Вирок від 03 серпня 2026 р. у справі №542/1552/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1552/26

Провадження № 1-кп/542/178/26

В И Р О К

Іменем України

04 серпня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

потерпілого – ОСОБА_4 ,

обвинуваченої – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт, який надійшов до суду разом із угодою про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026175480000081 від 26 липня 2026 року, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки села Соколова Балка Новосанжарського району Полтавської області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньою освітою, тимчасово не працюючої, маючої на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дитину-інваліда, раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обставин, встановлених судом

25.07.2026 близько 23 год 00 хв ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебували на подвір`ї домогосподарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ними відбувся конфлікт, у ході якого у ОСОБА_5 виник прямий умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне нанесення тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 , діячи цілеспрямовано, стоячи обличчям до обличчя ОСОБА_4 , тримаючи у правій руці дерев`яну палицю, почала наносити удари по голові ОСОБА_4 , а саме: один удар в ліву скроневу ділянку, один удар по тім`яній ділянці, один удар в область правого вуха. В цей час ОСОБА_4 почав ухилятися від нанесених ударів та ОСОБА_5 нанесла ще два удари в ліву частину грудної клітини, по одному удару в верхню та середню частину лівого плеча, один удар по лівій кисті. В подальшому ОСОБА_4 , намагаючись затулитись від ударів, розвернувся спиною до ОСОБА_5 та остання нанесла йому ще один удар по верхній частині правої лопатки та один удар в праву надплічну ділянку.

ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді саден: в лівій скроневій ділянці, по центру тім`яної ділянки, в ділянці завитка правого вуха, синці: в ділянці протизавитка правого вуха з садном на його фоні, на боковій поверхні грудної клітини зліва в кількості 2-х, на зовнішній поверхні лівого плеча у верхній третині, на задній поверхні лівого плеча в середній третині, в надлопатковій ділянці справа, в правій надплічній ділянці з садном на його фоні, на тильній поверхні лівої кисті, з двома саднами на його фоні, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Кваліфікація дій обвинуваченого

Органами досудового розслідування дії обвинуваченої кваліфіковані за частиною 1 статті 125 КК України, а саме: нанесення потерпілому умисних легких тілесних ушкоджень.

Позиції сторін

У ході досудового розслідування потерпілий ОСОБА_4 та підозрювана ОСОБА_5 30 липня 2026 року уклали письмову угоду про примирення між собою, яка містить повне формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію за частиною 1 статті 125 КК України, в якій вказано, що обвинувачена щиро кається у вчиненому кримінальному правопорушенні, претензії з боку потерпілого відсутні.

В угоді про примирення також вказано узгоджене потерпілим та підозрюваною покарання за вчинення кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень, а також згоду сторін на його призначення та наслідки укладення і затвердження угоди про примирення, передбачені статтею 473 КПК України.

Прокурор вважав, що угоду укладено відповідно до вимог закону, а тому просив цю угоду затвердити і призначити ОСОБА_8 узгоджену в ній міру покарання.

Потерпілий ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення. Вказав, що укладення угоди було добровільним, він примирився із обвинуваченою, не має до неї претензій, наслідки укладення та затвердження угоди йому зрозумілі.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального проступку визнала повністю за обставин, що викладені в обвинувальному акті та угоді про примирення. Просила суд затвердити угоду між нею та потерпілим і призначити узгоджене покарання. Вказала, що щиро розкаюється у вчиненому, цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди про примирення, що передбачені статтею 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, які їй були роз`яснені судом у ході підготовчого судового засідання та вид покарання, який буде до неї застосовано.

Мотиви суду

Розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про примирення, вислухавши з приводу її затвердження думку обвинуваченої, потерпілого та прокурора, перевіривши угоду на відповідність вимогам діючого кримінального процесуального законодавства та роз`яснивши сторонам угоди про примирення наслідки її затвердження, суд дійшов висновку, що угода про примирення повинна бути затверджена, а обвинуваченій мають бути призначені узгоджені вид та міра покарання за наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 125 КК України, яке згідно зі статтею 12 КК України, є кримінальним проступком.

Крім цього, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 477 КПК України, кримінальне провадження, розпочате дізнавачем, зокрема, за статтею 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження) є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення.

Суд, дослідивши наявні матеріали, заслухавши доводи обвинуваченої, потерпілого, думку прокурора щодо можливості затвердження укладеної угоди про примирення, переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Угода відповідає вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку укладення угоди, її умови не суперечать закону України про кримінальну відповідальність, зокрема, щодо узгодженої міри покарання. Правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_5 за частиною 1 статті 125 КК України є правильною. Умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а обвинувачена в підготовчому судовому засіданні підтвердила, що має можливість виконання взятих на себе за угодою зобов`язань.

У підготовчому судовому засіданні також встановлено, що потерпілий та обвинувачена розуміють наслідки затвердження угоди, що передбачені статтею 473 КПК України, а також обмеження їх прав щодо оскарження вироку про затвердження угоди про примирення.

Підстави для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачені частиною 7 статті 474 КПК України, відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Висновок суду про відповідність угоди вимогам закону

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_5 та призначення обвинуваченій визначеної в угоді міри покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої, є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Запобіжний захід до обвинуваченої не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.

Вирішення цивільного позову

Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлений.

Мотиви інших рішень

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374, 469, 473, 475 КПК України,

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення від 30 липня 2026 року, укладену між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026175480000081 від 26 липня 2026 року.

Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн (п`ятсот десять гривень).

У разі невиконання затвердженої судом угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України.

Обвинувачений, захисник, його законний представник, потерпілий, його представник, мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Згідно з частиною 6 статті 376 КПК України, копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Новосанжарський районний суд Полтавської області обвинуваченим, його захисником, законним представником чи потерпілим, його представником, законним представником з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини 3 статті 394 КПК України, або прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною 3 статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок суду набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Резолютивна частина вироку проголошена судом на підставі частини 15 статті 615 КПК України.

Суддя ОСОБА_9