Вирок від 03 серпня 2026 р. у справі №274/1996/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 03 серпня 2026 р.

Справа: №274/1996/26

Суддя: Мороко С. В.

Справа № 274/1996/26

Провадження № 1-кп/0274/599/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року місто Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

у складі: головуючий - суддя ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені 28.02.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026060480000135 щодо:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вінниця, є громадянином України, командира відділення військової частини НОМЕР_1 , має статус учасника бойових дій, неодружений, із середньою технічною освітою, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України визнається таким, що не має судимості,

про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 постановою судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14.04.2025 у справі № 149/1034/25, яка набрала законної сили 24.04.2025, був визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд увалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Однак, у ОСОБА_4 , який достовірно знав про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили 24.04.2025, та був ознайомлений з нею, виник злочинний умисел, спрямований на її невиконання.

Діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 27.02.2026 близько 12 год. 40 хв. керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», р/н НОМЕР_2 , та рухався по вул. Братів Кучерів в с. Закутинці Бердичівського району, Житомирської області, після чого за порушення правил дорожнього руху був зупинений працівниками СРПП Бердичівського РВП ГУНП у Житомирській області поряд з будинком № 29 вказаної вулиці.

Таким чином, ОСОБА_4 умисно не виконав постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14.04.2025 у справі № 149/1034/25, яка набрала законної сили та якою він позбавлений права керування транспортними засобами строком на 5 років.

Кримінальна відповідальність за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнається винуватим, передбачена ч. 1 ст. 382 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю. Дав показання, що дійсно в лютому 2026 року в с. Закутинці Бердичівського району керував автомобілем, коли їхав на обід на орендовану квартиру, хоча не мав права керувати транспортними засобами відповідно до рішення суду, про яке знав. Обвинувачений не заперечив жодних фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті. Зазначив, що негативно ставиться до вчинених правопорушень. Заявив, що кається у скоєному.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їхньої позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За клопотанням прокурора та зі згоди обвинуваченого суд визнав недоцільним дослідження усіх доказів кримінального провадження, та обмежився допитом обвинуваченого й дослідженням матеріалів, що характеризують його особу і необхідні для вирішення питань щодо речових доказів та процесуальних витрат. Учасникам судового провадження було роз`яснено, що в даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку обставини, які ними не оспорювалися. При цьому суд переконався, що сторони правильно розуміють зміст цих обставин. Сумнівів у добровільності їх позиції у суду не було.

Аналізуючи обвинувальний акт та показання обвинуваченого, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, знайшла своє підтвердження у судовому засіданні під час судового розгляду. Так, обвинувачений надав правдиві показання стосовно обставин вчинення злочину, які повністю узгоджуються зі встановленими судом фактичними обставинами кримінального провадження, викладеними в обвинувальному акті.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 своїми протиправними та винними діями скоїв, при встановлених у суді обставинах, суспільно небезпечне діяння, яке містить склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, з урахуванням положень ст. 12 КК України, є нетяжким умисним злочином.

Обвинувачений ОСОБА_4 : є раніше несудимий на підставі ст. 89 КК України, неодружений, проходить військову службу та є учасником бойових дій, військовою частиною характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, суд призначає ОСОБА_4 покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та перевиховання, а також для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України, визначаючи його в розмірі, наближеному до мінімального, при цьому враховує обставини події та посткримінальну поведінку обвинуваченого, а саме: беззастережне визнання ним своєї вини; надання зізнавальних показань.

Правових підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України суд не вбачає з огляду на призначене покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу, зважаючи на відсутність клопотань з даного приводу, суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_4 - не застосовувати.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: два DVD-R диски з відеозаписами з поліцейських бодікамер та відеореєстраторів службового автомобіля - залишити у матеріалах кримінального провадження Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua