Вирок від 03 серпня 2026 р. у справі №357/12375/24 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12375/24

1-кп/357/398/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.08.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі: секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора Володарського (Рокитнянського) відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_4 , прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

учасників кримінального провадження:

потерпілої - ОСОБА_9 ,

представника потерпілої - ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №8 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111250000015 від 11.06.2024, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Сухоліси Білоцерківського р-ну Київської обл., громадянина України, із середньою освітою, непрацевлаштованого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,-

У С Т А Н О В И В:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

02.06.2024, близько 14 години 00 хвилин, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 перебували за місцем проживання останнього, за адресою: АДРЕСА_2 , де вживали алкогольні напої. В цей час між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 раптово виник конфлікт.

В подальшому, на фоні раптово виниклого конфлікту ОСОБА_13 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, припускаючи можливість спричинення шкоди здоров`ю потерпілого, перебуваючи в одній з кімнат будинку, наніс удар правою ногою в область лівої частини голови ОСОБА_11 , внаслідок якого останній впав зі стільця, на якому сидів, на підлогу.

Продовжуючи реалізацію свого умислу, спрямованого на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_11 , який находився на підлозі, та наніс близько 10 ударів правою та лівою ногами в область тулуба останнього, спричинивши йому тілесні ушкодження у виді: рани на голові, крововиливів в м`які покриви голови, крововиливів під м`якими мозковими оболонками, численних переломів ребер справа та зліва, крововиливів в м`які тканини навколо переломів, численних внутрішньоавеолярних крововиливів, осередку набряку в легенях, осередкового фрагментаційного міокарду, шунтування кровотоку в нирках, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію як небезпечні для життя в момент заподіяння.

Після цього, ОСОБА_11 сів за кухонний стіл, де останній орієнтовно через 30 хвилин від отриманих тілесних ушкоджень помер. Смерть потерпілого ОСОБА_14 зумовлена закритою травмою грудей на фоні внутрішньочерепної травми.

2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

У рамках цього кримінального провадження судом було досліджено надані з боку сторони обвинувачення та захисту, наступні фактичні дані, на підставі яких кожна із сторін просить суд встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню у ньому, з числа регламентованих ст. 84 КПК України, як-то показання, речові докази, документи, висновки експерта, на підставі яких суд у ході судового розгляду через призму їх аналізу, у порядку ст. 94 КПК України, установив таке.

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні 02.10.2024 під час виконання судом вимог ст.348 КПК України щодо пред`явленого обвинувачення свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, не визнав у повному обсязі. Водночас, в ході судового розгляду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 не заперечував факту нанесення потерпілому ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, проте ставив під сумнів можливість настання смерті потерпілого в результаті його дій.

Під час допиту в судовому засіданні 21.05.2025 в порядку ст.351 КПК України обвинувачений ОСОБА_6 по суті обвинувачення та заданих питань надав наступні показання. 02.06.2024 зранку він прийшов до ОСОБА_15 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , пізніше також прийшов ОСОБА_16 . Всі разом вживали алкогольні напої (горілку). За період з 08:00 до 15:00 годин він особисто випив приблизно 0,5 л. горілки, ОСОБА_17 випив з ними 1-2 чарки горілки. В ході розпивання алкогольних напоїв між ним та ОСОБА_18 сталась конфліктна ситуація через вислови ОСОБА_19 щодо його родини, після чого ОСОБА_17 замахнувся на нього ножем. Він вибив ніж, вдаривши лівою рукою в праву частину обличчя, від чого ОСОБА_17 впав. Коли ОСОБА_17 знов намагався взяти ніж, він вдарив 2-3 рази лівою ногою по тулубу ОСОБА_19 , а ОСОБА_20 забрав ніж. Після цього ОСОБА_17 пішов спати до іншої кімнати. Приблизно о 15:00 годині він поїхав до своїх кумів, з якими святкували хрещення дитини в лісі. 05-06.06.2024 він зустрівся з ОСОБА_21 , який зателефонував ОСОБА_22 , але телефон останнього був вимкнений. 09.06.2024 ввечері, зустрівшись з ОСОБА_21 , пішли до останнього додому, де він помітив, що в будинку розбите вікно, дзеркало та при вході в будинок розбиті дві дерев`яні ставні. В будинку ОСОБА_23 вони вдвох вживали алкоголь, після чого ОСОБА_24 попросив його допомогти витягнути тіло ОСОБА_19 з погреба, що на території його домоволодіння. Дістаючи тіло ОСОБА_19 , замотане у ворсисту доріжку, він тягнув мотузкою тіло наверх, а ОСОБА_24 знизу допомагав. В подальшому погрузили тіло на велосипед перпендикулярно та пішли до лісу. Дійшовши до лісосмуги, ОСОБА_24 кинув тіло ОСОБА_11 в канаву та прикидав гілками дерев, а він завіз велосипед далі в ліс. На світанку вони повернулись до лісу з метою закопати тіло ОСОБА_19 , але побачили, що тіло закидане гілками та вирішили не копати. З 10.06.2024 по 14.06.2024 вдвох з ОСОБА_21 були на риболовлі. 14.06.2024 він був затриманий працівниками поліції в центрі с.Сухоліси, після чого працівники поліції завели його до лісу із застосуванням заходів фізичного впливу та погроз змушували зізнатися у вбивстві ОСОБА_25 . При цьому він мав сказати, що 10 разів вдарив ОСОБА_19 тупим предметом. Після цього він показав працівникам поліції, де знаходиться труп ОСОБА_19 та вони поїхали до нього додому, де проводили обшук. Вважає, що кримінальне провадження щодо нього сфальсифіковано, смерть ОСОБА_19 не могла статися внаслідок його дій, оскільки після суперечки ОСОБА_17 ходив біля них, сидів за столом, крові чи інших видимих пошкоджень на ньому не було. Окрім того, посилаючись на відеозапис слідчого експерименту від 14.06.2024 за участі свідка ОСОБА_12 , обвинувачений ОСОБА_6 наполягав на тому, що тілесні ушкодження ОСОБА_11 отримав внаслідок падіння в погреб, що знаходиться на території домоволодіння ОСОБА_12 . Також вважає, що про його непричетність до скоєння даного злочину свідчить те, що 04.06.2024, тобто після їх бійки, ОСОБА_19 бачила свідок ОСОБА_26 , що вбачається з протоколу її допиту від 11.06.2024. Окрім цього, посилався на те, що в дорученні оперативному підрозділу щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_19 вказано, що він зник 04.06.2024. Не повідомив працівників поліції про смерть ОСОБА_19 , оскільки раніше притягався до кримінальної відповідальності та вважав, що його підозрюватимуть у скоєнні цього злочину. Цивільний позов не визнав у повному обсязі.

Під час судових дебатів та останнього слова обвинувачений ОСОБА_6 додатково вказав, що інкриміноване йому кримінальне правопорушення не скоював.

Суд указані пояснення обвинуваченого сприймає як такі що заслуговують на увагу, однак не беззаперечні за своєю суттю в цілому, у розрізі такого.

Допитана в судовому засіданні 27.01.2025 в порядку ст.353 КПК України та попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, потерпіла ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пояснила, що з обвинуваченим не знайома. ОСОБА_11 - її батько, проживав в с.Сухоліси Білоцерківського р-ну Київської обл., один, вона приїжджала рідко, коло знайомих батька їй невідомо. Не пам`ятає точного часу, коли останній раз бачилась з батьком, приблизно за пів року до події, телефонували один одному раз на тиждень, фінансово він не допомагав. Про те, що батько не повернувся додому її бабусі - ОСОБА_26 повідомила сусідка батька - ОСОБА_27 . ОСОБА_11 вживав алкогольні напої, але завжди повертався додому, тому його відсутність вдома здалась сусідці підозрілою. У неділю 02 червня бабуся приїхала в с.Сухоліси, шукала по селу ОСОБА_11 , питала про осіб, з якими він міг вживати алкогольні напої, на що сусіди повідомили, що це могли бути ОСОБА_28 та ОСОБА_24 , яких в селі на той час теж не бачили, вони кудись зникли. В понеділок бабуся знов приїхала в с.Сухоліси та, не знайшовши ОСОБА_11 , викликала поліцію. ОСОБА_11 за характером був спокійним, агресії до неї або оточуючих не виявляв навіть у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_11 не працював, заробляв, допомагаючи односельцям по господарству, по селу пересувався на власному велосипеді. Ні обвинувачений, ні його родичі з нею або її родичами з приводу вибачень, пояснень, надання будь-якої допомоги не зв`язувались.

Допитана у судовому засіданні 25.02.2025 в порядку ст.352 КПК України та попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пояснила, що потерпіла ОСОБА_9 є її онукою, ОСОБА_11 - колишній чоловік її доньки та батько потерпілої, з обвинуваченим не знайома. 08.06.2024 їй зателефонувала сусідка ОСОБА_11 - ОСОБА_27 та повідомила, що ОСОБА_29 вже кілька днів немає вдома (приблизно з 03.06.2024), його ніхто не бачив. Сусідка помітила, що ОСОБА_11 немає вдома, оскільки вхідні двері до будинку були підперті лопатою. В неділю (точної дати не пам`ятає) вона поїхала до с.Сухоліси та розшукувала ОСОБА_29 . В понеділок (точної дати не пам`ятає) вона звернулась до поліції з приводу зникнення ОСОБА_11 , але їй повідомили, що заява щодо його зникнення вже зареєстрована. Водночас, їй було відомо, що сусіди викликали поліцію з приводу зникнення ОСОБА_29 . Вона регулярно спілкувалась з ОСОБА_29 телефоном. Коли приїхала в с.Сухоліси, то разом з поліцією зайшли до будинку ОСОБА_29 , відчинивши двері запасними ключами, що були в сусідки, ще один комплект запасних ключів був у будинку. В заяві до поліції про зникнення ОСОБА_29 вона повідомляла відомості, що були їй відомі зі слів сусідки ОСОБА_27 . При наданні показань слідчому в поліції вона не називала конкретних дат. ОСОБА_11 характеризує як спокійну людину, агресії до оточуючих не проявляв. Односельці також характеризували його з позитивного боку. В її присутності працівники поліції оглядали місце події - домоволодіння ОСОБА_11 .

Допитана у судовому засіданні 25.02.2025 в порядку ст.352 КПК України та попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , пояснила, що будь-яких відносин з потерпілою та обвинуваченим не підтримує. Вона проживає за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_11 знала, були сусідами, підтримували дружні сусідські відносини, приходив до неї часто, майже щодня. На початку червня 2024 року вона звернула увагу на те, що ОСОБА_29 тривалий час не приходив. Також в цей час приїхав його товариш - ОСОБА_31 , який мешкає у с.Чепеліївка, і не знайшовши ОСОБА_11 , зателефонував дільничному. Окрім цього, вона зателефонувала ОСОБА_26 та спитала чи ОСОБА_29 не в них та повідомила, що близько тижня його не бачила. Коли вони з ОСОБА_32 та працівниками поліції прийшли до будинку ОСОБА_11 , він був замкнений, двері не були підперті. Дівчина-поліцейська залізла до будинку ОСОБА_11 через вікно, сподіваючись, що ОСОБА_11 вдома. В будинку ОСОБА_11 не було, після чого сусіди пішли шукати його по селу та питати в односельців хто його бачив, в тому числі ходили і до будинку ОСОБА_6 , але там теж нікого не було. ОСОБА_11 вживав алкогольні напої, але був неконфліктною людиною.

Допитаний у судовому засіданні 25.02.2025 в порядку ст.352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , пояснив, що з потерпілою особистих стосунків не підтримує, йому відомо, що вона донька ОСОБА_11 , який був його сусідом тривалий час, позичав йому кошти, з обвинуваченим знайомий, конфліктних ситуацій між ними не було. З ОСОБА_11 конфліктів майже не було, характеризує його з позитивного боку, спілкувались часто, бачились майже кожного дня. Дізнався, що ОСОБА_11 пропав, коли його розшукував знайомий, який мешкає в с.Чепеліївка. Був присутній під час огляду працівниками поліції домоволодіння ОСОБА_11 та під час виявлення його трупа.

Від допиту свідків ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 прокурор відмовився у судовому засіданні 25.02.2025. Оскільки на допиті даних свідків сторона захисту та учасники кримінального провадження не наполягали, тому така відмова прийнята судом, зважаючи на принципи, визначені ст.ст. 22, 26 КПК України.

Допитаний у судовому засіданні 11.08.2025 в порядку ст.352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, свідок сторони захисту - ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , пояснив, що з обвинуваченим знайомий, оскільки неодноразово разом працювали, потерпілу не знає. 02.06.2024 він був присутній на святкуванні дня народження доньки ОСОБА_39 . Окрім нього, на заході також були присутні ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_28 . Всі зібрались приблизно о 14:00 годині біля магазину «Надія» в с.Сухоліси. Святкування відбувалось в лісі, куди добирались декількома автомобілями. ОСОБА_6 був на святкуванні весь час, з лісу поїхали приблизно о 20:00 годині, після чого пили каву біля магазину. Приблизно о 21:00 годині ОСОБА_45 , ОСОБА_46 та ОСОБА_47 поїхали в сторону м.Біла Церква, завозили ОСОБА_48 додому. Того дня ОСОБА_45 був у нетверезому стані. Зі слів ОСОБА_49 йому відомо, що після того, як завезли ОСОБА_48 , він привіз ОСОБА_50 додому.

Допитаний у судовому засіданні 20.08.2025 в порядку ст.352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, свідок сторони захисту - ОСОБА_51 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , пояснив, що обвинувачений є його двоюрідним братом, з потерпілою не знайомий. 02.06.2024, приблизно о 12:00 годині, він з дружиною та двома дітьми приїхали до с.Сухоліси на маршрутці на святкування дня народження похресниці, доньки його двоюрідного брата - ОСОБА_39 . ОСОБА_52 та ОСОБА_28 проживали в с.Сухоліси неподалік один від одного. З ОСОБА_53 він зустрівся одразу, як приїхав в с.Сухоліси, біля його будинку, був напідпитку. Приблизно о 13:00-13:30 годині він з родиною, ОСОБА_52 з родиною, ОСОБА_54 з родиною та ОСОБА_28 під`їхали до магазину «Надія» в с.Сухоліси, де перебували приблизно 30 хв. Святкування відбувалось в лісі, в будинку лісника до 20:00 години, після чого всі повернулись до магазину. Приблизно о 21:00 годині він з родиною, ОСОБА_52 , ОСОБА_28 поїхали до м.Біла Церква. Під час святкування ОСОБА_28 був спокійний, за столом сидів поряд з ним, нічого незвичного в його поведінці не було, тілесних ушкоджень на ньому не було.

Допитаний у судовому засіданні 04.09.2025 в порядку ст.352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, свідок сторони захисту - ОСОБА_55 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , пояснив, що обвинувачений є його знайомим, з потерпілою не знайомий. Влітку 2024 року, приблизно о 14:00 годині, в с.Сухоліси біля магазину «Надія» він та його дружина - ОСОБА_56 зустрілися із ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 та поїхали до лісу на святкування хрещення дитини. В лісі жарили шашлики, пили пиво. Близько 21:00 години всі разом повернулись до центру с.Сухоліси, пили каву біля магазину, а потім розійшлись по домівках, ОСОБА_28 зі своїм братом ОСОБА_57 та його дружиною поїхали додому. В цей день ОСОБА_28 був постійно в його полі зору, поводив себе адекватно, алкоголю вживав не багато.

В ході допиту заявлених стороною обвинувачення та стороною захисту свідків даних, передбачених ч.2 ст.96 КПК України щодо свідків установлених не було, а саме показання або документи, що підтверджують їх репутацію, зокрема, щодо засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, які підтверджують нечесність останніх.

Допитаний у судовому засіданні 25.04.2025 в порядку ст.356 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, завідувач відділення лікар судово-медичний експерт Білоцерківського РВ ДСУ «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_60 надав суду показання про те, що смерть ОСОБА_11 настала від переломів усіх груп ребер (комплексу), від шоку. При додатковому допиті у судовому засіданні 10.04.2026 ОСОБА_60 пояснив, що у п.3 підсумків висновку експерта №320 зазначено, що причиною смерті ОСОБА_11 стала закрита травма грудей та внутрішньочерепна травма або разом, або окремо, однак точно це встановити неможливо через перебування тіла у стані виражених гнильних змін, у зв`язку з чим достовірно встановити масивність внутрішньочерепної травми під час експертизи не вдалось. При цьому експерт зазначив, що причина смерті була одна - закрита травма грудей на фоні внутрішньочерепної травми, а більш масивним тілесним ушкодженням була саме травма грудей.

Експерт пояснив, що у зв`язку з перебуванням тіла у стані виражених гнильних змін під час проведення експертизи не було можливості встановити, чи могла внутрішньочерепна травма без закритої травми грудей самостійно стати причиною смерті ОСОБА_11 , а тому вона оцінювалась лише в комплексі із закритою травмою грудей. Разом з тим він зазначив, що за наявності лише внутрішньочерепної травми, без інших ушкоджень та захворювань, які могли б спричинити смерть, вона могла б розглядатись як самостійна причина смерті.

ОСОБА_60 пояснив, що внутрішньочерепна травма складається з комплексу ушкоджень, а саме: ушкодження шкіри, крововиливу під м`які оболонки голови та крововиливу під оболонки головного мозку.

При дослідженні трупа ОСОБА_11 не було встановлено ушкоджень, які б свідчили про падіння з висоти. Переломи ребер були спричинені ОСОБА_11 за життя. Внутрішньочерепна травма та закрита травма грудей також були отримані прижиттєво та могли виникнути одночасно або через незначний проміжок часу одна від одної.

Щодо механізму утворення тілесних ушкоджень експерт зазначив, що ушкодження на трупі ОСОБА_11 свідчать про наявність двох точок прикладення сили, оскільки виявлено рану на голові та переломи ребер, однак це не свідчить про кількість ударів чи місце їх нанесення. При цьому під час первинного допиту він зазначав, що встановити експертним шляхом, яким саме чином утворилось ушкодження голови, не вдалось.

При додатковому допиті експерт пояснив, що рана на голові могла виникнути від контакту з тупим предметом та вказує на точку прикладення сили. Вказана рана розташована у правій тім`яній області, була глибокою та мала кровоточити. На думку експерта, така рана не могла утворитися внаслідок падіння зі стільця з положення сидячи або від удару рукою (по потилиці чи правій частині обличчя), а також від удару ногою. Водночас експерт не виключив можливість отримання цієї травми при спусканні тіла вниз головою до погреба.

Також експерт зазначив, що внутрішньочерепна травма могла бути отримана ОСОБА_11 внаслідок падіння з висоти власного зросту та удару об певний предмет, після чого останній міг втратити свідомість.

Щодо механізму утворення травми грудної клітки експерт пояснив, що від одного удару ногою у взутті можуть виникнути переломи 5-6 ребер, а від одного удару кулаком - до 2 ребер, у зв`язку з чим для утворення закритої травми грудей, наявної у ОСОБА_11 , необхідним було нанесення декількох ударів.

Стосовно можливості здійснення активних дій після отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_60 під час допиту 25.04.2025 пояснив, що за наявності ушкоджень, виявлених при дослідженні трупа ОСОБА_11 та зазначених у висновку експерта, людина могла здійснювати активні рухи, у тому числі сидіти за столом.

Під час додаткового допиту експерт уточнив, що неможливо однозначно визначити часовий проміжок, протягом якого ОСОБА_11 після отримання травм міг здійснювати активні дії, а також чи здійснював він їх фактично, оскільки неможливо встановити клінічну картину отриманої травми. Після отриманих травм ОСОБА_11 помер через деякий час, однак встановити його тривалість не є можливим.

Разом із тим експерт не виключив, що за наявності травм, виявлених у ОСОБА_11 , останній міг протягом приблизно пів години спати, після чого повернутися до столу, що могло бути зумовлено наявністю алкоголю у крові, загальною фізичною формою та станом здоров`я.

Крім того, ОСОБА_60 пояснив, що у висновках №628-320 та №620-320 від 21.08.2024 ним було акцентовано увагу саме на закритій травмі грудей, оскільки така травма відповідала механізму її отримання, наведеному ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , тоді як внутрішньочерепна травма у вказаний ними механізм не вкладалась.

Загалом, обставин, регламентованих ст. 87 КПК України, в ході судового розгляду встановлено не було.

3.Досліджуючи та аналізуючи показання обвинуваченого, потерпілої, свідків, експерта, суд вважає за необхідне надати оцінку їх показанням після аналізу письмових доказів у провадженні в сукупності.

З досліджених судом, у порядку ст.358 КПК України, у судовому засіданні, документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об`єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо у ракурсі із отриманими висновками, тобто докладними описами проведених експертом досліджень та зроблених за їх результатами висновків, які суд дослідив у порядку параграфу 3 Глави 28 Розділу ІV КПК України, та показаннями свідків, які суд сприймав безпосередньо, в їх системному зв`язку, судовим розглядом встановлено наступне.

З протоколу огляду місця події з ілюстративною таблицею, складеного 10.06.2024 з 13 год. 59 хв. по 15 год. 10 хв., вбачається, що огляд проведено старшим слідчим СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_61 в присутності понятих. Було оглянуто домоволодіння (подвір`я та житловий будинок), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . З місця події вилучено: три недопалки (один жовтого кольору та два - білого кольору), які поміщено до паперового конверту коричневого кольору; станок для гоління з пластиковим футляром, який поміщено до паперового конверту коричневого кольору; коричневу футболку в горизонтальну смужку, яку поміщено до паперового конверту; футболку білого кольору, яку поміщено до паперового конверту коричневого кольору; наволочку рожево-червоного кольору із зображенням квітів, яку поміщено до паперового конверту коричневого кольору; кепку чоловічу чорного кольору, по центру якої наявний напис «INTEKO» коричневого кольору, поміщено до паперового конверту коричневого кольору; три липкі стрічки «скоч», на які перекопійовано папілярні візерунки; чоловічу сорочку в клітинку на ґудзиках, яку поміщено до паперового конверту коричневого кольору. Вказані речі вилучено до ВП № 1 Білоцерківського РУП, що за адресою: вул.Заводська,3, смт Рокитне, Київська обл. (том 2 а.п. 6-27).

Відповідно до протоколу огляду місця події з ілюстративною таблицею, складеного 14.06.2024 з 20 год. 47 хв. по 23 год. 39 хв., слідчим СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_62 , в присутності понятих, за участі спеціаліста проведено огляд місця події, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 вказане домоволодіння огороджене дерев`яним парканом. Вхід на територію домоволодіння здійснюється через дерев`яну хвіртку, яка на момент огляду відчинена. На відстані 5 м від входу розташований одноповерховий житловий будинок з шиферним перекриттям. Вхід до будинку здійснюється через одностулкові дерев`яні двері, які на момент огляду відчинені. На рамі дверей справа виявлено пошкодження дерев`яної рами. При вході розташований коридор розміром 2 на 2,5 м. На відстані 153 см від входу та на відстані 41 см виявлено плями речовини бурого кольору (далі - РБК) під № 1 розміром 24 мм, здійснено змив з даної плями на аплікатор. Справа від входу на дверній рамі на відстані 98 см від лицьового краю наявні сліди РБК, розташовані хаотично. Здійснено змив даних слідів. На внутрішній частині рами зі сторони кухні на висоті 50 см від підлоги наявні сліди РБК, з яких також взяті змиви. На порозі перед входом виявлено плями РБК, з яких взяті змиви. Дані сліди позначені № 2. Справа від входу на кухні під стіною стоїть кухонна тумба, біля якої під № 3 виявлено сліди РБК, з яких зроблено змиви. Під столом, який знаходиться зліва від кухонної тумби, виявлено недопалок, позначений числом 4. На відстані 85 см від порогу входу на кухню і 1,9 м від порогу протилежної кімнати виявлено недопалок зі слідами РБК. Недопалок позначено числом 5. Поряд на підлозі виявлено сліди РБК позначені № 6. В кімнаті кухні зліва біля входу розташована груби, біля якої виявлено недопалки під № 7. З даної купи було вилучено 12 недопалків до паперового конверта. Поряд знаходиться диван під стіною, на якому лежить подушка. На подушку одягнена наволочка, на якій виявлені сліди РБК. З даної наволочки вирізаний фрагмент з слідами РБК. Поряд біля ліжка виявлено недопалок з фільтром жовтого кольору, позначений № 8. Даний недопалок вилучено до окремого паперового конверту. Прямо від входу розміщений прохід до житлової кімнати, на вході до якої висить ковдра червоного кольору. На даній ковдрі виявлено сліди РБК, позначені числом 9. Дані сліди вирізані разом з фрагментом ковдри та поміщені до паперового конверту. На порозі, а саме на ковровій дорожці перед входом до даної кімнати виявлено сліди РБК, з яких зроблено змиви і поміщено до паперового конверта. На порозі до даної житлової кімнати виявлено сліди РБК, з яких також зроблено змиви. На відстані 80 см на підлозі виявлені сліди РБК, відстань відраховувалась від входу до даної кімнати. Прямо від входу розташовані два вікна. На підлозі біля лівого вікна виявлено сліди РБК, з яких зроблено змиви. Біля правого вікна, на відстані 75 см від нього, виявлено сліди РБК, з яких зроблено змиви. При обробці дактилоскопічним порошком чорного кольору виявлено сліди папілярних візерунків на дверях кухні, на чашці та пластиковій пляшці, які знаходились на кухні (том 2 а.п. 37-65).

Огляд проведено на підставі заяви ОСОБА_12 від 14.06.2024, згідно з якою він надав добровільну згоду на проведення огляду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 (том 3 а.п.171).

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.06.2025 надано дозвіл слідчому СВ ВП № 1 Білоцерківського РУП ОСОБА_63 на проведення огляду території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , користувачем якого є ОСОБА_12 , в ході якого виявлено та вилучено: змиви слідів речовини бурого кольору з різних кімнат будинку, які поміщено до 12-ти паперових конвертів, 15 недопалків від цигарок, які поміщено до 6-ти паперових конвертів, фрагмент ковдри зі слідами речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверта, фрагмент наволочки із слідами речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверта, фрагмент коврової доріжки зі слідами речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверта, з ручки дверей кухні, з чашки та пластикової пляшки які знаходилися на кухні вилучено сліди папілярних візерунків, які з допомогою клейкої стрічки скотч перенесено на лист формату А4 та упаковано до паперового конверта, також в ході огляду було зроблено змив речовини з двох чашок, які знаходилися на кухні та ручки дверей кухні які поміщено до трьох окремих паперових конвертів (том 2 а.п. 120-121).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 14.06.2024 старшим слідчим СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_64 в присутності понятих, за участі спеціаліста, проведено огляд будинку за адресою: АДРЕСА_1 ., в ході якого виявлено та вилучено: спортивні штани сірого кольору, які поміщено до паперового конверту, 15 набоїв калібру 5 х 45 мм з нанесеним маркуванням 60 06. з гільзою, кулею та цілі капсули, упаковані в спец.пакет CRI1178805; куртку чоловічу камуфляжну, яку упаковано в паперовий конверт; штикову лопату з дерев`яним зламаним держаком, на якій мається нашарування ґрунту, поміщено до паперового конверту (том 2 а.п. 70-78).

Огляд проведено на підставі заяви-згоди ОСОБА_6 від 14.06.2024, згідно з якою він надав добровільну згоду на проведення огляду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , користувачем якого він є (том 2 а.п.69).

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.06.2024 надано дозвіл старшому слідчому СВ Білоцерківського РУП ОСОБА_65 на проведення огляду території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , користувачем якого є ОСОБА_6 , в ході якого виявлено та вилучено: спортивні штани сірого кольору, які поміщено до паперового конверту, камуфльовану куртку, яку поміщено до паперового конверту, лопату-штикову, яку поміщено до паперового конверту та набої калібру 5х45 в кількості 15 штук, які поміщено до спецпакету №CRІ1178805 (том 2 а.п. 124-125).

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 14.06.2024 старшим слідчим СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_66 , за участі свідка ОСОБА_12 , в присутності ПОГ Білоцерківського РУП ОСОБА_67 , спеціаліста-криміналіста ОСОБА_68 із застосуванням технічного засобу фіксації марки SONYHDR-CX 405 на носій інформації - карту пам`яті KINGSTON micro SDHC об`ємом 16 Гб, проведено слідчий експеримент за адресою: АДРЕСА_2 . На пропозицію слідчого свідок ОСОБА_12 розповів, що 02.06.20224, близько 14:00, до його будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де знаходився він разом зі знайомим ОСОБА_69 , прийшов сусід ОСОБА_29 , якому він запропонував випити горілки. ОСОБА_29 приїхав на територію домоволодіння ОСОБА_12 на велосипеді. В подальшому, під час спільного вживання алкоголю в кімнаті будинку ОСОБА_29 попросив цигарку, на що ОСОБА_70 почав виражатися на адресу ОСОБА_29 нецензурною лайкою, після чого встав зі стільця та наніс удар лівою ногою в область лівої частини голови ОСОБА_11 , який в той час сидів на стільці. Від удару ОСОБА_29 впав на підлогу. В подальшому ОСОБА_70 , підійшовши до ОСОБА_29 , почав наносити удари правою ногою в праву та ліву частини тулуба (в область нижніх ребер), всього близько 10 ударів (по 5 на кожну сторону тулуба). Після цього ОСОБА_70 заспокоївся та сів за стіл, а ОСОБА_29 перейшов в іншу кімнату та лежав на підлозі близько 30 хвилин. Після чого ОСОБА_29 підвівся та сів на стілець, який знаходився біля столу, випив води, чарку горілки та, схиливши голову, помер. В подальшому ОСОБА_12 разом із ОСОБА_69 перетягли тіло ОСОБА_29 в сусідню кімнату, де, накривши килимом, залишили на підлозі. 10.06.2024, близько 01:00, вирішивши вивезти в ліс тіло ОСОБА_29 , ОСОБА_12 та ОСОБА_70 прийшли до будинку АДРЕСА_2 , завернули тіло в плівку, потім в килим, який обв`язали мотузкою. Після чого винесли тіло ОСОБА_29 на ганок, поклали на велосипед та відвезли в лісову місцевість, де сховали тіло в рів за координатами GPS 49.7341171, 30.3450983, а велосипед залишили в лісовій місцевості трохи далі від місця залишення трупа. В подальшому, близько 04-05:00, 10.06.2024, ОСОБА_12 та ОСОБА_70 , взявши лопату, повернулись та закопали тіло ОСОБА_29 глибше в землю (том 2 а.п.83-86).

Дозвіл на проведення вказаної слідчої дії надано ОСОБА_12 в усній формі, що вбачається з додатку №1 до протоколу слідчого експерименту (відеозапису слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_12 від 14.06.2024).

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 23.07.2024 старшим слідчим СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_66 , за участі підозрюваного ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , із застосуванням технічного засобу фіксації - цифрової відеокамери Panasonic HC-V785 s/n: DN2KA001200 з флеш картою марки Apacer 646B S/n KKPO6090A01, проведено слідчий експеримент за адресою: АДРЕСА_2 . Під час слідчого експерименту ОСОБА_6 повідомив та продемонстрував, як, знаходячись в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , разом з ОСОБА_11 та знайомим на ім`я ОСОБА_71 розпивав спиртні напої в одній з кімнат. В ході застілля між ОСОБА_11 та ОСОБА_59 виник конфлікт, в ході якого останній наніс удар долонею правої руки по потиличній частині голови ОСОБА_72 та конфлікт припинився. В подальшому, продовживши розпивати спиртні напої, між ОСОБА_11 та ОСОБА_59 знову виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_16 схопив із столу кухонний ніж та почав погрожувати ОСОБА_73 , на що він вибив ніж з рук ОСОБА_72 та наніс удар кулаком лівої руки в область обличчя з правої сторони ОСОБА_74 , від чого останній впав на підлогу. Знаходячись на підлозі, ОСОБА_16 намагався дотягнутись до ножа, у зв`язку з чим ОСОБА_28 наніс декілька ударів в область тулуба ОСОБА_72 , після чого наніс близько двох ударів ногою зверху вниз в область центральної частини грудної клітини ОСОБА_72 . Після нанесених ударів ОСОБА_16 залишився лежати на підлозі, а ОСОБА_28 продовжив вживати алкоголь з ОСОБА_75 (том 2 а.п. 117-119).

Вказаний слідчий експеримент проведено на підставі заяви ОСОБА_12 , який надав свою добровільну згоду на проникнення слідчого до його житла/володіння за адресою: АДРЕСА_2 (том 2 а.п. 116).

З протоколу огляду місцевості від 14.06.2024 встановлено, що старшим слідчим СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_66 в присутності понятих, за участі спеціаліста-криміналіста, судово-медичного експерта, оглянуто ділянку місцевості, що розташована за координатами GPS 49.733803, 30.3455559 та являє собою лісову місцевість. Безпосереднім об`єктом огляду є рів в землі, де під земляним покривом та гілками ялинки проглядається килим червоного кольору в двох місцях. Потягнувши за вказаний килим, витягнуто з-під землі труп чоловічої статі, який обмотаний полімерною плівкою та в подальшому загорнутий у килим, який обв`язаний мотузкою. При розгортанні килиму та плівки виявлено, що труп має явно виражені гнильні зміни. На трупі одягнуто футболка чорного кольору, шорти світло-сірого кольору, шкарпетки чорного кольору. Трупне заклякання в стадії повного розрішення, трупні плями не проглядаються. Шкірні покриви брудно зеленого кольору. З отворів рота та носа виділяється сукровична рідина. Ушкодження, наявні на трупі: обширна рана в правій тім`яній ділянці голови з нерівними краями до кістки черепа, різко виражена емфізема, гнилісний запах. Кінцівки цілі на дотик, грудна клітина з наявною підшкірною емфіземою, у зв`язку з чим не представляється можливим пропальпувати цілісність грудної клітини. Коло трупа та в рані чисельні личинки мух довжиною до 1,5-2 см. При огляді обличчя встановлено, що кістки носа цілі, язик зажатий між зубами. На трупі місцями відгноєний епідерміс. В подальшому труп направлено до Білоцерківського районного відділення КЗ КОР «Київське обласне бюро СМЕ» для встановлення причини смерті (том 2 а.п. 87-89).

З протоколу огляду місцевості від 14.06.2024 з фототаблицею встановлено, що старшим слідчим СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_66 в присутності понятих, за участі спеціаліста-криміналіста, оглянуто ділянку місцевості, що розташована за координатами GPS 49.7341171, 30.3450983, яка являє собою лісову місцевість, де під купою гілок виявлено на землі велосипед з рамою фіолетового кольору з білими написами «ARDIS SANTANA», сидіння якого обмотане скотчем. Кермо вказаного велосипеду має деформацію, а саме трохи зігнуте в правій частині. На кермі маються перемикачі. На багажнику мається резинова покришка чорного кольору, яка обмотана коло металевої частини багажника. Вказаний велосипед вилучено до СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області (том 2 а.п.90-95).

Згідно з протоколом огляду трупа від 15.06.2024 з фототаблицею, слідчим СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_76 в присутності понятих, за участі спеціаліста, оглянуто труп ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який знаходиться у морзі за адресою: м. Біла Церква, вул. Ігоря Зінича, 9. На трупі виявлено наступний одяг: футболка синтетична чорна, просочена сукровичною рідиною. Нижній край футболки піднятий трохи вище пиптиків молочних залоз. Бриджі бавовняні коричневі, просочені сукровичною рідиною. Бриджі розстібнуті, з-під них виступає статевий член. Шкарпетки синтетичні чорні, просочені сукровичною рідиною. На правій шкарпетці по внутрішній поверхні в області 1 пальця пошкодження невизначеної форми розміром 3 х 1,7 см із нерівними краями. На шиї чорна нитка, на якій білий металевий хрестик. Довжина тіла 181 см. Будова тіла правильна, вгодованість помірна. Трупне заклякання в стадії повного розрішення. Трупні плями не проглядаються із-за різко виражених гнильних змін у вигляді зеленого кольору шкіри, здуття трупа, підшкірної гнильної емфіземи, підшкірної гнильної венозної сітки; відшарування епідерміcу з виникненням пухирів, заповнених сукровичною рідиною, частина з яких розкрилась й епідерміс звисає у вигляді клаптів, відкриваючи брудно-червоного кольору дерму (власне шкіру); відходження волосся при потягуванні; наявності численних яйцекладок та личинок мух довжиною до 2 см. Шкірні покриви взагалі, поза трупними плямами, зелені. Шкіра обличчя зелена. Очі заплющені, рогівки тьмяні, зіниці не розрізнюються, сполучні оболонки очей брудно-червоного кольору. Кістки й хрящі носа на дотик цілі. Отвори носа й вушні ходи вільні. Рот стулений, слизові губ коричневі. Є на нижній щелепі 1 природній зуб. Інші зуби відсутні, краї ясен гладкі заокруглені. Язик у порожнині рота. Шия розвинена правильно. Грудна клітина бочкоподібної форми. Живіт симетричний, трохи випнутий. Зовнішні статеві органи роздуті гнильними газами. Відхідниковий отвір зяє, шкіра навколо нього забруднена калом. Кінцівки розвинені правильно на дотик цілі. Епідерміс кистей та стоп потовщений, білястий, зібраний в грубі складки, сповзає у вигляді рукавичок і шкарпеток. В ході огляду було виявлено наступні ушкодження: на волосистій частині голови в правій тім`яній області у зовнішньому відділі та в лобній області справа у зовнішньому відділі розташована по довжині згідно майже 12-6 годинам умовного циферблата годинника, рана дугоподібної форми довжиною 11 см, дугою повернута вперед, із нерівними кровонапливними засадненими краями, нерівними стінками, глибиною до кісток черепа. Інших ушкоджень при зовнішньому дослідженні трупа не виявлено (том 2 а.п. 98-108).

Згідно з протоколом огляду речей від 12.06.2024 т.в.о. начальника СВ відділення поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_64 проведено огляд виявленого на письмовому столі під час огляду домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_3 , мобільного телефону Nokia, IMEI: НОМЕР_2 з абонентським номером НОМЕР_3 . В ході огляду встановлено вихідні дзвінки абонентам: «ОСОБА_103», «ОСОБА_104», «ОСОБА_106», «ОСОБА_107», «ОСОБА_105», « ОСОБА_77 », « НОМЕР_4 », «ОСОБА_108», а також вхідні СМС-повідомлення відправника «Kyivstar» (том 2 а.п. 30-35).

Відповідно до протоколу отримання зразків для експертизи від 24.06.2024 старшим слідчим СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_64 в приміщенні ДУ «Київський слідчий ізолятор» у ОСОБА_6 з ротової порожнини відібрано два зразки букального епітелію. Отримані зразки були поміщені до двох паперових конвертів коричневого кольору, клапани яких заклеєні (том 2 а.п. 132).

За клопотанням сторони захисту, в судовому засіданні досліджено протокол одночасного допиту ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_12 від 30.08.2024 з додатком, з яких встановлено, що 30.08.2024 в присутності захисника ОСОБА_7 проведено одночасний допит підозрюваного ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_12 із застосуванням безперервного відеозапису, в ході якого свідок ОСОБА_12 повідомив, що 02.06.2024 за місцем його проживання підозрюваний наносив тілесні ушкодження ОСОБА_11 . Підозрюваний ОСОБА_6 не заперечував факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_78 в указаний час та у вказаному місці, однак заперечував кількість нанесених ударів та наслідки нанесених ним ударів у виді смерті ОСОБА_11 . Свідок ОСОБА_12 повідомив, що ОСОБА_11 помер в той же день, через декілька годин після нанесення ударів ОСОБА_6 . В момент смерті ОСОБА_11 . ОСОБА_6 був у нього вдома, бачив як ОСОБА_11 помер. Після смерті ОСОБА_11 він з ОСОБА_6 замотали його тіло в коврову доріжку та віднесли в дальню кімнату. Через декілька днів через різкий трупний запах, він з ОСОБА_6 перемістили тіло ОСОБА_11 з будинку до підвалу (ями), яка знаходиться на території його домоволодіння. ОСОБА_6 під час одночасного допиту заперечив вказані факти. Також свідок ОСОБА_12 зазначив, що спільно з ОСОБА_6 вони дістали тіло ОСОБА_11 з підвалу та перевезли до лісу, що не заперечувалось ОСОБА_6 . Під час знаходження в ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_6 телефонував йому та повідомляв, які покази йому слід надавати при допиті, а саме, щоб він повідомив, що ОСОБА_11 на нього напав з ножем, наступив йому на груди, коли свідок перебував надворі, сварка сталась через жінку та, що тіло ОСОБА_11 виносили не з підвалу, а з хати. ОСОБА_6 заперечив вказані факти. Окрім цього, ОСОБА_6 зауважив, що при наданні показів ОСОБА_12 вказував на те, що ОСОБА_11 помер, сидячи за столом, та вони його під руки перетягли до іншої кімнати, а тепер зазначає, що вони його замотали в доріжку та перенесли до іншої кімнати (том 3 а.п.7-10).

За клопотанням сторони обвинувачення, в судовому засіданні досліджено протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 14.06.2024 з додатком, з яких встановлено, що допит свідка проведено 14.06.2024 за місцем його проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , із використанням безперервного відеозапису. В ході допиту за фактом зникнення ОСОБА_11 свідок повідомив, що 02.06.2024 за його місцем його проживання він та ОСОБА_6 вживали горілку, ОСОБА_6 приніс літрову пляшку горілки із собою. З ОСОБА_6 знайомий приблизно рік, йому відомо, що під дією алкогольних напоїв він може поводити себе агресивно, лізе в бійку. Приблизно через дві години після того, як до нього прийшов ОСОБА_6 , до нього зателефонував ОСОБА_11 та, серед іншого, повідомив, що приїде до нього. Приблизно о 14 годині ОСОБА_11 на велосипеді приїхав до його домоволодіння. Випивши з ними 2 чарки горілки, ОСОБА_11 попросив у ОСОБА_6 цигарку, внаслідок чого між ними стався конфлікт. ОСОБА_6 наніс ОСОБА_11 удар ногою в область лівої частини голови, який в цей час сидів на стільці. Від вказаного удару ОСОБА_11 впав на підлогу, а ОСОБА_6 продовжив наносити йому удари в лівий та правий бік правою ногою, всього наніс близько 10 ударів, після чого заспокоївся та сів за стіл. Після отриманих ударів ОСОБА_11 пішов в сусідню кімнату та ліг на підлогу, де лежав близько 30 хв. Приблизно о 15:00-15:30 годині ОСОБА_11 прийшов до столу та попросив йому налити горілки, яку він випив та, сидячи на стільці, помер. В подальшому ОСОБА_12 та ОСОБА_6 перетягнули тіло ОСОБА_11 в сусідню кімнату, де, прикривши килимом, залишили на підлозі. Близько 21:00 години ОСОБА_12 та ОСОБА_6 пішли в центр с.Сухоліси, де продовжили вживати алкогольні напої. Приблизно о 23:00 годині вони пішли до знайомої на ім`я ОСОБА_79 , де заночували. Вранці ОСОБА_6 влаштував сварку із ОСОБА_109, внаслідок чого викликався наряд поліції та складались матеріали. Наступні сім днів ОСОБА_6 та ОСОБА_12 проживали в лісі, а в ніч з 09.06.2024 на 10.06.2024, близько 01:00 години, за допомогою велосипеда, на якому приїхав ОСОБА_11 , перевезли тіло до лісу, де закопали лопатою, яку приніс ОСОБА_6 зі свого дому (том 3 а.п.11-13).

Відповідно до висновку експерта № 320, складеного судово-медичним експертом Білоцерківського районного відділення КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_80 за результатами судово-медичної експертизи трупа, встановлено, що труп ОСОБА_11 знаходиться в стані різко виражених гнильних змін. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 знайдені наступні ушкодження: рана на голові, крововилив в м`які покриви голови, крововиливи під м`якими мозковими оболонками, численні переломи ребер справа та зліва, крововиливи в м`яких тканинах навколо переломів. Вищеописані ушкодження, а також виявлені при судово-гістологічному дослідженні: численні внутрішньоальвеолярні крововиливи, осередки набряку в легенях, осередкова фрагментація міокарда, шунтування кровотоку в нирках, дають змогу вважати, що настання смерті ОСОБА_11 було зумовлено закритою травмою грудей на фоні внутрішньочерепної травми, що також сприяла її настанню. Вищевказане свідчить про те, що є прямий причинний зв`язок між отриманими ушкодженнями та настанням смерті ОСОБА_14 . Всі вищеописані ушкодження заподіяні тупими предметами. Ушкодження, що спричинили смерть потерпілого, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які, згідно з пунктами 2.1.2 та 2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу МОЗ № 6 від 17.01.1995, є небезпечними для життя. Локалізація та характер ушкоджень, дають змогу вважати, що мало бути не менш ніж дві точки прикладання сили. Стан достовірних ознак смерті (відсутність трупних плям, трупне заклякання в стані повного розрішення, різко виражені гнильні зміни) дають змогу вважати, що смерть ОСОБА_11 настала більш, ніж 5-7 днів до моменту експертизи трупа. При судово-токсикологічному дослідженні в тканині м`язу трупа знайдено 1,51 ‰ етилового спирту (том 2 а.п.109-111).

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта відділення амбулаторних судово-психіатричних експертиз КНП КОР «ОПНМО» № 293 від 17.07.2024 ОСОБА_6 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В ОСОБА_6 під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання не виявлено. ОСОБА_6 в даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_6 на даний час страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, епізодичне вживання (за МКХ-10 F10.26), лікування від алкогольної залежності не потребує, даних про наркотичну залежність не виявлено. ОСОБА_6 може приймати участь в слідчих діях та судовому засіданні (том 2 а.п.133-134).

Відповідно до висновку експерта № 628-320 від 21.08.2024, складеного судово-медичним експертом Білоцерківського районного відділення КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_80 за результатами судово-медичної експертизи по факту смерті ОСОБА_11 , встановлено, що локалізація та характер ушкоджень, виявлених на грудях трупа ОСОБА_11 , не виключають можливість їх виникнення при обставинах, вказаних ОСОБА_6 під час проведення слідчого експерименту 23.07.2024 (том 2 а.п.135-136).

