Суд: Холодногірський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження
Дата: 02 серпня 2026 р.
Справа: №642/6233/26
Суддя: Пашнєв В. Г.
Справа № 642/6233/26
Провадження № 1-кп/642/630/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання – ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного провадження, відповідно до ст.ст. 381, 382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.07.2026 за № 12026226260000192 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дергачі Харківської області, громадянина України, із вищою освітою, який одружений, працевлаштований на посаді сторожа у Колійній частині № 3 РФ «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , який має на утриманні малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється особою з інвалідністю, пенсіонером, раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України -
ВСТАНОВИВ:
18 липня 2026 року приблизно о 11:30 годині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на відкритій ділянці місцевості поблизу будинку № 9 по вулиці Гостинний двір у місті Харкові, де вступив у конфлікт з раніше не знайомим йому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В ході конфлікту, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, маючи прямий умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, переслідуючи мету нанесення тілесних ушкоджень та усвідомлюючи можливість настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 перебуваючи у положенні сидячи на водійському сидінні автомобіля повернувшись півобертом до потерпілого, кулаком правої руки наніс 1 (один) удар у ділянку верхньої губи ОСОБА_5 . Після чого, не змінюючи свого положення, ОСОБА_3 кулаком правої руки наніс ще 1 (один) удар кулаком правої руки у ділянку перенісся ОСОБА_5 .
У подальшому, не припиняючи свою протиправні дії, ОСОБА_3 , перебуваючи у тому ж положенні, сидячи на водійському сидінні автомобіля повернувшись півобертом до потерпілого, тримаючи у правій руці перцевий балончик, розпилив його вміст у бік обличчя потерпілого ОСОБА_5 .
Протиправними діями ОСОБА_6 , потерпілому ОСОБА_5 , згідно з висновком експерта ДСУ «ХОБСМЕ» № 09-1008/2026 від 27.07.2026, спричинено тілесні ушкодження у вигляді садна на слизовій оболонці верхньої губи праворуч; синця в ділянці спинки носу у верхній третині з розповсюдженням на повіки очей..
За ступенем тяжкості: синець, садно викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п. п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Разом з тим, зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності, обвинувачений ОСОБА_3 , представлений захисником адвокатом ОСОБА_7 , беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку, а потерпілий ОСОБА_5 надав заяву, в якій не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному порядку. А тому суд, за клопотанням прокурора Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_8 , що регламентоване ч. 1 ст. 302 КПК України, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось.
Здійснивши розгляд справи у спрощеному провадженні, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши встановлені органом досудового розслідування обставини, позицію учасників судового провадження щодо цих обставин, висловлену з дотриманням вимог ст. 302 КПК України, встановивши, що учасники не оспорюють жодну із встановлених досудовим розслідуванням обставин, суд дійшов висновку про достатність даних для ухвалення вироку із визнанням обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не викликають сумніву у їх об`єктивності та не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому проступку, повністю доведена за результатами спрощеного провадження.
На підставі вказаного, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, його ставлення до вчиненого, яке полягає у визнанні вини, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше не судимий, одружений, офіційно працевлаштований, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце реєстрації та фактичне місце проживання, на утриманні має малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалідністю, пенсіонером.
З урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин вчиненого кримінального проступку, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу у межах станції ч.1 ст. 125КК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Процесуальні витрати відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 302, 373-374, 382, 392- 395, КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше наступного дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua