Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №205/14854/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/14854/25

Номер провадження2/205/1446/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року

Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Зибалової П.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Парус 1ВГД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року представник позивача адвокат Патика А.В. звернувся до Новокодацького районного суду міста Дніпра із вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування позову зазначив, що ОСББ «Парус 1ВГД» є юридичною особою, створеною власниками квартир з метою ефективного утримання та використання неподільного та загального майна житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки КП «ДМБТІ» ДМР № 9773 від 16.08.2024 року, станом на 31.12.2012 року в інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_2 , містяться відомості про права спільної власності за ОСОБА_2 (1/3 частка) та ОСОБА_3 (2/3 частки).

Відповідно до наданої ОСОБА_3 копії паспорту, після одруження вона змінила прізвище на « ОСОБА_4 ».

Згідно інформації, наданої ОСОБА_1 . ОСОБА_2 померла.

Таким чином, відповідач є власником квартири у будинку, у якому створено ОСББ «Парус 1ВГД», а тому зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, які були затверджені рішеннями загальних зборів, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення ними таких дій звернутися до суду про стягнення нарахованих платежів по цим витратам. В порушення вимог Закону та Статуту, відповідачами не виконується обов`язок щодо сплати внесків у розмірі, затвердженому загальними зборами.

За період з вересня 2020 року по серпень 2025 року перед ОСББ виникла заборгованість у розмірі 18 637,15 грн. Зважаючи на не виконання відповідачами зобов`язань щодо сплати внесків та обов`язкових платежів, позивач нарахував на суму заборгованості інфляційні витрати в розмірі 1 802,82 грн. та 3% річних в розмірі 555,55 грн., визначених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Враховуючи викладене, представник позивача звертається до суду та просить стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість по внескам та обов`язковим платежам, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, у загальному розмірі 20 995,52 грн., а також судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 3 028 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 4 000 грн.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 06.10.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі та призначено судове засідання.

Відповідач не скористався процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача - Патика А. у змісті позовних вимог просив розглянути справу без його участі. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився. Про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не сповістив.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд постановив розглядати справу за відсутності відповідачів на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши наявні в матеріалах справи докази, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

У ході судового розгляду встановлено, що 06.09.2016 року проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Парус 1ВГД» за адресою: м. Дніпро, ж/м Парус, буд. 1В.

Статут ОСББ «Парус 1ВГД» затверджено 29.05.2016 року рішенням загальних зборів, оформленим протоколом № 1.

Згідно Статуту ОСББ «Парус 1ВГД», об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку для забезпечення і захисту прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Метою створення ОСББ є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Протоколом № 7 загальних зборів співвласників ОСББ «Парус 1ВГД», які відбулись 05.10.2019 року, було затверджено внесок на управління багатоквартирним будинком у розмірі 3,00 грн. з кв.м.; резервний фонд в розмірі 1,00 грн. з кв.м.; внесок за вивезення сміття в розмірі 0,40 грн. з кв.м.; внесок на ТО ліфтів у розмірі 0,85 грн. для поверхів 3-5 будинку 1В.

Протоколом № 9 загальних зборів співвласників ОСББ «Парус 1ВГД», які відбулись 06.03.2021 року, було затверджено внесок на управління багатоквартирним будинком у розмірі 4,00 грн. з кв.м.

Протоколом № 11 загальних зборів співвласників ОСББ «Парус 1ВГД», які відбулись 11.12.2021 року, було затверджено внесок на управління багатоквартирним будинком у розмірі 4,75 грн. з кв.м.; внесок за вивезення сміття в розмірі 0,52 грн. з кв.м.; внесок на ТО ліфтів у розмірі 0,80 грн. для поверхів 3-5 будинку 1В.

Протоколом № 13 загальних зборів співвласників ОСББ «Парус 1ВГД», які відбулись 17.02.2024 року, було затверджено внесок на управління багатоквартирним будинком у розмірі 5,82 грн./кв.м. (квартири 1-8 та 37-44), 6,80 грн./кв.м. (квартири 9-36 та 45-72 буд. 1В), 6,72 грн./кв.м. (квартири 9-36 та 45-72 буд. 1 ГД), внесок за вивезення сміття в розмірі 0,52 грн. з кв.м.; внесок на ТО ліфтів.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається оскарження чи визнання недійсними рішень ОСББ, оформлених протоколами щодо розмірі внесків.