Відповідно до висновку експерта № 620-320 від 21.08.2024, складеного судово-медичним експертом Білоцерківського районного відділення КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_80 за результатами судово-медичної експертизи по факту смерті ОСОБА_11 , встановлено, що локалізація та характер ушкоджень, виявлених на грудях трупа ОСОБА_11 , не виключають можливість їх виникнення при обставинах, вказаних свідком ОСОБА_12 під час проведення слідчого експерименту 14.06.2024 (том 2 а.п.137-138).

Відповідно до висновку експерта № 153, складеного лікарем судово-медичним експертом-імунологом ОСОБА_81 , в кістковій тканині (ребрі) трупа ОСОБА_11 виявлені антигени В та Н за системою АВ0.

На ватному тампоні експертного аплікатора зі змивом з підлоги кухні неподалік порогу, на ватному тампоні експертного аплікатора зі змивом з підлоги кухні неподалік груби, на ватному тампоні експертного аплікатора зі змивом із дверцят коробки, вилучених при огляді місця події та надісланих на дослідження, виявлена кров людини. При встановленні групової належності крові за системою АВ0 на ватних тампонах виявлені антигени А та Н, отже кров в даних об`єктах не могла походити від особи, в крові якої містяться дані антигени. Походження крові від ОСОБА_11 виключається.

На ватному тампоні експертного аплікатора зі змивом із підлоги коридору, вилученому при огляді місця події та надісланому на дослідження, кров не виявлена (том 4 а.п.167-169).

Згідно з висновком експерта № 152, складеного лікарем судово-медичним експертом-імунологом ОСОБА_81 , в кістковій тканині (ребрі) трупа ОСОБА_11 виявлені антигени В та Н за системою АВ0.

На ватному тампоні експертного аплікатора зі змивом із дверей житлової кімнати, на ватному тампоні експертного аплікатору з дверної коробки дверей кухні, на ватному тампоні експертного аплікатора зі змивом з порогу житлової кімнати, вилучених при огляді місця події та надісланих на дослідження, виявлена кров людини. При встановленні належності крові за системою АВ0 на вказаних ватних тампонах виявлені антигени А та Н, отже кров в даних об`єктах не могла походити від особи, в крові якої містяться дані антигени. Походження крові від ОСОБА_11 виключається.

На ватному тампоні експертного аплікатора зі змивом із підлоги житлової кімнати, вилученому при огляді місця події та надісланому на дослідження, кров не виявлена (том 4 а.п.170-172).

Згідно ч.5 ст.356 КПК України, в ході судового розгляду кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновків експертів, мала право надати суду відомості, які б стосувалися знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки цих експертів, однак стороною захисту такі відомості суду надані не були та в судовому засіданні судом не встановлені.

Тож, зазначені висновки суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог статей 87, 101-102 КПК України, судом не встановлено та учасниками судового провадження не доведено.

Оцінюючи досліджені докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також взаємозв`язку у сукупності, суд виходить із того, що встановлені під час судового розгляду фактичні дані узгоджуються між собою у ключових для кримінально-правової оцінки обставинах, а саме: перебування 02.06.2024 ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 ; спільне вживання ними алкогольних напоїв; виникнення конфлікту між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 ; нанесення ОСОБА_6 потерпілому тілесних ушкоджень; подальше настання смерті ОСОБА_11 ; приховування тіла потерпілого шляхом його переміщення з домоволодіння до лісової місцевості.

Показання обвинуваченого ОСОБА_6 суд оцінює критично в тій частині, в якій він заперечує причинний зв`язок між своїми діями та смертю ОСОБА_11 , посилається на напад потерпілого з ножем, можливість отримання тілесних ушкоджень унаслідок падіння до погреба або за інших обставин, а також фактично намагається відмежувати свої дії від наслідків у вигляді смерті потерпілого. Такі твердження не знайшли об`єктивного підтвердження під час судового розгляду та спростовуються сукупністю інших доказів.

Водночас суд враховує, що сам ОСОБА_6 не заперечував факту перебування разом із ОСОБА_11 та ОСОБА_12 02.06.2024 у домоволодінні ОСОБА_12 , факту конфлікту з потерпілим, факту нанесення йому ударів у ділянку тулуба, а також факту подальшої участі у переміщенні та приховуванні тіла ОСОБА_11 . Саме ці обставини у своїй основі узгоджуються з іншими доказами, а тому в цій частині показання обвинуваченого суд бере до уваги.

Посилання обвинуваченого на те, що тілесні ушкодження потерпілий міг отримати внаслідок падіння до погреба, суд вважає неспроможними, оскільки вони не підтверджені жодним належним і допустимим доказом. Судово-медичний експерт прямо зазначив, що при дослідженні трупа не встановлено ушкоджень, які б свідчили про падіння з висоти, а численні переломи ребер справа та зліва, крововиливи у м`які тканини навколо переломів, а також інші встановлені прижиттєві ушкодження свідчать про травматичний вплив тупих предметів із декількома точками прикладення сили. Крім того, експерт пояснив, що для утворення наявної у потерпілого закритої травми грудей необхідним було нанесення декількох ударів, а механізм виникнення таких ушкоджень не виключає їх утворення саме за обставин нанесення ударів ногами в ділянку тулуба.

Суд бере до уваги висновок експерта № 320, висновки експерта № 628-320 та № 620-320 від 21.08.2024, а також показання експерта ОСОБА_82 , оскільки вони є належними, допустимими, отриманими у передбаченому законом порядку та стосуються безпосередньо предмета доказування у цьому кримінальному провадженні. Вказані докази підтверджують характер, локалізацію, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, їх прижиттєве походження, механізм утворення та прямий причинний зв`язок між отриманими ушкодженнями і смертю ОСОБА_11 .

Наявні певні уточнення експерта щодо неможливості через виражені гнильні зміни трупа достеменно встановити окремі аспекти механізму утворення внутрішньочерепної травми не спростовують загального висновку про те, що смерть ОСОБА_11 була зумовлена закритою травмою грудей на фоні внутрішньочерепної травми, а ушкодження, які спричинили смерть, є тяжкими тілесними ушкодженнями, небезпечними для життя в момент заподіяння. При цьому саме закрита травма грудей, як пояснив експерт, була більш масивним ушкодженням та відповідала механізму нанесення потерпілому ударів у ділянку тулуба.

Доводи обвинуваченого про те, що після конфлікту ОСОБА_11 міг сидіти за столом, рухатися або певний час залишатися живим, не спростовують винуватості ОСОБА_6 , оскільки експерт підтвердив, що за наявності встановлених ушкоджень потерпілий міг протягом певного часу здійснювати активні дії, зокрема сидіти за столом, а смерть могла настати не миттєво, а через певний проміжок часу. Отже, сам факт можливої короткочасної активності потерпілого після отримання травм не виключає причинного зв`язку між нанесеними ударами та смертю.

Протоколи огляду місця події від 14.06.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , протоколи огляду місцевості щодо виявлення тіла потерпілого та велосипеда від 14.06.2024, протокол огляду трупа від 15.06.2024, а також відповідні фототаблиці суд визнає належними та допустимими доказами. Вони підтверджують не лише місце перебування потерпілого перед смертю, а й подальше приховування його тіла, виявлення слідів речовини бурого кольору у домоволодінні ОСОБА_12 , обставини знаходження тіла у лісовій місцевості, його загортання у килим та полімерну плівку, а також наявність тілесних ушкоджень, які в подальшому були предметом судово-медичного дослідження.

Поведінка ОСОБА_6 після події, а саме невжиття будь-яких заходів для виклику медичної допомоги чи поліції, участь у переміщенні тіла потерпілого, його приховуванні у лісовій місцевості, а також подальше неповідомлення правоохоронних органів про смерть ОСОБА_11 , суд оцінює як таку, що не є самостійною підставою для висновку про винуватість, однак у сукупності з іншими доказами підтверджує усвідомлення обвинуваченим протиправного характеру своїх дій та прагнення приховати наслідки вчиненого.

Показання потерпілої ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_83 та ОСОБА_84 суд оцінює як послідовні та такі, що узгоджуються між собою в частині даних про особу потерпілого, його спосіб життя, відсутність схильності до агресивної поведінки, обставини його зникнення, тривалу відсутність за місцем проживання та подальші пошуки. Ці показання не підтверджують безпосередньо момент нанесення тілесних ушкоджень, однак є належними доказами щодо обставин, які передували виявленню тіла потерпілого, та спростовують версію про звичайне добровільне зникнення ОСОБА_11 .

Показання свідків сторони захисту ОСОБА_85 , ОСОБА_86 та ОСОБА_87 суд оцінює з урахуванням їх змісту, джерела обізнаності, часу, про який вони повідомляють, а також їх співвідношення з іншими доказами. Вказані свідки підтвердили перебування ОСОБА_6 02.06.2024 у другій половині дня та ввечері на святкуванні в лісовій місцевості, однак ці показання не спростовують установлених судом обставин нанесення потерпілому тілесних ушкоджень близько 14:00 години у домоволодінні ОСОБА_12 , оскільки сам обвинувачений також повідомляв, що після конфлікту залишив домоволодіння та поїхав на святкування. Таким чином, показання зазначених свідків не утворюють переконливого алібі та не виключають можливості вчинення ОСОБА_6 інкримінованих дій до його прибуття на святкування.

В судовому засіданні також досліджено документи щодо встановлення місцезнаходження свідка ОСОБА_12 та можливості забезпечення його участі у судовому розгляді.

Так, згідно з листом військової частини НОМЕР_5 від 14.02.2025 №1634/ВП/2512 повідомлено, що старший стрілець 1 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 14 аеромобільної роти НОМЕР_6 аеромобільного батальйону солдат ОСОБА_12 рахується зниклим безвісти за особливих обставин під час захисту Вітчизни.

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 09.02.2025 №41 солдат ОСОБА_12 , який перебував на виконанні бойового завдання, з 09.02.2025 рахується зниклим безвісти.

Відповідно до сповіщення №127 від 12.02.2025 повідомлено, що під час виконання бойового завдання було втрачено зв`язок із солдатом ОСОБА_12 , який не повернувся до місця дислокації підрозділу та рахується зниклим безвісти за особливих обставин.

Крім того, у судовому засіданні досліджено лист Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Міністерства внутрішніх справ України №3740/30-2025 від 08.12.2025 та лист Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Міністерства внутрішніх справ України №388/30-2026 від 15.01.2026 щодо наявності відомостей стосовно ОСОБА_12 у Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Із досліджених документів убачається, що ОСОБА_12 проходив військову службу у Збройних Силах України та під час виконання бойового завдання з 09.02.2025 рахується зниклим безвісти за особливих обставин.

Наведені документи є взаємоузгодженими між собою, не містять суперечностей щодо встановлених ними обставин та підтверджують об`єктивну відсутність відомостей про місцезнаходження ОСОБА_12 на час судового розгляду.

Суд враховує, що зазначені обставини не стосуються безпосередньо події кримінального правопорушення та не підтверджують винуватість або невинуватість ОСОБА_6 , однак мають істотне значення для вирішення питання щодо можливості забезпечення безпосередньої участі ОСОБА_12 у судовому розгляді та оцінки отриманих за його участю доказів.

Таким чином, судом встановлено наявність об`єктивних обставин, які фактично унеможливлюють безпосередній допит ОСОБА_12 у судовому засіданні.

Оцінюючи досліджені судом протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 14.06.2024 з додатком та протокол одночасного допиту ОСОБА_6 і ОСОБА_12 від 30.08.2024 з додатком, суд виходить із такого.

Частиною 4 ст.95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 цього Кодексу.

Принцип безпосередності дослідження доказів спрямований насамперед на забезпечення права сторін поставити уточнюючі запитання особі, перевірити повідомлені нею відомості, поставити під сумнів її показання та перевірити їх достовірність.

Водночас, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, засада безпосередності, як і будь-яка інша загальна засада кримінального провадження, не має абсолютного характеру та під час застосування повинна узгоджуватися з іншими засадами кримінального провадження та конкретними обставинами справи.

Суд також враховує, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан, який на час розгляду кримінального провадження продовжує діяти.

Відповідно до ч.11 ст.615 КПК України показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох або більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази у суді виключно за умови, що хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Матеріалами кримінального провадження підтверджується, що допит свідка ОСОБА_12 від 14.06.2024 проведено із застосуванням безперервної відеофіксації, а одночасний допит ОСОБА_6 та ОСОБА_12 від 30.08.2024 проведено за участю захисника ОСОБА_7 та із застосуванням безперервної відеофіксації.

Крім того, під час проведення одночасного допиту ОСОБА_6 та ОСОБА_12 стороні захисту забезпечувалась реальна можливість поставити ОСОБА_12 запитання, уточнити його показання, висловити заперечення щодо них та надати власні пояснення.

Відтак, враховуючи встановлену судом об`єктивну неможливість безпосереднього допиту ОСОБА_12 , дотримання вимог ч.11 ст.615 КПК України під час проведення його допиту від 14.06.2024 та одночасного допиту з ОСОБА_6 від 30.08.2024, а також наявність процесуальних гарантій для сторони захисту під час проведення вказаних слідчих дій, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.09.2025 у справі №759/22355/21, провадження №51-5663км24, відповідно до якої принцип безпосередності не має абсолютного характеру, а його застосування повинно здійснюватися з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, забезпечення процесуальних прав сторони захисту та інших гарантій справедливого судового розгляду.

За таких обставин суд приходить до висновку про допустимість використання відомостей, які містяться у протоколі допиту ОСОБА_12 від 14.06.2024 та протоколі одночасного допиту ОСОБА_6 і ОСОБА_12 від 30.08.2024.

Оцінюючи зміст зазначених доказів, суд виходить із того, що відомості, які містяться у протоколі допиту ОСОБА_12 від 14.06.2024, протоколі слідчого експерименту за його участю від 14.06.2024 та протоколі одночасного допиту ОСОБА_12 та ОСОБА_6 від 30.08.2024, узгоджуються між собою в частині місця, часу та учасників події, виникнення конфлікту, факту нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, подальшого переміщення тіла потерпілого та його приховування.

Показання ОСОБА_12 у своїй основній частині є послідовними та узгоджуються із показаннями самого ОСОБА_6 щодо перебування разом із потерпілим у домоволодінні ОСОБА_12 , виникнення конфлікту та факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 .

Також зазначені відомості узгоджуються із протоколами огляду місця події від 14.06.2024, протоколами огляду місцевості щодо виявлення тіла потерпілого та велосипеда від 14.06.2026, висновком експерта №320, висновками експертів №620-320 та №628-320 від 21.08.2024, показаннями експерта ОСОБА_82 та іншими доказами, дослідженими судом.

Суд враховує, що доказове значення протоколу одночасного допиту полягає не лише у фіксації повідомлених ОСОБА_12 обставин, а й у відображенні безпосередньої реакції ОСОБА_6 на наведені твердження.

Так, ОСОБА_6 не заперечував факту свого перебування разом із потерпілим у домоволодінні ОСОБА_12 , виникнення конфлікту та факту нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, однак заперечував кількість ударів та причинний зв`язок між своїми діями і смертю потерпілого. Окрім цього, ОСОБА_6 не заперечував обставин спільного переміщення тіла потерпілого та його подальшого перевезення до лісової місцевості.

При цьому суд не покладає зазначені відомості в основу обвинувального висновку ізольовано та не розглядає їх як єдине або вирішальне джерело доказування, а оцінює виключно у сукупності та взаємозв`язку з іншими дослідженими доказами.

Наявність окремих розбіжностей у деталях показань ОСОБА_12 сама по собі не свідчить про їх недостовірність у цілому, оскільки такі розбіжності не стосуються ключових обставин предмета доказування та можуть пояснюватися особливостями сприйняття подій, станом алкогольного сп`яніння учасників події та проміжком часу між подіями і проведенням відповідних процесуальних дій.

За таких обставин суд враховує, що певна розбіжність між ОСОБА_12 та ОСОБА_6 фактично стосується не самого факту застосування насильства щодо потерпілого, а обсягу, інтенсивності, механізму нанесення тілесних ушкоджень та причинного зв`язку між ними і смертю потерпілого, що оцінюється судом у сукупності з висновками судово-медичних експертиз та показаннями експерта як спеціальними доказами щодо характеру тілесних ушкоджень та причин смерті.

Суд також перевірив та надав оцінку доводам сторони захисту, викладеним під час судового розгляду та у письмових дебатах, однак підстав для їх прийняття не вбачає з огляду на таке.

Посилання сторони захисту на те, що обвинувальний акт нібито містить суперечності, оскільки обвинуваченому інкримінується нанесення ударів переважно в область тулуба, тоді як серед тілесних ушкоджень потерпілого зазначено також ушкодження голови, суд вважає необґрунтованими.

Як убачається з формулювання обвинувачення, органом досудового розслідування ОСОБА_88 інкримінується нанесення потерпілому удару ногою в область голови, після чого останній упав зі стільця, а також подальше нанесення численних ударів ногами в область тулуба. Саме внаслідок сукупності зазначених дій потерпілому були спричинені тілесні ушкодження, перелік яких наведено в обвинувальному акті.

При цьому висновок судово-медичної експертизи та показання експерта ОСОБА_82 , надані під час судового розгляду, свідчать, що смерть потерпілого настала від закритої травми грудної клітки на фоні внутрішньочерепної травми, тобто від комплексу тілесних ушкоджень, отриманих за життя. Експерт також пояснив, що ушкодження голови та грудної клітки могли бути заподіяні одночасно або через незначний проміжок часу, а встановити більш точний механізм їх виникнення не дозволяють виражені гнильні зміни трупа. Отже, сама по собі неможливість встановити механізм утворення окремого ушкодження голови не спростовує встановленого судом факту спричинення обвинуваченим комплексу тяжких тілесних ушкоджень, які перебувають у прямому причинному зв`язку зі смертю потерпілого.

Не заслуговують на увагу й доводи захисту щодо недостовірності показань свідка ОСОБА_12 .

Дійсно, під час досудового розслідування та судового розгляду окремі пояснення зазначеного свідка щодо подальших подій після нанесення потерпілому тілесних ушкоджень відрізнялися між собою. Водночас такі розбіжності стосуються переважно обставин приховування тіла потерпілого та його переміщення після смерті, тоді як щодо ключової обставини кримінального провадження - нанесення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень потерпілому - показання ОСОБА_12 залишаються послідовними та узгоджуються з іншими дослідженими доказами.

Зокрема, саме показання ОСОБА_12 узгоджуються із характером тілесних ушкоджень, встановлених висновком судово-медичної експертизи, показаннями експерта ОСОБА_82 , результатами огляду місця події, виявленням слідів речовини бурого кольору в будинку, де відбувалися події, а також іншими письмовими доказами, дослідженими під час судового розгляду. Тому сам факт наявності окремих неточностей або суперечностей у другорядних деталях не є достатньою підставою для визнання показань свідка повністю недостовірними.

Не приймає суд і доводи сторони захисту про те, що показання ОСОБА_12 спростовуються показаннями свідків ОСОБА_86 , ОСОБА_85 та ОСОБА_89 ..

Із показань зазначених свідків убачається лише те, що вони бачили ОСОБА_50 у другій половині дня під час святкування дня народження та спільного відпочинку. Разом із тим жоден із цих свідків не був очевидцем подій, що відбувалися у будинку ОСОБА_90 до їхньої зустрічі з ОСОБА_6 , не був присутній під час конфлікту між ОСОБА_6 і потерпілим та не може повідомити суду будь-яких відомостей щодо механізму спричинення потерпілому тілесних ушкоджень.

Отже, показання цих свідків не спростовують встановлених судом обставин конфлікту та нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, а лише підтверджують подальшу поведінку обвинуваченого після події.

Посилання сторони захисту на те, що експерт не зміг визначити, яке саме ушкодження стало безпосередньою причиною смерті, також не свідчить про недоведеність вини обвинуваченого.

Як пояснив експерт під час допиту в судовому засіданні, смерть настала від сукупності тілесних ушкоджень - закритої травми грудної клітки та внутрішньочерепної травми. Неможливість виділити лише одне з цих ушкоджень як виключну причину смерті не виключає наявності причинного зв`язку між діями обвинуваченого та смертю потерпілого, оскільки всі зазначені ушкодження були отримані потерпілим за життя та входили до єдиного комплексу тяжких тілесних ушкоджень.

Так само не впливають на висновки суду доводи захисту щодо неможливості встановлення точного часу смерті потерпілого.

Встановлення точної години смерті не входить до предмета доказування у цьому кримінальному провадженні, якщо сукупністю належних та допустимих доказів доведено час, місце, спосіб заподіяння тілесних ушкоджень, їх характер, причинний зв`язок із настанням смерті та винуватість конкретної особи. Жоден із досліджених доказів не підтверджує існування іншої особи, яка після конфлікту могла заподіяти потерпілому смертельні тілесні ушкодження. Доводи сторони захисту про можливе отримання ОСОБА_11 тілесних ушкоджень після 02.06.2024 або за інших обставин суд вважає припущеннями, які не підтверджені належними доказами. Натомість сукупність доказів підтверджує, що після події потерпілий додому не повертався, його велосипед був виявлений у лісовій місцевості неподалік місця приховування тіла, а саме тіло було загорнуте та приховане способом, який узгоджується з показаннями про його переміщення після смерті. Жодних об`єктивних даних про те, що після події 02.06.2024 ОСОБА_11 залишав домоволодіння ОСОБА_12 живим або міг отримати смертельні тілесні ушкодження від інших осіб, судом не встановлено.

Версія обвинуваченого про напад потерпілого з ножем також не знайшла підтвердження у досліджених доказах. Матеріали провадження не містять об`єктивних даних про вилучення ножа зі слідами, які б підтверджували таку версію, наявність у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, характерних для захисту від нападу, або інші обставини, які б свідчили про необхідність застосування до потерпілого саме такого за інтенсивністю насильства. Навіть за версією самого обвинуваченого, після вибиття ножа з рук потерпілого він наніс йому удари ногами по тулубу, що за встановлених експертом наслідків не може бути розцінено як правомірна захисна поведінка.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що доводи сторони захисту ґрунтуються переважно на припущеннях, вибірковому тлумаченні окремих доказів та ізольованій оцінці окремих обставин без урахування їх взаємозв`язку.

Оцінюючи протокол огляду речей від 12.06.2024, складений т.в.о. начальника СВ відділення поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_64 , а також протокол отримання зразків для експертизи від 24.06.2024, складений старшим слідчим СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_64 , суд виходить із того, що зазначені документи отримані уповноваженими особами у порядку, визначеному КПК України, а обставин, передбачених ст.87 КПК України, які б зумовлювали їх недопустимість, судом не встановлено.

Разом з тим суд враховує, що доказове значення зазначених документів для встановлення обставин, які входять до предмета доказування у даному кримінальному провадженні, є відсутнім.

Так, відомості, отримані під час огляду мобільного телефону Nokia IMEI: НОМЕР_2 з абонентським номером НОМЕР_3 , містять лише інформацію щодо наявних контактів та телефонних з`єднань, однак не містять будь-яких даних, які б підтверджували чи спростовували обставини нанесення ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, механізм їх утворення, причини смерті потерпілого, участь обвинуваченого у спричиненні цих ушкоджень або інші обставини, передбачені ст.91 КПК України.

Аналогічно, протокол отримання зразків для експертизи від 24.06.2024 лише фіксує проведення процесуальної дії щодо відібрання у ОСОБА_6 зразків букального епітелію та сам по собі не містить відомостей, які б підтверджували або спростовували факт вчинення кримінального правопорушення чи інші обставини, що підлягають доказуванню.

За таких обставин суд дійшов висновку, що хоча зазначені документи є допустимими доказами, вони не мають самостійного доказового значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та не впливають на висновки суду щодо доведеності чи недоведеності винуватості обвинуваченого.

Суд не встановив обставин, передбачених ст.87 КПК України, які б зумовлювали визнання досліджених доказів недопустимими. Стороною захисту не доведено істотного порушення прав і свобод людини під час отримання доказів, а також не наведено переконливих підстав для висновку про недопустимість висновків експерта, протоколів оглядів, протоколів слідчих дій чи інших письмових доказів. Зазначені докази отримані уповноваженими особами, у межах кримінального провадження, стосуються обставин, які підлягають доказуванню, та були безпосередньо досліджені судом.

Досліджені судом докази не ізольовано, а в їх логічному та фактичному взаємозв`язку утворюють узгоджену, послідовну та достатню сукупність для встановлення того, що саме дії ОСОБА_6 , який під час раптового конфлікту умисно наніс ОСОБА_11 удари, зокрема в ділянку тулуба, спричинили потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння, від яких настала смерть потерпілого.

Версії сторони захисту щодо іншого механізму утворення тілесних ушкоджень, іншого часу їх спричинення або непричетності ОСОБА_6 до смерті ОСОБА_11 не підтверджені належними доказами та спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.

Суд враховує, що показання ОСОБА_6 хоча і були загалом послідовними та не містили істотних внутрішніх суперечностей, однак у частині тверджень щодо непричетності до наслідків у вигляді смерті потерпілого не узгоджуються з іншими дослідженими доказами, насамперед із висновками судово-медичних експертиз, показаннями експерта та іншими встановленими судом фактичними обставинами.

Суд також враховує, що КПК України не містить вимоги щодо встановлення тих чи інших обставин виключно на підставі прямих доказів. Положення ст.94 КПК України передбачають, що суд оцінює не лише кожний доказ окремо з точки зору належності, допустимості та достовірності, але й усю сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Доказування у кримінальному провадженні може ґрунтуватися на сукупності взаємопов`язаних доказів, у тому числі непрямих, які хоча безпосередньо не вказують на окремі обставини чи елементи складу кримінального правопорушення, однак у своїй сукупності дозволяють дійти висновку про їх існування поза розумним сумнівом. Такий підхід узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.04.2021 у справі №364/439/18.

Відтак суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження під час судового розгляду поза розумним сумнівом.

Судом установлено, що ОСОБА_6 мав умисел саме на заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, чого останній не заперечував, тоді як настання смерті потерпілого його умислом не охоплювалось.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про повну доведеність вини ОСОБА_6 та кваліфікує його дії за ч.2 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть ОСОБА_11 .

При цьому підстав, передбачених ч.3 ст.337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни суд не вбачає, оскільки під час судового розгляду не встановлено обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення або захисту прав і основоположних свобод людини.

4.Клопотання щодо визнання доказів неналежними та/або недопустимими в ході судового розгляду.

Суд критично оцінює свідчення обвинуваченого ОСОБА_6 щодо надання ним показів на досудовому розслідуванні, зокрема під час проведення слідчого експерименту та одночасного допиту з ОСОБА_12 , а також підписання протоколів вказаних слідчих дій під тиском органу досудового розслідування та внаслідок застосування до нього заходів фізичного впливу.

Так, у судовому засіданні 08.11.2024 обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що після затримання 14.06.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , працівники поліції, а саме: слідчий ОСОБА_91 , оперуповноважений СКП Білоцерківського РУП ОСОБА_92 , оперуповноважений СКП Білоцерківського РУП ОСОБА_93 , начальник відділення поліції на прізвище ОСОБА_94 та інші особи, привезли його до лісу, де застосовували до нього фізичний вплив шляхом використання електричного струму з метою отримання зізнання у вчиненні злочину, внаслідок чого спричинили йому тілесні ушкодження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов`язок забезпечити ефективне розслідування кожного небезпідставного повідомлення про жорстоке поводження щодо особи, позбавленої волі.

З метою перевірки наведених доводів ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.11.2024 доручено Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Києві, провести перевірку фактів, викладених у поясненнях ОСОБА_6 щодо застосування до нього фізичного насильства з боку працівників Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області під час затримання у межах кримінального провадження № 12024111250000015 від 11.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та повідомити суд про прийняте процесуальне рішення.

Згідно з відповіддю заступника керівника Другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Києві від 10.04.2025, з метою перевірки доводів ОСОБА_6 , викладених в ухвалі суду, а також ініціювання проведення службового розслідування, копію вказаної ухвали направлено до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

У ході службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області дисциплінарною комісією складено висновок від 26.03.2025, затверджений начальником ГУНП в Київській області ОСОБА_95 26.03.2025, відповідно до якого перевірено журнал первинного обстеження та надання медичної допомоги затриманим особам ІТТ № 9 ГУНП в Київській області, де зазначено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доставлено до ІТТ 15.06.2024 о 03 год. 16 хв., при цьому останній жодних скарг на стан здоров`я не висловлював, про що власноруч зазначив у відповідному журналі та підтвердив особистим підписом (запис № 126).

Також у ході службового розслідування до сектору кадрового забезпечення Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області скеровано запит щодо проходження служби особами, на яких посилався ОСОБА_6 . На вказаний запит отримано відповідь, що особа ОСОБА_92 службу в Білоцерківському РУП ГУНП в Київській області не проходила. Особа ОСОБА_96 на момент затримання ОСОБА_6 обіймав посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області.

Окрім цього, під час службового розслідування відібрано письмові пояснення заступника начальника СВ ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_97 , відповідно до яких 14.06.2024 за місцем проживання ОСОБА_6 в с. Сухоліси Київської області, за письмовим дозволом останнього, проведено огляд, у ході якого виявлено патрони калібру 5,45 мм у кількості 15 одиниць. Після виявлення боєприпасів ОСОБА_6 повідомлено про затримання у порядку ст.208 КПК України, після чого його доставлено до ВП № 1 Білоцерківського РУП для складання протоколу затримання. Про затримання повідомлено центр з надання безоплатної правової допомоги. Після складання протоколу затримання ОСОБА_6 доставлено до Рокитнянської ЦРЛ для проведення медичного огляду, а в подальшому передано працівникам конвойної служби для поміщення до ІТТ. Згідно з поясненнями ОСОБА_97 , будь-яких тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 виявлено не було, скарг на застосування фізичного чи психологічного впливу останній не висловлював.

Відповідно до письмових пояснень оперуповноваженого СКП ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_98 , 14.06.2024 проведено невідкладні слідчі (розшукові) дії, а саме огляд місця події - помешкання ОСОБА_12 , де за участю спеціалістів криміналістичної лабораторії ГУНП в Київській області, понятих та під безперервний відеозапис виявлено і вилучено речові докази.

Цього ж дня проведено огляд будинку АДРЕСА_1 , де проживав ОСОБА_6 , під час якого за участю спеціалістів криміналістичної лабораторії ГУНП в Київській області, понятих та під безперервний відеозапис виявлено і вилучено речові докази, зокрема одяг зі слідами речовини бурого кольору та інші предмети.

Також ОСОБА_93 у письмових поясненнях зазначив, що під час проведення першочергових слідчих (розшукових) дій ОСОБА_6 самостійно, без будь-якого примусу, надавав показання та вказував місця вчинення злочину і подальшого поховання трупа ОСОБА_11 , що зафіксовано засобами відеозапису. Після завершення слідчих дій ОСОБА_6 не скаржився на стан здоров`я чи отримання тілесних ушкоджень, а під час поміщення до ІТТ будь-яких тілесних ушкоджень у нього не виявлено. Крім того, ОСОБА_93 зазначив, що ні ним особисто, ні іншими працівниками поліції щодо ОСОБА_6 будь-яких протиправних дій не вчинялося, а особа на прізвище ОСОБА_99 йому невідома та участі у слідчих діях не брала.

Аналогічні пояснення надано заступником начальника - начальником СКП ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_100 .

У своїх письмових поясненнях заступник начальника РУП - начальник СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_101 зазначив, що особистої участі у проведенні слідчих дій 14.06.2024 не брав.

За результатами службового розслідування факти можливих порушень з боку працівників Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області свого підтвердження не знайшли (т.4 а.п.144-153).

Разом із тим, сам по собі факт проведення службового розслідування та відсутність встановлених порушень не є для суду наперед визначальним доказом недостовірності тверджень обвинуваченого, оскільки оцінка заяв про жорстоке поводження має здійснюватися судом з урахуванням усієї сукупності досліджених доказів та встановлених обставин.

Водночас суд враховує, що матеріали кримінального провадження не містять жодних об`єктивних даних про наявність у ОСОБА_6 будь-яких тілесних ушкоджень після його затримання 14.06.2024. Так, при поміщенні до ІТТ № 9 ГУНП в Київській області останній не повідомляв про застосування до нього фізичного насильства, не скаржився на стан здоров`я, а в журналі первинного обстеження та надання медичної допомоги затриманим особам власноруч зазначив про відсутність будь-яких скарг, що підтвердив особистим підписом.

Крім того, матеріали провадження не містять даних про звернення ОСОБА_6 після затримання за медичною допомогою у зв`язку з нібито застосуванням до нього електричного струму, проходження судово-медичного обстеження чи фіксацію будь-яких тілесних ушкоджень, які б могли об`єктивно підтвердити наведені ним обставини.

Суд також бере до уваги, що 14.06.2024 з 21:37 хв. до 22 год. 35 хв. проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 за участю ОСОБА_6 , а вже о 23 год. 08 хв. у приміщенні кабінету № 12 ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області за участю ОСОБА_6 , його захисника - адвоката ОСОБА_7 та двох понятих складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

При цьому у протоколі затримання ОСОБА_6 серед зауважень та доповнень зазначив лише: «не пускають покурити», будь-яких заяв про застосування до нього фізичного насильства, незаконних методів слідства чи наявність тілесних ушкоджень не зробив, хоча мав реальну можливість повідомити про такі обставини як у присутності захисника, так і під час складання процесуальних документів.

З огляду на викладене, враховуючи відстань між вказаними населеними пунктами (близько 11 км), необхідний час для переміщення між ними (приблизно 13 хв.), безперервність проведення першочергових слідчих дій, участь захисника, понятих та застосування відеофіксації, суд дійшов висновку про відсутність об`єктивно підтвердженого проміжку часу, протягом якого, за версією обвинуваченого, до нього могли застосовуватись описані ним заходи фізичного впливу.

За таких обставин суд розцінює твердження ОСОБА_6 про застосування до нього фізичного насильства як такі, що не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами, а тому не вбачає підстав для визнання недопустимими отриманих під час досудового розслідування доказів, у тому числі протоколу слідчого експерименту та протоколу одночасного допиту.

5.Мотиви призначення відповідного покарання.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 50, 65-67 КК України, роз`ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості, пропорційності й індивідуалізації покарання.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. При цьому призначене покарання має бути необхідним і достатнім для досягнення зазначеної мети, не становити надмірного тягаря для особи та перебувати у справедливому співвідношенні з тяжкістю кримінального правопорушення, обставинами його вчинення і даними про особу винного.

Обставин, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Водночас суд не визнає обставиною, яка відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України обтяжує покарання, вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, про що зазначено в обвинувальному акті. Сам по собі факт вчинення кримінального правопорушення в період дії воєнного стану не є тотожним вчиненню злочину з використанням умов воєнного стану. Місце вчинення злочину не відноситься до районів активних бойових дій, тимчасової окупації, вогневого ураження чи проходження військ, а матеріали провадження не містять доказів того, що ОСОБА_6 використав обстановку воєнного стану, пов`язані з ним суспільно небезпечні умови або обмеження для полегшення вчинення кримінального правопорушення.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився у с. Сухоліси Білоцерківського району Київської області, є громадянином України, має середню освіту, непрацевлаштований, одружений, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_102 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За місцем проживання характеризується як особа, схильна до зловживання алкогольними напоями, яка після їх вживання проявляє агресивну поведінку. За медичною допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не звертався, у силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

Призначаючи покарання, суд також враховує позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання, думку потерпілої, яка просила призначити покарання, наближене до максимального, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів, форму вини, мотив, спосіб вчинення, характер і тяжкість наслідків, що настали, а також поведінку обвинуваченого під час та після вчинення злочину.

Суд бере до уваги, що внаслідок умисного заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень настала його смерть. При цьому після вчинення злочину обвинувачений не вжив належних заходів для усунення або зменшення наслідків скоєного, не викликав швидку медичну допомогу, не повідомив правоохоронні органи про подію, не продемонстрував щирого каяття, критичної оцінки власної поведінки та співчуття до потерпілої.

Невизнання обвинуваченим вини саме по собі не може розцінюватися як обставина, що обтяжує покарання, оскільки є способом реалізації права на захист. Водночас поведінка обвинуваченого після вчинення злочину, відсутність дієвих спроб виправити або пом`якшити наслідки вчиненого, а також відсутність критичного ставлення до скоєного враховуються судом при індивідуалізації покарання та оцінці можливості його виправлення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливі лише за умови призначення йому покарання у виді позбавлення волі. При цьому, беручи до уваги сукупність установлених обставин, дані про особу обвинуваченого, відсутність пом`якшуючих обставин, наявність обтяжуючої обставини, тяжкість наслідків злочину та позицію потерпілої, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_6 покарання, наближене до максимальної межі санкції ч. 2 ст. 121 КК України.

Підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України, ст. 69-1 КК України або звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України суд не вбачає, оскільки у справі відсутні передбачені законом умови для застосування цих норм, а характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого та його поведінка після вчинення злочину не дають підстав для висновку про можливість його виправлення без реального відбування покарання.

Призначене покарання, на переконання суду, відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідає принципам справедливості, пропорційності й індивідуалізації, а також перебуває у належному співвідношенні з тяжкістю вчиненого злочину, його наслідками та особою винного.

6.Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.

Потерпілою ОСОБА_9 (цивільний позивач) до обвинуваченого ОСОБА_6 (цивільний відповідач) у порядку ст. 128 КПК України пред`явлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

В обґрунтування позовних вимог цивільний позивач посилалася на те, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 помер її батько - ОСОБА_11 , у зв`язку з чим їй було заподіяно значну моральну шкоду, яку вона оцінила у 2 000 000 (два мільйони) гривень.

Зазначала, що внаслідок смерті батька вона зазнала тяжких душевних переживань, моральних страждань, фізичного та емоційного болю, втратила близьку людину, з якою підтримувала родинні стосунки та спілкування, що призвело до істотних змін у її житті та порушення звичного способу життя. Крім того, потерпіла посилалася на те, що ОСОБА_6 жодного разу не вибачився перед нею та членами її родини.

Потерпіла (цивільний позивач) та її представник у судовому засіданні цивільний позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_6 цивільний позов не визнав.

Захисник обвинуваченого проти задоволення позовних вимог заперечував

Прокурор у судовому засіданні цивільний позов підтримав та вважав його обґрунтованим.

Надаючи оцінку заявленим вимогам про відшкодування моральної шкоди, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення можливостей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування суд враховує вимоги розумності та справедливості

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц зазначено, що моральною шкодою є страждання або приниження, заподіяні фізичній особі внаслідок фізичного чи психічного впливу, що спричинили погіршення або позбавлення можливості реалізації нею своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми чи інші негативні наслідки морального характеру.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу фізичних, душевних і психічних страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості та можливості відновлення, а також з урахуванням інших обставин справи. При цьому суд повинен виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відшкодування моральної шкоди є одним із способів ефективного захисту порушених прав особи. Моральна шкода полягає у стражданнях, переживаннях, душевному болю, тривозі, відчутті втрати та інших негативних емоціях, яких особа зазнає внаслідок протиправних дій щодо неї або її близьких родичів.

Судом встановлено, що внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_6 настала смерть ОСОБА_11 - батька потерпілої ОСОБА_9 , що безумовно спричинило для останньої душевні переживання та моральні страждання, пов`язані із втратою близької людини.

Разом із тим, визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує не лише сам факт смерті близького родича, а й характер фактичних сімейних взаємин між потерпілою та померлим.

Так, із показань потерпілої ОСОБА_9 , наданих під час судового розгляду, встановлено, що вона тривалий час проживала окремо від батька, приїжджала до нього рідко, останній раз бачилась із ним приблизно за пів року до події, спільного господарства з ним не вела, а телефонне спілкування між ними відбувалось орієнтовно один раз на тиждень. Крім того, потерпіла зазначила, що батько матеріально їй не допомагав, а коло його спілкування їй фактично не було відоме.

Також судом установлено, що ОСОБА_11 зловживав алкогольними напоями, проживав один та вів відокремлений спосіб життя.

Вказані обставини самі по собі не спростовують факту заподіяння потерпілій моральної шкоди у зв`язку зі смертю батька, однак мають істотне значення при визначенні розміру грошового відшкодування, оскільки характеризують ступінь фактичної емоційної близькості між потерпілою та померлим, інтенсивність душевних переживань та обсяг немайнових втрат, яких зазнала потерпіла.

Водночас, заявляючи вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000 000 (два мільйони) гривень, потерпіла не надала суду належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про наявність підстав для визначення саме такого розміру грошового відшкодування.

Враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість та незворотність його наслідків, характер взаємин між потерпілою та померлим, глибину душевних переживань потерпілої, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення цивільного позову та стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 моральної шкоди у розмірі 400 000 (чотириста тисяч) гривень.

У задоволенні цивільного позову в іншій частині слід відмовити.

7.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 14.06.2024 о 22 год. 45 хв. затримано в порядку ст.208 КПК України. У подальшому ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.06.2024 до нього застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого надалі продовжувався ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.08.2024, а також ухвалами Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.09.2024, 08.11.2024, 17.12.2024, 27.01.2025, 26.03.2025, 21.05.2025, 09.07.2025, 04.09.2025, 29.10.2025, 26.12.2025, 13.02.2026, 10.04.2026.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.06.2026 змінено запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, строк дії якого визначено до 08.08.2026 включно.

З урахуванням викладеного, відповідно до ч.5 ст.72 КК України, суд зараховує ОСОБА_6 строк попереднього ув`язнення у період з 14.06.2024 по 08.06.2026 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ч.7 ст.72 КК України суд зараховує строк перебування ОСОБА_6 під цілодобовим домашнім арештом у період з 09.06.2026 по день набрання вироком законної сили з розрахунку три дні домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання (з моменту фактичного затримання) із зарахуванням зазначених строків.

Підстав для зміни ОСОБА_6 запобіжного заходу на тримання під вартою до набрання вироком законної сили суд не вбачає, з огляду на відсутність доведених стороною обвинувачення підстав для зміни запобіжного заходу та належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, у даному кримінальному провадженні відсутні.

Крім того, відповідно до вимог ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням вироку вирішує питання про скасування арешту майна. Оскільки у даному кримінальному провадженні суд не призначає покарання у виді конфіскації майна та не застосовує спеціальну конфіскацію, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.06.2024 (т.2 а.п.122-123).

Керуючись ч.2 ст.121 КК України, ст.ст. 100, 124, 174, 337, 369-371, 373, 374, 392-395, 532 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту його фактичного затримання.

Запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Речові докази:

* станок для гоління з футляром, поміщені до паперового конверту; чоловічу кепку чорного кольору, поміщену до паперового конверту; футболку коричневого кольору, поміщену до паперового конверту; сорочку сірого кольору в клітинку на ґудзиках, поміщену до паперового конверту; наволочку, поміщену до паперового конверту; три недопалки, поміщені до паперового конверту; сліди папілярних ліній, перекопійовані на три відрізки липкої стрічки та поміщені до паперового конверту, які відповідно до постанови про визнання та приєднання до матеріалів провадження речових доказів від 14.06.2024 та квитанції про отримання на зберігання речових доказів № 875 від 19.06.2024 зберігаються у камері зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, - знищити;

* мобільний телефон «Nokia», IMEI: НОМЕР_2 , з абонентським номером НОМЕР_3 , який відповідно до квитанції про отримання на зберігання речових доказів № 874 від 19.06.2024 зберігається у кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, - повернути потерпілій ОСОБА_9 ;

* змиви слідів речовини бурого кольору з різних кімнат будинку; 15 (п`ятнадцять) недопалків від цигарок; фрагмент ковдри зі слідами речовини бурого кольору; фрагмент наволочки зі слідами речовини бурого кольору; фрагмент коврової доріжки зі слідами речовини бурого кольору; сліди папілярних візерунків, вилучені з ручки дверей кухні, чашки та пластикової пляшки, які знаходилися на кухні; змиви речовини з двох чашок, які знаходилися на кухні, та ручки дверей кухні, які відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 15.06.2024 та квитанції про отримання на зберігання речових доказів № 877 від 19.06.2024 зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, - знищити;

* спортивні штани сірого кольору та камуфльовану куртку, які відповідно до постанови про визнання речей і документів речовими доказами від 15.06.2024 та квитанції про отримання на зберігання речових доказів № 873 від 19.06.2024 зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, - повернути ОСОБА_6 ;

* лопату штикову зі зламаним дерев`яним держаком, на якій наявне нашарування ґрунту, яка відповідно до постанови про визнання речей і документів речовими доказами від 15.06.2024 та квитанції про отримання на зберігання речових доказів № 873 від 19.06.2024 зберігається у кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, - знищити;

* набої калібру 5х45 у кількості 15 (п`ятнадцяти) штук, поміщені до спецпакету № CRI1178805, які відповідно до постанови про визнання речей і документів речовими доказами від 15.06.2024 та квитанції про отримання на зберігання речових доказів № 873 від 19.06.2024 зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, - знищити;

* велосипед марки «Ardis Santana» з рамою фіолетового кольору, який відповідно до постанови про визнання та приєднання до матеріалів провадження речових доказів від 14.06.2024 та квитанції про отримання на зберігання речових доказів № 947 від 03.07.2024 зберігається у камері зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, - повернути потерпілій ОСОБА_9 ;

* 9 (дев`ять) паперових конвертів зі змивами речовини бурого кольору, які відповідно до рапорту старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області від 29.08.2024 та квитанції про отримання на зберігання речових доказів № 1330 від 29.08.2024 зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, - знищити.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 400 000 (чотириста тисяч) гривень.

У задоволенні решти вимоги цивільного позову - відмовити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.06.2024 (ЄУНСС № 357/8559/24, провадження № 1-кс/357/1615/24), - скасувати.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_6 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення у період з 14.06.2024 по 08.06.2026 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ч.7 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_6 строк перебування під цілодобовим домашнім арештом у період з 09.06.2026 по день набрання вироком законної сили з розрахунку три дні домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1