Рішення від 18 вересня 2013 р. у справі №357/8260/13-ц — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8260/13-ц

Провадження № 2/357/2766/13

Категорія 45

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Жарікова О. В. ,

при секретарі – Гавриш О. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 3, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з даним позовом до суду, мотивуючи його тим, що з відповідачем по даній справі перебував в зареєстрованому шлюбі з 24.08.1996 року. 12.08.2009 року шлюб між ними було розірвано. Під час подружнього життя сторонами було придбано квартиру АДРЕСА_1 . Вказану квартиру було оформлено на ім`я відповідача. Між сторонами виник спір про належність даного майна, а тому позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за відповідачем та 1/2 частину даної квартири залишити в власності відповідача.

Позивач в відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, прийшов до висновків, які мотивує наступним чином.

В судовому засіданні встановлено, що 24.08.1996 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , тобто позивачем та відповідачем, був укладений шлюб, та після одруження їм було присвоєно прізвище – ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження, серії НОМЕР_1 , виданого ВРАГС Білоцерківського міськвиконкому, Київської області. 12.08.2009 року шлюб між сторонами було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_2 , виданого ВРАЦС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області.

Під час перебування сторін в зареєстрованому шлюбі, ними була придбана квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири, серії АЕІ № 291147 від 06.12.2001 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори Київської області, зареєстрованого в реєстрі за № 1-7257. Вказана квартира зареєстрована в Білоцерківському МБТІ за ОСОБА_3 06.12.2001 року, що підтверджується копією реєстрового надпису, тобто вказана квартира зареєстрована за відповідачем. Квартира зареєстрована на дошлюбне прізвище відповідача, так як на той час нею не було отримано паспорт із зміненим прізвищем – ОСОБА_4 , що підтверджується поясненнями сторін. В спірній квартирі зареєстровані сторони, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Сімейного кодексу України, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно статті 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що квартира АДРЕСА_1 , є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначене домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що при поділі спільного майна, кожному із подружжя належить 1/2 частка спірної квартири.

Враховуючи вимоги ст. 60 СК України, а також ті обставини, що спірна квартира придбана позивачем та відповідачем у період шлюбу, вказана спірна квартира є спільним сумісним майном подружжя і частки кожного із подружжя, відповідно до ст. 70 СК України є рівними, суд прийшов до висновку, що необхідно визнати за позивачем право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , як на частку у спільному сумісному майні подружжя та залишити відповідачу у власності 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , як на частку у спільному сумісному майні подружжя.

Враховуючи вищевикладене, а, також, визнання позову відповідачем, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 79, 88 ЦПК України, підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, понесені ним судові витрати, а саме 229 грн. 40 коп., сплаченого судового збору.

Виходячи з вищезазначеного, керуючись ст.ст. 60, 63, 70 СК України, ст. 372 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 110, 174, 209, 213 - 215, 294, 296 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Залишити у власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 229 грн. 40 коп., сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. В. Жарікова