Суд: Костопільський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Крадіжка
Дата: 03 серпня 2026 р.
Справа: №564/2696/26
Суддя: Левчук В. В.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 564/2696/26
04 серпня 2026 року
м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Костопільського районного суду Рівненської області кримінальне провадження №42026184440000057 від 18.06.2026 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Лісопіль Рівненського (колишнього Костопільського) району, Рівненської області, без місця реєстрації проживання, фактично проживаючий по АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з повною середньою освітою, розлучений, не працюючий, не депутат, не судимий, учасник бойових дій, на утриманні має одну неповнолітню дитину
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України
за участю:
прокурора – ОСОБА_4
потерпілих – ОСОБА_5 , ОСОБА_5
обвинуваченого – ОСОБА_3
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 , в період часу з 11:00 год. по 13:00 год. 17.05.2026 (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у будинку за місцем проживання своїх батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_5 , розташованому по АДРЕСА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом демонтажу дверного скла міжкімнатних дверей, проник до спальної кімнати батьків та діючи умисно, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року (з подальшими змінами), з шухляди приліжкової тумбочки здійснив крадіжку двох ювелірних виробів на загальну суму 52745 грн. 62 коп., а саме: обручки із золота 583 проби, вагою 5,690 грам, що відповідно до офіційного курсу золота (XAU), встановленого Національним банком України станом на 17.05.2026 становить 37798 грн. 81 коп. та перстня (печатки) із золота 585 проби, вагою виробу 2,2 грами, що відповідно до офіційного курсу золота (XAU), встановленого Національним банком України станом на 17.05.2026 становить 14946 грн. 81 коп., якими у подальшому розпорядився на власний розсуд.
Отже, своїми діями, які полягали у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням у житло, вчиненій в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину визнав, надав показання на підтвердження обставин, викладених в обвинувальному акті.
У судовому засіданні прокурор, враховуючи, що обвинувачений визнає свою вину та всі встановлені обставини справи, просить суд визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Обвинувачений та потерпілі не заперечили щодо визнання судом недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи думку учасників судового провадження, які не заперечували щодо застосування ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд дійшов переконливого висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ст.65 Кримінального кодексу України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України кваліфікується як тяжкий злочин.
Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_3 , є щире каяття.
Обставини, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , не встановлені.
При вирішенні питання про призначення ОСОБА_3 виду та розміру покарання, суд приймає до уваги те, що обвинувачений на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, є учасником бойових дій, має поранення.
Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Санкція ч.4 ст. 185 Кримінального кодексу України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про призначення покарання за ч.4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк п`ять років.
Однак, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_3 без реального позбавлення волі, але в умовах нагляду за ним, а тому звільнити його від відбування призначеного основного покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку на підставі ст.75 КК України, з покладенням обов`язків відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.76 КК України.
При цьому, суд зважає на показання потерпілих, які у судовому засіданні зазначили, що претензій до обвинуваченого не мають та мати не будуть, хоча шкода їм не відшкодована, та просили суд не позбавляти останнього волі.
Також потерпілі показали, що намагалися лікувати ОСОБА_3 від наркотичної залежності, під час обстеження у лікарні у м.Рівне у нього виявили у сечі наркотичні речовини, однак лікування проведене не було через небажання самого обвинуваченого та відсутність можливості лікувати його у примусовому порядку без рішення суду.
Суд приймає до уваги послідовні показання потерпілих щодо тривалого та систематичного вживання обвинуваченим психоактивних речовин.
Зважаючи на те, що саме зловживання речовинами стало каталізатором вчинення злочину, суд дійшов висновку, що його виправлення неможливе без корекції криміногенних факторів. Тому, керуючись принципом індивідуалізації покарання, суд вважає за доцільне покласти на ОСОБА_3 обов`язок за п. 5 ч. 2 ст. 76 КК України – пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин, початковим етапом якого в межах контролю органу пробації має стати обов`язкове проходження відповідного медичного огляду у закладі охорони здоров`я для визначення необхідного обсягу медичної допомоги.
Кримінальним правопорушенням завдано матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_5 на суму 14946 грн. 81 коп., збиток не відшкодовано; потерпілому ОСОБА_5 на суму 37798 грн. 81 коп., збиток не відшкодовано. Цивільний позов не заявлявся.
При вирішенні питання щодо речових доказів суд керується приписами ст. 100 КПК України.
Речовий доказ – оптичний диск ALERUS DVD-R з відеозаписом від ПТ «Ломбард №1» ТОВ «Контракт груп» і Компанія» про надання фінансового кредиту під заставу майна - ювелірного виробу (каблучки із золота, 585 проби, загальна вага 2,25 г) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після набрання вироком законної сили належить залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ст.118, 124, 129, 349, 369-374 КПК України, суд-
ЗАСУДИВ:
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 /п`ять/ років.
На підставі ст.75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 /два/ роки.
Відповідно до п.п.1-2 ч.1, п.5 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; пройти медичне обстеження у закладі охорони здоров`я, а за наявності медичних показань – курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин.
На підставі ч.4 ст.76 КК України, здійснення нагляду за ОСОБА_3 покласти на уповноважений орган з питань пробації.
Речовий доказ – оптичний диск ALERUS DVD-R з відеозаписом від ПТ «Ломбард №1» ТОВ «Контракт груп» і Компанія» про надання фінансового кредиту під заставу майна - ювелірного виробу (каблучки із золота, 585 проби, загальна вага 2,25 г) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після набрання вироком законної сили залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не застосовувався.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
СуддяОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua