Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №358/913/26 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/913/26 Провадження № 2/358/908/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний Київської області в складі:

головуючого судді Лебединець Г.С.

секретар судового засідання Супрунова І.М.,

розглянув у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Богуславської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд із позовом, в якому просять визначити їм додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном 2 (два) місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Свої вимоги позивачі мотивують тим, що їх мати ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відкрилася спадщина, зокрема, на спадкове нерухоме майно у вигляді земельних ділянок. За життя спадкодавцем був складено заповіт та дітей. З цих підстав останні помилково вважали, що у зв`язку з існуванням заповіту спадщина вважається прийнятою автоматично, тому не подавали заяви про прийняття спадщини. Після звернення позивачів до нотаріуса, їм було повідомлено, що вони пропустили термін для подачі заяви про прийняття спадщини. Вважають, що строк для прийняття спадщини пропустили з поважної причини, оскільки добросовісно вважали, що спадщина ними була вже прийнята. Для захисту своїх спадкових прав звернулися до суду з даним позовом, який просили задовольнити.

В підготовче судове засіданні позивачі та їх представник не з`явилися, від представника позивачів – адвоката Чайки О.В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача, на позовних вимогах наполягають та просять задовольнити.

В підготовче засідання представник відповідача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнає.

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням зазначеного положення ЦПК України та клопотання учасників справи суд вирішив за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідив матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачі у справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є, відповідно дочкою та сином спадкодавця ОСОБА_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серія НОМЕР_1 від 29.09.1970, серія НОМЕР_2 та свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 від 17.10.2025, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Богуслав Київська область. – а.с.14.

Згідно копії заповіту від 13.03.2018, посвідченого приватним нотаріусом Богуславського районного нотаріального округу Київської області Дошкою Л.А., заповідач ОСОБА_3 заповіла належне їй на праві власності майно позивачам у справі: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . – а.с.15.

Згідно постанови приватного нотаріуса Богуславського районного нотаріального округу Київської області Дошки Л.А. від 11.05.2026 № 02-31/71, позивачам у справі відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки вони не прийняли спадщину у строк, передбачений ст.1270 ЦК України. – а.с.17.

Так, згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з частиною першою статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 30 грудня 2024 року у справі № 527/1229/24, від 31 липня 2024 року у справі № 127/2149/21.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) зазначено, що за конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як розумність, добросовісність та справедливість.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18 зроблено висновок, що "за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України). Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини".

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 17 жовтня 2018 року, справа № 681/203/17-ц, зазначив, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Суд також враховує такий загальноправовий принцип як принцип пропорційності та зазначає наступне.

Принцип "пропорційності" тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип "пропорційності", натомість принцип "пропорційності" є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип "пропорційності", як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

В даній справі суд враховує незначний пропуск строку на прийняття спадщини, особисте розпорядження спадкодавця спадковим майном на користь позивачів.

У зв`язку із наведеним, суд вважає, що наявні підстави для визначення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки зібраними у справі належними, достатніми та допустимими доказами підтверджуються обставини, якими обґрунтовані підстави позову.

Із урахуванням викладеного, встановив обставини справи, надав оцінку поданим доказам, врахував останню волю спадкодавця як прояв свободи заповіту, з урахуванням наявності поважних об`єктивних причин незначного пропуску передбаченого законом строку на звернення із заявою про прийняття спадщини, суд приходить до висновку про наявність підстав для визначення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.263-265, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець