Вирок від 03 серпня 2026 р. у справі №190/1485/26 — П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1485/26

Провадження №1-кп/190/166/26

ЄРДР № 12026046550000058

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.П`ятихатки Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

05 червня 2026 року приблизно о 22 годині 00 хвилин ОСОБА_4 разом з неповнолітнім ОСОБА_6 , перебував на території центрального міського парку поблизу вул. Центральної в м.П`ятихатки Кам`янського району Дніпропетровської області, де також відпочивав потерпілий ОСОБА_7 .

В подальшому між ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_7 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт. Під час конфлікту ОСОБА_6 штовхнув потерпілого, унаслідок чого останній втратив рівновагу та впав на землю. ОСОБА_4 , побачивши зазначені обставини та усвідомлюючи, що потерпілий ОСОБА_7 , перебуває на землі та не чинить будь-якого опору, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , 05.06.2026 року приблизно о 22 годині 30 хвилини, перебуваючи на території центрального міського парку поблизу вул. Центральної в м. П`ятихатки Кам`янського району Дніпропетровської області, підійшовши до ОСОБА_7 , ставши до нього праворуч, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій і наслідків, бажаючи їх настання, наніс останньому близько 10 ударів стопами ніг у ділянку правої бокової поверхні грудної клітки. Надалі, перебуваючи в тому ж місці, підозрюваний ОСОБА_4 , наніс потерпілому ще близько 10 ударів кулаками рук у ділянку правої бокової поверхні грудної клітки та спини, а також близько 3 ударів кулаком правої руки в потиличну ділянку голови.

В результаті протиправних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця синюшного кольору без набряку м`яких тканин розташованого на рівні 7-8 ребер по задньо-підпаховій лінії праворуч.

Виявлене у ОСОБА_7 тілесне ушкодження у вигляді синця синюшного кольору без набряку м`яких тканин розташованого на рівні 7-8 ребер по задньо-підпаховій лінії праворуч відноситься до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 125 КК України – як умисне легке тілесне ушкодження.

24 червня 2026 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті.

Також, при укладенні угоди між сторонами, останні погодилися на призначення покарання за ч.1 ст. 125 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що при укладанні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просив суд затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у скоєнні кримінального правопорушення повністю визнав, а також зазначив, що він розуміє надані йому законом права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення угоди про визнання винуватості згідно ч. 2 ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні останньої.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між його підзахисним та прокурором, на умовах, визначених у ній.

Потерпілий ОСОБА_7 надав письмову згоду прокурору на укладення між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 угоди про визнання винуватості та подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, який просив затвердити угоду про визнання винуватості, розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Умови угоди не суперечать вимогам КПК України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди відбулося добровільно, умови, які б ускладнювали виконання угоди обвинуваченим, не встановлено. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є також добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним, віднесено до категорії кримінального проступку, унаслідок вчиненого обвинуваченим злочину шкода завдана потерпілому, який надав письмову згоду прокурору на укладення угоди.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розумів права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 24 червня 2026 року між прокурором П`ятихатського відділу Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред"явленому обвинувачені за ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в П"ятихатський районний суд Дніпропетровської області на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1