Згідно із інформації з Єдиного держаного демографічного реєстру відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Із копії листа КП «ДМБТІ» ДМР № 9773 від 16.08.2024 року вбачається, що станом на 31.12.2012 року в інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_2 , містяться відомості про права спільної власності: за ОСОБА_5 - 1/3 частини, за ОСОБА_3 – 2/3 частини.

Відповідно до запису із паспорта відповідача вбачається, що 15.08.2008р. вона уклала шлюб із ОСОБА_6 , у зв`язку із чим, змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_4 ».

Заборгованість відповідача по внескам та обов`язковим платежам співвласників об`єднання за вказаною адресою за період з 30.09.2020 року по 31.08.2025 року становить 18 637,15 грн. , що підтверджується детальним розрахунком заборгованості.

Позивачем також зроблено розрахунок інфляційних втрат за період з 30.09.2022 року по 31.08.2025 року, які складають 1 802,82 грн., та 3% річних за період з 30.09.2022 року по 31.08.2025 року у розмірі 555,55 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ч.1 ст.385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до п. 5 та п. 10 ч. 1 ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані виконувати рішення зборів співвласників та своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, є обов`язковим для всіх співвласників.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 травня 2018 року по справі № 922/3087/17 і залишається незмінною.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Статтею 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено право об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

На підставі ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Статтею 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» врегульовано визначення часток внесків і платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна. Так, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Аналогічна правові позиції викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2020 року по справі № 910/6471/18 та постанові Верховного Суду від 11.05.2018 року по справі № 922/3087/17.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 22.02.2018 № 910/13182/17 та від 22.02.2018 № 910/11312/17 при розгляді справ за позовами ОСББ про стягнення заборгованості по сплаті внесків, Верховний Суд зазначив про те, що обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг (централізованого опалення) щодо нього входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

У відповідності до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлені строки відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем та не спростованого відповідачем, відповідач не сплачував внески на утримання будинку, внаслідок чого в утворилася заборгованість за внесками на утримання будинку за період з 30 вересня 2020 року по 31 серпня 2025 року в розмірі 18 637,15 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги ОСББ задоволено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 3 028 грн.

Також, представник позивача просив суд покласти на відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини 1 статті 133 ЦПК України).

Згідно із ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зазначений правовий висновок узгоджується з позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року справа № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично здійснені, та оцінювати їх необхідність.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги, стороною позивача було надано до суду: ордер на надання правничої допомоги ОСББ «Парус 1ВГД» адвокатом Патика А.В., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію договору про надання професійної правничої допомоги № 02 від 22.09.2025 року, попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат, відповідно якого загальна сума понесених витрат на професійну правничу допомогу складає 4 000 грн. та платіжну інструкцію за проф. допомогу по Договору № 02 від 22.09.2025 року на суму 4 000 грн.

Відповідно до пунктів 3.1 договору про надання професійної правничої допомоги № 02 від 22.09.2025 року, сторони погодили, що вартість послуг за складання та подачу позовної заяви щодо стягнення заборгованості зі сплати внесків та обов`язкових платежів співвласників складає 4 000 грн.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що витрати позивача на правничу допомогу є доведеними та співмірними щодо обсягу наданих адвокатом послуг та складності розглянутої справи, а тому підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.ст. 509, 530, 526, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 76-82, 133, 141, 258, 263, 264, 265, 273, 279-281, 284 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Парус 1ВГД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Парус 1ВГД» (ЄДРПОУ 40810417, адреса: 49018, ж/м Парус, буд.1-В)заборгованість за внесками та платежами співвласників за період з вересня 2020 року по серпень 2025 року в сумі 18 637,15 грн., три відсотки річних в розмірі 555,55 грн., інфляційні втрати в розмірі 1 802,82 грн., а всього 20 995,52 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Парус 1ВГД» (ЄДРПОУ 40810417, адреса: 49018, ж/м Парус, буд.1-В)судовий збір у розмірі 3028 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.Г. Остапенко