Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №910/7190/22 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2026 р. Справа№ 910/7190/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Скрипки І.М.

Шаратова Ю.А.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАГІС" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/7190/22

за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАГІС"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2023

(повний текст рішення складено та підписано 01.12.2023)

у справі № 910/7190/22 (суддя Приходько І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАГІС"

до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товарна біржа "АЛЬМАДОР"

про стягнення 5 329 665, 27 грн

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ІСАГІС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про стягнення 5 329 665,27 грн (з урахуванням уточнення ціни позову), з яких 4 037 977,53 грн - кошти за придбання активів відповідно до протоколу № 38, 463 404,52 грн - інфляційні втрати, 119 479,88 грн - 3% річних та 708 803,34 грн - пеня.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у справі № 910/7190/22 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАГІС" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у справі № 910/7190/22 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва 22.11.2023 у справі № 910/7190/22 змінено, викладено резолютивну частину в наступній редакції: "Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАГІС" задовольнити частково. Стягнути з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАГІС" 4 037 977, 53 грн безпідставно набутих коштів та 60 569,66 грн судового збору. В іншій частині в позові відмовити." Стягнуто з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАГІС" 90 854,49 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

29.06.2026 через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАГІС" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/7190/22, у якому заявник просить стягнути з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАГІС" витрати на професійну правничу допомогу пов`язану з розглядом справи № 910/7190/22 у розмірі 55 000,00 грн.

До Північного апеляційного господарського суду від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) надійшли письмові заперечення, у яких відповідач просить суд відмовити у стягненні витрат у повному обсязі.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАГІС" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/7190/22 та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.

Згідно з пункту 3 частини 1, частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до частин 1-3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем (апелянтом) в суді апеляційної інстанції було подано апеляційну скаргу в якій було зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції скаржник планує понести у розмірі 50 000,00 грн (стор.92 том 2) позивач заявив, що відповідно до частини 8, статті 129 Господарського процесуального кодексу України подасть суду докази понесення витрат протягом п`яти днів після винесення судового рішення апеляційним судом.

Згідно зі статтею 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Як зазначалося вище, постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 позовні вимоги ТОВ "ІСАГІС" задоволено частково.

Заява про розподіл судових витрат мотивована тим, що заявником понесено витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких він вважає співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Колегія суддів зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Поряд зі згаданим принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.

Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.01.2021 року у справі № 911/3156/19, від 09.02.2021 року у справі № 910/15201/17, від 03.03.2021 року у справі № 912/354/20.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідна правова позиція щодо необхідності застосування критеріїв реальності та розумності адвокатських витрат неодноразово викладалася Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 55 000,00 грн ТОВ "ІСАГІС" до поданої заяви було додано копії таких документів, підписаних сторонами (та скріплених їх печатками):

1) договору про надання правової (правничої) допомоги від 02.03.2023 № 22/23;

2) додаткової угоди від 01.07.2025 № 03/25 до зазначеного договору (щодо зміни прізвища адвоката Драгун А.С. на Мартишко А.С.);

3) додаткової угоди від 26.12.2023 № 08 до цього ж договору щодо представництва інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції у справі № 910/7190/22, у якій, зокрема, визначено вартість однієї години роботи із складання апеляційної скарги - 6 000,00 грн, вартість години написання клопотань та пояснень - 5 000,00 грн, та вартість години участі в судовому засіданні - 4 000,00 грн;

4) акта приймання-передачі наданих послуг від 25.06.2026 № 8 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 02.03.2023 № 22/23 з детальним описом робіт (послуг), згідно з яким послуги адвоката включають написання апеляційної скарги (4 години), написання клопотань про зупинення, поновлення провадження і письмових пояснень (3 години) та участь у судових засіданнях 19.03.2024, 02.04.2024, 20.05.2026, 24.06.2026 (4 години) загальною вартістю 55 000,00 грн;

5) рахунка-фактури від 26.06.2026 до вищевказаного акта;

6) квитанції до прибуткового касового ордера від 26.06.2026, № 55 щодо прийняття адвокатом від ТОВ "ІСАГІС" 55 000,00 грн на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 02.03.2023 № 22/23, додаткової угоди від 26.12.2023 № 08 до нього та акта приймання-передачі наданих послуг від 25.06.2026 № 8.

Відповідач, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА), скористався своїм правом, передбаченим частиною 5 статті 126 ГПК України подавши письмові заперечення щодо розміру заявлених позивачем судових витрат. В поданих запереченнях АРМА просило відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу повністю, посилаючись на неспівмірність та завищеність суми у 55 000,00 грн порівняно зі складністю справи.

Розглянувши заперечення АРМА щодо неспівмірності та завищеності суми у 55 000,00 грн порівняно зі складністю справи, колегія суддів зазначає про необґрунтованість таких доводів відповідача та відхиляє їх з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до Договору про надання правової допомоги № 22/23 від 02.03.2023, з урахуванням Додаткової угоди № 03/25 від 01.07.2025 та Акта приймання-передачі наданих послуг № 8 від 25.06.2026, адвокат Мартишко А.С. надавав Замовнику (ТОВ "ІСАГІС") правову допомогу щодо аналізу правовідносин між Замовником та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), підготовки та написання від імені Замовника до Північного апеляційного господарського суду обґрунтованої апеляційної скарги у справі № 910/7190/22, відповідних клопотань про зупинення, поновлення провадження та письмових пояснень у цій справі, а також представництва інтересів Замовника у суді під час розгляду судової справи за апеляційною скаргою (у судових засіданнях 19.03.2024, 02.04.2024, 20.05.2026, 24.06.2026), із врахуванням норм та положень ГПК України та здійснення інших процесуальних заходів, направлених на виконання умов та обов`язків Виконавця за даним договором.

Також, колегія суддів зазначає, що повноваження адвоката Мартишко А.С. у вказаній справі належним чином підтверджені матеріалами справи, зокрема Додатковою угодою № 03/25 від 01.07.2025 (щодо зміни прізвища адвоката) також ордером на надання правничої допомоги СА № 1159229 від 04.05.2026, Довіреністю у порядку передоручення від 11.12.2023 на адвоката Драгун А.С.

Отже, на підставі Додаткової угоди № 08 від 26.12.2023 до Договору про надання правової допомоги № 22/23 від 02.03.2023, сторони погодили вартість послуг у даній справі. Відповідно до Акта приймання-передачі наданих послуг № 8 від 25.06.2026 сторонами визначено такий обсяг та вартість робіт:

1) написання апеляційної скарги: витрачено 4 (чотири) години, вартість однієї години роботи складає 6 000,00 гривень; (стор. 86 том 2)

2) написання клопотань про зупинення, поновлення провадження, письмових пояснень: витрачено 3 (три) години, вартість однієї години роботи складає 5 000,00 гривень;(стор.161 том 2, стор.186 том 2)

3) участь у судових засіданнях: витрачено 4 (чотири) години, вартість однієї години роботи складає 4 000,00 гривень. Факт участі адвоката у вказаних засіданнях підтверджується протоколами судових засідань наявними в матеріалах справи.

У відповідності до Акта приймання-передачі наданих послуг № 8 від 25.06.2026 щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) відповідно до Договору № 22/23 від 02.03.2023, загальна вартість вказаних послуг склала 55 000 (п`ятдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Тобто, вартість та обсяг послуг безпосередньо в межах апеляційного перегляду справи № 910/7190/22 були деталізовані сторонами у Додатковій угоді № 08 від 26.12.2023, якою сторони погодили вартість послуг у вказаній справі. Факт надання послуг на суму 55 000,00 грн підтверджено належними доказами, що свідчить про реальне понесення заявником цих витрат.

Факт оплати вказаних послуг у повному обсязі підтверджується наявними в матеріалах справи рахунком-фактурою та квитанцією до прибуткового касового ордера від 26.06.2026 про прийняття адвокатом від ТОВ "ІСАГІС" грошових коштів.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи з врахуванням критеріїв частин 5-7 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Таким чином, загальна вартість наданих послуг склала 55 000,00 грн. Факт надання послуг на суму 55 000,00 грн підтверджено належними доказами, а саме вищевказаним Актом, а також рахунком-фактурою та квитанцією до прибуткового касового ордера від 26.06.2026, що свідчить про реальне понесення заявником цих витрат.

Оскільки тягар доведення неспівмірності витрат відповідно до частини 6 статті 126 ГПК України покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, колегія суддів зазначає, що відповідач не надав суду належних розрахунків чи доказів, які б беззаперечно свідчили про те, що заявлений час є штучно завищеним, або що вартість години роботи адвоката суттєво перевищує середні ринкові розцінки на аналогічні послуги в регіоні. Враховуючи ціну позову (понад 5,3 млн грн) та тривалість розгляду справи (з 2024 по 2026 роки, згідно з датами судових засідань), суд відхиляє доводи АРМА та вважає заявлений загальний розмір гонорару (55 000,00 грн) таким, що вцілому відповідає критеріям реальності та розумності.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції наголошує на імперативних приписах частини 4 статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, загальна ціна позову у даній справі становила 5 329 665,27 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 позов задоволено частково на суму 4 037 977,53 грн.

Здійснивши математичний розрахунок, колегія суддів встановила, що сума задоволених вимог (4 037 977,53 грн) складає 0,7576418 від загальної ціни позову (5 329 665,27 грн).

Виходячи з наведеного, витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу пропорційно задоволеним вимогам: 55 000,00 грн * 0,7576418= 41670,30 грн.

Відтак, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСАГІС» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню. В іншій частині заявлених вимог слід відмовити у зв`язку з пропорційним розподілом.

З 08.07.2026 - 10.07.2026 головуючий суддя Хрипун О.О. перебував у відрядженні, з 13.07.2026 - 14.07.2026 - у відпустці, 15.07.2026 - 26.07.2026 перебував у відрядженні, 29.07.2026 - у відпустці, судді Скрипка І.М., Шаратов Ю.А. з 13.07.2026 - 31.07.2026 перебували у відпустках.

Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАГІС" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/7190/22 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 41037901) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАГІС" (65049, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 16/6, код ЄДРПОУ 38915140) 41 670,30 грн (сорок одну тисячу шістсот сімдесят гривень 30 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви - відмовити.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/7190/22.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Текст додаткової постанови складено 03.08.2026.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді І.М. Скрипка

Ю.А. Шаратов