Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №910/16267/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2026 р. Справа№ 910/16267/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ ГРУП"

на рішення господарського суду міста Києва від 20.04.2026 (повний текст рішення складено 20.04.2026)

у справі № 910/16267/25 (суддя Погрібна С. В.)

за позовом Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ ГРУП"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2

про стягнення коштів

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст і підстави позовних вимог

В грудні 2025 року Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ДЕПАРТАМЕНТ БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІСТА КИЄВА, позивач) звернувся до господарського суду міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ ГРУП" (ТОВ "КОМФОРТ ГРУП", відповідач) про стягнення 258 494,58 грн пені.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач порушив зобов`язання за договором №208/1249 про придбання житла (для окремих категорій населення на умовах співфінансування за кошти, передбачені у бюджеті міста Києва за 2023 рік) від 07.08.2023 щодо своєчасного будівництва, введення в експлуатацію та передачі закінченого будівництвом об`єкта третім особам. У зв`язку з простроченням виконання цих зобов`язань позивач нарахував пеню у зазначеному розмірі за період з 01.03.2025 по 01.09.2025.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.04.2026 у справі № 910/16267/25 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "КОМФОРТ ГРУП" на користь Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 258 494,58 грн пені та 3 877,42 грн судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів того, що в установлений договором термін відповідач забезпечив закінчення будівництва, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта будівництва та передачу третім особам у власність та в натурі зазначеного в договорі об`єкта нерухомості.

Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем договірних зобов`язань суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача пені, визнавши відповідний розрахунок арифметично правильним та обґрунтованим.

Короткий зміст апеляційної скарги

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.04.2026 у справі № 910/16267/25 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги зводиться до того, що договором не визначено ані обов`язку, ані розміру, ані порядку, ані бази нарахування неустойки. Нарахування неустойки можливе лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом, який, у даному випадку, відсутній, що унеможливлює стягнення неустойки. Крім того, рішення суду першої інстанції не містить жодних висновків про те, яке саме право позивача порушено відповідачем.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, вказуючи при цьому на прострочення відповідачем здачі об`єкта будівництва.

Розгляд справи Північним апеляційним господарським судом

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2026 для розгляду справи визначений склад колегії суддів: Ходаківська І. П. - головуюча (суддя-доповідач), судді: Владимиренко С. В., Демидова А. М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 апеляційну скаргу ТОВ "КОМФОРТ ГРУП" на рішення господарського суду міста Києва від 20.04.2026 у справі № 910/16267/25 залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 за клопотанням ТОВ "КОМФОРТ ГРУП" поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 20.04.2026, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/16267/25 та постановлено здійснити розгляд апеляційної скарги у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи. Зупинено дію оскарженого рішення.

У період з 06.07.2026 по 24.07.2026 судді Ходаківська І. П., Демидова А. М., Владимиренко С. В. перебували у відпустках.

Обставини справи

07.08.2023 між Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Сторона 1), ТОВ "КОМФОРТ-ГРУПП" (далі - Сторона 2), а також ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - Сторона 3) укладено Договір № 208/1249 про придбання житла (для окремих категорій населення на умовах співфінансування за кошти, передбачені у бюджеті міста Києва на 2023 рік).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.5. - 2.8. Договору № 208/1249 від 07.08.2023 предметом договору є Об`єкт нерухомості, майнові права на який придбавається для Сторони 3 у власність (спільну часткову власність) на умовах співфінансування Стороною 1 та Стороною 3 в Об`єкті будівництва, у порядку та на умовах передбачених цим Договором та у відповідності до вимог чинного законодавства з наступними характеристиками:

- будівельна адреса: АДРЕСА_1 ;

- номер квартири - 131;

- поверх розташування - 6;

- кількість кімнат - 2;

- проектна площа - 77,40 кв.м, у тому числі: загальна площа - 77,40 кв.м; житлова площа - 23,50 кв.м.

Об`єкт нерухомості передається Стороною 2 у власність Сторони 3 на умовах та у порядку визначеному цим Договором, без оздоблення, без встановлення електротехнічних, пристроїв, сантехніки та механізмів і систем вводу та/або виводу, з виконаною цементною стяжкою підлоги (в місцях передбачених проектом), встановленими металевими вхідними дверми (в місцях передбачених проектом), металопластиковими вікнами, системою опалення, зі встановленими радіаторами, засобами обліку води та електроенергії.

Вартість вимірної одиниці Об`єкта нерухомості становить 42 600,00 грн за 1 квадратний метр загальної площі.

У разі підвищення вартості вимірної одиниці Об`єкта нерухомості, на час дії Договору, у Сторони 1 та Сторони 3 не виникає зобов`язання щодо сплат додаткових грошових коштів за вже оплачені вимірні одиниці Об`єкта нерухомості на рахунок Сторони 2.

Фактична загальна площа Об`єкта нерухомості, яку Сторона 2 передає Стороні 3 уточняються після отримання Сертифіката про засвідчення відповідності закінченого будівництвом - об`єкта та відповідно до обмірів, проведених КП КМР "КМ БТІ" або іншими юридичними особами, що мають ліцензію на проведення технічної інвентаризації, що підтверджується технічним паспортом на квартиру.

На момент укладення Договору Сторона 2 гарантує: відсутність будь-яких обтяжень (арешт, застава, заборон а тощо) на Об`єкт нерухомості; відсутність будь-яких співвласників, які мають переважне право вчинення дій щодо Об`єкту нерухомості, відсутність претензій третіх осіб; Об`єкт нерухомості нікому не відчужено, не є внеском до статутного капіталу Сторони 2, не передано в оренду.

Сторона 2 підтверджує, що на момент укладення Договору Об`єкт будівництва має ступінь готовності 90 % (відсотків).

Закінчення будівництва (запланований термін прийняття об`єкту будівництва в експлуатацію) та здійснення, підключення Об`єкта будівництва до інженерних мереж: у IV кварталі 2023 року, згідно з довідкою Сторони 2 від 13 червня 2023 року.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 208/1249 від 07.08.2023 ціна Договору, тобто загальна вартість Об`єкта нерухомості, який Сторона 2 зобов`язується передати Стороні 3 після прийняття в експлуатацію закінченого Об`єкту будівництва, з урахуванням вартості інженерних мереж, проектних, опоряджувальних робіт та устаткування становить: 2 747 700,00 грн, крім того ПДВ - 549 540,00 грн, разом - 3 297 240,00 грн, які сплачуються у формі та спосіб, відповідно до вимог та умов Договору.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.4., 4.5.Договору № 208/1249 від 07.08.2023 придбання житла на умовах співфінансування Об`єкту нерухомості здійснюється Стороною 1 та Стороною 3 шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України у безготівковій формі на рахунок Сторони 2, у розмірі, зазначеному в пункті 3.1. розділу 3 Договору та з урахуванням вимог пунктів 3.2. - 3.3. розділу 3 Договору.

Після сплати Сторонами грошових кошті на рахунок Сторони 2, визначений цим Договором, у розмірі, передбаченому пунктом 3.1. розділу 3 Договору, Сторона 2 закріплює за Стороною 3 Об`єкт нерухомості, про що протягом 5 робочих днів видає Стороні 3 та Стороні 1 відповідну Довідку.

Остаточні розрахунки по Договору проводяться Сторонами після прийняття в експлуатацію Об`єкта будівництва; отримання Стороною 2 технічного паспорту на Об`єкт нерухомості таз урахуванням вимог пунктів 3.2. 3.3. розділу 3 Договору.

Підтвердженням виконання своїх зобов`язань щодо сплата грошових коштів Стороною 5 та Стороною 1 є складений та затверджений Сторонами Акт взаєморозрахунків, в якому вказується сума перерахованих грошових коштів на рахунок Сторони 2, вказаний в розділі 13 Договору.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 5.9. Договору № 208/1249 від 07.08.2023 Сторона 2 зобов`язується: прийняти в експлуатацію закінчений будівництвом Об`єкт будівництва, здійснити підключення Об`єкта будівництва до інженерних мереж та передати Об`єкт, нерухомості Стороні 3 по Акту приймання-передачі Об`єкта нерухомості - у IV кварталі 2023 року.

Передача Стороні 3 Об`єкту нерухомості здійснюється з Оформленням, між Стороною 2 та Стороною 3 Акту приймання-передачі об`єкта Нерухомості за наявності документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом Об`єкта будівництва (копії Сертифіката про засвідчення відповідності закінченого будівництвом об`єкта та технічного паспорту на квартиру).

Зобов`язання Сторони 2 перед Стороною 3 є виконаними з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі Об`єкта нерухомості та передачі Стороні 3 пакету документів, необхідних для державної реєстрації права власності на Об`єкт нерухомості.

Відповідно до п.п. 7.1., 7.3., 7.9. Договору № 208/1249 від 07.08.2023 за невиконання визначених Договором зобов`язань або за неналежне їх виконання, також за відмову від виконання цих зобов`язань в односторонньому порядку, Сторони несуть відповідальність, яка визначена чинним законодавством та Договором.

За невиконання або неналежне виконання Стороною 2 своїх договірних зобов`язань щодо передачі Об`єкту нерухомості Стороні 3 Сторона 2 сплачує Стороні 3 та Стороні 1 пеню в розмірі 1 (один) відсоток від суми невиконаного зобов`язання за кожний день прострочення терміну виконання договірних зобов`язань, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент невиконання зобов`язання щодо передачі Об`єкту нерухомості.

Відповідальність за якість виконаних робіт Об`єкту нерухомості, за зміни строків прийняття в експлуатацію Об`єкта будівництва, несе Сторона 2.

14.08.2023 ОСОБА_1 перерахував грошові кошти у розмірі 990 000,00 грн на банківські реквізити ТОВ "КОМФОРТ-ГРУПП", призначення платежу: оплата по договору № 208/1249 від 07.08.2023 про придбання житла від ОСОБА_1 , що підтверджується платіжною інструкцією № 222936777 від 14.08.2023.

14.08.2023 ОСОБА_1 перерахував грошові кошти у розмірі 658 620,00 грн на банківські реквізити ТОВ "КОМФОРТ-ГРУПП", призначення платежу: оплата по договору № 208/1249 від 07.08.2023 про придбання житла від ОСОБА_1 , що підтверджується платіжною інструкцією № 66705107 від 14.08.2023.

18.08.2023 Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перерахував грошові кошти у розмірі 1 648 620, 00 грн на банківські реквізити ТОВ "КОМФОРТ-ГРУПП", призначення платежу: оплата частини вартості об`єкта нерухомості на придбання житла (для окремих категорій населення на умовах співфінансування за кошти, передбачені у бюджеті міста Києва на 2023 рік), що підтверджується платіжною інструкцією № 704 від 18.08.2023.

У зв`язку з тим, що у встановлений в договорі строк відповідач не виконав свої зобов`язання щодо передачі об`єкта нерухомості третім особам, з метою досудового врегулювання спору, 21.11.2025 позивач направив відповідачу претензію щодо невиконання істотних умов договору від 07.08.2023 № 208/1249 щодо здачі об`єкту будівництва в експлуатацію, в якій вимагав сплатити суму штрафних санкцій, що складає 258 494, 58 грн.

Зазначена претензія отримана відповідачем 25.11.2025, що підтверджується наявним у матеріалах справи трекінгом відправлень з сайту АТ "Укрпошта" (R010010030337).

Оскільки відповідач претензійні вимоги позивача не задовольнив, позивач звернувся з позовом до суду.

Отже причиною виникнення спору у цій справі стало питання щодо наявності або відсутності підстав для стягнення з ТОВ "КОМФОРТ-ГРУПП" на користь Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 258 494,58 грн пені, нарахованої за період з 01.03.2025 по 01.09.2025, за прострочення будівництва, прийняття в експлуатацію та передачі закінченого будівництвом об`єкта третім особам.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 07.08.2023 між позивачем, як Стороною 1, відповідачем, як Стороною 2, та третіми особами, як Стороною 3, було укладено договір, предметом якого є об`єкт нерухомості, майнові права на який придбаваються для Сторони 3 у власність (спільну часткову власність), на умовах співфінансування Стороною 1 та Стороною 3 в об`єкті будівництва, у порядку та на умовах передбачених цим договором (пункт 2.1 договору).

За умовами пункту 2.8 Договору Стороною 2 (відповідачем) підтверджено, що на момент укладення договору об`єкт будівництва має ступінь готовності 90 %, та закінчення будівництва (запланований термін прийняття об`єкту будівництва в експлуатацію) та здійснення підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж: у IV кварталі 2023 року.

У пункті 5.1 Договору сторонами погоджено обов`язок Сторони 2 (відповідача) прийняти в експлуатацію закінчений будівництвом об`єкт, здійснити його підключення до інженерних мереж та передати об`єкт нерухомості Стороні 3 за актом приймання-передачі об`єкта нерухомості - у IV кварталі 2023 року.

Також у підпункті 6.1.8 пункту 6.1 Договору визначено обов`язки Сторони 2 (відповідача), зокрема, побудувати об`єкт будівництва з додержанням будівельних норм, стандартів і правил відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, здійснити підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж (води, електроенергії, опалення, каналізації, тощо), забезпечити прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта будівництва на підставі акта готовності об`єкта будівництва до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката про засвідчення відповідності закінченого будівництвом об`єкта, та передати об`єкт нерухомості третій особі в термін, що визначений пунктом 5.1 договору, на підставі акта приймання-передачі об`єкта нерухомості.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 251 Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Стаття 252 Цивільного кодексу України дає визначення строку та терміну, а саме: 1) строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами; 2) термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно з частинами 2, 3 статті 254 Цивільного кодексу України до строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

У даному випадку строк прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію є запланованим, тобто таким, що не може змінитися в силу різних обставин.

Так, у договорі сторонами чітко визначено строк прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва - IV квартал 2023 року.

Тобто відповідний строк виконання зобов`язання сплив 31.12.2023 (останній день останнього місяця відповідного кварталу).

Крім того, у визначений пунктом 5.1 договору строк, тобто до 31.12.2023, Сторона 2 (відповідач) зобов`язалась здійснити підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та передати третій особі визначений об`єкт нерухомості на підставі акта приймання-передачі об`єкта нерухомості.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем взяті на себе зобов`язання за договором не виконано.

Так, матеріали справи не містять доказів того, що у встановлений договором строк (до 31.12.2023) відповідач забезпечив закінчення будівництва, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта будівництва, підключення закінченого будівництвом об`єкта будівництва до інженерних мереж на постійній основі та передачу третім особам у власність та в натурі зазначеного у договорі об`єкта нерухомості.

Як наслідок, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором. З таким висновком погоджується суд апеляційної інстанції.

Відносини між позивачем та відповідачем засновані на договорі, відтак є цивільно-правовими, а отже, до них застосовуються норми Цивільного кодексу України, в тому числі про цивільно-правову відповідальність за вину, як її складову.

Відповідно до частин 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем за договором, та не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю вчасно виконати свої зобов`язання за договором. Також відповідачем не доведено надзвичайного та невідворотного характеру обставин, що склалися під час здійснення будівельних робіт на об`єкті будівництва.

До того ж, як вірно зазначено судом першої інстанції, договір було укладено після введення в Україні воєнного стану, а відтак відповідач мав усвідомлювати умови, в яких буде здійснюватися будівництво й розумно оцінювати можливість виконання зобов`язань в узгоджені сторонами строки.

Таким чином, відповідач, уклавши із позивачем та третіми особами договір на відповідних умовах зобов`язаний нести всі ризики, пов`язані з порушенням власних зобов`язань.

Отже, порушення відповідачем строку прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва за договором та передачу третім особам у власність об`єкта нерухомості є підставою для сплати штрафної санкції (пені).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У пункті 7.3 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання стороною-2 своїх договірних зобов`язань щодо передачі об`єкта нерухомості стороні-3, сторона-2 сплачує стороні-3 та стороні-1 пеню в розмірі 1 відсоток від суми невиконаного зобов`язання за кожний день прострочення терміну виконання договірних зобов`язань, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент невиконання зобов`язання щодо передачі об`єкта нерухомості.

Здійснивши перерахунок пені, заявлений до стягнення, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що загальний розмір пені складає 258 494, 58 грн, який розраховано наступним чином:

01.03.2025 - 06.03.2025 (1 648 620 x (2 x 14,50 : 365) x 6 днів : 100) = 7 859, 17 грн;

07.03.2025 - 01.09.2025 (1 648 620 x (2 x 15,50 : 365) x 179 днів : 100) = 250 635, 41 грн.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив про неможливість задоволення вимоги про стягненні пені, оскільки договором та законом не передбачено ані розміру, ані порядку, ані бази для її нарахування.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір (подібний висновок міститься у пункті 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18 та постанови Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/14591/21).

Розмір пені за порушення договірних зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.05.2023 у справі №910/21298/21.

Верховний Суд у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 зазначав, що Господарський кодекс України, також як і Цивільний кодекс України, передбачає, що неустойка встановлюється договором або законом. Тобто неустойка має договірний (добровільний) характер, що встановлюється за ініціативою сторін зобов`язання; а також імперативний характер (встановлений законом), тобто договірно-обов`язковий, умови про яку включаються в договір через підпорядкування імперативним вимогам правової норми. При цьому для деяких видів зобов`язань неустойка встановлюється законом іншим нормативно-правовим актом безпосередньо, а тому сторони відповідно зобов`язання підпорядковуються існуючим правилам про неустойку стосовно як її розміру, так і порядку та умов про її стягнення, хоча при цьому не укладають не тільки угоди про неустойку, але і безпосередньо договору.

Сторони забезпечили виконання відповідачем договірних зобов`язань шляхом договірного встановлення пені, обов`язок та умови сплати якої визначені в пункті 7.3 договору, що вказує на безпідставність доводів відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на те, що наведені в апеляційній скарзі доводи про порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскарженого судового рішення та залишає апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ ГРУП" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 20.04.2026 у справі № 910/16267/25 залишити без змін та поновити його дію.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова