Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №910/17064/23 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: кредитування, з них

Дата: 21 червня 2026 р.

Справа: №910/17064/23

Суддя: Скрипка І.М.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2026 р. Справа№ 910/17064/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Шаратова Ю.А.

Бестаченко О.Л.

при секретарі судового засідання Супрун В.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 22.06.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.02.2026 (повний текст ухвали складено та підписано 12.03.2026) за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню

у справі №910/17064/23 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "РІКАРД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНА АРХІТЕКТУРА МІСТ"(відповідач -1)

Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮМ-ХОЛДИНГ"(відповідач -2)

Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСАДМАКС"(відповідач -3)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод Стель"(відповідач -4)

Товариства з обмеженою відповідальністю "САНШАЙН-ТРЕЙД ЮНІТІ"(відповідач -5)

Товариства з обмеженою відповідальністю "АМТТ"(відповідач -6)

Товариства з обмеженою відповідальністю "САНСЕТ-КАРЛАЙЛ ТРЕЙД ГРУП" (відповідач -7)

ОСОБА_1 (відповідач -8)

про стягнення 15 802 497,11 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНА АРХІТЕКТУРА МІСТ" (далі-відповідач-1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮМ-ХОЛДИНГ" (далі-відповідач-2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСАДМАКС" (далі-відповідач3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод Стель" (далі-відповідач-4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Селен Глас" (далі-відповідач-5) Товариства з обмеженою відповідальністю "АМТТ" (далі-відповідач-6) Товариства з обмеженою відповідальністю "САНСЕТ-КАРЛАЙЛ ТРЕЙД ГРУП" (далі-відповідач-7) ОСОБА_1 (далі-відповідач-8) про стягнення 15 802 497,11 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 у справі №910/17064/23 провадження у справі №910/17064/23 за позовом Акціонерного товариства "ОТП Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНА АРХІТЕКТУРА МІСТ" Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮМ-ХОЛДИНГ" Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСАДМАКС" Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод Стель" Товариства з обмеженою відповідальністю "САНШАЙН-ТРЕЙД ЮНІТІ" Товариства з обмеженою відповідальністю "АМТТ" Товариства з обмеженою відповідальністю "САНСЕТ-КАРЛАЙЛ ТРЕЙД ГРУП" ОСОБА_1 про стягнення 15 802 497,11 грн. в частині стягнення заборгованості у розмірі 550 000,00 грн. закрито; позов задоволено частково; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНА АРХІТЕКТУРА МІСТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮМ-ХОЛДИНГ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСАДМАКС", Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод Стель", Товариства з обмеженою відповідальністю "САНШАЙН-ТРЕЙД ЮНІТІ", Товариства з обмеженою відповідальністю "АМТТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "САНСЕТ-КАРЛАЙЛ ТРЕЙД ГРУП", ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" заборгованість у розмірі 15 252 497, 11 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНА АРХІТЕКТУРА МІСТ" на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" судового збору у розмірі 28 598,43 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮМ-ХОЛДИНГ" на користь на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" судового збору у розмірі 28 598,43 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСАДМАКС" на користь на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" судового збору у розмірі 28 598,43 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод Стель" на користь на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" судового збору у розмірі 28 598,43 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "САНШАЙН-ТРЕЙД ЮНІТІ" на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" судового збору у розмірі 28 598,43 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМТТ" на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" судового збору у розмірі 28 598,43 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "САНСЕТ-КАРЛАЙЛ ТРЕЙД ГРУП" на користь на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" судового збору у розмірі 28 598,43 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" судового збору у розмірі 28 598,43 грн.

05.04.2024 на виконання рішення суду від 06.03.2024 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

29.12.2025 через підсистему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

До ТОВ «Фінансова компанія «Рікард» перейшло право на стягнення заборгованості замість Акціонерного товариства «ОТП Банк» на суму визначену рішенням суду по справі

№910/17064/23 у розмірі 15 252 497,11 гривень.

26.10.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Рікард» направило боржникам за Кредитним договором повідомлення про те, що у зв`язку з набуттям заставного майна у власність кредитор задовольнив свої вимоги в розмірі 14 370 953 гривень.

Свою заяву ОСОБА_1 мотивує тим, що сума заборгованості по рішенню суду по справі №910/17064/23 погашена шляхом: сплати 900 000, 00 грн. ОСОБА_1 та зверненням ТОВ «ФК «РІКАРД» стягнення на заставлене рухоме майно (обладнання), що встановлено постановою Верховного Суду від 09.12.2025 по справі №905/263/25.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2026 у справі №910/17064/23 заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню частково у справі №910/17064/23 - задоволено частково.

Визнано наказ у справі № 910/17064/23 від 05.04.2024 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" заборгованість у розмірі 15 252 497,11 грн., таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 900 000,00 грн.

Задовольняючи заяву частково, місцевий господарський суд виходив з того, що заявник просить суд переглянути спір по суті з урахуванням обставин, встановлених при розгляді справ №910/13524/24, №927/1005/24, №905/177/25, №905/263/25, №911/784/25 та №910/10828/25, що не є підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в порядку частині 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України.

За висновками суду, ОСОБА_1 , подаючи до суду означену заяву, намагається здійснити переоцінку заставленого майна, що вже було оцінено ФОП «Лемза Руслан Вікторович», який оцінив обладнання станом на 25.10.2025 року в розмірі 14 370 953 грн., оскільки зазначена оцінка направлялась заставодержателю, який жодних заперечень щодо оціночної вартості не висловив, хоча дане право передбачено Договором застави.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, відповідач-8 20.03.2026 звернувся до суду з апеляційною скаргою (документ сформований в системі «Електронний суд» 20.03.2026), в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою визнати наказ Господарського суду міста Києва від 05.04.2024 про примусове виконання рішення по стягненню з ОСОБА_1 солідарної заборгованості у розмірі 15 252 497, 11 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

1) стягнення є солідарним з восьми боржників, та те, що ТОВ «Сансет-Карлайл Трейд Груп» (заставодавець) погасив всю заборгованість, що зафіксовано ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.01.2026 року у справі №905/263/25;

2) у справі №905/263/25 суд дійшов висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард" у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюм-Холдинг", оскільки станом на 12.02.2026 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюм-Холдинг" як боржника-поручителя, який є солідарним, а не основним боржником за кредитним договором на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 у справі № 910/17064/23 погашена в повному обсязі, що відповідно й було встановлено у судових рішеннях у справі № 905/263/25;

3) ухвалою Господарського суду Донецької області по справі №905/177/25 банкрутство «Майт-Сіті Юніті» (основного кредитора) судом встановлено:

При цьому, в ухвалі Господарського суду Донецької області від 14.04.2025 встановлено, що за підрахунком суду непогашеними залишаються грошові вимоги у розмірі 881544,11грн (15252497,11грн (безспірний розмір заборгованості) - 14370953,00грн (розмір задоволених кредитором вимог) = 881544,11грн).

Надалі, ухвалою господарського суду від 04.11.2025 закрито провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Рікард» з грошовими вимогами до боржника в частині грошових вимог у розмірі 13310722,85грн. Визнані грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Рікард» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Майт-Сіті Юніті», м. Краматорськ Донецької області у розмірі 6056,00грн судовий збір (перша черга задоволення). Відмовлено у визнанні додаткових грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Рікард» в розмірі 28598,43грн. Ухвала Господарського суду Донецької області від 04.11.2025 є чинною.

Встановлені в ухвалі Господарського суду Донецької області від 14.04.2025 обставини щодо безспірного розміру заборгованості у сумі 881544,11грн вважає преюдиціальними, які повторного доведення не потребують.

Цитує, що матеріалами справи підтверджуються, що ОСОБА_1 зобов`язання боржника у розмірі 881544,11грн перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Рікард» виконані у повному обсязі, що свідчить про наявність підстав для переходу до ОСОБА_1 як поручителя прав кредитора.

При цьому, суд відхиляє заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Рікард» та ліквідатора щодо невиконання ОСОБА_1 зобов`язання у повному обсязі в розмірі 14192266,96грн, і що залишок невиконаного зобов`язання, з урахуванням часткової сплати, становить 13287266,96грн.

Матеріали справи №905/177/25 не містять доказів того, що боржник мав невиконане зобов`язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Рікард» у загальному розмірі 14192266,96грн.

Вказує, що в ухвалі Господарського суду Донецької області від 14.04.2025, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2025, судом досліджувалось питання правомірності донарахувань на загальну суму 13310722,85грн, та такі донарахування були визнані неправомірними та необґрунтованими.

Щодо посилань кредитора на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 08.01.2025 у справі №927/1005/24, якою визнані грошові вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Рікард» до солідарного боржника ТОВ «АМТТ», зокрема, в частині основного боргу у розмірі 14192266,96грн, встановлені у справі №927/1005/24 обставини не мають преюдиціальне значення під час розгляду справи №905/177/25 з огляду на різний суб`єктний склад та предмет спору у цих справах.

Цитуючи матеріали справи №905/177/25, зазначає, що беручи до уваги встановлення судом обставин переходу прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Рікард» у зобов`язанні на суму 881544,11грн до ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Рікард» на його правонаступника ОСОБА_1 в частині грошових вимог у розмірі 881544,11грн.

Одночасно, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було сплачено 900000,00грн.

Однак, враховуючи, що оплата відповідно до платіжної інструкції №9 від 23.09.2025 на суму 900000,00грн проведена за призначенням платежу: «Оплата боргу відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 по справі №910/17064/23», суд не може самостійно змінити призначення платежу та зарахувати залишок у погашення інших грошових вимог кредитора.

Відтак, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну кредитора його правонаступником на суму грошових вимог в частині основного боргу у розмірі 881544,11грн.

4) вказує, що до ТОВ «Фінансова компанія «Рікард» перейшло право на стягнення заборгованості замість Акціонерного товариства «ОТП Банк» на суму визначену рішенням суду по справі №910/17064/23 у розмірі 15 252 497,11 гривень.

Як стверджує сам позивач, 26.10.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Рікард» направило боржникам за Кредитним договором повідомлення про те, що у зв`язку з набуттям заставного майна у власність кредитор задовольнив свої вимоги в розмірі 14 370 953 гривень.

Водночас 23.09.2025 року ОСОБА_1 , не знаючи про набуття майна позивачем сплатив 900 000 гривень для погашення заборгованості призначення платежу: ОПЛАТА БОРГУ ВІДПОВІДНО ДО РІШЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ МІСТА КИЄВА ВІД 06.03.2024 ПО СПРАВІ 910/17064/23.

15 252 497,11 - (14 370 953 + 900 000) = - 18 455,89 гривень.

Тобто станом на день подачі заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню вже є переплата (сплата коштів понад встановлену судом суму коштів) на 18 455,89 гривень.

5) позивач заміщує солідарне стягнення персональним по кожному солідарному боржнику, всемеро збільшивши розмір стягнення та з кожної юридичної та фізичної особи хоче стягнути по 15 252 497,11грн, не зазначаючи виплати кожного солідарного боржника іншим солідарним відповідачам (приховувати отримані виплати не зменшуючи розмір заборгованості).

Станом на квітень 2025 року залишалася заборгованість менше ніж 900000грн.

В заявника не має платіжних квитанцій на виплату заборгованості до суми залишку боргу в 881 544,11грн, однак відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України ТОВ «Алюм-Холдинг» звільнений від доказування.

6) Проведена незалежна оцінка експертами центру експертної оцінки «Аріада».

Відповідно до Договору на проведення оцінки від 22 жовтня 2025 р. №AR251022-002, укладеного між адвокатом Любаренком Ігорем Олеговичем (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія №ЗР №21/1304 від 25.12.2017 р.) (надалі - Замовник), з однієї сторони та ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «АРІАДНА» (Сертифікат СОД №87/2024 від 15.02.2024 року) в особі Директора Боброва Дмитра Юрійовича, який діє на підставі Статуту (далі СОД) з другої сторони, (разом Сторони), виконано незалежну оцінку з метою визначення ринкової вартості об`єкта оцінки для прийняття управлінських рішень.

На підставі даних, наданих Замовником і прийнятих як достовірні, вивчення правовстановлюючої, технічної, фінансової документації, аналізу, маркетингу ринків даної галузі, послуг, регіону, з урахуванням загальних положень та обмежуючих умов із застосуванням методик, затверджених законодавством України, Міжнародних Стандартів Оцінки, Оцінювач стверджує, що станом на 22 жовтня 2025 року ринкова вартість Об`єкта оцінки складає: 52 971 028,00 грн. (п`ятдесят два мільйони дев`ятсот сімдесят одна тисяча двадцять вісім гривень 00 копійок) з урахуванням ПДВ, або 44 142 523,00 грн. (сорок чотири мільйони сто сорок дві тисячі п`ятсот двадцять три гривні 00 копійок) без урахування ПДВ.

15 252 497,11 - (52 971 028 + 900 000) = - 38 618 080,09 гривень переплати.

Вважає, якщо брати незалежну оцінку, то переплата складає 38 618 080,09 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Шаратов Ю.А., Бестаченко О.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/17064/23.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.02.2026 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/17064/23.

30.03.2026 матеріали справи №910/17064/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.02.2026 у справі №910/17064/23, розгляд справи призначено на 27.04.2026.

27.04.2026 в судовому засіданні приймали участь представник позивача та представник відповідача-8, надали пояснення по справі.

Представники відповідача-1,2,3,4,5,6,7 в судове засідання не з`явилися, причини їх неявки суду невідомі.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції у справі оголошувалась перерва, з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження фактичних обставин справи, останній раз на 22.06.2026.

Під час апеляційного провадження до справи від ТОВ ФК «Рікард» отримано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Апелянтом подано додаткові пояснення до апеляційної скарги, на які ТОВ ФК «Рікард» подано додаткові заперечення та пояснення.

Явка представників сторін

Представник ТОВ ФК «Рікард» в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній та додаткових поясненнях, просив її задовольнити.

Апелянт особисто, представники відповідача-1,2,3,4,5,6,7 в судове засідання апеляційної інстанції жодного разу не з`явилися, причини їх неявки суду невідомі.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка апелянта особисто та представників відповідачів 1,2,3,4,5,6,7 обов`язковою в судове засідання не визнавалась,судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 22.06.2026 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

З матеріалів справи вбачається, що 04.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасна архітектура міст», Товариством з обмеженою відповідальністю «Алюм-Холдинг», Товариством з обмеженою відповідальністю «Фасадмакс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський завод стель», Товариством з обмеженою відповідальністю «Севен глас» (надалі - Позичальники, Боржники) та Акціонерним товариством «ОТП Банк» (надалі - Банк) був укладений Договір про надання банківських послуг №CR 20-252/28-2 (надалі - Кредитний договір) із Додатковими договорами від 15.03.2021 року, 25.05.2021 року, 20.09.2021 року та 20.01.2023 року.

У забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором ТОВ «Данін Центр» (після перейменування - ТОВ «Сансет-Карлайл Трейд Груп») на підставі договору застави № PL 22-440/28-2 від 20.01.2023 року (далі - договір застави) передано в заставу АТ «ОТП Банк» рухоме майно, що перебуває за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Крюковщина, вул. Балукова, 1-А.

В описі предмета застави до договору застави зазначено, що місцезнаходження обладнання є: 08136, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с.Крюківщина, вулиця Балукова, будинок 1А.

Також, наведено найменування та опис предметів застави в кількості 17 штук, а саме: 1. Комбінована технологічна лінія по виробництву скла LD-A 2442 BI8J-2 №110211 (інвентарний № 00807 дата виготовлення - 31.03.2011);

2. Автоматична лінія для миття скла і заповнення газом з панельним прессом IGL 2500/8-S-V4 (інвентарний № 02054 дата виготовлення - 28.04.2012);

3. Гідравлічний прес екструзій для обробки алюмінію 2200 (8 дюймовий) (інвентарний № 03666 дата виготовлення - 29.02.2016);

4. Гідравлічний прес 930 американських тон (інвентарний № 03555 дата виготовлення - 30.10.2015);

5. Машини та пристрої для підіймання OF 930 UST (інвентарний № 03564 дата виготовлення - 06.11.2015);

6. Машини та пристрої для підіймання (транспортна система 2200 американських тон) (інвентарний № 03588 дата виготовлення - 13.12.2015);

7. Лінія по зняттю кромок скла УМ1 (інвентарний № 02055 дата виготовлення - 28.04.2012);

8. Лінія погрузки-різки-ломки скла FCL-6032 SL-V3 (інвентарний № 02056 дата виготовлення - 28.04.2012);

9. Машина для виробництва ячеїстих підвісних стель LC-T4R-16- 200COMBI (інвентарний № 00772 дата виготовлення - 13.08.2012);

10. Піч промислова неелектрична 8- дюймова (інвентарний № 03705 дата виготовлення - 31.12.2016);

11. Лінія по виробництву Т-образного профіля несущого G-24-CL (інвентарний № 03503 дата виготовлення - 01.10.2013);

12. Лінія по виробництву Т-образного профіля поперечного G-24-CL (інвентарний № 03504 дата виготовлення - 01.10.2013);

13. Піч по розігріву алюмінієвих циліндричних злитків (інвентарний № 03565 дата виготовлення - 30.10.2015);

14. Піч з інфрачервоним випромінюванням HLV-28*18*16 (інвентарний №03534 дата виготовлення - 30.09.2015);

15. Кран мостовий електричний опорний з електроталем типу Т, в/п-3,2т, проліт-22,5м (Кран-Балка) (інвентарний № 07985 дата виготовлення - 21.12.2018);

16. Піч газова для вакумної ламінації та спікання скла. Модель LDGJ4225 (інвентарний № 05010 дата виготовлення - 17.10.2017);

17. Сушка скла JS-RC2500 JS-GL/IR2418 (інвентарний № 03041 дата виготовлення - 14.08.2012).

Апелянт вказує, що перед укладенням договору на вимогу Банку було проведено незалежну оцінку вартості технологічного обладнання, в кількості 17 одиниць, яке належить ТОВ «Данін Центр». Так відповідно до Звіту станом на 02 квітня 2020 ринкова вартість технологічного обладнання складала 24 576 879,00 (двадцять чотири мільйони п`ятсот сімдесят шість тисяч вісімсот сімдесят дев`ять) гривень, що було еквівалентом 910000 (дев`ятсот десять) тисяч доларів США.

У зв`язку з наявністю заборгованості за Кредитним договором, АТ «ОТП Банк» звертався до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до позичальників про стягнення заборгованості за Кредитним договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 у справі №910/17064/23 провадження у справі №910/17064/23 за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА АРХІТЕКТУРА МІСТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЮМ-ХОЛДИНГ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСАДМАКС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський Завод Стель», Товариства з обмеженою відповідальністю «САНШАЙН-ТРЕЙД ЮНІТІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «САНСЕТ-КАРЛАЙЛ ТРЕЙД ГРУП», ОСОБА_1 про стягнення 15 802 497,11гривень в частині стягнення заборгованості у розмірі 550 000,00 гривень провадження закрито; позов задоволено частково; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА АРХІТЕКТУРА МІСТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЮМ-ХОЛДИНГ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСАДМАКС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський Завод Стель», Товариства з обмеженою відповідальністю «САНШАЙН- ТРЕЙД ЮНІТІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «САНСЕТ-КАРЛАЙЛ ТРЕЙД ГРУП», ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість у розмірі 15 252 497,11 гривень; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА АРХІТЕКТУРА МІСТ» на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» судового збору у розмірі 28 598,43 гривень; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЮМ-ХОЛДИНГ» на користь на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» судового збору у розмірі 28 598,43 гривень; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСАДМАКС» на користь на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» судового збору у розмірі 28 598,43 гривень; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський Завод Стель» на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» судового збору у розмірі 28 598,43 гривень; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «САНШАЙН-ТРЕЙД ЮНІТІ» на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» судового збору у розмірі 28 598,43 гривень; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТТ» на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» судового збору у розмірі 28 598,43 гривень; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «САНСЕТ-КАРЛАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» на користь на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» судового збору у розмірі 28 598,43 гривень; стягнуто з ОСОБА_1 на користь на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» судового збору у розмірі 28 598,43 гривень.

05.04.2024 Господарським судом м. Києва видано Наказ про примусове виконання рішення по стягненню з ОСОБА_1 солідарної заборгованості у розмірі 15 252 497,11 грн.

В подальшому, між АТ «ОТП Банк», як первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Рікард», як новим кредитором, укладено Договір від 17.09.2024 про відступлення права вимоги за Договором про надання банківських послуг №CR 20-252/28-2 від 04.06.2020 року та Договір від 20.09.2024 року про

відступлення права вимоги за Договором застави № PL 22-440/28-2 від 20.01.2023 року.

20.09.2024 приватним нотаріусом Мурською Н.В. здійснено зміну заставодержателя в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна з АТ «ОТП Банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Рікард», що підтверджується витягом з реєстру від 20.09.2024 року.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України (обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов`язанні) до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні і на умовах, що існували на момент переходу прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто до нового кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Рікард» перейшло право на стягнення заборгованості замість Акціонерного товариства «ОТП Банк» на суму визначену рішенням суду у справі №910/17064/23 у розмірі 15 252 497,11 гривень.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України (обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов`язанні) до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні і на умовах, що існували на момент переходу прав. Тобто до ТОВ «Фінансова компанія «Рікард» перейшло право вимоги тільки на 15 252 497,11 гривень, яке воно мало право вимагати від кола солідарних боржників.

Відповідно до платіжної інструкції №516 від 19.09.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Рікард» сплатила Акціонерному товариству «ОТП Банк» оплату за Договором від 17.09.2024 року про відступлення права вимоги за Договором надання банківських послуг №CR 20-252/28-2 від 04.06.2020 року суму в розмірі 15 025 000,00 гривень.

У зв`язку з цим, 20.09.2024 АТ «ОТП БАНК» звернувся до боржників за Кредитним договором із повідомленням про зміну кредитора.

Також, повідомлення про зміну кредитора направлені 24.09.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Рікард» боржникам за Кредитним договором із зазначенням реквізитів для виконання зобов`язань за Кредитним договором.

24.09.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Рікард» зареєструвало в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна звернення стягнення на заставне майно за Договором застави № PL 22-440/28-2 від 20.01.2023 та направило заставодержателю ТОВ «Данін Центр» (ТОВ «Сансет-Карлайл Трейд Груп») повідомлення про порушення, в якому просило протягом 30 днів з дати реєстрації звернення стягнення здійснити повне погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 28 563 219,96 гривень.

На підтвердження направлення відповідного повідомлення на дві адреси заставодержателю ТОВ "Данін Центр" (ТОВ "Сансет-Карлайл Трейд Груп") у справі №910/13524/24 позивачем долучено до матеріалів справи описи вкладення, накладні та фіскальні чеки від 24.09.2024.

Як вважає апелянт, з метою незаконного привласнення майна (обладнання) та заниження вартості майна ТОВ «Фінансова компанія «Рікард» звернулася до ФОП «Лемза Руслан Вікторович», який оцінив обладнання станом на 25.10.2025 в розмірі 14 370 953 гривень.

Оскільки заборгованість за Кредитним договором станом на 25.10.2024 не була погашена, ТОВ «Фінансова компанія «Рікард» 26.10.2024 направило повідомлення щодо набуття кредитором права власності на предмет застави за вартістю, що визначена в звіті про незалежну оцінку, копія якого додана до повідомлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2025 року по справі №910/17064/23, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІКАРД» про заміну сторони правонаступником у виконавчому провадженні по справі №910/17064/23 задоволено.

Здійснено на стадії виконання судового рішення у справі №910/17064/23 заміну сторони (стягувача) з Акціонерного товариства «ОТП Банк» (вул. Жилянська, 43, м. Київ, 01033; ідентифікаційний код 21685166) його процесуальним правонаступником -Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІКАРД» (Україна, 04071, місто Київ, вул. Хорива, будинок 53, ідентифікаційний код 42100015).

Апелянт вважає, що ТОВ «Фінансова компанія «Рікард» вирішило стягувати заборгованість не солідарно, а з кожного з боржників по 15 252 497,11 грн, для чого порушила справи про банкрутство:

ТОВ «АМТТ» заборгованість перед позивачем встановлена в розмірі 14 198 322, 96 грн. справа №927/1005/24 станом на 08.01.2025 року;

ТОВ «Майт-Сіті Юніті» у загальному розмірі 881 544,11грн. справа №905/177/25 станом на 14.04.2025 року;

ТОВ «Сансет-Карлайл Трейд Груп» у сумі 881 544,11грн. справа №905/263/25 станом на 02.04.2025 року;

ТОВ «Київський завод стель» справа №911/784/25;

ТОВ «Алюм-Холдинг» справа №910/10828/25;

Апелянт вказує, що станом на день подачі додаткових пояснень, частина справ про банкрутство вже закрита у зв`язку з повним виконанням зобов`язань.

Відповідно до платіжної інструкції №9 від 23.09.2025 солідарним боржником ОСОБА_1 було сплачено 900000,00грн, за призначенням платежу: «Оплата боргу відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 по справі №910/17064/23.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.1 ст.328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із частиною 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України судвизнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.

Враховуючи імперативні приписи статті 129-1 Конституції України, статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення статті 328 Господарського процесуального кодексу України визначають можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.

Отже, до матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Як роз`яснено у пункті 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постановгосподарських судів України" підставами визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті є видача наказу помилково або відсутність обов`язку боржника повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №910/9026/13 від 12.10.2018, у межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Частиною 1 статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що наказ Господарського суду міста Києва від 05.04.2025 виконаний солідарним боржником частково, а саме 23.09.2025 року ОСОБА_1 сплатив 900 000,00 грн. з призначенням платежу: «оплата боргу відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 по справі 910/17064/23, що підтверджується платіжним дорученням №9 від 23.09.2025.

Стягувач у своїх поясненнях не заперечує факт сплати заявником частини суми заборгованості у розмірі 900 000,00 грн.

В той же час, матеріали справи містять докази сплати 18.08.2025 іншим солідарним боржником ТОВ «Алюм-Холдинг» 5000,00 грн, з призначенням платежу «оплата боргу відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.20205 по справі 910/17064/23» (платіжна інструкція 1.267455907.1 від 18.08.2025 міститься в матеріалах справи).

Апелянт зазначає, що до ТОВ «Фінансова компанія «Рікард» перейшло право на стягнення заборгованості замість Акціонерного товариства «ОТП Банк» на суму визначену рішенням суду по справі №910/17064/23 у розмірі 15 252 497,11 гривень, у зв`язку з набуттям права власності на заставне майно, 26.10.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Рікард» направило боржникам за Кредитним договором повідомлення про те, що у зв`язку з набуттям заставного майна у власність кредитор задовольнив свої вимоги в розмірі 14 370 953 гривень, при сплаті 23.09.2025 року ОСОБА_1 900 000 гривень для погашення заборгованості (призначення платежу: ОПЛАТА БОРГУ ВІДПОВІДНО ДО РІШЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ МІСТА КИЄВА ВІД 06.03.2024 ПО СПРАВІ 910/17064/23), існує переплата на 18 455,89 гривень (15 252 497,11 - (14 370 953 + 900 000) = - 18 455,89 гривень (станом на день подачі заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню вже є переплата (сплата коштів понад встановлену судом суму коштів).

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає наступне.

Стягувач у справі ТОВ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІКАРД» заперечує доводи апелянта, посилаючись на те, що загальний розмір невиконаного зобов`язання за Договором про надання банківських послуг № CR 20-252/28-2 від 04.06.2020 року ТОВ «ДАНІН ЦЕНТР» (наразі назва - ТОВ "САНСЕТ-КАРЛАЙЛ ТРЕЙД ГРУП") перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІКАРД» станом на 24.09.2024р. складав 28 563 219 грн. 96 коп., серед них:

основна сума заборгованості - 14 379 469 грн. 26 коп.

заборгованість за відсотками 4 788 213 грн. 04 коп.

пеня по основній сумі заборгованості 6 494 751 грн. 88 коп., на підставі ч. 6 ст. 231 ГК України.

пеня по відсоткам 1 219 665 грн. 09 коп., на підставі ч. 6 ст. 231 ГК України.

збитки по основній сумі заборгованості 1 206 854 грн. 85 коп., на підставі 225, 229 ГК України.

збитки по відсоткам 254 765 грн. 84 коп., на підставі 225, 229 ГК України.

комісія 219 500, 00 грн.

Пункт 13 Договору про надання банківських послуг № CR 20-252/28-2 від 04.06.2020 року передбачає, що при надходженні до Банку коштів для виконання Боргових зобов`язань, незалежно від призначення Платежу таких коштів, Банк має спрямовувати такі кошти на погашення Боргових та/або будь-яких інших боргових зобов`язань Клієнта перед Банком в наступній черговості:

прострочені до сплати Боргові зобов`язання (якщо матиме місце);

неустойка (якщо матиме місце);

інші Платежі;

строкові Боргові зобов`язання.

Примітка: Банк має право змінити передбачену черговість погашення Боргових чи інших боргових зобов`язань Клієнта перед Банком.

ТОВ «ФК «Рікард» зазначає, що 26.10.2024, керуючись п. 15 Договору застави, ТОВ «ФК «РІКАРД» направлено Повідомлення про набуття майна, з дати відправлення якого вважається, що майно передано боржником заставодержателю в рахунок часткового погашення заборгованості. До даного повідомлення додано звіт про незалежну оцінку предмета застави. Тобто, шляхом звернення стягнення відбулось погашення кредиторських

вимог в розмірі 14 370 953 грн. 00 коп.

Вказує, що шляхом звернення стягнення на предмет застави було погашено комісію в розмірі 219 500, 00 грн., збитки по відсоткам в розмірі 254 765 грн. 84 коп., на підставі 225, 229 ГК України, збитки по основній сумі заборгованості в розмірі 1 206 854 грн. 85 коп., на підставі 225, 229 ГК України, пеню по відсоткам в розмірі 1 219 665 грн. 09 коп., на підставі ч. 6 ст. 231 ГК України, пеню по основній сумі заборгованості в розмірі 6 494 751 грн. 88 коп., на підставі ч. 6 ст. 231 ГК України, заборгованість за відсотками в розмірі 4 788 213 грн. 04 коп., основна сума заборгованості погашена частково в розмірі 187 202, 30 грн., всього погашено в розмірі 14 370 953 грн. 00 коп.

В обґрунтування зазначеного, посилається на те, що зазначені обставини встановлені та підтверджені постановою Верховного Суду від 17.02.2026 у справі №910/13524/24.

Як вбачається з постанови Верховного Суду від 17.02.2026 у справі №910/13524/24, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Девенстрой", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей Лок", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерспейс Монтаж" про витребування майна з чужого незаконного володіння, перелік якого визначено у прохальної частини позову.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2025 (суддя Полякова К.В.) позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Рікард" задоволено частково. Витребувано від ТОВ "Будівельна компанія "Девенстрой" та ТОВ "Інтерспейс Монтаж" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Рікард" виробниче обладнання, а саме: 1. Комбінована технологічна лінія по виробництву скла LD-A 2442 BI8J-2 №110211 (інвентарний № 00807 дата виготовлення - 31.03.2011); 2. Автоматична лінія для миття скла і заповнення газом з панельним пресом IGL 2500/8-S-V4 (інвентарний № 02054 дата виготовлення - 28.04.2012); 3. Гідравлічний прес екструзійний для обробки алюмінію 2200 (8 дюймовий) (інвентарний № 03666 дата виготовлення - 29.02.2016); 4. Гідравлічний прес 930 американських тон (інвентарний № 03555 дата виготовлення - 30.10.2015); 5. Машини та пристрої для підіймання OF 930 UST (інвентарний № 03564 дата виготовлення - 06.11.2015); 6. Машини та пристрої для підіймання (транспортна система 2200 американських тон) (інвентарний № 03588 дата виготовлення - 13.12.2015); 7. Лінія по зняттю кромок скла УМ1 (інвентарний № 02055 дата виготовлення - 28.04.2012); 8. Лінія погрузки-різки-ломки скла FCL-6032 SL-V3 (інвентарний № 02056 дата виготовлення - 28.04.2012); 9. Машина для виробництва ячеїстих підвісних стель LC-T4R-16-200COMBI (інвентарний № 00772 дата виготовлення - 13.08.2012); 10. Піч промислова неелектрична 8- дюймова (інвентарний № 03705 дата виготовлення - 31.12.2016); 11. Лінія по виробництву Т-образного профіля несущого G-24-CL (інвентарний № 03503 дата виготовлення - 01.10.2013); 12. Лінія по виробництву Т-образного профіля поперечного G-24-CL (інвентарний № 03504 дата виготовлення - 01.10.2013); 13. Піч по розігріву алюмінієвих циліндричних злитків (інвентарний № 03565 дата виготовлення - 30.10.2015); 14. Піч з інфрачервоним випромінюванням HLV-28*18*16 (інвентарний № 03534 дата виготовлення - 30.09.2015); 15. Кран мостовий електричний опорний з електроталем типу Т, в/п-3,2т, проліт-22,5м (Кран-Балка) (інвентарний № 07985 дата виготовлення - 21.12.2018); 16. Піч газова для вакумної ламінації та спікання скла. Модель LDGJ4225 (інвентарний № 05010 дата виготовлення - 17.10.2017); 17. Сушка скла JS-RC2500 JS-GL/IR2418 (інвентарний № 03041 дата виготовлення - 14.08.2012), що розміщене за місцезнаходженням нерухомого майна за адресою: Київська обл., Бучанський р., с. Крюківщина, вулиця Балукова, будинок 1А, яке належить ТОВ "Будівельна компанія "Девенстрой" та передано в оренду ТОВ "Інтерспейс Монтаж". У задоволенні позовних вимог до ТОВ "Кей Лок" та ТОВ "Рент Фекторі" відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 (колегія суддів у складі: Алданова С.О. - головуючий, Євсіков О.О., Корсак В.А.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове - про відмову у задоволенні позову.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від ТОВ «Сансет-Карлайл Трейд Груп» також надійшли додаткові пояснення, у яких зазначається, що позивач не набув права власності на спірне майно, оскільки предмет застави йому фактично не передавався, а отже, обраний спосіб захисту у вигляді віндикації є неправильним. Відповідно до законодавства та умов договору, у разі відмови боржника добровільно передати майно, звернення стягнення має здійснюватися виключно на підставі рішення суду, якого в даному випадку немає. Крім того, позов пред`явлено до неналежних відповідачів, оскільки власником майна є ТОВ «Сансет-Карлайл Трейд Груп». Також наголошується на відсутності предмета спору, оскільки всі кредитні вимоги ТОВ «ФК «Рікард» вже були повністю погашені, що підтверджено ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.01.2026 про закриття провадження у справі про банкрутство.

Задовольняючи частково касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард", скасовуючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 у справі № 910/13524/24 та направляючи справу № 910/13524/24 на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду, Верховний Суд в постанові від 17.02.2026 зазначив, що:

«колегія суддів вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин наявності рухомого майна, як наслідок дійсності/реальності фактичної передачі такого майна банком та фактичного отримання/набуття майна ТОВ «ФК «Рікард» як заставодержателем, оскільки суд не здійснив належного дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів, визначених ГПК України, та не спростував висновки місцевого господарського суду, що: позивачем дотримано визначений у договорі застави порядок для набуття права власності на предмет застави; матеріали справи не містять доказів оскарження заставодавцем ТОВ "Сансет-Карлайл Трейд Груп" факту набуття права власності позивачем на предмети застави за договором застави; договір застави, у тому числі й положення щодо позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, не визнані в судовому порядку недійсними, у зв`язку з чим згідно із закріпленою ст. 204 ЦК України презумпцією правомірності правочину є чинними.

Фактично, суд апеляційної інстанції спростував обставини набуття позивачем права власності на майно, ґрунтуючись лише на сумнівах щодо «фізичної» наявності речей, проігнорувавши «юридичний» аспект виникнення титулу власності та процесуальну поведінку сторін та не зазначив доводів, чому відповідні правовстановлюючі документи, які були ним же наведені в оскарженій постанові, не є достатніми для підтвердження права власності позивача на спірне майно, за наявності висновку місцевого господарського суду про підтвердження обставин набуття права власності позивачем на предмети застави за договором застави».

«суд апеляційної інстанції не врахував, та замість того, щоб порівняти докази позивача та заперечення відповідачів, фактично поклав на позивача необхідність подання доказів фізичного передання кожної одиниці спірного майна не дослідивши наявні у справі докази та не встановивши, чи був АТ «ОТП БАНК» власником спірного майна, щоб мати можливість його фактично передати, і чи передбачена фактична передача майна від АТ «ОТП Банк» до ТОВ «ФК «Рікард» договором застави, договором про відступлення права вимоги за договором застави.

Отже, апеляційний суд допустив вибірковий підхід до оцінки доказів щодо виникнення у позивача права власності на спірне майно, що є порушенням вимог ст. 86 та ст. 236 ГПК України. Суд апеляційної інстанції надав перевагу сумнівам щодо фактичної передачі такого майна банком та фактичного отримання/набуття майна ТОВ «ФК «Рікард» як заставодержателем, проігнорувавши докази та не спростувавши висновки, на яких ґрунтувалось рішення сулу першої інстанції».

В той же час, колегія суддів Верховного Суду відхилила доводи відповідачів, викладені у відзивах на касаційну скаргу про те, що банк та його правонаступник ТОВ «Фінансова компанія «Рікард» не направляли повідомлення про намір набути заставне обладнання у власність, а ТОВ «Фінансова компанія «Рікард» не виконала прямі норми законодавства та договору застави, а тому повідомлення від 26.10.2024 яким останній наче набув права власності на обладнання, що є предметом застави підлягає скасуванню, та що позивачем не витримано 30-ти денний строк від повідомлення про намір набути право власності, «оскільки вони зводяться до додаткової перевірки доказів, повноваження з чого у Верховного Суду в силу ст. 300 ГПК України відсутні».

Отже, у справі № 910/13524/24 за позовом ТОВ «ФК «РІКАРД» про витребування рухомого майна, на яке звернуто стягнення ТОВ «ФК «РІКАРД», ТОВ «САНСЕТ КАРЛАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» подано додаткові пояснення у справі, якими прямо заперечується факт звернення стягнення та набуття ТОВ «ФК «РІКАРД» права власності на заставлене майно.

Станом на день прийняття осаржуваної у даній справі ухвали від 25.02.2026 та розгляду справи судом апеляційної інстанції, між ТОВ «ФК «РІКАРД» та апелянтом наявний не вирішений спір про право, що розглядається в межах справи № 910/13524/24.

Апелянт зазначає, що у справі №905/263/25 суд дійшов висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард" у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюм-Холдинг", оскільки станом на 12.02.2026 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюм-Холдинг" як боржника-поручителя, який є солідарним, а не основним боржником за кредитним договором на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 у справі № 910/17064/23 погашена в повному обсязі, що відповідно й було встановлено у судових рішеннях у справі № 905/263/25.

З огляду на викладене, колегія суддів встановлено таке.

В постанові Верховного Суду від 09.12.2025 у справі №905/263/25 зазначено наступне.

« 7.1 Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час відхилення додаткових грошових вимог ТОВ "ФК "Рікард" до боржника на загальну суму 13339321,23 грн.

7.10. Визнаючи грошові вимоги ТОВ "ФК "Рікард" у розмірі 881544,11 грн, місцевий господарський суд врахував як наявність судового рішення у справі № 910/17064/23 про стягнення 15252497,11 грн та здійснення заміни сторони стягувача на ТОВ "ФК "Рікард", так і звернення стягнення ТОВ "ФК "Рікард" на заставне майно ТОВ "Сансет-Карлайл Трейд Груп" в рахунок погашення вимог в розмірі 14370953 грн. Тобто, визнаний судом розмір вимог складає різницю між стягнутою за рішенням суду у справі № 910/17064/23 сумою заборгованості (15252497,11 грн) та розміром вимог, погашених за рахунок звернення стягнення на заставне майно боржника (14370953 грн).

7.11. Окрім наведеного, місцевий господарський суд в ухвалі від 02.04.2025 зазначив про існування спору про право в частині здійснених кредитором нарахувань, які не охоплюються рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 у справі №910/17064/23, оскільки між товариствами (тобто кредитором та боржником) існує неоднозначність у частині вирішення питань щодо суми зобов`язання 13310722,85 грн, строку його виконання та правомірності здійснення кредитором нарахувань.

7.14 Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у визнанні додаткових вимог ТОВ "ФК "Рікард" на суму 13310722,80 грн, зазначивши про те, що вказана сума за своєю правою природою є вимогами, які вже розглянуті господарським судом та яким надана відповідна правова оцінка в ухвалі від 02.04.2025 у цій справі, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного Господарського суду від 02.06.2025. При цьому суд вказав, що визнані ухвалою суду від 02.04.2025 вимоги ініціюючого кредитора в сумі 881544,11 грн ґрунтуються не на додатково нарахованих вимогах в сумі 13310722,80 грн у складі визначеної ТОВ "ФК "Рікард" загальної суми вимог у розмірі 28563219,96 грн, а виключно на встановленій чинним судовим рішенням у справі №910/17064/23 заборгованості в сумі 15252497,11 грн, яку зменшено за рахунок погашення в результаті звернення стягнення на предмет застави на суму 14370953 грн.

7.15. За змістом наведеного у касаційній скарзі обґрунтування ТОВ "ФК "Рікард" заперечує наведений висновок судів першої та апеляційної інстанцій, наголошуючи на його помилковості, оскільки на переконання скаржника судове рішення щодо вищевказаних кредиторських вимог не приймалося.

7.16. З цього приводу колегія суддів враховує, що ТОВ "ФК "Рікард" визначає заявлені ним додаткові вимоги на суму 13310722,85 грн, виходячи з розрахунку, за яким із загального розміру заборгованості (28563219,96 грн) віднято вартість заставного майна боржника, на яке звернуто стягнення (14370953 грн), та суму кредиторських вимог, визнаних в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сансет-Карлайл Трейд Груп" від 02.04.2025 (881544,11 грн).

7.17. Разом з цим, в заяві з додатковими вимогами скаржник вказує про те, що залишок невиконаних боржником зобов`язань по основній сумі заборгованості за договором про надання банківських послуг №CR 20-252/28-2 від 04.06.2020 складає 14192266,96 грн.

7.18. Колегія суддів звертає увагу на те, що за встановленими судами попередніх інстанцій обставинами та наявними у справі матеріалами вимоги ініціюючого кредитора в наведеній частині, тобто щодо визнання 14192266,96 грн невиконаних боржником зобов`язань по основній сумі заборгованості за договором про надання банківських послуг №CR 20-252/28-2 від 04.06.2020, були розглянуті в ухвалі суду першої інстанції від 02.04.2025 та визнані судом частково на суму 881544,11 грн. При цьому суд встановив як загальну сума заборгованості за договором №CR 20-252/28-2 від 04.06.2020, так і розмір погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави.

7.19. Таким чином, в заяві з додатковими грошовими вимогами ТОВ "ФК "Рікард" заявлено ту частину заборгованості за договором про надання банківських послуг №CR 20-252/28-2 від 04.06.2020, яка вже розглянута судом при відкритті провадження у даній справі.

7.20. Наведений скаржником у заяві з додатковими вимогами розрахунок залишку заборгованості з включенням до нього визнаних місцевим господарським судом вимог на суму 881544,11 грн, не змінює зазначеного скаржником обґрунтування та підстав для визнання заявленої суми вимог до боржника, які вже були предметом судового розгляду, і не спростовує висновків судів попередніх інстанцій з цього приводу.

7.21. Відтак, додаткові вимоги ТОВ "ФК "Рікард" до боржника у розмірі 13310722,80 грн є тією самою частиною від загальної суми вимог, які вже були розглянуті судом та яким надано належну правову оцінку, про що слушно зазначено в оскаржуваних ТОВ "ФК "Рікард" судових рішеннях».

Колегією суддів при розгляді заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа у справі №910/17064/23 таким, що не підлягає виконанню, оцінюються критично його посилання на встановлені в постанові Верховного Суду від 09.12.2025 у справі №905/263/25 обставини, оскільки в залежності від предмету судової справи, відповідачі стверджують, що звернення стягнення відбулось і всі борги погашені (зокрема, справа №905/263/25), то що воно не відбулось і вони є власниками заставленого майна (справа № 910/13524/24 яка перебуває на розгляді судів), що свідчить про недобросовісну поведінку Відповідачів по даній справі, спрямовану на уникнення виконання рішення у справі №910/17064/23.

Щодо доводів апелянта на те, що посилання кредитора на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 08.01.2025 у справі №927/1005/24, якою визнані грошові вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Рікард» до солідарного боржника ТОВ «АМТТ», зокрема, в частині основного боргу у розмірі 14192266,96грн, встановлені у справі №927/1005/24 обставини не мають преюдиціальне значення під час розгляду справи №905/177/25 з огляду на різний суб`єктний склад та предмет спору у цих справах, колегія суддів зазначає, що вказані посилання, з урахуванням предмету апеляційного провадження у даній справі, не стосуються доводів та заперечень сторін.

Щодо посилань апелянта на матеріали справи №905/177/25, в яких останній зазначає, що беручи до уваги встановлення судом обставин переходу прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Рікард» у зобов`язанні на суму 881544,11грн до ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Рікард» на його правонаступника ОСОБА_1 в частині грошових вимог у розмірі 881544,11грн., колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Рікард» на ухвалу господарського суду Донецької області від 16.02.2026 у справі № 905/177/25 задоволено.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 16.02.2026 у справі № 905/177/25 скасовано.

У заяві ОСОБА_1 від 01.02.2026 про заміну кредитора його правонаступником відмовлено повністю.

Так, у вказаній постанові суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

«Водночас суд першої інстанції, не спростувавши висновку про те, що сума 881 544,11 грн є непогашеним боргом перед ТОВ «ФК «Рікард», дійшов протилежного висновку про перехід права вимоги у цій частині до ОСОБА_1 , що є внутрішньо суперечливим, оскільки одна й та сама сума не може одночасно вважатися як такою, що не виконана, так і виконаною для цілей переходу права вимоги.

Крім того, як убачається з пояснень самого ОСОБА_1 , ним здійснено платіж у розмірі 900 000,00 грн - 23.09.2025, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство та після визначення складу вимог кредиторів.

Судова колегія вважає, що господарський суд першої інстанції не встановив належним чином спрямованість спірного платежу, зокрема не з`ясував, чи був він зарахований саме в рахунок погашення вимог ТОВ «ФК «Рікард» до ТОВ «Майт-Сіті Юніті», які є предметом розгляду у цій справі, а також чи прийнятий кредитором як виконання саме цих вимог.

За відсутності таких встановлених обставин неможливо дійти обґрунтованого висновку про припинення відповідного грошового зобов`язання у спірній частині, оскільки правовий наслідок у вигляді припинення зобов`язання настає лише за умови належного виконання, що передбачає як визначеність предмета виконання, так і його прийняття кредитором.

Отже, господарський суд першої інстанції не встановив чи був цей платіж спрямований саме на погашення вимог ТОВ «ФК «Рікард» до ТОВ «Майт-Сіті Юніті», чи прийнятий кредитором як виконання саме цих вимог.

Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що здійснений платіж був ідентифікований сторонами як виконання саме тих вимог, що включені до реєстру кредиторів.

Також, не було встановлено того, яким чином цей платіж співвідноситься із сумою 881 544,11 грн та чи припинилося право вимоги первісного кредитора у відповідній частині.

Сам по собі факт здійснення ОСОБА_1 платежу у розмірі 900 000,00 грн не свідчить про припинення зобов`язання у відповідній частині та не є достатнім доказом переходу до нього прав кредитора, оскільки відсутній належний зв`язок між цим платежем та конкретними реєстровими вимогами, що є предметом судового розгляду.

Отже, здійснене виконання має частковий характер і не може розглядатися як таке, що припиняє зобов`язання у відповідній частині та породжує перехід до поручителя прав кредитора у межах спірних реєстрових вимог.

Судова колегія зауважує, що невстановлення зазначених обставин є істотним порушенням, оскільки без з`ясування правової природи та спрямованості платежу неможливо встановити факт припинення права первісного кредитора у відповідній частині, а відтак і наявність підстав для переходу такого права до іншої особи.

Доводи апелянта про те, що навіть у разі виконання зобов`язання у поручителя виникає право регресу, а не право на заміну кредитора, також є обґрунтованими, оскільки відповідно до статті 544 Цивільного кодексу України боржник, який виконав солідарний обов`язок, набуває право зворотної вимоги до інших боржників, а не автоматично статус кредитора у відповідному зобов`язанні.

Крім того, матеріали справи не містять доказів виконання вимог статті 556 Цивільного кодексу України щодо передання поручителю документів, які підтверджують обов`язок боржника, що також виключає можливість визнання переходу прав кредитора.

Колегія суддів окремо зазначає, що сама по собі сплата грошових коштів третьою особою не свідчить про заміну кредитора у справі про банкрутство, оскільки таке правонаступництво потребує встановлення безпосереднього зв`язку між виконанням та припиненням конкретного зобов`язання, яке включене до реєстру вимог кредиторів.

Доводи ОСОБА_1 про застосування статті 556 Цивільного кодексу України колегією суддів відхиляються, оскільки наведена норма не встановлює безумовної підстави для процесуальної заміни кредитора у справі про банкрутство, а лише визначає загальні наслідки виконання забезпеченого зобов`язання. Сам по собі факт часткового виконання не свідчить про перехід до заявника статусу конкурсного кредитора у конкретній справі без встановлення зв`язку такого виконання з реєстровими вимогами.

Судова колегія звертається до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 23.09.2015 у справі № 6-466цс15, де зазначено на те, що відповідно до вимог частин першої, другої статті 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання, а кредитор після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника. Правовий аналіз норм частин першої та другої статті 556 ЦК України дає підстави для висновку про те, що наслідки, передбачені в цій нормі, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов`язання. Цей висновок узгоджується з положенням пункту 3 частини першої статті 512 ЦК України, яке передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов`язанні внаслідок виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). Часткове виконання поручителем зобов`язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором.

Колегія суддів також враховує, що ліквідатор боржника підтримав апеляційну скаргу, що узгоджується з висновком про відсутність підстав для заміни кредитора».

Посилання апелянта на те, що позивач заміщує солідарне стягнення персональним по кожному солідарному боржнику, всемеро збільшивши розмір стягнення та з кожної юридичної та фізичної особи хоче стягнути по 15 252 497,11, не зазначаючи виплати кожного солідарного боржника іншим солідарним відповідачам (приховувати отримані виплати не зменшуючи розмір заборгованості), колегією суддів відхиляються оскільки згідно інформації, наданої позивачем та викладеної в інформативній таблиці, вбачається подання в кожну справу про банкрутство відповідних пояснень та інформування в справах про банкрутство про всі надходження від кожного з боржників.

Щодо доводів апелянта про те, що проведена незалежна оцінка експертами центру експертної оцінки «Аріада» відповідно до Договору на проведення оцінки від 22 жовтня 2025 р. №AR251022-002, укладеного між адвокатом Любаренком Ігорем Олеговичем (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія №ЗР №21/1304 від 25.12.2017 р.) (надалі - Замовник), з однієї сторони та ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «АРІАДНА» (Сертифікат СОД №87/2024 від 15.02.2024 року) в особі Директора Боброва Дмитра Юрійовича, який діє на підставі Статуту (далі СОД) з другої сторони, (разом Сторони), згідно якої на підставі даних, наданих Замовником і прийнятих як достовірні, вивчення правовстановлюючої, технічної, фінансової документації, аналізу, маркетингу ринків даної галузі, послуг, регіону, з урахуванням загальних положень та обмежуючих умов із застосуванням методик, затверджених законодавством України, Міжнародних Стандартів Оцінки, Оцінювач стверджує, що станом на 22 жовтня 2025 року ринкова вартість Об`єкта оцінки складає: 52 971 028,00 грн. (п`ятдесят два мільйони дев`ятсот сімдесят одна тисяча двадцять вісім гривень 00 копійок) з урахуванням ПДВ, або 44 142 523,00 грн. (сорок чотири мільйони сто сорок дві тисячі п`ятсот двадцять три гривні 00 копійок) без урахування ПДВ., колегія суддів зазначає наступне.

Посилання апелянта на оцінку ПП «АРІАДНА» при розгляд заяви про визнання накузу таким, що не піллягає виконанню у даній справі №910/17064/23, не свідчить про виконання рішення суду у справі в повному обсязі, а є спробою визначити іншу вартість заставного майна, ніж було встановлено звітом ФОП «Лемза Руслан Вікторович», оскільки звернення стягнення відбулась в жовтні 2024 року, а дана оцінка складена в жовтні 2025 року; оцінка складена на замовлення третіх осіб, які не мають відношення до заставленого майна; строки висловлення не згоди з оцінкою заставодержателя прострочено; порядок висловлення не згоди з оцінкою заставодержателя не дотримано.

З огляду на викладене, у межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.

Тобто, в межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Обставини, на підставі яких господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню, мають бути безспірними та безпосередньо засвідчувати факт припинення зобов`язань боржника, адже в іншому випадку між сторонами з цього приводу виникає спір про право, який не можливо вирішити лише шляхом застосування процесуальної норми.

З огляду на встановлені у справі апеляційним судом обставини, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про спробу заявника переглянути спір у справі по суті, з урахуванням обставин, встановлених при розгляді справ №910/13524/24, №927/1005/24, №905/177/25, №905/263/25, №911/784/25 та №910/10828/25, з одночасною переоцінкою заставленого майна, що не є підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в порядку частині 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що в матеріалах справи містятьля лише докази сплати солідарним боржником ОСОБА_1 900 000,00 грн. з призначенням платежу: «оплата боргу відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 по справі 910/17064/23, що підтверджується платіжним дорученням №9 від 23.09.2025, та сплати солідарним боржником ТОВ «Алюм-Холдинг» 5000,00 грн, з призначенням платежу «оплата боргу відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.20205 по справі 910/17064/23» (платіжна інструкція 1.267455907.1 від 18.08.2025 міститься в матеріалах справи), наказ у справі № 910/17064/23 від 05.04.2024 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" заборгованість у розмірі 15 252 497,11 грн., підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 905 000,00 грн.

Місцевий господарський суд помилково пропустив інформацію, що містилась у справі в частині сплати солідарним боржником ТОВ «Алюм-Холдинг» 5000,00 грн, з призначенням платежу «оплата боргу відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.20205 по справі №910/17064/23, а тому оскаржувана ухвала в цій частині підлягає зміні з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта (боржника) з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення заяви, доводи та міркування скаржника під час апеляційного перегляду прийнятого у справі рішення взяті судом до уваги у тій мірі, в якій вони узгоджуються з викладеним у мотивувальній частині постанови, належно оцінені та обгрунтовано відхилені під час судового розгляду та апеляційного перегляду у справі, внаслідок чого у задоволенні апеляційної скарги належить відмовити.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи апелянта суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття ухвали у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про часткове задоволення заяви, однак оскаржувана ухвала підлягає зміні з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.02.2026 у справі № 910/17064/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.02.2026 у справі №910/17064/23 змінити, виклавши п.2 резолютивної частини в наступній редакції:

« 2. Визнати наказ у справі № 910/17064/23 від 05.04.2024 про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" (вул. Жилянська, 43, м. Київ, 01033; ідентифікаційний код 21685166) заборгованість у розмірі 15 252 497,11 грн., таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 905 000,00 грн».

3. Матеріали справи №910/17064/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 03.08.2026 після вихорду колегії суддів з відпустки.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.А. Шаратов

О.Л. Бестаченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua