Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №912/81/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026 м.Дніпро Справа № 912/81/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Золотарьової Я.С. (доповідач),

суддів: Віннікова С.В., Мартинюка С.В.

секретар судового засідання: Янкіна Г.Д.

представники учасників провадження:

від позивача (скаржника): Горик В.М

від відповідача-1: Коваль С.М.

від відповідача-2: не з`явився

розглянув матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.05.2026 (повне рішення 29.05.2026), суддя Глушков М.С.

у справі №912/81/26

за позовом Акціонерного товариства "УКРСИББАНК", м. Київ

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТРАНС ВВ", с. Вільне, Кіровоградська область

відповідача-2 ОСОБА_1 , с. Вільне, Кіровоградська область

про стягнення 857 752,83 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст справи

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" (далі - АТ "УКРСИББАНК") до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТРАНС ВВ" (далі - ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ") та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 857 752,83 грн, з покладенням на відповідачів витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог АТ "УКРСИББАНК" зазначає, що у зв`язку із невиконанням умов Кредитного договору №11527635000 від 17.11.2021 з додатковими угодами №1 від 10.03.2022, №2 від 08.06.2022, №2 від 21.07.2022 та згідно з Договором поруки №286915, Договору поруки №286916 від 16.11.2021 з відповідачів солідарно підлягає стягненню 857 752,83 грн у судовому порядку.

Короткий зміст та мотиви судового рішення

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 19.05.2026 у справі №912/81/26 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 50 000,00 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України; позовні вимоги задоволено частково:

- стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТРАНС ВВ" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" 583 576,14 грн заборгованості;

- клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТРАНС ВВ" про розстрочення виконання рішення у справі задоволено; розстрочено виконання рішення суду терміном на 12 місяців за наступним графіком:

- травень 2026 - 48 631,34грн;

- червень 2026 - 48 631,34грн;

- липень 2026 - 48 631,34грн;

- серпень 2026 - 48 631,34грн;

- вересень 2026 - 48 631,34грн.

- жовтень 2026 - 48 631,34грн;

- листопад 2026 - 48 631,34грн;

- грудень 2026 - 48 631,34грн;

- січень 2027 - 48 631,34грн;

- лютий 2027 - 48 631,34грн;

- березень 2027 - 48 631,34грн;

- квітень 2027 - 48 631,40грн.;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТРАНС ВВ" на користь Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" 3 501,46 грн судового збору;

- стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" 3 501,45 грн судового збору;

- в решті позову відмовлено.

Мотиви рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.05.2026 в частині розподілу судового збору та надання розстрочки виконання рішення ґрунтуються на такому.

Оскільки позовні вимоги були задоволені частково (на суму 583 576,14 грн), судові витрати покладені на відповідачів пропорційно до цієї суми та порівну між ними. Частина вимог, де провадження закрито на суму 50 000 грн, суд зазначив, що згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, у разі закриття провадження сума збору повертається позивачу. Однак для цього необхідне окреме клопотання АТ “УКРСИББАНК”.

Надаючи розстрочку виконання судового рішення, суд виходив з того, що негайне стягнення всієї суми може призвести до банкрутства підприємства та врахував надзвичайні обставини, в яких опинились відповідачі.

Суд визнав обґрунтованими доводи відповідача 1 про те, що у 2022 році в ТОВ “СПЕЦТРАНС ВВ” через мобілізацію були примусово вилучені основні транспортні засоби для перевезення вантажів, а компенсацію за них підприємство не отримало.

Суд взяв до уваги факт ракетного обстрілу 22.10.2025, внаслідок якого було пошкоджено автобазу, офіс та склад запчастин товариства у м. Світловодськ, що підтверджено матеріалами перевірки поліції.

Зазначені події призвели до різкого погіршення фінансового стану, зупинення основної діяльності та неможливості одноразового погашення боргу.

Суд вирішив, що розстрочка на один рік дозволить зберегти господарську діяльність відповідача-1 і водночас забезпечить виконання рішення на користь банку, що відповідає принципам справедливості та дотримання балансу інтересів сторін.

Оскільки ОСОБА_1 є солідарним боржником і відповідає за виконання зобов`язань ТОВ “СПЕЦТРАНС ВВ”, розстрочка була поширена на солідарне виконання рішення обома відповідачами.

Суд встановив графік, за яким відповідачі мають сплачувати заборгованість рівними частинами по 48 631 грн щомісяця до квітня 2027 року включно.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду, через систему "Електронний суд" Акціонерне товариство "УКРСИББАНК" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- змінити рішення Господарського суду Кіровоградської області у справі №912/81/26 від 19.05.2026 в частині стягнення на користь АТ "УКРСИББАНК" сплаченого судового збору, а саме стягнути з відповідачів в рівних частках по 3 801,46 грн;

- скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області у справі №912/81/26 від 19.05.2026 в частині розстрочення виконання рішення суду, ухвалити в цій частині нове, яким у задоволенні клопотання відмовити;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТРАНС ВВ" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" понесені судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 2 673,20грн.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції було винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції порушив норми Господарського процесуального кодексу (ГПК) України при розподілі судового збору. Після подання позову відповідач-1 сплатив 50 000 грн заборгованості, через що суд закрив провадження у цій частині. Суд першої інстанції зазначив, що для повернення 600 грн судового збору за цю частину вимог банк має право подати окреме клопотання.

Апелянт зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 130 ГПК України, якщо провадження закривається через задоволення вимог відповідачем після пред`явлення позову, обов`язок відшкодування витрат покладається саме на відповідача.

Скаржник посилається на постанову Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 917/1161/25, де вказано, що витрати мають стягуватися з відповідача, оскільки відсутність предмета спору виникла внаслідок його дій після звернення позивача до суду.

Також, апелянт заперечує щодо розстрочення виплати боргу на 12 місяців. На думку скаржника суд першої інстанції не надав оцінки жодному аргументу банку, який заперечував проти розстрочки, що порушує вимоги ч. 5 ст. 236 ГПК України щодо обґрунтованості рішення.

Відповідач-1 аргументував складний стан вилученням двох авто та обстрілом автобази, проте банк вказує на відсутність доказів реального браку коштів на рахунках або відсутності інших активів.

Відповідач-2 взагалі не звертався із заявою про розстрочення та суд не аналізував його майновий стан (наявність нерухомості, рахунків тощо).

Позичальник раніше вже отримував реструктуризацію боргу, але заборгованість не погасив. При цьому позивач несе прямі збитки через необхідність формування резервів під проблемні кредити.

Через розстрочку банк знову нестиме інфляційні втрати, які він не може компенсувати під час воєнного стану згідно з прикінцевими положеннями ЦК України.

Розстрочення є необґрунтованим, оскільки не враховує інтереси кредитора та майновий стан поручителя.

Узагальнення доводів та заперечень інших учасників справи

Відповідач-1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що суд першої інстанції правомірно закрив провадження в частині 50 000 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 130 ГПК України, стягнення витрат у разі закриття провадження здійснюється за заявою позивача, тому суд обґрунтовано не поклав цих витрат на відповідачів.

Скаржник заявляв про відсутність фінансової дисципліни у боржника, проте відповідач-1 надав докази того, що він вже виконує графік розстрочки, сплативши травневий та червневий платежі 2026 року (по 48 631,34 грн кожен). Навіть під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач-1 здійснював платежі (загалом на 50 000 грн), що свідчить про його наміри погашати борг попри критичний стан.

Скрутний стан підприємства підтверджений надзвичайними обставинами, а саме:

- примусове вилучення ключового транспорту (DAF, ЗІЛ) у 2022 році.

- ракетний обстріл автобази та офісу 22 жовтня 2025 року, що підтверджено поліцією.

- згідно з відомостями фінансової звітності за 2025 рік, оборотні активи підприємства (включаючи кошти на рахунках) становили лише 1819,40 грн.

Відповідач-1 заперечує твердження банку про його “збитковість”. Посилаючись на офіційні звіти, він вказує, що прибуток АТ “УКРСИББАНК” постійно зростав: з 3,5 млрд грн у 2022 році до 5,8 млрд грн у 2025 році. Розстрочка дозволить банку отримати повну суму протягом року, тоді як одноразове стягнення з відповідачів присудженої до стягнення суми призведе до банкрутства підприємства та втрати робочих місць.

Відповідач-1 зазначає, що поручитель є власником та директором підприємства, і саме з його діяльності отримує дохід, а вилучений транспорт також належав йому, що обґрунтовує поширення розстрочки як на відповідача 1, так і на відповідача 2.

В судовому засіданні представник відповідача 1 повідомив, що графік погашення заборгованості дотримується.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Золотарьової Я.С. (доповідач), суддів – Віннікова С.В., Демчини Т.Ю.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2026 відкрито апеляційне провадження. Призначено судове засідання на 28.07.2026. Витребувано у Господарського суду Кіровоградської області матеріали справи (оскарження) № 912/81/26, необхідні для розгляду апеляційної скарги.

30.06.2026 матеріали справи №912/81/26 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Розпорядженням керівника апарату Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2026, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Демчини Т.Ю. - члена колегії суддів та у зв`язку із запланованою відпусткою судді-доповідача Золотарьової Я.С., відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 № 1, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 912/81/26.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Золотарьової Я.С. (доповідач), суддів - Віннікова С.В., Мартинюка С.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.07.2026 прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.05.2026 у справі №912/81/26 до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Золотарьової Я.С. (доповідач), суддів - Віннікова С.В., Мартинюка С.В.

У судове засідання 28.07.2026 представник відповідача-2 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 28.07.2026 заслухано представників скаржника та відповідача-1 та Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені апеляційним судом з урахуванням меж апеляційного перегляду

17.11.2021 АТ "УКРСИББАНК" (далі – Банк, Кредитор) та ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" (далі – Клієнт, Позичальник) уклали кредитний договір №11527635000 (далі – Кредитний договір, а.с. 31).

Відповідно до п. 1.1.1. Кредитного договору Банк надає Клієнту кредит в сумі 1 200 000,00 грн, а Клієнт зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути Банку кредит та сплатити плату за користування ним в порядку та на умовах визначених цим Договором.

У п. 1.2.2. Кредитного договору сторони погодили, що Клієнт зобов`язаний повернути у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення Кредиту (додаток № 2 до Договору), але в будь-якому випадку не пізніше 16 листопада 2023 р., якщо тільки відповідно до умов Договору не застосовується інший термін повернення заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 1.3.1., 1.3.2. Кредитного договору, для строкової суми кредиту встановлена фіксована процентна ставка в розмірі 11,9 % річних, для простроченої суми кредиту - у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми кредиту на дату такого прострочення.

Кредитний договір підписано сторонами та скріплено печатками.

До Кредитного договору сторони підписали Додаток №2 "Графік погашення кредиту".

17.11.2021 між АТ "УКРСИББАНК" (далі - Кредитор) та ОСОБА_1 (далі – Поручитель) укладено Договір поруки №286915 (основний борг), боржником за якими є ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ", основний договір - Кредитний договір №11527635000 від 17.11.2021.

Згідно з п. 1.1., 1.2. Договору поруки №286915 Поручитель поручається перед Кредитором за виконання зобов`язань Боржника перед Кредитором, що виникли з основного договору, а саме щодо сплати суми основного боргу у розмірі 1200000,00 грн. Поручитель відповідає перед Кредитором за порушення зобов`язань Боржника за основним договором. Згідно з цим договором Поручитель також поручається за виконання Боржником його обов`язку щодо повернення суми в розмірі основного зобов`язання згідно з відповідним рішенням суду, якщо основний договір буде визнаний недійсним у судовому порядку. Поручителю добре відомі всі умови основного договору, зокрема сума основного боргу (наданих кредитних коштів, фінансування), процентна ставка та/або інша плата за основним договором, терміни та строки виконання зобов`язань за основним договором, інші умови основного договору.

Положеннями п. 1.3., 1.4. Договору поруки №286915 передбачено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за основним договором частково, а саме: за порушення основного зобов`язання Боржником в межах суми, що становить 1200000,00 грн. Поручитель відповідає перед Кредитором у зазначеному в цьому пункті розмірі протягом строку дії поруки, зазначеного у п. 3.1. цього договору, незалежно від суми будь-яких погашених зобов`язань за основним договором. Відповідальність Поручителя і Боржника щодо виконання основного зобов`язання є солідарною.

Згідно з умовами п. 3.1., 4.1. Договору поруки №286915 сторони домовились, що строк дії поруки, а саме строк протягом якого Кредитор має право пред`явити вимоги до Поручителя, становить 12 років з дати укладення цього договору. Договір набирає чинності з дати його укладення та діє протягом строку дії поруки, що зазначений у п. 3.1 цього договору.

17.11.2021 між АТ "УКРСИББАНК" (далі - Кредитор) та ОСОБА_1 (далі – Поручитель) укладено Договір поруки №286916 (проценти та інші платежі) (а.с. 38-41), боржником за якими є ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ", основний договір - Кредитний договір №11527635000 від 17.11.2021, за умовами якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання зобов`язань Боржника перед Кредитором, що виникли з основного договору, а саме щодо сплати процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору, і тих, що можуть виникнути в майбутньому, в тому числі на підставі окремих угод, що можуть бути укладені в рамках основного договору. Поручитель відповідає перед Кредитором за порушення зобов`язань Боржника за основним договором. Поручителю добре відомі всі умови основного договору, зокрема сума основного боргу (наданих кредитних коштів, фінансування), процентна ставка та/або інша плата за основним договором, терміни та строки виконання зобов`язань за основним договором, інші умови основного договору (п. 1.1.).

Відповідно до п. 1.3., 1.4. Договору поруки №286916, Поручитель відповідає перед Кредитором за основним договором частково, а саме за порушення основного зобов`язання Боржником в межах суми, що становить 600 000,00 грн. Поручитель відповідає перед Кредитором у зазначеному в цьому пункті розмірі протягом строку дії поруки, зазначеного у п. 3.1. цього договору, незалежно від суми будь-яких погашених зобов`язань за основним договором. Відповідальність Поручителя і Боржника щодо виконання основного зобов`язання є солідарною.

Згідно з умовами п. 3.1., 4.1. Договору поруки №286916, сторони домовились, що строк дії поруки, а саме строк протягом якого Кредитор має право пред`явити вимоги до Поручителя, становить 12 років з дати укладення цього договору. Договір набирає чинності з дати його укладення та діє протягом строку дії поруки, що зазначений у п. 3.1 цього договору.

На виконання умов Кредитного договору, позивач надав ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" кредит (грошові кошти) на загальну суму 1 200 000,00 грн шляхом зарахування на поточний рахунок.

Позивач направив боржнику та поручителю Вимоги №27-1-01/203 та №27-1-01/204 від 27.02.2023 (а.с. 42, 43).

ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" отримало вимогу засобами поштового зв`язку 09.03.2023 та ОСОБА_1 також отримав вимогу засобами поштового зв`язку (а.с. 44, 45).

Відповідач-1 в 2026 році перерахував на свій рахунок в Банку грошові кошти в розмірі 30 000 грн трьома платежами: 15.01.2026 - 10 000 грн, 30.01.2026 - 10 000 грн, 03.02.2026 - 10 000 грн (а.с. 78-80) і ці кошти були списані позивачем в погашення кредиту за кредитним договором № 11527635000, відповідно до договірного списання заборгованості, згідно з договором, яким передбачено надання кредитних коштів. Таким чином, заборгованість складає 603 178,31 грн (817 104,17 - 183 925,86 - 30 000).

Також, 26.03.2026 відповідач подав суду клопотання про долучення доказів, де зазначає про сплату 20 000,00 грн, згідно з платіжною інструкцією №71 від 20.03.2026 (а.с. 133) та просить зменшити позовні вимоги зазначаючи, що актуальна заборгованість становить 583 178,31 грн.

В обґрунтування клопотання про надання розстрочки виконання рішення суду терміном на 12 місяців, відповідач-1 надав суду такі докази:

- лист ВП №1 Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 23.02.2026 року, який підтверджує факт ракетного обстрілу 22.10.2025);

- документи, що підтверджують примусове вилучення основних транспортних засобів (автомобілів DAF та ЗІЛ) у 2022 році внаслідок мобілізації та введення воєнного стану без виплати компенсації

- звітність малого підприємства за 2025 рік, згідно з якою на кінець року необоротні активи товариства становили 852 грн, а оборотні активи (включаючи кошти на рахунках) — 1819,40 грн

- докази сплати 50 000 грн чотирма платежами протягом січня–березня 2026 року (№28919625, №43951955, №48059731, №71).

- докази виконання графіка розстрочки (на стадії апеляції): платіжна інструкція № 163 від 28.05.2026 на суму 48 631,34 грн (платіж за травень); платіжна інструкція № 197 від 26.06.2026 на суму 48 631,34 грн (платіж за червень); платіжна інструкція № 249 від 28.07.2026 (платіж за липень).

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких мотивів.

ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" просив надати розстрочення виконання майбутнього рішення суду в справі на строк 12 (дванадцять) місяців. Встановити наступний графік розстрочення сплати заборгованості в сумі 583 178,31 грн, наступними дванадцятьма щомісячними платежами, а саме: - одинадцять платежів по 48 598,19 грн (перший платіж - у місяці, наступному за набранням рішенням законної сили), дванадцятий останній платіж сплачується у 12-му місяці в розмірі 48 598,22 грн.). Зобов`язати відповідачів щомісяця перераховувати на рахунок позивача відповідні платежі згідно з наведеним графіком.

Суд задовольнив вказане клопотання в межах максимального строку, передбаченого ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочив виконання на 12 місяців з дня ухвалення рішення.

Судом було враховано, що у 2022 році внаслідок загальної мобілізації та введення воєнного стану у відповідача-1 примусово вилучені основні транспортні засоби, які використовувалися у господарській діяльності підприємства для перевезення вантажів (це основний вид діяльності ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ"). Компенсація за вилучене майно не була виплачена. 22.10.2025 внаслідок ракетного обстрілу рф пошкоджено автобазу, де знаходиться офіс ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" за адресою м. Світловодськ, по вул. Обсерваторна, 5, де розташовувався автотранспорт та склад запчастин. Факт пошкодження підтверджується відповіддю ВП №1 Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області на запит ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" вих. № 7 від 23.02.2026 року (матеріали перевірки направлено до УСБУ в Кіровоградській області).

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).

Як вбачається з вищезазначеної норми ГПК, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

Так, питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. При цьому розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Таким чином, в основу судового акта про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Разом з тим необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення ЄСПЛ у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" від 28.07.99).

Разом з тим, положеннями ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном розстрочки виконання рішення з дня ухвалення такого рішення.

З огляду на доводи ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ", апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що подана заява про розстрочення виконання рішення є належним чином обґрунтованою, а надані відповідачем-1 докази є достатніми задля встановлення судом існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду та водночас з яких вбачається за можливість встановити всі сукупні фактори, визначені ст. 331 ГПК України.

Колегія суддів враховує, що заява ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" про розстрочення виконання рішення суду обґрунтована загальновідомими обставинами, зокрема, військовою агресією рф проти України, вилученням основних засобів, пошкодженням майна, що має негативний вплив на товариство та ускладнює його діяльність.

Також апеляційним судом враховується, що як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так й після ухвалення рішення відповідач 1 здійснює погашення заборгованості за договором, що свідчить про його добросовісне ставлення до виконання своїх зобов?язань.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що негайне звернення стягнення на кошти і майно ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність відповідача-1.

При цьому апеляційний суд відхиляє доводи позивача про те, що розстрочення не враховує інтереси позивача, оскільки судом при наданні розстрочення було забезпечено справедливий баланс між інтересами великої фінансової установи та малого підприємства, що постраждало від війни.

Розстрочення виконання рішення суду в повній мірі відповідає принципам справедливого судового розгляду в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, тому клопотання ТОВ "СПЕЦТРАНС ВВ" від 09.04.2026 підлягає задоволенню в межах задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 541, 543 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Оскільки ОСОБА_1 є солідарним боржником і відповідає за виконання зобов`язань ТОВ “СПЕЦТРАНС ВВ”, розстрочка поширюється на солідарне виконання рішення обома відповідачами.

Щодо доводів скаржника про неправильний розподіл судом судового збору за наслідками вирішення спору, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Згідно частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Колегія суддів зазначає, що закон вимагає від позивача подати відповідну заяву (клопотання) до суду першої інстанції.

Оскільки позивач такого клопотання не подавав, у суду першої інстанції були відсутні підстави для застосування ч. 3 ст. 130 ГПК України.

Відповідно до пункту 5 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Також колегія суддів відхиляє доводи скаржника про застосування до правовідносин сторін правової позиції, викладеної у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 917/1161/25, оскільки у справі № 917/1161/25 досліджувались підстави застосування статті 130 ГПК України до витрат на правничу допомогу, натомість у цій справі позивач просить змінити рішення суду в частині розподілу судового збору, а не витрат на правову допомогу. Відтак, предмет розгляду у справах є різний, тобто справи не є релевантними.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.05.2026 у справі №912/81/26 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.05.2026 у справі №912/81/26 – залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 03.08.2026

Головуючий суддя Я.С. Золотарьова

Суддя С.В. Вінніков

Суддя С.В. Мартинюк