Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №201/506/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1358/26 Справа № 201/506/26 Суддя у 1-й інстанції - Гончаренко В. М. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності — ОСОБА_1 та її захисника Хандоги В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Хандоги Василя Васильовича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

на постанову Соборного районного суду міста Дніпра від 01 квітня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП),-

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу серії ЕПР1 № 543366 від 17.12.2025, ОСОБА_1 17 грудня 2025 року о 14 годині 03 хвилин, керуючи автомобілем «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху праворуч в районі електроопори № 2 по вул. Космічна в м. Дніпрі не переконалась, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого відбулось зіткнення автомобілем «Мазда», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 який рухався у попутному напрямку. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила п. 10.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Постановою судді Соборного районного суду міста Дніпра від 01 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження у справі у зв`язку зі спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності.

В апеляційній скарзі захисник посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови суду, оскільки ОСОБА_1 вказаного у постанові правопорушення не вчиняла.

Зазначає, що у своїх письмових поясненнях водій ОСОБА_1 вказала, що 17.12.2025 керувала автомобілем Ford Escape, д.н.з НОМЕР_3 , та рухалася зі сторони Запорізького шосе в бік Набережної Перемоги у лівій смузі руху. На перехресті вулиці Космічної та Кодацького узвозу попереду стояв транспортний засіб, водій якого хотів повертати наліво. ОСОБА_1 ввімкнула правий поворот для перестроювання в праву смугу руху, почекала поки всі автомобілі з правої смуги руху проїдуть, і впевнилась, що в правій смузі руху нікого немає. Після цього ОСОБА_1 почала плавно перестроюватись у праву смугу та побачила в правому дзеркалі, що з лівої смуги в праву почав перестроюватися автомобіль Mazda, д.н.з. НОМЕР_2 , який не загальмував, не дав закінчити маневр водію ОСОБА_1 і вдарив в праву сторону автомобіля Ford Escape/

Водій ОСОБА_2 пояснив, що 17.12.2025 близько 14.06 годин рухався на своєму автомобілі Mazda СХ-5, д.н.з. НОМЕР_2 , по вулиці Космічній зі сторони вулиці Запорізьке шосе в сторону вулиці Набережна Перемоги. Перед перехрестям вулиці Космічної та вулиці Кодацький узвіз рухався начебто в крайньому правому ряду. На даному перехресті водій авто Ford Escape білого кольору почав повертати з лівого ряду в правий та відбулось зіткнення.

На схемі місця ДТП вказано, що автомобіль Mazda СХ-5, рухався прямо у крайній правій смузі руху, а автомобіль «FORD ESCAPE», начебто здійснював перестроювання з лівої крайньої смуги руху у праву крайню смугу, що і призвело до скоєння ДТП.

Однак схема ДТТ1 не відповідає дійсності, оскільки на схемі рух автомобіля Маzdа СХ-5 було зображено зі слів водія ОСОБА_2 .

Водій ОСОБА_1 під час складення схеми ДТП не погоджувалась із твердженням, що автомобіль Маzда СХ-5 рухався у правій крайній смузі руху та з метою встановлення дійсних обставин ДТП просила поліцейського дослідити відеозаписи з камер спостереження.

Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що водій автомобіля «FORD ESCAPE», дійсно стояла у крайній лівій смузі руху, і переконавшись у тому, що у правій смузі з невеликою швидкістю рухається автомобіль синього кольору на відстані, яка дозволяла безпечно перестроїтись у праву смугу руху, включила покажчик повороту вправо і почала здійснювати рух вправо.

Проте, як зауважує апелянт, у лівій смузі дороги з великою швидкістю, яка приблизно вдвічі перевищувала швидкість автомобілів, які рухались в попутному напрямку, рухався автомобіль Mazda СХ-5, який наблизившись до пішохідного переходу, за яким стояв автомобіль «FORD ESCAPE», безпосередньо перед автомобілем синього кольору без включення покажчика повороту вправо здійснив різкий маневр вправо і не знижуючи швидкості, скоїв зіткнення з автомобілем «FORD ESCAPE».

На схемі відсутні сліди гальмування автомобіля Mazda СХ-5. Також на відео видно, що перед зіткненням водій автомобіля Mazda СХ-5 не застосовував екстреного гальмування з метою запобігання зіткненню.

Під час перестроювання у праву смугу руху водій автомобіля Магда СХ-5 перетнув суцільну лінію, яка перед пішохідним переходом розділяла праву та ліву смуги руху.

На схемі ДТП та на відео ДТП чітко видно, що перед пішохідним переходом, за яким стояв автомобіль «FORD ESCAPE», проходить суцільна лінія 1.1.

Автомобіль Mazda СХ-5, рухаючись у лівій смузі руху, в якій стояв автомобіль «FORD ESCAPE», безпосередньо перед пішохідним переходом перетнув зазначену суцільну лінію 1.1, не переконавшись в безпечності свого маневру та не включаючи покажчик повороту здійснив різке перестроювання у праву крайню смугу руху і продовжуючи рух з великою швидкістю під час виникнення попереду перешкоди, якою для нього був автомобіль «FORD ESCAPE», не знижуючи швидкість та не застосовуючи екстрене гальмування, скоїв зіткнення із цим автомобілем.

У відповідності до п. 12.3. ПДР у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Однак, як зазначає захисник, із схеми ДТП і відеозапису пригоди вбачається, що водій автомобіля Mazda СХ-5, вказаних вимог не виконав, заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу не вжив, оскільки гальмівний шлях на схемі відсутній та на відео гальмування автомобіля Mazda СХ-5, не зафіксовано.

Отже, водій автомобіля Mazda СХ-5, рухаючись у крайній лівій смузі руху з великою швидкістю, здійснив перестроювання у крайню праву смугу руху з перетином суцільної лінії розмітки 1.1 безпосередньо перед пішохідним переходом, без подання сигналу покажчиком повороту вправо, створивши таким перестроюванням небезпеку для автомобіля синього кольору, який рухався у крайній правій смузі руху попереду автомобіля Mazda СХ-5.

Здійснивши маневр вправо і не знижуючи швидкості, не застосовуючи екстреного гальмування водій автомобіля Mazda СХ-5, не зважаючи на виїзд у крайню праву смугу руху автомобіль «FORD ESCAPE», з включеним покажчиком повороту, продовжував рух і скоїв зіткнення з автомобілем «FORD ESCAPE».

В той же час водій автомобіля «FORD ESCAPE», який стояв без руху в лівій крайній смузі руху, переконавшись у тому, що права крайня смуга руху була вільною, оскільки автомобіль синього кольору рухався у цій смузі з невеликою швидкістю на значному віддаленні і не створював для автомобіля «FORD ESCAPE», небезпеки, включив покажчик повороту вправо і повільно почав рух вправо, після чого на нього здійснив наїзд автомобіль Mazda СХ-5.

Отже сторона захисту стверджує, що водій ОСОБА_1 не була об`єктивно спроможною виявити небезпеку у вигляді автомобіля Mazda СХ-5, оскільки цей автомобіль рухався позаду неї у тій же самій лівій крайній смузі руху, у якій попереду стояв автомобіль «FORD ESCAPE». Після початку маневру автомобіля «FORD ESCAPE» вправо, автомобіль Mazda СХ-5 також здійснив маневр вправо, не переконавшись в тому, що автомобіль «FORD ESCAPE» вже створював йому перешкоду в русі.

Таким чином апелянт стверджує, що ДТП сталась саме через порушення Правил дорожнього руху водієм автомобіля Mazda СХ-5 і саме дії водія ОСОБА_2 знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку із вказаною пригодою.

При складенні протоколу про адміністративне правопорушення поліцейський не дослідив належним чином обставини ДТП, не ознайомився із відеозаписом пригоди і безпідставно склав протокол щодо водія автомобіля «FORD ESCAPE».

Суд не надав належної оцінки діям водія ОСОБА_2 у вказаній дорожній обстановці та безпідставно зазначив, що саме дії водія ОСОБА_1 знаходяться в причинному зв`язку з наслідками, що настали.

На переконання апелянта, твердження суду про те, що водій ОСОБА_2 після перестроювання на крайню праву смугу вже начебто деякий проміжок часу до зіткнення рухався усталено, тобто без зміни траєкторії руху, спростовується відеозаписом пригоди, з якого чітко вбачається, що автомобіль Мазда до самого моменту ДТП перетинав осьову лінію, яка знаходилась справа від нього, і рухався під кутом до цієї лінії. Отже, ніякої усталеної траєкторії руху автомобіля Мазда не було.

Також, на думку захисника, безпідставним є твердження суду, що схема місця ДТП оформлена допустимим шляхом та належно відповідає обставинам, зафіксованим в протоколі про адміністративне правопорушення. Зокрема на схемі місця ДТП графічно зображено ділянку дороги, на якій сталось зіткнення, попередні напрямки руху водіїв.

Однак апелянт зауважує, що на Схемі ДТП в графі «Назви об`єктів, зображених на схемі» під пунктом 6 зазначено напрямок руху транспортного засобу № 2 - автомобіля Мазда. Як вбачається із Схеми ДТП напрямок руху транспортного засобу № 2 - автомобіля Мазда зображено у вигляді короткої прямої стрілки перед пішохідним переходом. Жодного попереднього напрямку руху автомобіля Мазда, який би відповідав відеозапису пригоди, на Схемі не зображено.

Суд також не врахував того, що водій автомобіля Мазда ОСОБА_2 в своїх поясненнях зазначив, що перед перехрестям вулиці Космічної та вулиці Кодацький узвіз рухався в крайньому правому ряду. Проте це не відповідає дійсності та спростовується відеозаписом події.

В той же час Схема ДТП була складена зі слів водія ОСОБА_2 відповідно до його пояснень, а тому теж не відповідає дійсності і не відображає дійсний напрямок руху автомобіля Мазда.

На підставі вищезазначеного захисник просить постанову Соборного районного суду м. Дніпра від 01.04.2026 скасувати та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно водія ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП за відсутності в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання апеляційного суду потерпілий ОСОБА_2 не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Даних про поважність причин неявки чи клопотань про відкладення судового розгляду до апеляційного суду не надходило. Враховуючи наведене, думку особи, яка притягається до адміністративного правопорушення та її захисника, апеляційний суд, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, вважає можливим провести апеляційний перегляд справи за відсутності потерпілого ОСОБА_2 .

В судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисник Хандога В.В. підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити, постанову Соборного районного суду м. Дніпра від 01.04.2026 скасувати та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за відсутності в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши думки учасників процесу, перевіривши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом не дотримано у повному обсязі.

Висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП судом обґрунтовано схемою місця дорожньо-транспортної події від 17 грудня 2025 року, на якій зображено місце розташування транспортних засобів Ford Escape, д.н.з НОМЕР_3 Mazda, д.н.з. НОМЕР_2 після ДТП, місце їх зіткнення, напрямки руху, зафіксовано навколишню дорожню обстановку та ушкодження, отримані автомобілями в результаті пригод (а.с.2); матеріалами відеозаписів з камер зовнішнього спостереження, на яких зафіксована подія адміністративного правопорушення за участю причетних автомобілів за обставин, установлених вище та обставин, викладених в протоколі №ЕПР1 № 543366 від 17.12.2025 (а.с.1,26); поясненнями водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , наданими ними як одразу після події ДТП 17.12.2025, так і у судовому засіданні (а.с.3,4).

Під час апеляційного перегляду справи, постановою апеляційного суду від 29 квітня 2026 року було задоволено клопотання сторони захисту та призначено по справі судову автотехнічну експертизу (а.с.95-97).

Відповідно до висновку експерта № 2329 від 15.07.2026 за результатами проведення судової автотранспортної експертизи, в даних дорожніх умовах, на етапі зближення автомобілів - учасників даної дорожньо-транспортної пригоди та до ввімкнення на автомобілі MAZDA CХ-5 стоп-сигналів, у 14:03:48 за показами системного таймера, швидкість руху автомобіля Mazda CX-5, д.н.3. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 складала приблизно 60,8 км/год.

В даній дорожній обстановці нормативні (належні) дії водія автомобіля MAZDA CX-5 ОСОБА_2 регламентувалися вимогами п. п. 9.2 б), 9.4, 10.1, 12.4, 12.9 б) та лінії дорожньої розмітки 1.1 розділу 34 «Дорожня розмітка» Правил дорожнього руху. Відповідно до вимог вказаних вище пунктів і дорожньої розмітки, ОСОБА_2 , за 50-100 метрів до початку виконання маневру праворуч, повинен був подати сигнал відповідним покажчиком повороту, не перевищувати дозволену для руху у населеному пункті швидкість, а перед зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним, не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху і відмовитись від перетину лінії дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія).

В даній дорожній обстановці водій автомобіля MAZDA СХ-5 ОСОБА_2 шляхом виконання технічних вимог п. 10.1 та лінії дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху, мав технічну можливість запобігти технічному характеру ДТП — зіткненню з автомобілем FORD ESCAPE рухаючись як із обраною швидкістю, так із дозволеною.

В даних дорожніх умовах дії водія автомобіля MAZDA СХ-5 ОСОБА_2 не відповідали технічним вимогам п. п. 9.2 б), 9.4, 10.1, 12.4, 12.9 б) та лінії дорожньої розмітки 1.1 розділу 34 Дорожня розмітка Правил дорожнього руху.

В даній дорожній обстановці, невідповідності дій водія автомобіля MAZDA CX-5 ОСОБА_2 технічним вимогам п. 10.1 та лінії дорожньої розмітки 1.1 розділу 34 Дорожня розмітка Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв?язку з технічним характером ДТП - зіткненням з автомобілем FORD ESCAPE.

В даній дорожній обстановці водій автомобіля FORD ESCAPE ОСОБА_1 , для забезпечення безпеки руху, перед початком руху у праву смугу, повинна була переконатись у безпеці виконання маневру, що регламентовано технічними вимогами п. 10.1 Правил дорожнього руху, а з моменту виникнення небезпеки для руху, повинна була негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, що регламентовано технічними вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху.

В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля FORD ESCAPE ОСОБА_1 невідповідності технічним вимогам п.п. 10.1 та 12.3 Правил дорожнього руху не вбачалося.

В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля FORD ESCAPE ОСОБА_1 невідповідності технічним вимогам п. п. 10,1 та 12.3 ПДР, які, з технічної точки зору, могли перебувати в причинному зв`язку з настанням даної ДТП не вбачається (а.с.108-122).

Суд апеляційної інстнації приймає до уваги висновок експерта № № 2329 від 15.07.2026, оскільки при проведенні експертизи були враховані матеріали провадження, надані сторонами додаткові матеріали, сторони не були обмежені у наданні додаткових доказів, експертом було проведено автотехнічне дослідження та на його підставі зроблено синтезуючий підсумок. Окрім цього експерт був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги висновок експерта, яким підтверджується відсутність в діях водія ОСОБА_1 порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, що ставиться їй у провину відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 543366 від 17.12.2026, апеляційний суд констатує, що висновок суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є безпідставним та необґрунтованим.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно встановити наявність об`єктивної та суб`єктивної сторони даного правопорушення.

Так, стаття 124 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно загальних положень, що містяться у п. 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.12.1 ПДР, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Пунктом 13.1 ПДР України передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

З протоколу серії ЕПР1 № 543366 від 17.12.2025 убачається, що ОСОБА_1 17 грудня 2025 року о 14 годині 03 хвилин, керуючи автомобілем «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху праворуч в районі електроопори № 2 по вул. Космічна в м.Дніпрі не переконалась, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «Мазда», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який у попутному напрямку. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 10.1 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам (а.с.1).

Згідно схеми ДТП від 17.12.2025, працівником поліції зазначено, що причиною зіткнення транспортних засобів «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 , та «Мазда», д.н.з. НОМЕР_2 стало порушення водієм ОСОБА_1 пункту 10.1 Правил дорожнього руху (а.с.2).

Натомість за висновком судового експерта № 2329 від 15.07.2026 в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля FORD ESCAPE ОСОБА_1 невідповідностей технічним вимогам п.п. 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору могли перебувати в причинному зв`язку з настанням даної ДТП не вбачається (а.с.108-122).

Відповідно до положень ст.1 та ч.1 ст.2 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

Таким чином слід дійти висновків про те, що судом першої інстанції, у порушення вимог ст.280 КУпАП, не було з`ясовано усіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та суд дійшов передчасного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у порушенні нею п.10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати про те, що вина ОСОБА_1 за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП не доведена беззаперечними доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи апеляційним судом мають бути витлумачені на користь останньої.

Апеляційний суд констатує, що у даній справі судом першої інстанції не доведено «поза будь-яким розумним сумнівом», що ОСОБА_1 у порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, у даній дорожні обстановці при зміні напрямку руху не впевнилась в безпечності та скоїла зіткнення з автомобілем «Мазда», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, постанову судді Соборного районного суду міста Дніпра від 01 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Хандоги Василя Васильовича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — задовольнити.

Постанову судді Соборного районного суду міста Дніпра від 01 квітня 2026 року про визнання винною і притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП – скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО