Суд: Східний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: поставки товарів, робіт, послуг, з них
Дата: 28 липня 2026 р.
Справа: №917/2138/25
Суддя: Плахов Олексій Вікторович
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2026 року м. Харків Справа № 917/2138/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Жельне С.Ч., суддя Тихий П.В.,
за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,
за участю представників:
від позивача - не з`явився;
від відповідача - не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м. Київ, в особі Філії "Північний лісовий офіс", м. Суми, (вх.№1201 П/1) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.05.2026 у справі №917/2138/25 (суддя Кльопов І.Г., постановлену в м.Полтава, дата складення повного тексту - 19.05.2026)
за позовом: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м. Київ, в особі Філії "Північний лісовий офіс", м. Суми,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Грінвуд", Полтавська область, Новосанжарський район, с. Лелюхівка,
про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
19.11.2025 Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі Філії "Північний лісовий офіс" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Грінвуд" про стягнення 1000000,00грн. заборгованості за договором купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-20359-4 від 30.04.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем, як покупцем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-20359-4 від 30.04.2025 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
10.03.2026 позивачем було подано до господарського суду Полтавської області заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивачем було повідомлено суд про сплату відповідачем заборгованості у розмірі 80000,00грн., у зв`язку із чим, просив стягнути з відповідача 920000,00грн.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Грінвуд", заперечуючи проти задоволення позовних вимог, в письмових поясненнях поданих до господарського суду Полтавської області 15.05.2026 зазначав про те, що ним не заперечується факт поставки позивачем деревини на виконання умов договору купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-20359-4 від 30.04.2025, а також факт отримання відповідного товару за первинними документами.
Разом з тим, сама по собі поставка товару не свідчить про належне виконання продавцем своїх договірних зобов`язань в частині якості поставленої продукції. Відповідач зазначав, що в процесі подальшого використання деревини у господарській діяльності, пов`язаній з виробництвом меблевої продукції були виявлені суттєві невідповідності фактичних характеристик товару тим характеристикам та сортності, які були заявлені позивачем під час продажу, частина товару фактично мала нижчу сортність, ніж зазначалось у товаросупровідних документах та під час реалізації продукції позивачем.
Отже, виявлені дефекти свідчать про невідповідність деревини вимогам нормативної документації та стандартам якості, які застосовуються до відповідної категорії лісоматеріалів.
Відповідач наголошував, що сам по собі факт поставки товару не може свідчити про належне виконання продавцем договірних зобов`язань, якщо в подальшому були виявлені істотні приховані дефекти продукції.
Спірні правовідносини між сторонами безпосередньо стосуються технічних характеристик поставленої деревини, її сортності, наявності дефектів та відповідності вимогам нормативної документації і умовам договору, а предметом спору фактично є
не лише питання наявності чи відсутності заборгованості, а й питання належності виконання позивачем своїх обов`язків щодо поставки товару відповідної якості.
Таким чином, встановлення фактичних характеристик деревини, наявності прихованих дефектів, відповідності поставленої продукції заявленій сортності та можливості її використання за цільовим призначенням потребує спеціальних знань у сфері товарознавства та лісотехнічних досліджень.
Оскільки суд не володіє спеціальними знаннями, необхідними для самостійного визначення якості деревини та оцінки її технічного стану, а надані сторонами документи не дають можливості достовірно встановити фактичну якість поставленого товару та обсяг продукції, яка відповідала умовам договору, саме висновок експерта може підтвердити або спростувати доводи сторін щодо відповідності поставленої деревини заявленим характеристикам та нормативним вимогам.
Вказані вище обставини і стали підставою для подання відповідачем клопотання про призначення комплексної судової товарознавчої та лісотехнічної експертизи, проведення якої доручити експертам фахівцям Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (3057, Україна, місто Київ, вулиця Бродських Сім`ї, будинок 6).
На розгляд та вирішення експерта поставити такі питання:
- чи відповідає поставлена деревина умовам договору купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-20359-4 від 30.04.2025?;
- чи відповідає поставлена деревина вимогам ДСТУ та іншим нормативним вимогам, що застосовуються до відповідної категорії лісоматеріалів?;
- які дефекти наявні у поставленій деревині?;
- чи є виявлені дефекти істотними?;
- чи могли виявлені дефекти бути встановлені під час звичайного зовнішнього огляду при прийманні товару?;
- яка фактична сортність поставленої деревини?;
- чи відповідають фактичні характеристики деревини товаросупровідним документам?;
- який обсяг поставленої деревини не відповідає заявленій якості?;
- чи могла поставлена деревина використовуватись за її цільовим призначенням у меблевому виробництві?;
- чи впливають виявлені дефекти на можливість використання деревини у виробничому процесі?;
- чи потребує поставлена деревина додаткової обробки або сортування для можливості її використання за призначенням?.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.05.2026 у справі №917/2138/25 задоволено клопотання відповідача про призначення експертизи; призначено у справі № 917/12138/25 комплексну судову товарознавчу та лісотехнічну експертизу.
На вирішення експертизи поставлено наступні питання:
- чи відповідає поставлена деревина умовам договору купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-20359-4 від 30.04.2025?;
- чи відповідає поставлена деревина вимогам ДСТУ та іншим нормативним вимогам, що застосовуються до відповідної категорії лісоматеріалів?;
- які дефекти наявні у поставленій деревині?;
- чи є виявлені дефекти істотними?;
- чи могли виявлені дефекти бути встановлені під час звичайного зовнішнього огляду при прийманні товару?;
- яка фактична сортність поставленої деревини?;
- чи відповідають фактичні характеристики деревини товаросупровідним документам?;
- який обсяг поставленої деревини не відповідає заявленій якості?
- чи могла поставлена деревина використовуватись за її цільовим призначенням у меблевому виробництві?;
- чи впливають виявлені дефекти на можливість використання деревини у виробничому процесі?;
- чи потребує поставлена деревина додаткової обробки або сортування для можливості її використання за призначенням?.
Ухвалено проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; попереджено експертів про відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків; обов`язок по сплаті витрат за проведення експертизи покладено на ТОВ "Торгово-виробнича компанія "Грінвуд"; зобов`язано ТОВ "Торгово-виробнича компанія "Грінвуд" протягом п`яти банківських днів з дня отримання рахунку, оплатити рахунок за проведення експертизи та докази оплати надати суду; зобов`язано сторін по справі своєчасно надавати на вимогу експертів всі необхідні для проведення експертизи додаткові матеріали, забезпечити доступ до об`єкта експертизи, надавати на вимогу експерта додаткові документи, пояснення тощо, а також забезпечувати та всіляко сприяти проведенню експертизи; у разі необхідності та великим експертним навантаженням судом надано свою згоду на проведення експертизи у термін понад 3 місяці; для проведення експертизи направлено експертам матеріали справи №917/2138/25 та один примірник ухвали; зобов`язано експертну установу повідомити суд про закінчення експертизи, а експертний висновок направити на адресу господарського суду Полтавської області разом із матеріалами справи; провадження у справі №917/2138/25 зупинити до закінчення проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.
Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 2, 13, 73, 98, 99, 100 Господарського процесуального кодексу України мотивовані тим, що для з`ясування обставин, які мають значення для справи необхідні спеціальні знання суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та призначити експертизу у цій справі.
Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі Філії "Північний лісовий офіс" з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.05.2026 у справі №917/2138/25 про зупинення провадження у справі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання про призначення експертизи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд дійшов до передчасного висновку про те, що для з`ясування обставин, які мають значення для даної справи необхідні знання у галузі іншій, аніж право, а на вирішення експертизи поставив питання, які не стосуються предмету спору.
З огляду на підстави та предмет позову, обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватись лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
За наведених обставин скаржник вважає, що оскаржувана ухвала є безпідставною та необґрунтованою, постановленою при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 витребувано у господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/2138/25; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
30.06.2026 матеріали справи №917/2138/25 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Північний лісовий офіс" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.05.2026 у справі №917/2138/25; встановлено відповідачу у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 29.07.2026 о 12:00год.
27.07.2026 відповідачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№8245), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Північний лісовий офіс", ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.05.2026 у справі №917/2138/25 залишити без змін. Крім того, відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із перебуванням його представника у відпустці за кордоном (вх.№8243).
Розглянувши в судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду, яке відбулось 29.07.2026 клопотання представника відповідача - ТОВ "Торгово-виробнича компанія "Грінвуд" - адвоката Лисенко С.С. про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною 2 статті 202 цього Кодексу.
Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасників справи.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
Звертаючись до апеляційного господарського суду з відповідним клопотанням про відкладення розгляду справи, заявник жодним чином не обґрунтовує необхідність такого відкладення, з метою вчинення будь-яких процесуальних дій, що потребують особистої його явки в судове засідання.
Також судова колегія зауважує, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні).
При цьому, суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.
Колегія суддів також приймає до уваги те, що інші представники відповідача (з числа як його працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами) не були позбавлені права взяти участь у судовому засіданні, зокрема і в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Отже, враховуючи те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, судом не встановлено наявності обставин, які б унеможливлювали вирішення справи без участі відповідача, явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, представники сторін були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (стаття 42 Господарського процесуального кодексу України), колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, за відсутності представників сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За змістом частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано нормами статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Порядок призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, що не працюють у державних спеціалізованих установах (далі - експерти), їх обов`язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.98 (в редакції наказу Міністерства юстиції України №144/5 від 30.12.2004, зі змінами і доповненнями, надалі - Інструкція), з урахуванням науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України.
Виходячи з повноважень, наданих суду Господарським процесуальним кодексом України та принципу диспозитивності дослідження обставин справи, оцінка доказів повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному розгляді доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин.
Отже, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи йому не вистачає певних знань, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, незалежно від волевиявлення сторін.
Слід зазначити, що позовом в процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмет і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимоги про захист прав чи законних інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову є вимога позивача - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Північний лісовий офіс" про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Грінвуд" заборгованості за договором купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-20359-4 від 30.04.2025 у розмірі 1000000,00грн.
Обґрунтовуючи підстави для звернення до суду з відповідним позовом позивач посилався на те, що 30.04.2025 між Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі Філії "Північний лісовий офіс" (надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Грінвуд" (надалі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-20359-4 (надалі - договір т.1 а.с.56-61), на підставі біржового (аукціонного) свідоцтва №20359/300425/42517707/1 від 30.04.2025, сформованого на підставі укладених біржових угод за результатами біржових торгів (аукціону) з продажу необробленої деревини № 20359, які відбулись 30.04.2025 (далі - Аукціон) на товарній біржі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська універсальна біржа" згідно з Регламентом з організації та проведення біржових торгів з купівлі-продажу необробленої деревини та пиломатеріалів на товарній біржі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська універсальна біржа".
Відповідно до пункту 1.1. договору, за результатами аукціону, продавець зобов?язується передати у власність покупця, а покупець зобов?язується прийняти наступний товар, яким є необроблена деревина, що реалізована під час аукціону (аукціонів), яка відповідає умовам цього договору (далі - товар), і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в розділі 4 цього договору.
Термін поставки згідно з цим договором: до 30.06.2025 включно (пункт 3.1. договору).
Згідно з пунктом 3.2. договору, поставка товару за даним договором здійснюється окремими частинами (партіями товару) на умовах FCA (нижній/проміжний склад продавця) / EXW (верхній склад продавця) згідно з графіком поставки, сформованим в електронній торговій системі (ЕТС) біржі, за формою, наведеною у додатку Nє1, який є невід`ємною частиною даного договору. Графік поставки підписується електронними підписами уповноважених осіб сторін (КЕП або УЕП) в ЕТС біржі протягом строку на укладання цього договору, встановленого регламентом.
Загальна вартість товару, що є предметом цього договору, встановлена в гривні відповідно до умов біржового (аукціонного) свідоцтва №20359/300425/42517707/1 від 30.04.2025 про результати аукціону та складає 1860155,24грн., з ПДВ. Зміна вартості товару не допускається, окрім випадків, коли сторони погодили зміну умов поставки товару відповідно до п. 3.3. цього договору (пункт 4.1. договору).
Відповідно до пункту 4.5. договору покупець здійснює оплату (передоплата 100% вартості) партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках) протягом 5 (п?яти) робочих днів після отримання рахунку (рахунків), з урахуванням умов, визначених пунктом 4.3. договору, та якщо інше не обумовлено сторонами згідно з пунктом 4.7. договору.
При постачанні партії товару на умовах DAP у погоджене сторонами місце призначення (доставки) покупець додатково сплачує продавцю документально підтверджену вартість послуг по перевезенню партії товару, вартість пакувальних реквізитів, карантинних та радіологічних сертифікатів тощо.
При постачанні партії товару на умовах FCA (нижній/проміжний склад продавця) у погоджений сторонами ж/д термінал із завантаженням на залізничні вагони, покупець додатково сплачує продавцю документально підтверджену вартість послуг по перевезенню партії товару до місця відвантаження та вартість послуг із завантаження на залізничні вагони.
Розділом 5 договору сторони погодили умови приймання - передачі товару, а саме продавець зобов?язаний протягом 5 (п?яти) робочих днів передати покупцеві партію товару після отримання на свій рахунок 100% передоплати за партію товару або здійснити відвантаження партії товару відповідно до графіку поставки, з урахуванням пункту 4.7. договору. Під час передачі кожної партії товару продавець надає покупцеві наступні документи: товаро-транспортна (залізнична) накладна, рахунок-фактура на оплату товару (пункт 5.2 договору).
Датою передачі партії товару продавцем та прийому її покупцем, тобто датою поставки, вважається дата виконання продавцем своїх зобов`язань по поставці згідно погоджених сторонами умов поставки (пункт 5.3. договору).
Відповідно до пункту 5.1. договору, прийом-передача партії товару здійснюється:
- за умовами FCA (нижній/проміжний склад продавця)/EXW (верхній склад продавця). У випадку внесення змін до цього договору, також прийом-передача партії Товару можливі за умовами DAP - у погоджене сторонами місце призначення (доставки) та за умовами FCA (нижній/проміжний склад продавця) - у погоджений сторонами ж/д термінал із завантаженням на залізничні вагони;
- за якістю - відповідно до п. 2.1. цього договору;
- за кількістю - відповідно до товарно-транспортних чи залізничних накладних та специфікацій до них за підписом уповноваженої особи та печаткою продавця.
У разі виявлення невідповідності партії товару вимогам якості та кількості, сторони вживають заходів, передбачених пунктом 5.5. цього договору, що є підставою для заміни такого товару на якісний або його допоставку в порядку, встановленому законодавством України, в тому числі шляхом визначення продавцем, за погодженням покупця, іншого структурного підрозділу, зі складу якого буде здійснюватись поставка визначеної партії товару, про що сторонами укладається додаткова угода до цього договору.
Згідно з пунктом 5.5. договору, в разі, якщо при прийманні-передачі партії товару відповідно до умов поставки, зазначених в цьому договорі, покупець виявить невідповідність партії товару по якості вимогам нормативних документів, зазначених у розділі 2 цього договору, розходження по об?єму партії товару між фактично наявним і зазначеним у цьому договорі, графіку поставки, товарно-транспортних / залізничних накладних, складається акт за підписами представників сторін в трьох екземплярах по одному для кожної із сторін договору і один екземпляр - для біржі, із здійсненням фото- та відеофіксації партії товару. У випадку відмови однієї зі сторін договору від підпису зазначеного акту, на акті робиться відповідне застереження.
На виконання умов укладеного між сторонами договору, позивачем, як продавцем було поставлено відповідачу необроблену деревину в кількості 247,953куб.м. на загальну суму 1678953,13грн., що підтверджується доданими до позовної заяви копіями товарно - транспортних накладних (т.1 а.с.65-88).
Відповідачем, як покупцем було здійснено часткову оплату за поставлений товар на загальну суму 678953,13грн., що підтверджується доданими до позовної заяви копіями платіжних інструкцій (т.1 а.с.89-92).
З метою досудового врегулювання спору, 25.07.2025 та 02.09.2025 позивачем було направлено на адресу відповідача претензії за №9734/35.7.1-2025, №11692/35.7.1-2025 з вимогою про сплату заборгованості за поставлений товар в сумі 1000000,00грн. (т.1 а.с.95-96).
Проте, відповіді на вказані претензії відповідачем надано не було, як і не було в добровільному порядку сплачено суму наявної заборгованості, що і стало підставою для звернення Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Північний лісовий офіс" до суду з відповідним позовом.
Крім того, 10.03.2026 позивачем було подано до господарського суду Полтавської області заяву про зменшення позовних вимог (т.1 а.с.162-171), в якій позивачем було повідомлено суд про сплату відповідачем заборгованості у розмірі 80000,00грн., у зв`язку із чим, просив стягнути з відповідача 920000,00грн.
В той же час відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Грінвуд", заперечуючи проти задоволення позовних вимог, в письмових поясненнях, поданих до місцевого господарського суду 15.05.2026 (т.1 а.с.189-192), зазначав про те, що ним не заперечується факт поставки позивачем деревини на виконання умов договору купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-20359-4 від 30.04.2025, а також факт отримання відповідного товару за первинними документами.
Разом з тим, сама по собі поставка товару не свідчить про належне виконання продавцем своїх договірних зобов`язань в частині якості поставленої продукції. Відповідач зазначав, що в процесі подальшого використання деревини у господарській діяльності, пов`язаній з виробництвом меблевої продукції були виявлені суттєві невідповідності фактичних характеристик товару тим характеристикам та сортності, які були заявлені позивачем під час продажу, частина товару фактично мала нижчу сортність, ніж зазначалось у товаросупровідних документах та під час реалізації продукції позивачем.
Отже, виявлені дефекти свідчать про невідповідність деревини вимогам нормативної документації та стандартам якості, які застосовуються до відповідної категорії лісоматеріалів.
Відповідач наголошував, що сам по собі факт поставки товару не може свідчити про належне виконання продавцем договірних зобов`язань, якщо в подальшому були виявлені істотні приховані дефекти продукції.
Спірні правовідносини між сторонами безпосередньо стосуються технічних характеристик поставленої деревини, її сортності, наявності дефектів та відповідності вимогам нормативної документації і умовам договору, а предметом спору фактично є
не лише питання наявності чи відсутності заборгованості, а й питання належності виконання позивачем своїх обов`язків щодо поставки товару відповідної якості.
Таким чином, встановлення фактичних характеристик деревини, наявності прихованих дефектів, відповідності поставленої продукції заявленій сортності та можливості її використання за цільовим призначенням потребує спеціальних знань у сфері товарознавства та лісотехнічних досліджень.
Оскільки суд не володіє спеціальними знаннями, необхідними для самостійного визначення якості деревини та оцінки її технічного стану, а надані сторонами документи не дають можливості достовірно встановити фактичну якість поставленого товару та обсяг продукції, яка відповідала умовам договору, саме висновок експерта може підтвердити або спростувати доводи сторін щодо відповідності поставленої деревини заявленим характеристикам та нормативним вимогам.
Вказані вище обставини і стали підставою для подання відповідачем клопотання про призначення комплексної судової товарознавчої та лісотехнічної експертизи у даній справі, з наступним переліком питань:
- Чи відповідає поставлена деревина умовам договору купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-20359-4 від 30.04.2025?
- Чи відповідає поставлена деревина вимогам ДСТУ та іншим нормативним вимогам, що застосовуються до відповідної категорії лісоматеріалів?
- Які дефекти наявні у поставленій деревині?
- Чи є виявлені дефекти істотними?
- Чи могли виявлені дефекти бути встановлені під час звичайного зовнішнього огляду при прийманні товару?
- Яка фактична сортність поставленої деревини?
- Чи відповідають фактичні характеристики деревини товаросупровідним документам?
- Який обсяг поставленої деревини не відповідає заявленій якості?
- Чи могла поставлена деревина використовуватись за її цільовим призначенням у меблевому виробництві?
- Чи впливають виявлені дефекти на можливість використання деревини у виробничому процесі?
- Чи потребує поставлена деревина додаткової обробки або сортування для можливості її використання за призначенням? (т.1 а.с.221-224).
Колегія суддів зазначає, що предметом позову у даній справі є неналежне виконання відповідачем, як покупцем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-20359-4 від 30.04.2025 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Разом з тим, при постановленні оскаржуваної ухвали, місцевий господарський суд, призначаючи експертизу, вийшов за межі її процесуального призначення, оскільки поставив на вирішення експерта питання, що мають правовий, а не фактичний характер. Вирішення таких питань пов`язане з оцінкою доказів, тлумаченням договору та встановленням прав і обов`язків сторін, що належить до виключної компетенції суду.
Тобто, всупереч вимогам пункту 1 частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, експертизу було призначено за відсутності необхідності у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що призначення судової експертизи є виправданим лише за наявності реальної потреби у застосуванні спеціальних знань для встановлення фактичних обставин, які входять до предмета доказування та не можуть бути встановлені іншими допустимими засобами доказування. Водночас на вирішення експерта не можуть ставитися питання правового характеру або питання, вирішення яких законом віднесено до виключної компетенції суду. У разі наявності між сторонами суперечностей щодо доказів їх оцінка здійснюється судом, а призначення експертизи допускається лише тоді, коли для з`ясування окремих фактичних обставин необхідні спеціальні знання (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, від 26.10.2022 у справі №904/5077/21, від 06.02.2024 у справі №910/12661/22).
З аналізу питань, поставлених судом на вирішення експертизи, вбачається, що вони фактично стосуються встановлення невідповідності товару поставленого позивачем вимогам щодо якості встановлених договором купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-20359-4 від 30.04.2025. Вирішення зазначених питань нерозривно пов`язане з дослідженням умов договору, оцінкою поданих сторонами доказів та встановленням прав і обов`язків сторін, що належить до виключної компетенції суду, а не судового експерта.
Розділом 5 договору сторони погодили умови приймання - передачі товару, а саме продавець зобов?язаний протягом 5 (п?яти) робочих днів передати покупцеві партію товару після отримання на свій рахунок 100% передоплати за партію товару або здійснити відвантаження партії товару відповідно до графіку поставки, з урахуванням пункту 4.7. договору. Під час передачі кожної партії товару продавець надає покупцеві наступні документи: товаро-транспортна (залізнична) накладна, рахунок-фактура на оплату товару (пункт 5.2 договору).
Датою передачі партії товару продавцем та прийому її покупцем, тобто датою поставки, вважається дата виконання продавцем своїх зобов`язань по поставці згідно погоджених сторонами умов поставки (пункт 5.3. договору).
Відповідно до пункту 5.1. договору, прийом-передача партії товару здійснюється:
- за умовами FCA (нижній/проміжний склад продавця)/EXW (верхній склад продавця). У випадку внесення змін до цього договору, також прийом-передача партії Товару можливі за умовами DAP - у погоджене сторонами місце призначення (доставки) та за умовами FCA (нижній/проміжний склад продавця) - у погоджений сторонами ж/д термінал із завантаженням на залізничні вагони;
- за якістю - відповідно до п. 2.1. цього договору;
- за кількістю - відповідно до товарно-транспортних чи залізничних накладних та специфікацій до них за підписом уповноваженої особи та печаткою продавця.
У разі виявлення невідповідності партії товару вимогам якості та кількості, сторони вживають заходів, передбачених пунктом 5.5. цього договору, що є підставою для заміни такого товару на якісний або його допоставку в порядку, встановленому законодавством України, в тому числі шляхом визначення продавцем, за погодженням покупця, іншого структурного підрозділу, зі складу якого буде здійснюватись поставка визначеної партії товару, про що сторонами укладається додаткова угода до цього договору.
Згідно з пунктом 5.5. договору, в разі, якщо при прийманні-передачі партії товару відповідно до умов поставки, зазначених в цьому договорі, покупець виявить невідповідність партії товару по якості вимогам нормативних документів, зазначених у розділі 2 цього договору, розходження по об?єму партії товару між фактично наявним і зазначеним у цьому договорі, графіку поставки, товарно-транспортних / залізничних накладних, складається акт за підписами представників сторін в трьох екземплярах по одному для кожної із сторін договору і один екземпляр - для біржі, із здійсненням фото- та відеофіксації партії товару. У випадку відмови однієї зі сторін договору від підпису зазначеного акту, на акті робиться відповідне застереження.
Отже, з аналізу умов укладеного між сторонами договору вбачається, що сторонами було врегульовано порядок вирішення питань у разі виявлення невідповідності партії товару вимогам щодо якості та кількості.
За таких обставин призначення судової експертизи є необґрунтованим, оскільки експертне дослідження не може стосуватися питань, що не становлять окремого предмета правовідносин між сторонами.
Питання, визначені судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі як такі, що потребують проведення експертного дослідження, не стосуються обставин, які входять до предмета доказування у цій справі та мають бути встановлені судом з огляду на предмет і підстави позову.
Постановляючи ухвалу про призначення експертизи, суд першої інстанції не навів належного обґрунтування неможливості встановлення відповідних фактичних обставин шляхом оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності, а також не мотивував необхідність і доцільність проведення експертизи.
Крім того, в оскаржуваній ухвалі суд не визначив мету призначення експертизи, не конкретизував обставини, які мають бути встановлені за її результатами, та не пояснив, яким саме чином експертне дослідження може сприяти встановленню фактів, що мають значення для правильного вирішення спору з урахуванням предмета та підстав заявлених позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права.
Згідно з пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи; з питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Пунктом 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали в частині призначення експертизи, зупинення провадження у справі також підлягає скасуванню, як таке, щодо якого відсутні процесуальні передумови.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до частин 1-3 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи.
Вищенаведене, відповідно, є підставою для скасування оспорюваної ухвали.
Враховуючи вищевикладене, ухвала господарського суду Полтавської області від 19.05.2026 у справі №917/2138/25 підлягає скасуванню з поверненням до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до пунктів 11 та 12 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі та призначення експертизи.
Разом з цим, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Оскільки ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі та призначення експертизи до зазначеного переліку не відноситься, дана постанова не підлягає касаційному оскарженню.
У зв`язку зі скасуванням ухвали суду першої інстанції з передачею справи на розгляд місцевого господарського суду, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду справи, згідно із загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статями 129, 240, 269-271, 275, 280, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Північний лісовий офіс" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.05.2026 у справі №917/2138/25 скасувати.
Відмовити в задоволенні клопотання відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Грінвуд" про призначення комплексної судової товарознавчої та лісотехнічної експертизи (вх.№6711 від 18.05.2026).
Справу №917/2138/25 направити для продовження розгляду до господарського суду Полтавської області.
Повна постанова складена 04.08.2026.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя С.Ч. Жельне
Суддя П.В. Тихий
Оригінал: reyestr.court.gov.ua