Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №718/2311/26 — Кіцманський районний суд Чернівецької області

Суд: Кіцманський районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 03 серпня 2026 р.

Справа: №718/2311/26

Суддя: Нагорний В. В.

Справа № 718/2311/26

Провадження № 3/718/261/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2026 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області

Нагорний В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Кіцманським РВ УМВС України в Чернівецькій області, військовослужбовця (в/ч НОМЕР_2 ) за ч.1 ст.184 КУпАП -

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 26 травня 2026 року серії ВАД № 654019, 26.05.2026 по вул. Молодіжна, 3 в м.Кіцмань Чернівецького району Чернівецької області приблизно о 08:50 год. ОСОБА_1 , являючись батьком малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неналежно виконував обов`язки щодо його виховання, внаслідок чого 26.05.2026 близько 08:50 год. по вул. Молодіжна, 3 в м.Кіцмань Чернівецького району Чернівецької області малолітній, керуючи велосипедом, в`їхав та допустив зіткнення з автомобілем "SUZUKI VITARA", д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , заподіяно матеріальну шкоду, своїми діями малолітній ОСОБА_2 порушив п.п. 6.7 та 10.1 Правил дорожнього руху, чим вчинивпорушення ст.124 КУпАП, але не досяг віку адміністративної відповідальності.

У судовому засіданні 04 серпня 2026 року ОСОБА_1 не визнав свою вину у вчиненні адіміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, пояснив, що у той час за дитиною доглядав його дід. ОСОБА_1 у суді пояснив, що є військовослужбовцем та перебував на той час у військовій частині, а його син на велосипеді не порушував правил дорожнього руху, їхав з правого боку, був під наглядом діда, дитину одну не лишали, він не міг швидко їхати, а працівники поліції не розібрались у цій ситуації.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена відповідальність. Склад адміністративного правопорушення складає: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона.

Так, ч.1 ст.184 КУпАП передбачає притягнення до адміністративної відповідальності за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

У даному випадку відсутні докази того, що ОСОБА_1 неналежно виконує батьківські обов`язки, оскільки випадок, що трапився з його сином не був спричинений невиконанням ОСОБА_1 батьківських обов`язків. Син ОСОБА_1 перебував під наглядом діда, що підтверджується відеозаписом на диску, який досліджено судом у судовому засіданні.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 систематично не здійснював належного нагляду за сином, не забезпечував його виховання чи догляд або будь-яким іншим чином ухилявся від виконання обов`язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, відтак суд дійшов висновку, що складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, дії ОСОБА_1 не містять.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину в справі.

У силу приписів ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Тож, на думку суду, матеріали адміністративної справи не містять доказів, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а отже не доводять його винуватість поза розумним сумнівом.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а тому дана справа підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки адміністративне стягнення до ОСОБА_1 не застосовується, то судовий збір з нього не стягується.

Керуючись ст.ст.247, 283, 284 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя В.В. Нагорний

Оригінал: reyestr.court.gov.ua