Вирок від 03 серпня 2026 р. у справі №583/3917/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3917/26

1-кп/583/382/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2026 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні під час підготовчого засідання в залі суду №5 у м. Охтирці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026200460000658 від 18.07.2026 р., по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Журавне, Охтирського району, Сумської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

встановив:

Обвинувачена ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинилакримінальне правопорушення проти життя та здоров`я особи за наступних обставин.

Встановлено, що у порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» №2229-УІІІ від 07.12.2017, ОСОБА_4 , умисно, систематично вчиняла психологічне насильство, по відношенню до співмешканця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що виразилось у систематичних словесних образах ОСОБА_5 , нецензурною лайкою, погрозою фізичної розправи, внаслідок чого ОСОБА_5 зазнав психологічних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої особи, за наступних фактичних обставин.

ОСОБА_4 , будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню постановою Охтирського міськрайонного суду від 14.02.2025 за ст. 173-2 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення повторно, протягом року 26.11.2025 року близько 13 години за адресою АДРЕСА_2 вчинила домашнє насильство, а саме ображала нецензурною лайкою свого співмешканця ОСОБА_5 , чим завдала шкоди його психічному здоров`ю, тобто скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За вказане адміністративне правопорушення, згідно постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11.05.2026 у справі №583/2093/26 провадження №3/583/759/26 ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 та застосовано адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт на строк 40 годин.

Крім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , о 12 годині 00 хвилин знаходячись за адресою АДРЕСА_2 повторно скоїла насильство в сім`ї, ображала нецензурною лайкою співмешканця ОСОБА_5 , погрожувала фізичною розправою, внаслідок чого завдала шкоди його психічному та фізичному здоров`ю, своїми діями скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За вказане адміністративне правопорушення, згідно постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09.06.2026 у справі №583/2872/26 провадження №3/583/969/26 ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 та застосовано адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт на строк 40 годин.

Крім того, не зупиняючись на вчиненому, продовжуючи систематично вчинювати домашнє насильство, ОСОБА_4 будучи особою, яка раніше неодноразово протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП за вчинення насильства відносно свогоспівмешканця ОСОБА_5 , продовжила вчиняти домашнє насильствовідносно останнього.

Так, 17.07.2026 близько 17 години 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 вчинила домашнє насильство щодо свого співмешканця ОСОБА_5 , а саме ображала нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, кидалася посудом, чим завдала шкоди його психічному здоров`ю.

Внаслідок зазначеного систематичного домашнього насильства з боку ОСОБА_4 , згідно висновку клінічного психолога КНП СОР «Обласна клінічна спеціалізована лікарня» ОСОБА_6 за №27-18/955 від 29.07.2026, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуваючи під впливом психотравмуючої ситуації, що спричиняє ОСОБА_4 , зазнав психологічних страждань, погіршився його якість життя та стан здоров`я, став знервованим, погіршився сон, відчував стан образи й знецінення. Знаходиться у пригніченому емоційному стані. Потребує психологічної підтримки, але відмовляється від неї.

Таким чином, своїми систематичними, умисними, протиправними, суспільно - небезпечними діями вчиненими за викладених фактичних обставин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ст. 126-1 КК України, - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

30.07.2026 р. до суду надійшов обвинувальний акт та письмова угода про примирення, укладена 30.07.2026 р. між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_4 згідно якої обвинувачена ОСОБА_4 , визнає себе повністю винною у вчиненні домашнього насильства відносно свого співмешканця та зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри під час судового провадження. Потерпілий та обвинувачена узгодили міру покарання у виді 150 годин громадських робіт.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 , зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення визначені ст. 471 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення судом, та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Потерпілий пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення передбачені ст. 473 КПК України та просить затвердити зазначену угоду.

Прокурор також заявила про наявність підстав для затвердження мирової угоди.

Сторонам було роз`яснено наслідки невиконання угоди про примирення передбачені ст. 476 КПК України.

Суд проаналізував надані матеріали, вислухав пояснення обвинуваченої, думку потерпілого та прокурора, які вважають, що угода про примирення може бути затверджена судом, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з наданих матеріалів, дії обвинуваченої ОСОБА_4 обґрунтовано кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

Обвинувачена свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, визнає.

Встановлено, що укладення угоди про примирення між підозрюваною та потерпілим є добровільною. Зміст та порядок укладення угоди відповідає вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України.

Умови угоди про примирення не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, узгоджена підозрюваною та потерпілим, визначена в межах санкції ст. 126-1 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.

Відповідно до вимог ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, зокрема, направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми, про що просить прокурор.

Суд дійшов висновку, що до обвинуваченої, як до особи, яка вчинила домашнє насильство відносно свого співмешканця необхідно застосувати обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників.

Міру запобіжного заходу обвинуваченій до вступу вироку в законну силу не обирати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 30.07.2026 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026200460000658 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 ККУкраїни.

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити їй покарання за цим законом у вигляді 150 (сто п`ятдесят) годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому до вступу вироку в законну силу не обирати.

Відповідно до п. 5 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників строком на 1 місяць.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченою, потерпілим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайсуд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Роз`яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.

Суддя Охтирського міськрайонного суду ОСОБА_1