, які б свідчили про неможливість сплачувати аліменти на утримання двох дітей у частці від заробітку (доходу) відповідач суду не надав.

Тому суд, з урахуванням обставин справи, вважає за необхідне змінити спосіб стягнення аліментів та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), що буде відповідати інтересам дітей та засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Зазначений розмір аліментів має забезпечити право малолітніх дітей: сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на рівень життя, необхідний для їх фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Указана норма не поширюється на рішення щодо зміни розміру аліментів.

Тому стягнення аліментів в частці від заробітку (доходу) відповідача розпочнеться після набрання рішенням законної сили. Підстави для стягнення аліментів в такому розмірі з дня звернення позивача до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів, як про це просила позивач, відсутні.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивачка від сплати судового збору у даній справі звільнена.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог суд присуджує судовий збір з відповідача з врахуванням мінімального розміру судового збору.

Керуючись ст. 7, 155, 180-183, 192 СК України, ст. 76-82, 89, 141, 263-265, 273-279, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Змінити визначений рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 12 травня 2022 року у цивільній справі №145/651/21 спосіб стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) батька дітей.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнення за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 12 травня 2022 року у цивільній справі №145/651/21, припинити з дня набрання законної сили цим рішенням та повернути виконавчий лист до суду після завершення виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Тиврівського районного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подана протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 серпня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Іванець В.Д.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua