Вирок від 02 серпня 2026 р. у справі №695/3311/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3311/26

Номер рядка у звіті 21

03 серпня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12026255320000286 від 19.06.2026 року за обвинувальним актом стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Тереєва Тячівського району Закарпатської області, громадянина України, освіта базова середня, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», одруженого, на утриманні має неповнолітніх дітей 2018 та 2019 років народження, особою з інвалідністю будь-якої групи, депутатом, ліквідатором чи постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС не є, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

що обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , проходячи військову службу за мобілізацією у військовому звані «солдат» 13.06.2026 близько 05:00 год., перебуваючи в домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин наніс своїй дружині ОСОБА_4 один удар кулаком правої руки в ділянку лівого ока та один удар кулаком лівої руки в праву лобну ділянку, від чого потерпіла впала на підлогу. Після цього ОСОБА_3 наніс потерпілій один удар правою ногою в підборідну ділянку, два удари лівою ногою в ділянку правого передпліччя та два удари правою ногою в ділянку правого ліктьового суглоба, чим спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: садна та синці на голові, синці та подряпини на правій верхній кінцівці, які, відповідно до висновку експерта № 05-8-01/222/231 від 22.06.2026 року, належать до категорії легких тілесних ушкоджень.

Він же 12.06.2026 близько 22:00 год., перебуваючи в домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин умисно наніс ОСОБА_5 один удар кулаком правої руки в ділянку лівого ока, один удар кулаком лівої руки в ліву лобну ділянку, один удар кулаком правої руки в ділянку перенісся та один удар кулаком правої руки в ліву виличну ділянку, після чого повалив потерпілу на підлогу та наніс їй один удар кулаком правої руки в праву верхню ділянку грудної клітки, два удари кулаком лівої руки в ділянку лівої молочної залози та два удари правою ногою в ділянку правого плеча, чим спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: садна і синця на голові, синців на грудній клітці та праві верхній кінцівці, які відповідно до висновку експерта № 05-8-01/222/230 від 22.06.2026 року, належать до категоріїлегких тілесних ушкоджень.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки, передбачені ч. 1 ст. 125 КК України, – умисне спричинення легкого тілесного ушкодження.

Частиною 1 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Прокурор подав до суду обвинувальний акт, в якому зазначив клопотання про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України.

Потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подані заяви, які додані до обвинувального акту, в яких потерпілі висловили згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, вказали, що ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та погодилися на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні за їх відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_3 у ході досудового розслідування беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України, подав письмову заяву, згідно з якою беззаперечно визнає встановлені під час досудового розслідування фактичні обставини і погодився на розгляд кримінального провадження за його відсутності у спрощеному порядку без проведення судового розгляду, ознайомлений з обмеженням його права на апеляційне оскарження відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України, а добровільність беззаперечного визнання винуватості та згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за відсутності обвинуваченої ствердив його захисник – адвокат ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Судом встановлено, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин, будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції відсутні. При цьому судом враховано, що учасникам кримінального провадження роз`яснено, що вони будуть позбавлені можливості оскаржити обставини, які ніким із них не оспорюються, в апеляційному порядку.

Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, які є належними, допустимими та достатніми, суд приходить до висновку, що пред`явлене органами слідства обвинувачення ОСОБА_3 доведено повністю, його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який є раніше не судимим, за місцем проживання характеризується негативно, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя, з яким винний перебуває у сімейних відносинах.

Судом також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 на «Д» обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

При цьому наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання, та однієї обставини, що обтяжує покарання, з урахуванням наведених висновків щодо порядку призначення покарання, викладених обставин по справі, особи обвинуваченого, тяжкості вчиненого кримінального проступку, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу відповідно до санкції ч. 1 ст. 125 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст.ст. 65-68 КК України, є необхідним та достатнім для ОСОБА_3 , попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім для досягнення мети покарання відповідно до ст. 50 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

На підставі зазначеного та керуючись ст.,ст. 370-374, 376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу розміром 50 неоподаткуваних мімімумів доходів громадян, що становить 850.00 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку – після постановлення ухвали апеляційним судом.

Головуючий: ОСОБА_1