Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №644/8756/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Ізмайлов І. К.

Справа № 644/8756/25

Провадження № 2/644/1384/26

03.08.2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Ізмайлова І.К.

секретаря – Книшенко Я.С.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу № 644/8756/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в порядку регресу, -

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2 з позовом про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

В обґрунтування позову зазначила, що зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_1 з квітня 1998, у липні 2025 звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини на частку зазначеної квартири після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 .

Вважаючи, що оскільки після видачі свідоцтва про право на спадщину, співвласниками квартири стане вона та її брат ОСОБА_2 вона звернулась до нього з претензією щодо компенсації витрат по сплаті житлово-комунальних послуг відповідно до частки спадкового майна.

Відповідач зареєстрований у квартирі з жовтня 2003 і в супереч усній домовленості не брав участі в оплаті комунальних послуг та сукупних витратах на утримання майна, у зв`язку з чим вона змушена була їх сплачувати самостійно для запобігання примусового стягнення у судовому порядку.

В квартирі крім неї та відповідача також був зареєстрований їхній батько ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та на цей час з 11.10.2019 зареєстрований її син ОСОБА_5 .

З січня 2017 по серпень 2025 вона регулярно вносила платежі за житлово-комунальні послуги в повному обсязі, що підтверджується квитанціями та банківським виписками, а відповідач звернувшись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом повинен усвідомлювати, що зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними зі спільним майном.

Відповідно до договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 07.06.1999 укладеного між ОСОБА_3 та Орджонікідзевським ДК ВЖРЕМ позивач несе відповідальність за оплату житлово-комунальних послуг.

За інформацією з КП «Харківводоканал» нею з 01.01.2017 по 31.07.2025 за особовим рахунком № НОМЕР_1 сплачено 31484,76 грн., за інформацією КП «Жилкомсервіс» нею з 01.01.2017 по 01.07 2025 за особовим рахунком № НОМЕР_2 сплачено 33490,49 грн., за інформації КП «Харківські теплові мережі» нею з 01.01.2017 по 31.12.2021 по особовому рахунку № НОМЕР_3 за послуги теплопостачання сплачено 29839,67 грн., за період з 01.01.2022 по 01.08.2025 за послуги з постачання гарячої води нею сплачено 26080,52 грн., за постачання теплової енергії (опалення) за період з 01.01.2022 по 01.08.2025 нею сплачено 118077,98 грн.

Оскільки нею за вказаний період загалом сплачено 238973,42 грн. то просила стягнути з відповідача, як майбутнього співвласника квартири, на свою користь одну третину від загальної суми понесених нею витрат у сумі 79657,82 грн.

02 жовтня 2025 ухвалою судді Індустріального районного суду м. Харкова прийнято позов про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач позов не визнав у відзиві на позовну заяву зазначив, що дійсно зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 , яка на праві власності належала матері ОСОБА_3 .

Після одруження 20.06.2014 став фактично проживати у квартирі АДРЕСА_2 , а з 01.04.2025 проживає з сім`єю в орендованій квартирі АДРЕСА_3 .

В червні 2025 звернувся до нотаріуса з заявою з питання оформлення спадщини на частку квартири АДРЕСА_1 , однак 26.08.2025 постановою державного нотаріуса четвертої Харківської державної нотаріальної контори йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з ненаданням оригіналів правовстановлюючих документів на квартиру, які утримує його сестра позивачка ОСОБА_1 .

На цей час у квартирі проживає позивачка її чоловік ОСОБА_6 та син ОСОБА_5 , які і користуються всією квартирою і на його думку вони повинні сплачувати комунальні платежі.

Заперечує наявність будь-яких усних домовленостей з позивачкою щодо утримання житла, оскільки за час життя батьків саме вони сплачували комунальні платежі.

Крім того, рішенням суду від 16.11.2024 з нього та позивачки на користь КП «Харківські теплові мережі» солідарно стягнено заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання з 01.04.2014 по 23.02.2022 у сумі 79868,79 грн., інфляційні витрати у сумі 7100,35 грн. та 3% річних у сумі 1118,76 грн. при примусовому виконанні якого з нього стягнено 67880,36 грн.

Також вважав безпідставними посилання позивачки на норми закону які регулюють право власності, а також обов`язки власника, вважаючи, що чоловік позивачки будучі дієздатною особою змозі теж сплачувати комунальні платежі, оскільки проживає у квартирі.

У своїй відповіді на відзив позивачка ОСОБА_1 вважала безпідставними твердження відповідача про відсутність обов`язку нести витрати по утриманню квартири, що підтверджується рішенням Індустріального районного суду м. Харкова від 16.11.2023, яким як з неї так і з відповідача солідарно стягнено заборгованість за надані послуги з опалення та гарячого водопостачання. Крім того, їхня матір померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а батько ІНФОРМАЦІЯ_3 , що спростовує твердження про домовленість з батьками про оплату ними комунальних платежів, також зазначила, що її чоловік тривалий час проживає окремо, за місцем своєї реєстрації де здійснює догляд за своїм батьком.

Інших заяв по суті справи від сторін не надійшло.

Таким чином, суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків:

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Згідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , уроджена, як ОСОБА_7 і її батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , однак у зв`язку з реєстраціями шлюбів змінювала прізвища на ОСОБА_8 , а на цей час ОСОБА_9 , що підтверджується відповідними копіями свідоцтва про народження та реєстрації шлюбів.

07.06.1998 між ОСОБА_3 та Орджонікідзевським ДК ВЖРЕП укладено договір про обслуговування та ремонт будинку АДРЕСА_4 у якому співвласнику ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_5 , у якій мешкає 4 особи. Квартира зареєстрована за ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

З копії постанови від 26.08.2025 державного нотаріуса Четвертої Харківської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 заведена нотаріальна справа № 829/2011. З заявами про прийняття спадщини за законом звернулися син померлої ОСОБА_2 , чоловік ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_10 .

26.08.2025 ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори з питання оформлення своїх спадкових прав після смерті матері, яка складається з 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 .

Дані про осіб, які прийняли або оформили свої права на спадщину позивачкою не надано.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з 06.04.1998 та ОСОБА_5 з 11.10.2019.

Відповідач ОСОБА_2 стверджує, що в квартирі АДРЕСА_1 з 2014 року не проживає, що не оспорювала позивачка.

З наданих позивачкою копій квитанцій за оплату комунальних послуг вбачається, що на особовий рахунок НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_3 здійснювались платежі за послуги з електропостачання, квартплати, опалення, постачання холодної води, каналізацію та вивіз ТПВ за червень, липень, вересень, жовтень 2017 на суму 3730 грн., за всі місяці 2018 на суму 13470 грн., за всі місяці 2019 на суму 20046 грн., за січень, квітень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2020 на суму 9930 грн., за весь 2021 на суму 25730 грн., за січень, лютий 2022 на суму 4400 грн.

Відповідно до наданих платіжних інструкцій АТ «Універсал Банк» monobank ОСОБА_11 на адресу КП «Жилкомсервіс» сплачено квартплату по особовому рахунку НОМЕР_2 за квартиру АДРЕСА_1 з грудня 2022 по березень 2025 на суму 15987,00 грн.

За платіжними інструкціями АТ «Універсал Банк» monobank ОСОБА_11 на адресу КП «Харквводоканал» сплачено за водопостачання та водовідведення по особовому рахунку НОМЕР_1 за квартиру АДРЕСА_1 з грудня 2022 по квітень 2025 на суму 31328,00 грн.

За платіжними інструкціями АТ «Універсал Банк» monobank ОСОБА_11 на адресу КП «Харківські теплові мережі» сплачено за ВБС теплопостачання по особовому рахунку НОМЕР_3 за квартиру АДРЕСА_1 з грудня 2023 по квітень 2025 на суму 8871,23 грн.

За платіжними інструкціями АТ «Універсал Банк» monobank ОСОБА_11 на адресу КП «Харківські теплові мережі» сплачено за постачання гарячої води по особовому рахунку НОМЕР_3 за квартиру АДРЕСА_1 з січня 2023 по квітень 2024 на суму 30147,30 грн.

За платіжними інструкціями АТ «Універсал Банк» monobank ОСОБА_11 на адресу КП «Харківські теплові мережі» сплачено за постачання теплової енергії по особовому рахунку НОМЕР_3 за квартиру АДРЕСА_1 з грудня 2023 по травень 2025 на суму 43409,63 грн. (129743,16)

Отже позивачкою на підтвердження сплати нею усіх комунальних платежів на утримання квартири АДРЕСА_1 з січня 2017 по серпень 2025 надано копії квитанцій про сплату померлою ОСОБА_3 та платіжних доручень про сплату з рахунку позивачки на загальну суму 207049,16 грн.

При цьому відповідачем надано виписку по картковому рахунку АБ «УКРГАЗБАНК» відповідно до якого з його рахунку в 2025 проведено стягнення за виконавчим провадженням № 76422164 виконавчий лист 644/4178/23 у сумі 25334,46 грн. Крім того за платіжними інструкціями ОСОБА_2 на рахунок приватного виконавця перераховано 17167,84 грн. за цим же виконавчим провадженням.

У свою чергу позивачкою надано копію квитанції про сплату 15150,00 грн. за виконавчим провадженням № 76422164.

Рішенням Індустріального районного суду м. Харкова від 16.11.2023 (справа 644/4178/23) задоволено позов КП «Харківські теплові мережі» та стягнено солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання(до квартири АДРЕСА_1 ) за період з 01.04.2014 по 23.02.2022 в розмірі 79868,79 грн., інфляційні витрати в сумі 7100,35 грн. та 3% річних в сумі 1118,76 грн.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно вимог ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Законом визначено лише строк видачі свідоцтва про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (стаття 1298 ЦК України). Інших строків законодавством не встановлено. Тобто, спадкоємець має право отримати свідоцтво після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини і у подальшому такі строки законом не обмежені.

З наданих суду матеріалів справи не вбачається чи оформила свої спадкові права позивачка однак вбачається, що відповідач свої спадкові права не оформив. Але, враховуючи зміст положень вище зазначених норм закону, це зовсім не звільняє кожного із спадкоємців від обов`язку, пов`язаного із утриманням спадкового майна.

У постанові Верховного Суду від 22 березня 2023року у справі № 463/6829/21- суд дійшов висновку, що у спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначених у гл. 29 ЦК України.

Разом з цим матеріали справи не містять відомостей про всіх власників житла, оскільки з наданих матеріалів вбачається про виникнення права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на 1/4 частку квартири у позивачки, відповідача та їхнього батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що разом складає по 1/12 частки.

При цьому суду не надано відомостей про інших власників 3/4 часток квартири, чи є ними сторони, чи інші особи та про спадкоємців 1/12 частки, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 , яку він успадкував після смерті жінки ОСОБА_3 .

В цей же час позивачка просить стягнути з відповідача 1/3 частини витрат на комунальні послуги не надавши будь-яких доказів щодо належності йому вказаної частки квартири.

Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України, власник майна зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом

За п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна.

Згідно з п. 5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно з ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 543 ЦК України виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Згідно ч. 1 ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотню вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки яка припадає на нього.

Отже позивачка, сплативши за надані житлово-комунальні послуги які обчисленні з урахуванням зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виконала солідарний обов`язок щодо сплати за надані житлово-комунальні послуги і має право на зворотною вимогу у відповідній частині від інших співвласників майна.

Однак, як судом зазначалось вище, матеріали справи не містять відомостей про всіх співвласників, які можуть не співпадати зі сторонами у справі, що позбавляє суд можливості визначити частку участі співвласника у витратах на утримання майна та сплати комунальних платежів.

При цьому суд виходить з того, що ст. 543 ЦК України передбачено солідарний обов`язок боржників перед «зовнішнім» кредитором, який може вимагати виконання зобов`язання як від всіх боржників разом так і з будь-кого одного, а приписи ст. 544 ЦК України регулюють відносини солідарних боржників один з яких виконав зобов`язання і набуває право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Позивач мав реальну процесуальну можливість надати всі необхідні докази на підтвердження заявленого позову.

Суд не вбачає передбачених у наведених нормах цивільного процесуального права законних підстав для того, щоб вважати доведеними вимоги позивача.

В іншому випадку таке сприяння судом у здійсненні однієї із сторін своїх прав призведе до легітимізації зловживанням стороною правом на подання доказів, що є неприпустимим, оскільки за своїм змістом є порушенням передбаченого у ст. 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" права на справедливий судовий розгляд в контексті такого його елемента, як правова визначеність, а також - до порушення конституційної засади судочинства: рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, ст. 129 Конституції України.

Виходячи з того, що при зверненні до суду позивачем не надано належних та допустимих доказів для встановлення всіх співвласників, які відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язані брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном, то суд не вважає можливим задовольнити позовні вимоги за їх недоведеністю, що не позбавляє права на повторне звернення до суду з вимогами на підставі нового доказу, який є іншою підставою позову.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, суд покладає судові витрати на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 82, 89, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 274 ЦПК України,-

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в порядку регресу – відмовити за його недоведеністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвали суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 – реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 .

Суддя: І.К. Ізмайлов