Вирок від 03 серпня 2026 р. у справі №395/1217/26 — Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/1217/26

Провадження № 1-кп/395/85/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 рокум. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

із секретарем ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в залі судових засідань Новомиргородського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження № 1-кп/395/85/2025, що зареєстроване в ЄРДР 11.04.2026 року за № 12026121250000081 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Коробчине, Новомиргородського району, Кіровоградської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, не працюючої, не одруженої, що має на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_5 спричинила умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, що пов`язане з домашнім насильством, за наступних обставин.

10.04.2026 року близько 23 години 20 хвилин, в порушення Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ОСОБА_5 умисно вчинила фізичне насильство по відношенню до свого співмешканця ОСОБА_6 , тобто вчинила кримінальне правопорушення, пов`язане з домашнім насильством, щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах за наступних обставин.

Так, 10.04.2026 року близько 23 години 20 хвилин, ОСОБА_5 , перебувала за адресою свого проживання по АДРЕСА_2 , де в цей час знаходився її співмешканець ОСОБА_6 . Під час спілкування між ними трапилась сварка на грунті раніше виниклих конфліктів, під час якої у ОСОБА_5 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .

Реалізовуючи свій протиправний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, діючи умисно та цілеспрямовано, пальцем правої руки нанесла один удар в область лівого ока ОСОБА_6 .

Своїми умисними діями ОСОБА_5 спричинила потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді тупої травми лівого ока: припухлість, садно, гематома ділянки лівого ока, крововилив в передню камеру лівого ока, відшарування сітківки лівого ока, які, відповідно до висновку експерта № 81 від 23.05.2026 відносяться до категорії середніх, що спричинили тривалий розлад здоров`я, більше 21 дня.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю та щиро розкаялася. Показала, що дійсно у першій половині квітня місяця 2026 року перебуваючи за адресою свого місця проживання затіяла сварку зі своїм співмешканцем, в ході якої спричинила йому тілесні ушкодження.

У суді встановлено, що обвинувачена повністю визнає свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, погоджується з кваліфікацією вчиненого нею діяння, та сторони кримінального провадження не висловлюють жодних заперечень щодо встановлених обставин. Учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд вправі визнати недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, суд, з`ясувавши думку учасників судового провадження, та відсутність заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз`яснивши їм положення ч.3ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження оцінюючи кожен вищевказаний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до безсумнівного висновку, що ОСОБА_5 було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України, а саме спричинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, що пов`язане з домашнім насильством.

Призначаючи ОСОБА_5 , міру покарання, суд враховує тяжкість та суспільну небезпечність скоєного, розмір завданих збитків, стан здоров`я обвинуваченої, умови її життя, її ставлення до вчиненого нею кримінального правопорушення, те, що останньою було вчинено нетяжкий злочин, а також особу обвинуваченої, яка посередньо характеризується за місцем проживання.

Згідно з довідками КНП «Новомиргородська міська лікарня» ОСОБА_5 на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога КНП «Новомиргородської міської лікарні» не перебуває.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття.

На підставі зазначених обставин суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі.

Виходячи із зазначених обставин, відношення обвинуваченої до скоєного, даних про особу обвинуваченої, враховуючи наявність обставини, що пом`якшує покарання та обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції її від суспільства, а тому вважає за необхідне звільнити її від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків відповідно до ст. 76 КК України, що на переконання суду буде справедливим та співмірним із тяжкістю вчиненого злочину та особою винної.

Підстави для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили відсутні.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити їй покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку - 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід до ОСОБА_5 не застосовувати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1