Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №639/5655/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа №639/5655/26

Провадження №2/639/2543/26

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Труханович В.В.,

за участю секретаря – Бірюк А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобаварського районного суду міста Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №639/5655/26 за позовною позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ :

24 червня 2026 року позивач ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, згідно якої просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 6 000 грн. щомісяця, але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у сторін є спільна малолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Спільна донька сторін проживає з позивачем та перебуває на утриманні позивача.

Відповідач ОСОБА_2 в добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання доньки не надає.

Позивач зазначила, що змушена забезпечувати доньку всім необхідним, власними силами, тому виникла необхідність звернутись до суду з позовом про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 6 000 грн.

Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з зазначеною позовною заявою.

УхвалоюНовобаварського районного суду міста Харкова від 02 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини. Призначено судове засідання.

Позивач, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач по справі в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. Відзив на позовну заяву до суду також не надходив. У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечувала позивач по справі.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якої є батько – ОСОБА_2 та мати – ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 (а.с. 4).

24 жовтня 2923 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 уклали шлюб, прізвище дружини післ яреєстрації шлюбу ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.5).

ОСОБА_1 зазначила, що на теперішній час дитина проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач в добровільному порядку коштів на утримання дитини не надає.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Позивач ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на утримання їх спільної доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 6 000 грн.

Згідно ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 3 512 гривень.

Згідно до ст.184 СК України суд погоджується зі способом визначення аліментів у твердій грошовій сумі, обраним позивачем, разом з тим не погоджується з розміром аліментів.

При визначенні величини аліментного платежу суд, враховуючи матеріальне становище платника аліментів, величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого законодавством, а також положення ст.180 СК України про те, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері так і батька.

Разом з тим, приймаючи до уваги матеріальне положення дитини, яка потребує матеріальної допомоги, матеріальне становище позивача, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів, стягуваних з відповідача на користь позивача на утримання малолітньої доньки у твердій грошовій сумі в розмірі 3 500, 00 грн.

Суд вважає, що визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі щомісячно на дитину є достатнім та не буде порушувати майнові права дитини.

Крім того, при прийнятті рішення про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 3 500, 00 грн. судом прийнято до уваги, що даний розмір не є меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, рішення підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», а також враховуючи те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а її позов було задоволено, то суд приходить до висновку, що з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, ч.4 ст. 223, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 180, 181, 182, 183, 184 Сімейного Кодексу України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», суд –

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання їх спільної малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3 500, 00 гривень (три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок), щомісячно, починаючи з 24 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття,

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі у розмірі 1 331,20 гривень (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 03.08.2026

Суддя В. В. Труханович