Вирок від 03 серпня 2026 р. у справі №552/6381/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/6381/26

Провадження № 1-кп/552/896/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.08.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026052510001206 від 06.05.2026, щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, Харківської області, громадянина України, не одруженого, із вищою освітою, який проходить військову службу на посаді гранатометника 1 штурмового відділення військової частини НОМЕР_1 , солдата, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , м.т. НОМЕР_3 , раніше не судимого,

за обвинуваченняму вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

встановив:

До Київського районного суду м. Полтави 14.07.2026 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026052510001206 від 06.05.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшов до провадження судді ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 15.07.2026 призначено підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акту у відповідному кримінальному провадженні.

Ухвалою суду від 21.07.2026 призначений відкритий судовий розгляд обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, обставини, встановлені судом.

Відповідно до ст. ст. 19, 20 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», ч. 2 п. 18, ч. 3 п. 42, ч. 4 п. 81 «Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних силах України», затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, ОСОБА_4 призваний відповідно до указу Президента України від 22 лютого 2022 року за № 2 «Про призов резервістів на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період».

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.12.2025 № 354 солдата ОСОБА_4 , призначено на посаду майстра 4 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 .

Згідно зі ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі Статут внутрішньої служби ЗС України) солдат ОСОБА_5 , як військовослужбовець, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому.

Відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Також, відповідно до ст. 13 Закону на території України забороняється обіг аналогів наркотичних засобів і психотропних речовин, за винятком їх використання в цілях, передбачених статтями 19 та 20 цього Закону. Разом з цим, відповідно до ст. 25 Закону зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених цим Законом, забороняється.

Згідно з вимогами ст.ст. 25-28 Закону придбання, виготовлення, зберігання та перевезення фізичними особами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених зазначеним Законом, забороняється.

Проте, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров`я населення.

Так, у зв`язку з виконанням завдань за призначенням, пов`язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Донецької області.

04 травня 2026 року, у денну пору доби (більш точного часу під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим), солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання психотропних речовин для особистого вживання без мети збуту, перебуваючи на території тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 в Донецькій області, за допомогою свого мобільного телефону здійснив замовлення у мережі Інтернет на сайті «Лігалайзед», особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP.

Надалі, 06 травня 2026 року реалізовуючи свій протиправний умисел, направлений на зберігання психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що раніше відправлена невстановленою особою посилка ТТН №20451430827468, в середині якої знаходився зіп-пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено – PVP, прибула до поштомату ТОВ «Нова Пошта» №60645, яке розташовується за адресою: Донецька область, Краматорський район, місто Слов`янськ, вулиця Григорія Данилевського, буд. 86, приблизно о 16 годині 40 хвилин самостійно прибув до зазначеного відділення ТОВ «Нова пошта» та отримав раніше замовлену посилку ТТН №20451430827468, всередині якої знаходилась психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP.

Того ж дня, приблизно о 16 годині 58 хвилин солдат ОСОБА_4 був зупинений співробітниками поліції біля поштомату ТОВ «Нова Пошта» №60645, яке розташовується за адресою: Донецька область, Краматорський район, місто Слов`янськ, вулиця Григорія Данилевського, буд. 86, з метою перевірки документів та на запитання про зберігання заборонених в обігу речей, повідомив, що в посилці ТТН №20451430827468, зберігається особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено – PVP, яку він незаконно придбав та зберігав для особистого вживання, без мети збуту.

06 травня 2026 у період часу з 18 години 23 хвилин по 18 годину 29 хвилин під час огляду місця події працівниками поліції виявлено та вилучено один зіп-пакет, який містить психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP(1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 3,5727 грама, що є великим розміром психотропної речовини, яку останній незаконно придбав та зберігав для власного вживання, без мети збуту.

Кваліфікація дій обвинуваченого.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин, без мети збуту, у великих розмірах.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Прокурор, обвинувачений ОСОБА_4 , просили проводити розгляд справи відповідно до частини 3 статті 349 КПК України.

Обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, ОСОБА_4 визнав себе винним. Суд переконався, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності позиції немає та йому роз`яснено про позбавлення права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, а тому суд, відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно обставин справи, які не оспорюються стороною обвинувачення, обвинуваченим.

Допитаний під час судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину визнав повністю та повідомив, що 04 травня 2026 року за допомогою свого мобільного телефону здійснив замовлення у мережі Інтернет на сайті «Лігалайзед», особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP. За придбання сплатив суму приблизно 2-3 тис. грн. Психотропна речовина придбавалась з метою полегшити сильні болі у спині та проводити подальші військові операції у складі бойового підрозділу.

Надалі, 06 травня 2026 року приблизно о 16 годині 40 хвилин самостійно прибув до відділення ТОВ «Нова пошта» та отримав раніше замовлену посилку, всередині якої знаходилась психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP. Того ж дня, приблизно о 16 годині 58 хвилин був зупинений співробітниками поліції біля поштомату ТОВ «Нова Пошта» №60645, яке розташовується за адресою: Донецька область, Краматорський район, місто Слов`янськ, вулиця Григорія Данилевського, буд. 86. Повідомив працівникам поліції, що в посилці ТТН №20451430827468, зберігається особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено – PVP, яку він незаконно придбав та зберігав для особистого вживання, без мети збуту. Про скоєне жалкує, щиро кається.

Таким чином, суд, обмеживши дослідження фактичних обставин, допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого, стосуються долі речових доказів, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Позиції учасників судового розгляду.

Прокурор, вважаючи доведеною вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, просив суд призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень. Долю речових доказів просив вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати за проведення експертиз.

Обвинувачений, визнаючи вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, просив його суворо не карати, розкаявся, із запропонованою прокурором мірою покарання погодився.

Мотиви призначення покарання та відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами статей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги частини 2 статті 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до статті 12 КК України, вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення за частиною 2 статті 309 КК України є нетяжким злочином.

Відповідно до інформації Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_4 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Як вбачається із військового квитка обвинувачений ОСОБА_4 призваний на військову службу 25.02.2025 року.

За місцем постійного проживання характеризується виключно позитивно.

За інформацією КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3 «Поліклінічне відділення» обвинувачений упродовж останніх 5 років за допомогою не звертався.

Як вбачається з відповіді КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» ОСОБА_4 за амбулаторною допомогою до закладу не звертався, під медичним наглядом лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд пом`якшуючими покарання обставинами вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставини, що обтяжують покарання відсутні.

Факт щирого каяття ОСОБА_4 у вчиненому злочині знайшов своє підтвердження і в судовому засіданні, про що об`єктивно засвідчила його поведінка та визнання вини за інкримінованим кримінальним правопорушенням.

Щодо активного сприяння у розкритті злочину, то як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 у ході досудового розслідування відразу надавав визнавальні показання у вчиненні кримінального правопорушення та вказав на обставини їх вчинення, які в подальшому знайшли своє підтвердження.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обставини, які характеризують особу обвинуваченого, зокрема його участь у захисті Вітчизни, наявність підстав, які пом`якшують покарання та відсутності обставини, які обтяжують покарання, свідчать про можливість призначення покарання у виді штрафу в межах санкції статті інкримінованого діяння, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

Суд враховує позицію прокурора, який вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства.

Отже, ОСОБА_4 необхідно призначити покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим, відповідає положенням статей 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, відповідатиме принципу індивідуалізації покарання, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення визначеної ст. 50 КК України мети покарання. Інші види покарань не забезпечать належної поведінки обвинуваченого.

Мотиви ухвалення інших рішень, що вирішуються судом при ухваленні вироку.

Процесуальні витрати на залучення експерта за проведення експертизи відповідно до довідки №СЕ-19/105-26/5118-НЗПРАП від 27.05.2026 складають 2888,16 грн, які на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню із обвинуваченого.

Цивільний позов за матеріалами кримінального провадження не заявлений.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.

Відповідно до частини четвертої статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Речовими доказами суд вважає за необхідне розпорядитися відповідно до статті 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 349, 368-371, 373-374, 376, 615 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирати.

Речові докази, а саме:

-психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, масою 3,5727, яка поміщена до сейф-пакета № 6710626, знищити.

Стягнути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави 2888,16 (дві вісімсот вісімдесят вісім) гривень 16 копійок судових витрат на залучення експерта.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до статті 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, визначеному статтею 376 КПК України.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Обвинувачений, захисник, потерпілий, мають право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Резолютивна частина вироку проголошена судом на підставі частини 15 статті 615 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1