Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №357/11743/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11743/26

Провадження № 2/357/7848/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Кошель Б. І. ,

при секретарі – Кардаш О. Р.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду № 6 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2026 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 21 січня 2022 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. Від шлюбу сторони мають спільну дитину — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З серпня 2025 року сторони спільно не проживають та не ведуть спільного господарства, оскільки стосунки між ними погіршилися, зникло взаєморозуміння, а також втрачено почуття поваги та любові одне до одного. Через різні погляди на життя сім`я фактично припинила своє існування, а її збереження є неможливим і суперечитиме інтересам сторін. За таких обставин позивач вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу є недоцільним, а тому просить шлюб розірвати.

Ухвалою судді від 13 липня 2026 року було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Позивач в судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Після розірвання шлюбу просила повернути дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ». Судові витрати залишає за собою.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав суду заяву, в якій просить провести розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 21 січня 2022 року сторони зареєстрували шлюб у Білоцерківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 41, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1

Від шлюбу у сторін народилася дитина — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Зі змісту позовної заяви слідує, що підставою для розірвання шлюбу є те, що сторони припинили подружні відносини, мають різні інтереси та погляди на життя та сімейні обов`язки, не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків. Позивач зазначила, що збереження сім`ї неможливе і дане суперечить їхнім інтересам, сім`я розпалася остаточно.

Задовольняючи позов, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Частина 2 ст. 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до норми вказаної статті, при розірванні шлюбу кожен із подружжя має право зберегти спільне прізвище або відновити дошлюбне. Це право може бути реалізоване лише у момент припинення шлюбу у разі його розірвання.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

На підставі викладеного, враховуючи позицію позивача щодо розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження їхнього шлюбу є недоцільним, і це суперечить інтересам позивача.

Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, при наявності бажання обох сторін, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки підстави для його збереження відсутні, на що було вказано вище в рішенні.

Після розірвання шлюбу прізвище позивача відновити на дошлюбне « ОСОБА_4 ».

Позивач не ставить вимогу про відшкодування судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 133, 136, 141, 142, 158, 206, 258-265 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19 лютого 2022 року у Білоцерківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 41 - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище позивача відновити на дошлюбне « ОСОБА_4 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя Б. І. Кошель