Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №289/647/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/647/26

Номер провадження 2/289/967/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04.08.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Мельника О.В., за участі секретаря судового засідання Писаренко К.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_2 ) про зміну способу стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 з вимогами про зміну способу стягнення аліментів, встановлений рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 29 червня 2022 року у справі №289/774/22, мотивуючи свої вимоги тим, що розмір аліментів визначений вказаним судовим рішенням у розмірі 1500,00 грн. на дитину, не забезпечує її інтересів, враховуючи те, що дитина постійно проживає із нею та потребує більших коштів для забезпечення належного рівня життя та розвитку.

Просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу відповідача, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму доходів громадян на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою від 17.04.2026 року відкрито загальне позовне провадження.

Позивач до суду не з`явилася, представник позивача подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання в чергове не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановлений законом спосіб. Своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв і клопотань до суду не подав.

У зв`язку із повторною неявкою відповідача та не повідомленням про поважність причин неявки, в порядку, визначеному статтею 280 ЦПК України, за відсутності заперечень позивача, суд постановив провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що сторони по справі мають спільну доньку: ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками дитини записані: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

29.06.2022 рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області у справі № 289/774/22 вирішено стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти у твердій грошовій сумі на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1 500,00 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.05.2022 року та до досягнення дитиною повноліття.

На підставі рішення суду видано виконавчий лист № 2/289/290/22.

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 13.07.2022 у справі № 289/933/22 шлюб, укладений між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 14.02.2021 Радомишльським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Хмельницький), актовий запис № 15 розірвано.

Визначено місце проживання малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з матір`ю ОСОБА_4 .

Після розірвання шлюбу позивачу відновлено дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Згідно довідки №85 від 1.03.2026 виданої Вишевицькою сільською радою Житомирського району Житомирської області, слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на території Вишевицької сільської ради проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 . Дитина знаходиться на утриманні матері.

Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміну розміру, строків платежів або звільнення від них.

Згідно ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 51 Конституції України передбачені права дітей на матеріальне утримання з боку батьків та кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ст.ст. 3, 18, 27 Конвенції про права дитини (ратифікована Постановою ВР України №789 -Х11 від 27 лютого 1991 року), батьки зобов`язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини; у всіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, духовного і соціального розвитку дитини.

Згідно положень статей 141, 180-182 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, яка позбавлена батьківських прав не звільняється від обов`язку щодо утримання дітей, та згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання обов`язку утримувати дитину визначені статтею 181 СК України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд вважає, що наявні підстави, визначенні статтею 192 СК України для зміни способу стягнення аліментів та збільшення розміру, із таких підстав.

Відповідно до правового висновку сформованого у Постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №486/466/18 право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Правом визначати спосіб стягнення аліментів чи у твердій грошовій сумі, чи у частці від доходів платника аліментів наділено того з батьків із ким проживають діти (ч. 3 ст. 181 СК України).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Таким чином, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.

Відповідно до частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 статті 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Обов`язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов`язання батьків, яке виникає з моменту народження дітей і зберігається до досягнення ними повноліття.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.

Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає дитина, на її утримання, забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку дитини є загальновідомими та не потребують доказування.

Із урахуванням цього, доведеним є факт, що матеріальне становище одержувача аліментів, як одна з умов, з якою пов`язується можливість збільшення розміру аліментів, змінилося, потреба в коштах для утримання і розвитку дитини істотно зросла, тому виникли підстави для вимоги до платника аліментів про збільшення їх розміру шляхом зміни способу їх стягнення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).

Суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 знаходиться в працездатному віці та не є особою з інвалідністю. Таким чином відповідач має можливість організувати своє життя таким чином, щоб забезпечити належні умови проживання та утримання своєї дитини і сплачувати аліменти в законодавчо визначеному мінімальному розмірі, про що просить позивач. Доказів наявності інших осіб на утриманні, винаймання житла, погіршення матеріального становища відповідач не надав, доводи позивача відповідач не спростував.

Зважаючи, що спільний обов`язок батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття, визначений ст.180 СК України, всі перелічені в сукупності обставини, а також те, що діти проживають спільно із матір`ю, яка об`єктивно несе більші витрати на їх утримання, закріплені ч. 9 ст. 7 Сімейного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягнення аліментів в межах заявлених позовних вимог, в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Відповідач не надав суду підтверджуючі документи про наявність пільг щодо сплати судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК України та п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому сплату судового збору суд покладає на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.84-85, 180-183, 191 СК України, ст.ст.4,12, 13,81, 259,263-268,274-279,430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментівзадовольнити.

Змінити розмір (спосіб стягнення) аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 за рішенням Радомишльського районного суду від 29 червня 2022 року.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 за рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 29 червня 2022 рокуу справі №289/774/22.

Виконавчий лист у справі №2/289/290/22, виданий Радомишльським районним судом Житомирської області, відізвати з дня набрання даним рішенням законної сили, долучивши його до матеріалів справи.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення в разі його пропуску з поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК