Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №910/679/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2026 р. Справа№ 910/679/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Михальської Ю.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження, без виклику сторін, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 20.04.2026

у справі № 910/679/26 (суддя В.В. Князьков)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство "Вагон Сервіс"

про стягнення 71 285,73 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" про стягнення штрафу 66 602,02 грн та пені в сумі 4863,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх обов`язків за договором №Л/НХ-25369/НЮ від 02.06.2025 про закупівлю матеріально-технічних ресурсів в частині поставки товару у обсязі та строки, що визначені умовами договору.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд виходив з того, що твердження позивача про направлення 02.09.2025 на електронну пошту відповідача рознарядки №Н-40/706н від 01.09.2025 позбавлені доказового обгрунтування. Таким чином, у суду відсутні підстави вважати обґрунтованими твердження позивача про порушення відповідачем строків поставки товару за договором №Л/НХ-25369/НЮ від 02.06.2025 та рознарядкою №Н-40/706н від 01.09.2025 після 01.11.2025, а отже, і таким, що виникло право на нарахування штрафних санкцій у порядку п.9.3.1 договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням, Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 20.04.2026 у справі №910/679/26 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте місцевим судом при неправильному встановленні обставин, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому скаржник посилається на те, що внаслідок технічної помилки, до позовної заяви під назвою «Скріншот направлення рознарядки» помилково був долучений не файл зі скріншотом з електронної пошти за 02.09.2025 а інший файл - скріншот відправлень з електронної пошти за 15-16.12.2025.

Скаржник також знаголошує, що на підставі згаданої рознарядки відповідач здійснював поставку товару, зокрема: згідно Акту приймання-передачі від 03.11.2025 на суму 66 470,40 грн, згідно Акту приймання-передачі від 17.11.2025 - на суму 335 089,92 грн. Підписання сторонами згаданих Актів приймання-передачі відповідно до п.4.6. Договору засвідчує дату здійснення поставки.

Апелянт доводить, що наявність згаданих Актів приймання-передачі свідчить про те, що поставлений Постачальником Товар був прийнатий Позивачем і його поставка була здійснена на підставі отриманої Постачальником відповідної Рознарядки.

Крім того, апелянт просить долучити до матеріалів справи докази надсилання відповідачу рознарядки на поставку №Н-40/706н, які з огляду на приписи ч.ч. 1, 3 ст. 269 ГПК України не враховуються колегією суддів під час апеляційного перегляду, оскільки відповідачем не наведено вагомої причини неподання відповідних доказів у суді першої інстанції, а доведення обставин, на які сторона може посилатися як на підставу своїх вимог або заперечень, має здійснюватися у суді першої інстанції, оскільки суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (постанови від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013 та інші).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2026 апеляційну скаргу у справі №910/679/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 у справі № 910/679/26. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/679/26.

04.06.2026 матеріали справи №910/679/26 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

02.06.2025 між Акціонерним товариство "Українська залізниця" в особі начальника підрозділу "Служба організації та проведення закупівель" регіональної філії "Львівська залізниця" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" (постачальник) було укладено договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №Л/НХ-25369/НЮ, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до специфікації №1 (Додаток № 1 до цього Договору), що є невід`ємною частиною цього Договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього Договору.

Згідно п.1.2 договору №Л/НХ-25369/НЮ від 02.06.2025 найменування товару: Деталі контактної мережі (Лот 2), Код ДК 021:2015 - 31220000-4 Елементи електричних схем.

У п.4.1 договору №Л/НХ-25369/НЮ від 02.06.2025 вказано, що постачальник здійснює поставку товару на умовах DAP/DDP відповідно до "ІНКОТЕРМС" у редакції 2020 року. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього Договору та Правилами "ІНКОТЕРМС" у редакції 2020 року, умови цього Договору матимуть перевагу.

Згідно п.4.2 договору №Л/НХ-25369/НЮ від 02.06.2025 поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Строк поставки ТОВАРУ протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки замовником, але не пізніше ніж до 31.12.2025. Місце поставки ТОВАРУ: м. Львів (згідно рознарядки покупця). Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару.

За умовами п.4.3 договору №Л/НХ-25369/НЮ від 02.06.2025 зі сторони покупця рознарядка підписується з урахуванням вимог Статуту покупця щонайменше двома уповноваженими особами покупця з числа таких: директор виконавчий регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов`язки), перший заступник директора виконавчого регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов`язки), заступник директора виконавчого регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов`язки), головний інженер регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов`язки), начальник служби регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов`язки), заступник начальника служби регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов`язки), начальник виробничого структурного підрозділу регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов`язки).

У п.4.5 договору №Л/НХ-25369/НЮ від 02.06.2025 сторони домовились, що рознарядка покупця на товар направляється ним постачальнику в один з таких способів: на поштову адресу постачальника, зазначену в цьому договорі (листом з оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення); вручається уповноваженому представнику ПОСТАЧАЛЬНИКА під розпис; шляхом відправлення з електронної адреси покупця nh-mtz@railway.lviv.ua на електронну адресу постачальника VAGONCERVICE@GMAIL.COM скан-копії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу з накладеними двома кваліфікованими електронними підписами уповноважених осіб, визначених в п. 4.3 цього Договору. Документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем на електронну адресу постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення покупця.

Відповідно до п.4.6 датою поставки товару вважається дата підписання Сторонами Акта прийому-передачі товару та видаткової накладної.

Пунктом 6.3 договору №Л/НХ-25369/НЮ від 02.06.2025 визначено, що загальна ціна договору становить: 3 069 214,80 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 613 842,96 грн, усього з ПДВ 3 683 057,76 грн.

Строк дії цього договору встановлюється з моменту його підписання та протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні, але не пізніше ніж до 31.12.2025. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від обов`язку виконання у повному обсязі взятих на себе за цим Договором зобов`язань щодо поставки та оплати товару, а також гарантійних зобов`язань на товар, в межах строків, визначених умовами цього Договору (п.17.1 договору №Л/НХ-25369/НЮ від 02.06.2025).

Як вказує позивач, 02.09.2025 покупець надіслав постачальнику рознарядку №Н-40/706н від 01.09.2025 щодо поставки деталей контактної мережі Код ДК 021:2015 - 31220000-4 (елементи електричних схем), в кількості 861 шт. на суму 510 483,84 грн. з ПДВ. Вказана рознарядка була надіслана з електронної адреси Позивача на електронну адресу Відповідача.

Згідно Акту приймання-передачі №225 від 03.11.2025 відбулась поставка товару на суму 66 470,40 відбулась вчасно, дата доставки товару 23.10.2025.

Згідно Акту приймання-передачі №238 від 17.11.2025 відбулась поставка товару на суму 335 089,92 грн, дата доставки товару 04.11.2025.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що станом на 15.12.2025 поставка товару, а саме деталі контактної мережі Код ДК 021:2015 - 31220000-4 (елементи електричних схем), в кількості 192 шт. на суму 108 923,52 грн. з ПДВ не відбулася.

Обставини порушення відповідачем строків та обсягів поставки товару за договором №Л/НХ-25369/НЮ від 02.06.2025 згідно рознарядки №Н-40/706н від 01.09.2025і стали підставою для нарахування штрафу та пені й звернення до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів сторін

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

У ст.663 Цивільного кодексу України вказано, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказує позивач, 02.09.2025 покупець надіслав постачальнику рознарядку №Н-40/706н від 01.09.2025 щодо поставки деталей контактної мережі Код ДК 021:2015 - 31220000-4 (елементи електричних схем), в кількості 861 шт. на суму 510 483,84 грн. з ПДВ. Вказана рознарядка була надіслана з електронної адреси позивача на електронну адресу відповідача.

Судом вище вказувалось, що згідно п.4.2 договору №Л/НХ-25369/НЮ від 02.06.2025 поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Строк поставки ТОВАРУ протягом 60 календарних днів з моменту надання письмової рознарядки замовником, але не пізніше ніж до 31.12.2025. Місце поставки ТОВАРУ: м. Львів (згідно рознарядки покупця). Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару.

За умовами п.4.3 договору №Л/НХ-25369/НЮ від 02.06.2025 зі сторони покупця рознарядка підписується з урахуванням вимог Статуту покупця щонайменше двома уповноваженими особами покупця з числа таких: директор виконавчий регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов`язки), перший заступник директора виконавчого регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов`язки), заступник директора виконавчого регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов`язки), головний інженер регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов`язки), начальник служби регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов`язки), заступник начальника служби регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов`язки), начальник виробничого структурного підрозділу регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов`язки).

У п.4.5 договору №Л/НХ-25369/НЮ від 02.06.2025 сторони домовились, що рознарядка покупця на товар направляється ним постачальнику, у тому числі в такий спосіб: шляхом відправлення з електронної адреси покупця nh-mtz@railway.lviv.ua на електронну адресу постачальника VAGONCERVICE@GMAIL.COM скан-копії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу з накладеними двома кваліфікованими електронними підписами уповноважених осіб, визначених в п. 4.3 цього Договору. Документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем на електронну адресу постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення покупця.

Здійснивши аналіз наведених вище умов договору, суд першої інстанції вірно виснував, що обов`язок постачальника поставити товар та строк його виконання залежить саме від направлення покупцем рознарядки.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що долучений позивачем до матеріалів справи скріншот з електронної поштової скриньки не підтверджує направлення позивачем відповідачу рознарядки у порядку, що визначений п.4.5 договору №Л/НХ-25369/НЮ від 02.06.2025, оскільки в скріншоті міститься інформація про здійснені відправлення 15.12.2025 - 16.12.2025, а не 02.09.2025, як вказано в позовній заяві.

В контексті наведених обставин, в апеляційній скарзі скаржник зазначив, що внаслідок технічної помилки при долученні доказів до позовної заяви під назвою «Скріншот направлення рознарядки» помилково був долучений не файл зі скріншотом з електронної пошти за 02.09.2025 а інший файл - скріншот відправлень з електронної пошти за 15-16.12.2025, який апелянт долучив до апеляційної скарги, однак не був прийнятий до розгляду апеляційним судом, про що зазначено в описовій частині судового рішення.

Наведені підстави слугували висновку суду першої інстанції про відсутність підстав вважати обґрунтованими твердження позивача про порушення відповідачем строків поставки товару за договором №Л/НХ-25369/НЮ від 02.06.2025 та рознарядкою №Н-40/706н від 01.09.2025 після 01.11.2025, а отже, і таким, що виникло право на нарахування штрафних санкцій у порядку п.9.3.1 договору.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Пунктом 4.6 договору визначено, що датою поставки товару вважається дата підписання Сторонами Акта прийому-передачі товару та видаткової накладної.

На виконання умов договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №Л/НХ-25369/НЮ від 02.06.2025 на підставі Акту приймання-передачі №225 від 03.11.2025 відбулась поставка товару на суму 66 470,40 грн (дата доставки товару 23.10.2025) та на підставі Акту приймання-передачі №238 від 17.11.2025 відбулась поставка товару на суму 335 089,92 грн (дата доставки товару 04.11.2025), які наявні в матеріалах справи.

При цьому, позивач доводить, що вказані поставки відбулися на підставі рознарядки №H-40/706н від 01.09.2025, однак, як вище вказано судом докази у вигляді роздруківки з поштового програмного забезпечення покупця, що в рузумінні умов п. п.4.5 договору є підтвердженням отримання постачальником рознарядки на товар, судом апеляційної інстанції не прийняті до розгляду.

Однак, колегія суддів вважає, що підписання сторонами Актів приймання-передачі №225 від 03.11.2025 та №238 від 17.11.2025 відповіднодо п.4.6. Договору засвідчує дату здійснення поставки.

Окрім наведеного, наявність згаданих Актів приймання-передачі свідчить про те, що поставлений постачальником товар був прийнатий позивачем і його поставка була здійснена на підставі отриманої постачальником відповідної рознарядки.

До того ж згідно з п.4.2 Договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки Покупця, а п. 9.4 Договору визначено, що у випадку поставки Постачальником Товару без підписаної уповноваженими особами Покупця рознарядки, Покупець не приймає поставлений Товар, про що письмово повідомляє Постачальника.

Наведені обставини слугують висновку суду, що відповідна рознарядка у визначеному умовами Договору порядку була надіслана Постачальнику.

Таким чином, судом встановлено, що матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що ТОВ "Наукове-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" свої зобов`язання по поставці Товару, а саме деталей контактної мережі Код ДК 021:2015 - 31220000-4 (елементи електричних схем), в кількості 192 шт. на суму 108 923,52 грн з ПДВ, у визначений договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №Л/НХ-25369/НЮ від 02.06.2025 строк, не виконало, з огляду на що АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" пред`явлено до стягнення пеню та штраф за порушення строків постачання товару.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 9.3.1 договору №Л/НХ-25369/НЮ від 02.06.2025 при порушенні строків постачання постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього Договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.

Зокрема, згідно наданого позивачем розрахунку штрафних санкцій слідує, що ним також здійснено нарахування штрафу в розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару за порушення позивачем стровку поставки товару за Актом приймання-передачі №238 від 17.11.2025, що становить 50 263,49 грн (335 089,92 грн * 15% ).

Однак, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів у підтвердження отримання постачальником рознарядки на товар, колегія суддів позбавлена можливості перевірити правильність здійсненого позивачем нархування штрафу за порушення строків поставки за Актом приймання-передачі №238 від 17.11.2025, у зв`язку з чим в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Колегія суддів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу за непоставку Товару на суму 108 923,52 грн з ПДВ, вважає його правильним. Таким чином, розмір штрафу за прострочення виконання відповідачем обов`язку з поставки товару за договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №Л/НХ-25369/НЮ від 02.06.2025 становить 16 338,53 грн.

Як погоджено сторонами у пункті 9.3.1 договору за прострочення понад 15 днів з постачальника додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, колегія суддів вважає його правильним. Таким чином, розмір пені за прострочення виконання відповідачем обов`язку з поставки товару за договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №Л/НХ-25369/НЮ від 02.06.2025 становить 4 863,71 грн.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" про стягнення 71 285,73 грн, підлягають частковому задоволенню.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" підлягає частковому задоволенню. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 слід скасувати. Прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги розподіляються у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 у справі №910/679/26 скасувати в частині відмови у стягненні 16 338,53 грн штрафу та 4 683,71 грн пені.

Прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" 16 338,53 грн штрафу, 4 683,71 грн пені та 981,43 грн витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

В решті рішення в частині відмови у стягненні 50 263,49 грн штрафу залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" 1 472,15 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

Ю.Б. Михальська