Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №131/1057/26 — Іллінецький районний суд Вінницької області

Суд: Іллінецький районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 03 серпня 2026 р.

Справа: №131/1057/26

Суддя: Шелюховський М. В.

Справа № 131/1057/26

Провадження № 3/131/278/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2026 року м. Іллінці

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Шелюховський М.В., розглянувши без фіксації судового процесу технічними засобами справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого,

за ч. 1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу серії ЕПР1 №699838 від 22.06.2026 р., ОСОБА_1 22 червня 2026 року о 13:30 год. в м.Іллінці по вул.Польова,32, керував транспортним засобом Volkswagen д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера Драгер 6810, результат тесту №2494 –0,88 проміле.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Мазур О.В. подав до суду заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, просив визнати недійсним огляд ОСОБА_1 та не брати його до уваги як належний і допустимий доказ. Крім того подав заяву, в якій просив провести судове засідання без його участі та участі ОСОБА_1 , заяву про закриття провадження у справі підтримує та просить її задовільнити.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов слідуючого висновку.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та відповідно до вимог ст.279 КУпАП дослідити докази, якими згідно ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів.

Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, по третє - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єктивна сторона правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП, характеризується наявністю лише прямого умислу.

У п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України зазначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння, зокрема, встановлено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакцій (далі - Інструкції)

Згідно пункту І розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Згідно п. 6, 7 ч. І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Відповідно до п.9 ч.І Інструкції, З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Згідно п. 3, п. 4 ч. II Інструкції, поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про провірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Так, як вбачається з матеріалів справи, огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проводився поліцейським на місці події за допомогою приладу «Драгер 6810», результат позитивний 0,88 проміле.

Працівниками поліції був складений акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Однак, всупереч незгоді водія з результатами огляду, поліцейським оформлено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Іллінецької КМП ЦРЛ, проте доставлений працівниками поліції до закладу охорони здоров`я ОСОБА_1 не був.

Окрім того, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився поліцейським на місці події 22.06.2026 року о 13:27 год. за допомогою технічного приладу «Drager Alcotest 6810».

Водночас у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №699838 від 22.06.2026 р. час керування ОСОБА_1 транспортним засобом зазначено як «13:30 год.». Крім того, як вбачається з матеріалів справи, причиною зупинки транспортного засобу працівниками поліції було встановлено порушення водієм ПДР (непристебнутий пасок безпеки), яке зафіксовано 22.06.2026 року о 13:39 год.

Таким чином, зафіксована у матеріалах справи хронологія подій є непослідовною та свідчить про те, що процедура огляду водія на стан сп`яніння (о 13:27 год.) відбулася за 3 хвилини до моменту ймовірного керування ним транспортним засобом (о 13:30 год.) та за 12 хвилин до моменту його фактичної зупинки працівниками поліції (о 13:39 год.).

Зазначені часові розбіжності є істотними та неусувними. Вони повністю нівелюють легітимність проведеного огляду, оскільки поліцейський не міг провести огляд особи на стан сп`яніння раніше, ніж виявив факт керування правопорушником транспортним засобом та здійснив його зупинку.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння. Огляд проводиться негайно після виявлення ознак сп`яніння та зупинки транспортного засобу.

Враховуючи, що докази у справі оформлені з грубим порушенням встановленої процедури та містять взаємовиключні дані щодо часу вчинення процесуальних дій, суд не може визнати їх належними та допустимими. Порушення процедури огляду, згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП, робить такий огляд недійсним.

Окрім того, Відповідно до п.5, 6 Інструкції, Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 31, 40 ЗУ «Про національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Згідно із п. п. 4, 5 Розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 р. №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Всупереч таким вимогам вбачається, що відеозапис вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не є безперервним. А також будь - яких доказів, що в поліцейських виникли випадки пов`язані з виникненням особистого приватного становища, матеріали справи не містять.

Таким чином, працівники патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, не дотримались вимог ЗУ «Про національну поліцію» та Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Тому відеозапис не є допустимим доказом, який підтверджував би вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Крім цього, відповідно до п. 9 ч. 1 та ч. 2 ст. 31 ЗУ «Про національну поліцію» поліція як превентивний захід може застосовувати технічні прилади та засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов`язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.

Відеозапис не містить фіксування повідомлення про застосування превентивного заходу, що свідчить про порушення ч. 2 ст. 31 ЗУ «Про національну поліцію», а відтак про недопустимість відеозапису.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року у справі № 524/832/17, адміністративне провадження №К/9901/23762/18 передбачено, що зйомка події має здійснюватися працівниками поліції безперервно.

Враховуючи, що відеозапис було проведено за допомогою боді-камери, а також враховуючи, що працівниками поліції не було відзнято подію безперервно, а саме від моменту зупинки та до того моменту, як особу відсторонили від керування транспортним засобом, доказ слід визнати недопустимим.

Таким чином, при розгляді справи, суд не знайшов підтвердження того факту, що ОСОБА_1 дійсно перебував в стані алкогольного сп`яніння та керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України.

Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до висновків, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом"; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів.

Отже, враховуючи вищевикладене та з огляду на положення КУпАП України щодо доказування, об`єктивні докази, які б достеменно та "поза розумним сумнівом" свідчили про вчинене ОСОБА_1 порушення п.2.9 «а» ПДР України, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктом 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин – відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які безпосередньо надають суду можливість встановити наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні дій, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, тому суд приходить до висновку про закриття провадження у справі в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 247, 283, 284, 287 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях об`єктивно підтвердженого складу адміністративного правопорушення.

Копію постанови направити начальнику Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області для відома та вжиття в межах компетенції відповідних заходів реагування.

Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження постанови слід повідомити Іллінецький районний суд Вінницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Іллінецький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua