Вирок від 03 серпня 2026 р. у справі №953/10899/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/10899/26

н/п 1-кп/953/920/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2026 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова в порядку спрощеного провадження за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026226130000242 від 18.07.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_1 , із середньою освітою, заміжньої, непрацюючої, яка має на утриманні трьох неповнолітніх дітей 2009, 2010 та 2019 року народження, яка зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

У С Т А Н О В И В:

17 липня 2026 року о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_3 , перебувала неподалік від будинку АДРЕСА_2 , де у неї виник словесний конфлікт з раніше їй знайомою ОСОБА_4 , під час якого ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись у положенні стоячи обличчям до обличчя ОСОБА_4 на відстані одного кроку, нанесла декілька ударів руками по голові потерпілій. Після чого ОСОБА_3 схопила потерпілу ОСОБА_4 за волосся і схилила її, внаслідок чого потерпіла перебувала у положенні сидячи на землі. Потім ОСОБА_3 , перебуваючи у положенні стоячи навпроти потерпілої, тримаючи її руками за волосся, нанесла потерпілій один удар ногою у ділянку грудної клітини та ще один удар по обличчю у ділянку верхньої губи потерпілої.

У результаті протиправних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_4 були спричинені відповідно до висновку судової медичної експертизи № 09-1126/2026 від 22 липня 2026 року тілесні ушкодження: у вигляді забійної рани на верхній губі, яка у своїй течії обумовила до хірургічного втручання (ПХО, шви), синець на правій молочній залозі, садна на правій долоні, що відповідно до п.2.3.1 «а», п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17 січня 1995 року, відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад шість днів, але не більше трьох тижнів (21 дня).

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додана заява потерпілої ОСОБА_4 щодо згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням права апеляційного оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні. Цивільний позов не заявлений.

Також до обвинувального акту додана заява ОСОБА_3 щодо визнання нею своєї винуватості, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, складена та підписана у присутності захисника ОСОБА_5 , згідно з якою обвинувачена визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та погодилася зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_3 ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодилася на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

У вказаній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваною, її згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального правопорушення (проступку) без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий у порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Дослідивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, повністю доведена.

Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що вона раніше не судима, заміжня, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей 2009, 2010 та 2019 року народження, офіційно не працевлаштована, на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують її покарання, відсутні.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 відповідно до ст. 65 КК України суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, обставину, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченої, обставини вчинення кримінального правопорушення, майновий стан обвинуваченої, той факт, що потерпіла претензій морального та матеріального характеру до неї не має.

Враховуючи сукупність наведених обставин справи, та дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, та враховуючи, що за приписами ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів призначити покарання у виді штрафу у межах санкції передбаченої ч. 2 ст. 125 КК України, так як відсутні умови і підстави призначення обвинуваченій іншого покарання з огляду на те, що ОСОБА_3 є матір`ю трьох неповнолітніх дітей 2009, 2010 та 2019 року народження, офіційно не працює, що унеможливлює призначення їй покарання у виді обмеження волі та виправних робіт, при цьому суд дійшов висновку про недоцільність призначення їй покарання у виді пробаційного нагляду та громадських робіт.

Претензії матеріального характеру у потерпілої до обвинуваченої відсутні, цивільний позов не заявлений.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Щодо ОСОБА_3 запобіжний захід не обирався і, зважаючи на характер призначеного покарання, його обрання є недоцільним.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 цього КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1