Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №910/14633/25 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: поставки товарів, робіт, послуг, з них

Дата: 21 червня 2026 р.

Справа: №910/14633/25

Суддя: Скрипка І.М.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2026 р. Справа№ 910/14633/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Шаратова Ю.А.

Бестаченко О.Л.

при секретарі судового засідання Супрун В.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 22.06.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 (повний текст складено 31.03.2026)

у справі № 910/14633/25 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хунхуа Інтернешнл Україна"

про стягнення 2 365 850,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2025 Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - АТ "Укргазвидобування") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хунхуа Інтернешнл Україна" (далі - ТОВ "Хунхуа Інтернешнл Україна") 2 365 850,03 грн, з яких: 952 933,61 грн - пеня та 470972,16 грн - штраф, нараховані на підставі пункту 7.2. Договору поставки №УБГ 183/015-23 від 27.03.2023, а також 941 944,26 грн - штраф, нарахований на підставі пункту 7.3. Договору поставки №УБГ 183/015-23 від 27.03.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором поставки №УБГ 183/015-23 від 27.03.2023 у частині строків виконання гарантійних зобов`язань щодо заміни товару неналежної якості та поставки товару належної якості.

ТОВ "Хунхуа Інтернешнл Україна" подало заперечення на позовні вимоги, в яких погодився з необхідністю заміни неякісного товару у разі настання гарантійного випадку. Однак, враховуючи прийняття товару без жодних зауважень, вказав на необґрунтованість одночасного стягнення штрафних санкцій за порушення гарантійних зобов`язань та за поставку неякісного товару.

Також Відповідачем у вказаних запереченнях викладено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 100 000,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 у справі №910/14633/25 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хунхуа Інтернешнл Україна" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" 952 933 грн 61 коп пені, нарахованої на підставі пункту 7.2. Договору, 470 972 грн 16 коп штрафу, нарахованого на підставі пункту 7.2. Договору, та 17 086 грн 87 коп судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суд виходив з наступного.

Перевіривши надані Позивачем розрахунки видів неустойки, нарахованих на підставі пункту 7.2. Договору, суд визнав їх обґрунтованими, а тому задовольнив позов в частині стягнення з ТОВ "Хунхуа Інтернешнл Україна" на користь АТ "Укргазвидобування" 470 972,16 грн штрафу та 952 933,61 грн пені.

В той же час в задоволенні позову про стягнення 941 944,26 грн штрафу, нарахованого на підставі пункту 7.3. Договору, за умовами якого: за поставку Товару неналежної якості або некомплектного Товару, Постачальник виплачує Покупцю штраф у розмірі 10% від вартості Товару неналежної якості або некомплектного Товару, відмовив, посилаючись на те, що притягнення відповідача до відповідальності у формі штрафу за поставку неякісного товару та штрафу за порушення строків заміни неякісного товару, є притягнення особи до подвійної відповідальності за одне й те саме господарське правопорушення, що суперечить положенням статті 61 Конституції України як нормі прямої дії.

Одночасно вказав, що враховуючи обраний позивачем варіант поведінки шляхом зобов`язання Відповідача здійснити заміну неякісного товару та стягнення штрафу за порушення строку його заміни, вимога про стягнення штрафу, нарахованого на підставі пункту 7.3. Договору не підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач 20.04.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 20.04.2026) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове про задоволення позову повністю.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного.

Апелянт вважає, що пеня та штраф на підставі п.7.2 Договору (порушення строку виконання гарантійного зобов`язання) та штраф на підставі п.7.3 Договору (поставка Товару неналежної якості) це різні зобов`язання, і відповідно висновок суду про притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю «Хунхуа Інтернешнл України» до подвійної відповідальності у формі штрафу за поставку неякісного товару та штрафу за порушення строків заміни неякісного товару за одне й те саме господарське правопорушення є помилковим.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Шаратов Ю.А., Бестаченко О.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14633/25.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/14633/25.

14.05.2026 матеріали справи №910/14633/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 у справі №910/14633/25; справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.06.2026.

До матеріалів справи представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній категорично заперечує доводи апелянта, оскаржуване рішення вважає правильним та просить залишити його без змін.

Відповідач вказує на те, що якщо товар вийшов з ладу і це є гарантійний випадок, він зобов`язаний провести його заміну згідно договору, тому погоджується про застосування штрафних санкцій за невиконання гарантійних зобов`язань.

Оскільки позивач вважає випадок пошкодження кабелів гарантійним випадком, тому застосування різних видів санкцій за одну і ту ж поставку вважає неправомірним. При одержанні товару, позивачем його перевірено, жодних претензій не виставлено, тому судом правомірно відмовлено у стягненні штрафних санкцій за постачання неякісних запасних частин.

Явка представників сторін

В судовому засіданні апеляційної інстанції 22.06.2026 представник позивача підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове про задоволення позову повністю.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 22.06.2026 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 22.06.2026 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Судом встановлено, що 27.03.2023 між ТОВ "Хунхуа Інтернешнл Україна" (за текстом договору - Постачальник) та АТ "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління (за текстом договору - Покупець) було укладено договір поставки №УБГ 183/015-23, за змістом якого:

- пункт 1.1.: Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві "Комплект кабелів для підключення верхнього приводу в асортименті" (далі - Товар), зазначений в специфікації, що додається до Договору і є його невід`ємною частиною, а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар. Під поставкою Сторони розуміють передачу Товару Постачальником для прийняття Покупцем;

- пункт 1.2.: Найменування/асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна вартість Товару вказується у специфікації (далі - Специфікація), яка є Додатком №1 до Договору та є його невід`ємною частиною;

- пункт 2.1.: Постачальник повинен поставити Покупцю Товар, передбачений цим Договором, (невідповідність Товару умовам Договору для цілей застосування розділу VII. Відповідальність Сторін прирівнюється до неналежної якості Товару), якість якого відповідає сертифікатам якості/відповідності та/або паспорту/-ам виробника, Держстандартам, (при необхідності), технічним або іншим вимогам/у мовам, які пред`являються до Товару даного виду та підтверджується відповідними документами;

- пункт 2.2.: Постачальник гарантує якість і надійність Товару, що постачається, протягом гарантійного строку. Гарантійний строк Товару не може бути меншим від гарантійного строку заводу-виробника. Гарантійний строк на Товар встановлюється в Специфікації до цього Договору;

- пункт 3.1.: Ціна Товару вказується в Специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ;

- пункт 3.2.: Загальна ціна Договору визначається загальною вартістю Товару, вказаного в Специфікації до цього Договору та становить до 27 591 225,92 грн з ПДВ (включно);

- пункт 5.1.: Строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації до цього Договору;

- пункт 5.3.: Датою прийняття Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі Товару, форма якого наведена в Додатку №3 до цього Договору, який є невід`ємною частиною (застосовується, якщо Постачальник є нерезидентом в Україні) або видаткової накладної. Датою передачі Постачальником Товару для прийняття Покупцем є дата прибуття Товару до місця поставки зазначена у відповідному товаро-транспортному документі або дата підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару, якщо Покупець за допомогою товаротранспортних документів не може визначити дату їх передачі для прийняття. Право власності на Товар, ризик випадкового знищення/пошкодження переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної (при наявності двух дат, датою підписання акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної вважається дата підписання Покупцем);

- пункт 5.9.: Прийняття Товару проводиться шляхом підписання уповноваженими представниками Сторін акту/актів приймання-передачі Товару або видаткової/видаткових накладної/накладних. У випадку виявлення недоліків Товару або товаросупровідної документації, Покупець має право не підписувати акт/акти прийманні-передачі Товару або видаткову/видаткові накладну/накладні до усунення виявлених недоліків, а Постачальник зобов`язаний усунути недоліки та оплатити документально-підтверджені витрати Покупця, спричинені такими недоліками. Поставка Товару з недоліками вважається поставкою неякісного Товару;

- пункт 6.5.: Якщо протягом гарантійного строку Покупцем будуть виявлені дефекти або невідповідність якості Товару, обумовленої Договором, Постачальник зобов`язаний (на вибір Покупця):

- або за свій рахунок усунути дефекти Товару за його місцезнаходженням у строк, погоджений Сторонами, а якщо такий строк не буде погоджено - протягом 20 календарних днів з дня отримання повідомлення від вантажоотримувача чи Покупця про дефекти або невідповідність якості Товару;

- або замінити неякісний Товар на Товар належної якості протягом 20 календарних днів з дня отримання повідомлення від вантажоотримувача чи Покупця про дефекти або невідповідність якості Товару, якщо інший строк письмово не узгоджений Сторонами;

- або повернути Покупцю сплачені за Товар неналежної якості кошти при частковій відмові Покупця від Договору (в частині відмови від неякісного Товару) протягом семи днів з дати отримання від Покупця повідомлення про часткову відмову від Договору. В такому разі Постачальник також зобов`язаний вивезти неякісний Товар з його місцезнаходження протягом 20 днів з дня отримання повідомлення про часткову відмову від Договору.

У разі невивезення неякісного Товару, підписанням цього Договору Постачальник доручає Покупцю розпорядитися Товаром на власний розсуд.

Вивезення неякісного товару Сторони оформлюють актом повернення Товару, який підписується уповноваженими представниками Сторін.

При розпорядженні Покупцем Товаром на власний розсуд, Покупець має право:

- реалізувати Товар та відшкодувати за рахунок отриманих коштів понесені витрати та збитки, а кошти, що залишилися від такої реалізації Товару залишаються у розпорядженні Покупця, як плата за виконання доручення Постачальника про реалізацію Товару;

- утилізувати Товар, а Постачальник зобов`язується відшкодувати Покупцю збитки, понесені Покупцем на утилізацію, на підставі підтверджуючих документів;

- розпорядитися Товаром в інший, незаборонений законодавством спосіб.

Покупець має право самостійно або з залученням інших осіб усунути виявлені недоліки/доукомплектувати Товар, а Постачальник зобов`язаний сплатити суму, що дорівнює документально підтвердженим витратам Покупця + 10% адміністративних витрат.

- пункт 7.1.: У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором.

- пункт 7.2.: За порушення строків виконання гарантійних зобов`язань Постачальник сплачує пеню 0,1% від вартості Товару неналежної якості (некомплектного Товару), а за прострочення понад 30 днів - додатково сплачує штраф у розмірі 5% від вартості неякісного/некомплектного Товару;

- пункт 7.3.: 3а поставку Товару неналежної якості або некомплектного Товару, Постачальник виплачує Покупцю штраф у розмірі 10% від вартості Товару неналежної якості або некомплектного Товару.

За специфікацією №1 від 27.03.2023 ТОВ "Хунхуа Інтернешнл Україна" зобов`язалося поставити АТ "Укргазвидобування" товари, зокрема:

- Кабельно-рукавний шлейф в з борі Draka CUS5101137 (Комплект кабелів кіл керування та гідравлічні шланги до системи верхнього приводу Tesco 500 ESI 1000 Top Drive, динамічна частина, загальна довжина - 25 м, довжина захисного шлангу - 23 м), у кількості 11 шт., загальною вартістю 17 268 978,14 грн (разом із ПДВ);

- Комплект кабелів кіл управління для підключення пульта бурильника Draka CUS5069527 (Комплект кабелів кіл управління (24В постійного струму) для підключення пульта бурильника до системи верхнього приводу Tesco 500 ESI 1000 Тор Drive), у кількості 1 шт., загальною вартістю 1 521 526,42 грн (разом із ПДВ);

- Кабельно-рукавний шлейф Draka CUS031518-HH-01 (Комплект силових кабелів до системи верхнього приводу Tesco 500 ESI 1000 Top Drive, статична частина (загальна довжина 45 м, довжина захисного шлангу 18м), у кількості 1 шт., загальною вартістю 346 013,45 грн.

Специфікацією також встановлено гарантійний строк на Товар: 12 місяців з дати поставки товару і не є меншою від гарантійного строку виробника. Гарантія розповсюджується і на Тару (пункт 5).

24.07.2024 ТОВ "Хунхуа Інтернешнл Україна" було поставлено АТ "Укргазвидобування" товари загальною вартістю на загальну суму 19 136 518,01 грн (разом із ПДВ):

- Кабельно-рукавний шлейф в з борі Draka CUS5101137 (Комплект кабелів кіл керування та гідравлічні шланги до системи верхнього приводу Tesco 500 ESI 1000 Top Drive, динамічна частина, загальна довжина - 25 м, довжина захисного шлангу - 23 м), у кількості 11 шт., по ціні 1 569 907,10 грн (разом із ПДВ) за 1 шт., загальною вартістю 14 390 815,12 грн (без ПДВ) (товар №2);

Факт передання вказаного товару підтверджується видатковою накладною №8 від 24.07.2024 на загальну суму 19 136 518,01 грн (разом із ПДВ) та товарно-транспортною накладною №Р8 від 24.07.2024, які були підписані уповноваженими представниками сторін без жодних претензій та/або зауважень.

Як вказує позивач, під час експлуатації вищезазначеного товару було виявлені такі недоліки:

- 25.10.2024 у процесі експлуатації Кабельно-рукавного шлейфа в зборі Draka CUS5101137 p/n1026379511 виявлено обрив всіх жил живлення обігрівачів (Cable Part №17355 - T.D. AUX HEATERS згідно креслення 5101137), що було зафіксовано в Акті виявленого дефекту обладнання від 25.10.2024 бригади бурового верстату ZJ70-DBS №2017-013G (свердловина №55 Зах. Старовірівська Хрестищенського ВБР БУ "Укрбургаз"). Даний факт унеможливлював подальше повноцінне використання Товару за призначенням;

- 06.11.2024 у процесі експлуатації Кабельно-рукавного шлейфа в зборі Draka CUS5101137 p/nF1400440SC виявлено обрив жил живлення обігрівачів (Cable Part №17355 - T.D. AUX HEATERS (#3,4,5,6) згідно креслення 5101137) та живлення двигуна охолодження основного двигуна (Cable Part №5058341 T.D. AUX MOTORS (#12) згідно креслення 5101137), що було зафіксовано в Акті виявленого дефекту обладнання від 06.11.2024 бригади бурового верстату ZJ70-DBS №2018-014G (свердловина №101 Семенцівська Хрестищенського ВБР БУ "Укрбургаз"). Даний факт унеможливлював подальше повноцінне використання Товару за призначенням;

- 07.12.2024 у процесі експлуатації Кабельно-рукавного шлейфа в зборі Draka CUS5101137 p/nF1400448SC виявлено обрив всіх жил живлення обігрівачів (Cable Part №17355 - T.D. AUX HEATERS згідно креслення 5101137), що було зафіксовано в Акті виявленого дефекту обладнання від 07.12.2024 бригади бурового верстату ZJ70- DBS №2017-010G (свердловина №68 Комишнянського ГКР Хрестищенського ВБР БУ "Укрбургаз"). Даний факт унеможливлював подальше повноцінне використання Товару за призначенням;

- 22.01.2025 у процесі експлуатації Кабельно-рукавного шлейфа в зборі Draka CUS5101137 p/n1026663028 виявлено обрив жил живлення обігрівачів (Cable Part №17355 - T.D. AUX HEATERS (#1,2,3,4) згідно креслення 5101137). Також при роботі основного електродвигуна СВП виявлено пошкодження провідників №№17, 12, 10, 11, 58 та некоректне відображення показів температури основного електродвигуна, верхнього та нижнього підшипників, оливи редуктора (Cable Part №5424 SENSOR "T") згідно креслення 5101137), що було зафіксовано в Акті виявленого дефекту обладнання від 22.01.2025 року бригади бурового верстату ZJ70-DBS №2018-017G (свердловини №57 Коломак Хрестищенського ВБР БУ "Укрбургаз"). Даний факт унеможливлював подальше повноцінне використання Товару за призначенням;

- 22.01.2025 у процесі експлуатації Кабельно-рукавного шлейфа в зборі Draka CUS5101137 p/n1026053008 виявлено обрив жил живлення обігрівачів (Cable Part №17355 - T.D. AUX HEATERS (#3,4,5,6) згідно креслення 5101137). Також при роботі основного електродвигуна СВП виявлено некоректне відображення показів температури основного електродвигуна, верхнього та нижнього підшипників, оливи редуктора (Cable Part №5424 SENSOR "T") згідно креслення 5101137), що було зафіксовано в Акті виявленого дефекту обладнання від 22.01.2025 року бригади бурового верстату ZJ70-DBS №2018-015G (свердловина №387 Яблунівка Хрестищенського ВБР БУ "Укрбургаз"). Даний факт унеможливлював подальше повноцінне використання Товару за призначенням;

- 28.02.2025 у процесі експлуатації Кабельно-рукавного шлейфа в зборі Draka CUS5101137 p/n1026653017 виявлено обрив жили живлення електродвигуна охолодження основного двигуна (кабель 5058341 згідно креслення 5101137), що було зафіксовано в Акті виявленого дефекту від 28.02.2025 бригади бурового верстату ZJ70-DBS №2018-019G (свердловина №3 Моспонівська Шебелинського ВБР БУ "Укрбургаз"). Даний факт унеможливлював подальше повноцінне використання Товару за призначенням.

У відповідності до положень пункту 6.5. Договору 15.11.2024, 18.02.2025, 05.03.2025 на електронну адресу відповідача zhangx3@hhcp.com.cn були направлені листи №305.4-305-2- 8798 від 14.11.2024, №305.4-305-2-8800 від 14.11.2024, №305.4-305-2-1501 від 18.02.2025, №305.4-305-2-1500 від 18.02.2025, №305.4-305-2-1499 від 18.02.2025 та №305.4-305-2-2134 від 05.03.2025 з вимогою замінити кабельно-рукавні шлейфи в зборі Draka CUS5101137 (Комплект кабелів кіл керування та гідравлічні шланги до системи верхнього приводу Tesco 500 ESI 1000 Top Drive, динамічна частина, загальна довжина - 25м, довжина захисного шлангу - 23 м) p/n1026379511, p/nF1400440SC, p/n F1400448SC, p/n1026053008, p/n1026663028 та p/n1026653017 на Товар належної якості протягом 20 календарних днів з дня направлення даних листів.

Однак вищезазначені листи були залишені без відповіді та задоволення.

Докази заміни вказаного товару матеріали справи не містять та не були надані Відповідачем.

Позивач вказує, що у зв`язку з переданням ТОВ "Хунхуа Інтернешнл Україна" за Договором поставки №УБГ 183/015-23 від 27.03.2023 товару неналежної якості та порушенням гарантійних зобов`язань, АТ "Укргазвидобування" звернулося з даним позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі «Трофимчук проти України» no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.

Рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 у справі №910/14633/25 оскаржується позивачем в частині відмови у стягненні з відповідача 941 944, 26 грн штрафу на підставі п.7.3 договору, відповідно в іншій частині про стягнення з відповідача 952 933 грн 61 коп пені, нарахованої на підставі пункту 7.2. Договору, 470 972 грн 16 коп штрафу, нарахованого на підставі пункту 7.2. Договору, не оскаржується та в апеляційному порядку не переглядається.

Як вбачається з матеріалів справи, та передбачено сторонами в укладеному договорі

за порушення строків виконання гарантійних зобов`язань Постачальник сплачує пеню 0,1% від вартості Товару неналежної якості (некомплектного Товару), а за прострочення понад 30 днів - додатково сплачує штраф у розмірі 5% від вартості неякісного/некомплектного Товару (пункт 7.2 договору);

за поставку Товару неналежної якості або некомплектного Товару, Постачальник виплачує Покупцю штраф у розмірі 10% від вартості Товару неналежної якості або некомплектного Товару (пункт 7.3 договору).

Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання договору №УБГ 183/015-23 від 27.03.2023, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договором поставки, за яким, відповідно до статті 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містяться також і в статті 265 ГК України.

Отже, укладення АТ "Укргазвидобування" та ТОВ "Хунхуа Інтернешнл Україна" Договору №УБГ 183/015-23 від 27.03.2023 було спрямоване на отримання останнім товару належної якості та одночасного обов`язку по здійсненню його оплати.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

За статтею 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

У статті 673 ЦК України передбачені положення щодо якості товару:

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (частина 1).

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети (частина 2).

У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису (частина 3).

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом (частина 4).

Умова договору щодо якості продукції характеризує предмет купівлі-продажу (поставки) з точки зору придатності до використання за цільовим призначенням. Якість продукції - це сукупність властивостей і характеристик, які відображають рівень новизни, надійність, довговічність, економічність продукції (товарів) і зумовлюють її здатність задовольнити відповідно до свого призначення потреби споживача. Предметом договору купівлі-продажу (поставки) може бути річ тільки належної якості, що обумовлена договором. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28.03.2023 у справі №904/8414/21, від 16.12.2025 у справі №922/4811/24.

Заперечуючи проти позовних вимог, Відповідач вказував, що Позивачем не було доведено належними доказами ні факту передання неякісного товару та, відповідно, настання гарантійного випадку.

За положеннями статті 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту (частина 1).

Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили (частина 2).

Згідно з положеннями статті 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу (частина 1).

Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк) (частина 2).

Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором (частина 3).

Відповідно до частини 1 статті 680 ЦК України покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку. Якщо на комплектуючий виріб встановлено гарантійний строк меншої тривалості, ніж на основний виріб, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками комплектуючого виробу, якщо ці недоліки були виявлені протягом гарантійного строку на основний виріб. Якщо на комплектуючий виріб встановлено гарантійний строк більшої тривалості, ніж гарантійний строк на основний виріб, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, якщо недоліки у комплектуючому виробі виявлені протягом гарантійного строку на нього, незалежно від спливу гарантійного строку на основний виріб (частина 3 статті 680 ЦК України).

Відповідно до сталої практики щодо вирішення спорів, які виникають із недоліків товарів, за які відповідає продавець, сформованої Верховним Судом у постановах від 12.09.2019 у справі №910/8922/18, від 13.02.2020 у справі №927/293/2019, від 01.06.2021 №927/144/20, від 01.07.2021 №916/1068/20, від 10.01.2024 у справі №911/1249/22: загальним правилом відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару. При цьому, у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Отже, виходячи із змісту статті 679 ЦК України, вона містить дві презумпції.

Перша встановлена на випадок передання покупцеві товару з недоліками, які виникли (існували) до передання або з причин, які існували до цього моменту. У цьому випадку презюмується, що продавець передав товар належної якості, а причини виникнення недоліків до цього моменту відсутні.

Виходячи з того, що недоліки товару виявляє безпосередньо покупець після його отримання, то така презумпція покладає тягар доказування того, що вони виникли до передачі, на покупця. І якщо він цього не доведе, то слід виходити з того, що товар був належної якості, а продавець відповідальності за виявлені недоліки не несе.

Друга встановлена на випадок, коли попри надання продавцем покупцеві гарантії щодо якості товару недоліки все-таки виникли після передачі товару. Ця презумпція ґрунтується на тому, що недоліки виникли не в результаті: порушення правил користування та зберігання товару; дій третіх осіб чи непереборної сили; випадку, а вже були до моменту передання з причин, що існували до передання. Ця презумпція покладає тягар доказування зворотного на продавця.

Таким чином, визначення тягаря доказування у спірних правовідносинах здійснюється шляхом встановлення спростовних презумпцій залежно від наявності надання гарантій щодо якості товару.

Якщо гарантій не встановлено, законом покладено на покупця спростовний тягар доведення, що недоліки виникли до передачі товару або з причин, що існували до цього моменту.

У разі надання продавцем гарантій щодо якості товару діє презумпції вини продавця щодо продажу товару неналежної якості. Підставами для звільнення продавця від відповідальності є доведення виникнення недоліків товару після його передачі покупцеві. При цьому такі недоліки повинні бути зумовлені поведінкою самого покупця, дій третіх осіб, випадку чи непереборної сили. Такі дії можуть бути як правомірними, так і неправомірними.

Як було встановлено судом, відповідно до пункту 2.2. Договору та Специфікації №1 до вказаного правочину на поставлений згідно видаткової накладної №8 від 24.07.2024 та товарно-транспортної накладної №Р8 від 24.07.2024 товар встановлено 12-місячний гарантійний строк.

Факт виявлення недоліків у 6 одиницях товару №2 підтверджується складеними актами виявленого дефекту обладнання: від 25.10.2024, 22.01.2025, 28.02.2025, 22,01,2025, 06.11.2024, 07.12.2024, копії яких містяться в матеріалах даної справи.

Оскільки недоліки спірного товару були виявлені у межах гарантійного строку і Відповідачем не було доведено жодними доказами, що вони виникли після його передання Позивачу внаслідок порушення останнім правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили, тому суд дійшов до висновку про передання Відповідачем товару неналежної якості.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правові наслідки передання товару неналежної якості передбачені статтею 678 ЦК України.

Згідно частини 1 вказаної статті покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару (частина 2).

Відповідно до частини 3 статті 678 ЦК України якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.

Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом (частина 4 статті 678 ЦК України).

За умовами пункту 6.5. Договору якщо протягом гарантійного строку Покупцем будуть виявлені дефекти або невідповідність якості Товару, обумовленої Договором, Постачальник зобов`язаний (на вибір Покупця):

Як було раніше встановлено судом, згідно положень пункту 6.5. Договору 15.11.2024, 18.02.2025, 05.03.2025 на електронну адресу відповідача zhangx3@hhcp.com.cn були направлені листи №305.4-305-2- 8798 від 14.11.2024, №305.4-305-2-8800 від 14.11.2024, №305.4-305-2-1501 від 18.02.2025, №305.4-305-2-1500 від 18.02.2025, №305.4-305-2-1499 від 18.02.2025 та №305.4-305-2-2134 від 05.03.2025 з вимогою замінити кабельно-рукавні шлейфи в зборі Draka CUS5101137 (Комплект кабелів кіл керування та гідравлічні шланги до системи верхнього приводу Tesco 500 ESI 1000 Top Drive, динамічна частина, загальна довжина - 25м, довжина захисного шлангу - 23 м) p/n1026379511, p/nF1400440SC, p/n F1400448SC, p/n1026053008, p/n1026663028 та p/n1026653017 на Товар належної якості протягом 20 календарних днів з дня направлення даних листів.

Отже, на підставі пункту 2 частини 1 статті 678 ЦК Україна та абзацу 3 пункту 6.5. Договору Позивач правомірно вимагав у Відповідача замінити неякісний товар.

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Виходячи з положень абзацу 3 пункту 6.5. Договору, граничними датами усунення дефектів товару №2 були:

- по кабельно-рукавному шлейфу в зборі Draka CUS5101137 (Комплект кабелів кіл керування та гідравлічні шланги до системи верхнього приводу Tesco 500 ESI 1000 Top Drive, динамічна частина, загальна довжина - 25м, довжина захисного шлангу - 23 м) p/n1026379511, p/nF1400440SC - до 05.12.2024;

За положеннями пункту 6.5. Договору вивезення неякісного товару Сторони оформлюють актом повернення Товару, який підписується уповноваженими представниками Сторін.

Ані доказів оформлення актів повернення, ані жодних інших доказів заміни неякісного товару матеріали справи не містять та не були надані Відповідачем.

Оскільки Відповідачам не було замінено неякісний вказаний товар, суд дійшов висновку про порушення останнім гарантійних зобов`язань, передбачених Договором.

У зв`язку з цим Позивачем заявлено до стягнення 470 972,16 грн штрафу та 952 933,61 грн пені, нарахованих на підставі пункту 7.2. Договору, з яких:

- 262 174,49 грн пені, нарахованої за період з 06.12.2024 по 21.05.2025, на вартість неякісного товару у розмірі 1 569 907,10 грн;

- 113 033,31 грн пені, нарахованої за період з 11.03.2025 по 21.05.2025, на вартість неякісного товару у розмірі 1 569 907,10 грн;

- 89 484,70 грн пені, нарахованої за період з 26.03.2025 по 21.05.2025, на вартість неякісного товару у розмірі 1 569 907,10 грн.

Штраф на підставі п.7.2 договору розрахований наступним чином:

9 419 442,60 грн загальна вартість шести кабельно-рукавних шлейфів (товару) х 5% від вартості неякісного/некомплектного Товару = 470 972, 16 грн.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.2. Договору за порушення строків виконання гарантійних зобов`язань Постачальник сплачує пеню 0,1% від вартості Товару неналежної якості (некомплектного Товару), а за прострочення понад 30 днів - додатково сплачує штраф у розмірі 5% від вартості неякісного/некомплектного Товару.

Перевіривши надані позивачем розрахунки вказаних видів неустойки, суд визнав їх обґрунтованими, а тому з ТОВ "Хунхуа Інтернешнл Україна" на користь АТ "Укргазвидобування" стягнув 470 972,16 грн штрафу та 952 933,61 грн пені, нарахованих на підставі пункту 7.2. Договору.

В той же час, згідно п.7.3 договору за поставку Товару неналежної якості або некомплектного Товару, Постачальник виплачує Покупцю штраф у розмірі 10% від вартості Товару неналежної якості або некомплектного Товару, позивачем розраховано та заявлено до стягнення 941 944,26 грн штрафу, виходячи з наступного розрахунку:

9 419 442,60 грн загальна вартість шести кабельно-рукавних шлейфів (товару) х 10% від вартості неякісного/некомплектного Товару = 941 944,26 грн.

Відмову у стягненні 941 944,26 грн штрафу у розмірі 10% від вартості Товару неналежної якості або некомплектного Товару, розрахованого на підставі п.7.3 договору і оскаржує позивач в апеляційному порядку.

Колегія суддів зазначає, що право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань надано сторонам частинами другою та четвертою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, а також приписами статті 546 ЦК України та статті 231 ГК України.

Більше того, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони договору, врегульовуючи між собою правовідносини щодо поставки товару, досягли згоди щодо його умов, тобто вільно, на власний розсуд визначили та погодили умови Договору, підписавши його; доказів того, що під час укладення правочину сторони пропонували інші умови в частині відповідальності за порушення договірних зобов`язань надано не було, протоколу розбіжностей стосовно застосування до виконавця відповідальності у виді нарахування штрафних санкцій у разі порушення договірних зобов`язань, передбачених розділом 7 Договору, сторони не склали, тож дійшли висновку про можливість стягнення і пені, і штрафу, вказавши про різні види відповідальності, передбачені умовами Договору.

Відповідна правова позиція не суперечить позиції, що викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 9 лютого 2018 року у справі № 911/2813/17, від 22 березня 2018 року у справі № 911/1351/17, від 17 травня 2018 року у справі № 910/6046/16, від 25 травня 2018 року у справі № 922/1720/17, від 9 липня 2018 року у справі № 903/647/17 та від 8 серпня 2018 року у справі № 908/1843/17.

Разом з тим умовами договору сторони, крім нарахування пені, погодили штраф у розмірі 5% від вартості неякісного товару за прострочення зобов`язання понад 30 днів щодо заміни неякісного товару (п.7.2 договору), та штраф у розмірі 10% від вартості неякісного товару (п.7.3 договору).

Положеннями частин 1, 2 статті 678 ЦК України та пункту 6.5. Договору передбачено альтернативні зобов`язання продавця у разі передання покупцеві товару неналежної якості, що полягає в обов`язку боржника - продавця вчинити на користь кредитора - покупця одну з кількох дій із наділення кредитора правом вибору предмету виконання, зі здійсненням якого відповідне зобов`язання стає визначеним.

Виходячи зі змісту листів Позивача та наявних у матеріалах доказів випливає, що із можливих варіантів поведінки Покупець обрав зобов`язання Постачальника замінити неякісний товар (абзац 3 пункту 6.5. Договору, пункт 2 частини 1 статті 678 ЦК України) та стягнути з продавця (відповідача) штраф у розмірі 5% від вартості неякісного товару за прострочення зобов`язання понад 30 днів щодо заміни неякісного товару (п.7.2 договору).

Вимога позивача про стягнення з відповідача, крім штрафу в розмірі 5% від вартості неякісного товару (п.7.2 договору), та вимога про стягнення штрафу в розмірі 10% від вартості Товару неналежної якості або некомплектного Товару (п.7.3 договору) є подвійною відповідальністю відповідача у вигляді штрафу, розрахованого як відсоток від вартості Товару неналежної якості.

Статтею 61 Конституції України, яка є нормою прямої дії, встановлено: ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Гарантована статтею 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. - Non bis in idem - "двічі за одне і те саме не карають") має на меті уникнути несправедливого покарання за одне й те саме правопорушення двічі.

Виходячи з встановлених у справі обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з поставкою Відповідачем неякісного товару, в той же час правильно визначив, що притягнення останнього до відповідальності у формі штрафу за поставку неякісного товару та штрафу за порушення строків заміни неякісного товару, який розраховується в обох випадках як відсоток від вартості Товару неналежної якості, є притягненням особи до подвійної відповідальності за одне й те саме господарське правопорушення, що суперечить положенням статті 61 Конституції України як нормі прямої дії.

Враховуючи обраний Позивачем варіант поведінки шляхом зобов`язання відповідача здійснити заміну неякісного товару, та у зв`язку з цим стягнення з відповідача на користь позивача 952 933,61 грн пені та 470972,16 грн штрафу, нарахованих на підставі пункту 7.2. Договору поставки №УБГ 183/015-23 від 27.03.2023 за порушення строків виконання гарантійних зобов`язань та за прострочення виконання гарантійних зобов`язань понад 30 днів, виключає задоволення позову в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 941 944,26 грн, нарахованого на підставі пункту 7.3. вказаного Договору, за поставку Товару неналежної якості, оскільки такі обидві штрафи розраховані як відсоток від вартості неякісного/некомплектного Товару в розмірі 9 419 442,60 грн.

Щодо посилання апелянта практику Верховного Суду в подібних правовідносинах, з посиланням на постанову Верховного Суду від 05.06.2025 у справі №910/13396/23, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з постанови Верховного Суду від 05.06.2025 у справі №910/13396/23, касаційний суд зазначив таке.

« 8.17.Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.

8.18. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

8.19. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

8.20. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

8.21. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

8.22. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини)».

Втім, зазначена скаржником справа є нерелевантною до правовідносин у справі, яка розглядається, враховуючи таке.

Так, у справі №910/13396/23 Акціонерне товариство "Укрпошта" (далі - АТ "Укрпошта", позивач) у серпні 2023 року звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" (далі - ТОВ "Алтаюр", відповідач) про:

- стягнення 1 404 417,08 грн, з яких: 966 756,82 грн - вартість поставлених товарів неналежної якості, 176 635,92 грн - пеня, 193 351,36 грн - штраф за поставку неякісного товару та 67 672,98 грн - штраф за порушення строків усунення дефектів товару понад 30 днів;

- зобов`язання відповідача отримати та забрати (вивезти) за свій рахунок товар, поставлений позивачу (персональні комп`ютери в кількості 47 одиниць, недоліки якого встановлені в акті про виявлені недоліки товару від 02 серпня 2022 року), за адресою: м. Київ, вул. Митрополита А. Шептицького, 16/4, в повному обсязі в п`ятиденний строк з дати набрання рішенням суду законної сили.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за укладеним з позивачем договором поставки № 040621-01/198ПсЕ від 04.06.2021 поставив позивачу товар (персональні комп`ютери), частина якого на загальну суму 966 756,82 грн була неналежної якості, містила приховані недоліки, відповідач у встановлені договором строки виявлені дефекти товару не усунув, не здійснив заміну дефектного товару новим, з огляду на що відповідно до пункту 4 частини першої статті 708 Цивільного кодексу України зобов`язаний сплатити позивачу вартість товару неналежної якості та забрати у позивача неякісний товар, а також відповідно до частини другої статті 231 Господарського кодексу України та пункту 5.2 договору має сплатити штраф за порушення умов договору щодо якості товару, пеню та штраф за порушення строків виконання зобов`язання із заміни дефектного товару.

У справі №910/14633/25, штрафні санкції також були заявлені на підставі ч.2 ст.231 ГПК України, а саме

«У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості».

Також зазначено, що згідно з пунктом 5.2 договору за порушення строків поставки товару або умов якості товару Постачальник несе відповідальність та сплачує позивачу штрафні санкції в розмірі відповідно до статті 231 Господарського кодексу України.

У пункті 2.6 договору сторони передбачили, що якщо протягом гарантійного строку будуть виявлені недоліки: невідповідність товару повністю або частково умовам договору, постачальник зобов`язується за свій рахунок усунути всі виявлені дефекти шляхом заміни дефектного товару новим товаром відповідно до умов цього договору протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту направлення покупцем письмового повідомлення постачальнику.

В даній справі №910/14633/25, не було заявлено позовних вимог про стягнення вартості товару неналежної якості та забрання у позивача неякісного товару, та штрафних санкцій відповідно до частини другої статті 231 Господарського кодексу України, а заявлено позов про стягнення 952 933,61 грн - пені та 470972,16 грн - штрафу, нарахованого на підставі пункту 7.2. Договору поставки №УБГ 183/015-23 від 27.03.2023, а також 941 944,26 грн - штрафу, нарахованого на підставі пункту 7.3. Договору поставки №УБГ 183/015-23 від 27.03.2023.

При цьому поставлений відповідачем товар, який позивачем заявлений як неякісний, відповідачу не повертався, в листі від 14.11.2024 №305.4-305-2-8798 (а.с.29) щодо виходу з ладу кабельно-рукавичного шлейфу (р/п 1026379511) позивач зазначив, що даний факт унеможливлює подальше повноцінне використання товару за призначенням, в той же час не вказав про не можливість його використання взагалі.

Проаналізувавши зміст постанови, на яку посилається скаржник, за критеріями подібності, ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, та міркування, викладені у цій постанові, колегія суддів дійшла висновку про неподібність цієї справи за наведеними правовими ознаками зі справою, що розглядається, адже відрізняється за підставою позову, за доводами і доказами, наданими сторонами, предметом їх доказування, способом захисту, і тому застосування норм права наведених скаржником за неподібності правовідносин у цій справі не може бути аналогічним, а тому вони не є релевантними до обставин цієї справи.

ТОВ "Хунхуа Інтернешнл Україна" в суді першої інстанції було заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 100 000,00 грн.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Судова практика щодо зменшення штрафних санкцій наразі є усталеною (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №923/587/20, від 01.10.2020 у справі №904/5610/19, від 02.12.2020 у справі №913/698/19, від 26.01.2021 у справі №922/4294/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 03.03.2021 у справі №925/74/19, від 16.03.2021 у справі №910/3356/20, від 30.03.2021 у справі №902/538/18, від 19.01.2021 у справі №920/705/19, від 27.01.2021 у справі №910/16181/18, від 31.03.2020 у справі №910/8698/19, від 11.03.2020 у справі №910/16386/18, від 09.07.2020 у справі №916/39/19, від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20, від 13.04.2021 у справі №914/833/19, від 22.06.2021 у справі №920/456/17) і відповідно до неї при визначенні розміру неустойки судам належить керуватися наступними загальними підходами (правилами):

- обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК України вказує на неспівмірність розміру штрафних санкцій з розміром збитків кредитора як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК України виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення;

- зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки;

- довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов`язане з цим клопотання;

- неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора;

- господарський суд повинен надати оцінку як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення;

- закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення;

- чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, а тому таке питання вирішується господарським судом згідно статті 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- підприємництво за своєю суттю є ризикованою діяльністю, в Україні діє принцип свободи договору та заборони суперечливої поведінки, сторони добровільно уклали договір і визначили штрафні санкції, тому суд має зменшувати розмір таких санкцій саме у виключних випадках з урахуванням всіх обставин справи.

Тобто при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій судам належить брати до уваги як обставини, прямо визначені у статті 551 ЦК України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними.

При цьому, суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення неустойки. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення неустойки, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (статті 86, 236-238 ГПК). Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17.07.2021 у справі №916/878/20.

Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Звертаючись до правового висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду, який викладено у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 суд зазначає, що і чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер.

Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 ЦК України та статтею 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 28.09.2022 у справі №916/2302/21.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, зокрема верховенства права, справедливості, добросовісності та розумності, а також, беручи до уваги ступінь виконання гарантійних зобов`язань (не було замінено жодного неналежної якості товару), невмотивованість наведених Відповідачем підстав для зменшення судом неустойки, а також відмову у стягненні штрафу, передбаченого пунктом 7.3. Договору, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення обґрунтованого розміру штрафних санкцій, а тому відхилив відповідне клопотання ТОВ "Хунхуа Інтернешнл Україна".

Рішення суду у вказаній частині сторонами не оскаржувалось в апеляційному порядку.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доводи апелянта про ухвалення господарським судом рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість викладених в оскаржуваному рішенні висновків суду.

При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовано норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції в оскаржуваній частині, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду в оскаржуваній частині.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 у справі № 910/14633/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 у справі № 910/14633/25 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/14633/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 03.08.2026 після виходу колегії суддів з відпустки.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.А. Шаратов

О.Л. Бестаченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua