Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №292/419/26 — Пулинський районний суд Житомирської області

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/419/26

Провадження № 3/292/154/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року селище Пулини

Суддя Пулинського районного суду Житомирської області Гуц О.В., розглянувши матеріали справ, які надійшли з відділення поліції №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянина України, проживаючого по

АДРЕСА_1 ,

- за ст. 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

У С Т А Н О В И В :

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 056309 від 03.05.2026 вбачається, що 03 травня 2026 року о 18 год. 40 хв. в с.Слобідка Житомирського району Житомирської області водій ОСОБА_1 , керуючи т/з Пежо Партнер, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП, залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п.п. 2.10 а ПДР.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 056322 вбачається, що ОСОБА_1 , 03 травня 2026 року о 18 год. 40 хв. по вул.Вірченка,33 в с.Слобідка Житомирського району Житомирської області, керував транспортним засобом Пежо Партнер, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп"яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова, поведінка, що не відповідає дійсності. На законну вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп"яніння у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера драгер або в закладі охорони здоров"я водій відмовився, у присутності двох свідків під відеозапис, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.

У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з"явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Муха М.С. у судове засідання 03.08.2026 не з"явився. 24.07.2026 від захисника Мухи М.С. надійшли письмові клопотання про закриття проваджень у справах про адмінправопорушення, передбачених ч.1 ст.130 та ст.122-4 КУпАП, виходячи з наступного.

Як зазначається у клопотаннях, ОСОБА_1 не визнає своєї винуватості у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ст.122-4 КУпАП, та вважає , що протоколи про адмінправопорушення за вказаними статтями КУпАП складено з порушенням чинного законодавства , а викладене у них не відповідає фактичним обставинам. Так, процесуальні документи , зокрема, як про це зазначається у протоколах про адмінправопорушення , складено інспектором сектору поліцейської діяльності № 1 ВП № 3 Житомирського РУП № 2 Каленським О.В., тоді як у розписках про роз"яснення прав та обов"язків, акті огляду на стан сп"яніння , розписках про ознайомлення водія з вимогами ст.266 КУпАП та інших доданих до протоколів про адмінправопорушення матеріалів, складені тієж особою, однак з вказанням його місця роботи СРПП ВП № 2 Зв`ягельського РВП. Отже , невірно вказана посада поліцейського - є істотною помилкою, яка свідчить про порушення процедури складання документів , а тому такі протоколи є недійсними , оскільки не підтверджують повноваження особи , яка їх складала.

Із фабули протоколу про адмінправопорушення , складеного за ч.1 ст.130 КУпАП вбачається, що ОСОБА_1 03.05.2026 о 18 год. 40 хв. в с.Слобідка керував транспортним засобом т/з Пежо Партнер, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп"яніння . Про те на відеозапису факт фіксації руху вказаного транспортного засобу та факт зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 працівниками поліції , відсутній. Додані до протоколу про адмінправопорушення матеріали не можуть бути належними доказами у справі, оскільки з відеозапису поліцейського не вбачається, що ці матеріали долучалися до протоколів про адмінпрарвопорушення. Крім того у направленні водія на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп"яніння у лікарняному закладі вказано, що такий огляд не проводився , що ставить під сумнів проведення поліцейським такого огляду та виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп"яніння.

У протоколі про адмінправопорушення за ст. 122-4 КУпАП та у доданих до нього матеріалах містяться розбіжності у місці ніби-то вчинення ОСОБА_1 ДТП , автомобіль т/з Пежо Партнер, д.н.з. НОМЕР_1 не оглянуто, пошокодження не встановлено в схемі ДТП пошкодження не зафіксовано.

Отже дані обставини свідчать про відсутність факту ДТП.

Окрім того, ОСОБА_1 заперечує факт вручення йому протоколів про адмінправопорушення за ст.130 КУУпАП та за ст.122-4 КУпАП. А з відеозапису з бодікамери поліцейського не вбачається, ні факту складання протоколів про адмінправопорушення у присутності ОСОБА_1 , ні те , що йому роз"яснювались його права та обов"язки, ні вручення ОСОБА_1 копій цих протоколів.

Захисник також вважає , що протоколи складенено з грубим порушенням Інструкції та враховуючи вище наведене, просить провадження у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень , передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та ст.122-4 КУпАП закрити за відсутністю складів згаданих вище адміністративних правопорушень.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, прийшов наступного висновку.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Стаття 260 КУпАП встановлює заходи забезпечення провадження в справах про адміністративне правопорушення, зокрема з метою припинення правопорушення, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення, своєчасного і правильного розгляду справи, допускається тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортним засобом, огляд водія на стан алкогольного чи іншого сп`яніння, - у порядку, передбаченому КУпАП та іншими законами України. Відсторонення водія від керування транспортним засобом та огляд на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в порядку, передбаченому ст.266 КУпАП та порядком, визначеним чинними нормативними актами.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) поліцейського.

Статтею 130 ч.1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

З доданих до матеріалів справи відеозаписів, які відтворено в судовому засіданні , вбачається про те, що дані носії інформації у виді DVD-R дисків не містять жодних записів (файлів) про відображення подій, які мали місце 03.05.2026, а саме- безпосереднього керування ОСОБА_1 транспортним засобом автомобілем Пежо Партнер, д.н.з. НОМЕР_1 та моменту зупинки працівниками поліції автомобіля під керуванням ОСОБА_1 під час його руху , а також даних щодо причетності водія автомобіля Пежо Партнер, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 до ДТП і залишення ним місця пригоди, що є складом відповідно адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оцінюючи долучені до матеріалів справи диски відеофіксацією правопорушення, суддя зазначає наступне.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

У ст. 40 вищевказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання Правил дорожнього руху.

У п.п.1 п.2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 року №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 року №28/32999 передбаченого, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Згідно з п.5 розділу ІІ Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Розділом ІІІ цієї Інструкції передбаченого, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.

Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять відеозапису на підтвердження факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що безпосередньо інкримінується останньому, та поліцейським не застосовано технічні засоби з часу зупинки транспортного засобу до часу складання адміністративного протоколу та не зафіксовано самого моменту зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , при цьому у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наведених у протоколі обставин, а також відсутні переконливі докази на підтвердження причетності ОСОБА_1 до ДТП , суд дійшов висновку, що факти викладені у протоколах про адміправопорушення не підтверджено жодними належними та допустимими доказами, а саме складання процесуальних документів проведено з порушенням вимог чинного законодавства, положень вищевказаної Інструкції.

Письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , додані до протоколів про адмінправопорушення не відображають у повній мірі причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому адміністративних правопорушень, оскільки ці покази грунтуються на припущеннях свідків та не підтверджені іншими належними та допустими доказами.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 року заява №926/08),на переконання суду дані відображенні у протоколі про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП є сумнівними, наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, то ж, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, атакож не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Отже, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність доказів порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України, вимог п.п. 2.10 а ПДР та відповідно, наявність в його діях складів інкримінованих йому адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, ст.122-4 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП , у зв`язкуз відсутністю в діях останнього складів даних адміністративних правопорушень.

Таким чином, досліджуючи та оцінюючи всі надані по справі докази в їх сукупності, суд не вбачає належним чином доведеної вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Повно та всебічно дослідивши та перевіривши в ході судового розгляду усі наявні в справі докази, доводи сторони захисту, суд дійшов переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складів правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, ст.122-4 КУпАП , за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні даних правопорушень в судовому засіданні встановлено не було.

При цьому, всі можливості для усунення сумнівів були вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі доводів та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП , ст.122-4 КУпАП..

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали, суд дійшов висновку, що в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які фактичні дані, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та ст.122-4 КУпАП , а тому враховуючи те, що фактичні обставини не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративну справу відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної , у відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, ст.122-4 КУпАП, слід провадженням закрити відповіднодо п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю складів адміністративних правопорушень.

Керуючись ст.ст. 130 ч.1, п.1 ч.1 ст.247, 251, 179, 283-285, 294 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складів адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 , ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Пулинський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О. В. Гуц