Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №686/2261/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/2261/26

Провадження № 22-ц/820/1221/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Демчук В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана його представником ОСОБА_3 , на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 березня 2026 року (суддя Чевилюк З.А.).

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вона є студенткою Хмельницького базового медичного фахового коледжу та навчається на денній формі навчання за освітнім ступенем «Фаховий молодший бакалавр» за спеціальністю 233 Медсестринство. Дата завершення здобуття освіти 27.06.2027. Позивачка проживає разом із своєю матір`ю ОСОБА_4 .

У зв`язку з навчанням на денній формі, ОСОБА_1 несе значні витрати, пов`язані з забезпеченням навчального процесу та повсякденного проживання, зокрема, необхідні кошти для проїзду до місця навчання та у зворотньому напрямку, придбання підручників, придбання навчальних та допоміжних матеріалів, забезпечення базових життєвих потреб – харчування, одягу та засобів особистого користування.

Матір позивачки намагається належним чином матеріально забезпечити доньку, однак її фінансових можливостей недостатньо для повного покриття зазначених витрат.

В свою чергу, відповідач є працездатним, отримує стабільний та достатній дохід, що дає йому можливість надавати матеріальну допомогу шляхом сплати аліментів на утримання позивачки на час її навчання.

З врахуванням наведеного вище, позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її утримання на період навчання у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дати подання позову та до припинення навчання, але не більше, ніж до досягнення нею 23-х років.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 березня 2026 року у справі № 686/2261/26 позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку відповідача, але не менше 50% від прожиткового мінімуму, щомісячно, починаючи з дати пред`явлення позову 21.01.2026 і до закінчення навчання 27.06.2027, але не довше як до досягнення ОСОБА_1 23-х років.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів як на повнолітню дитину, яка продовжує навчання у розмірі 1/11 частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 . При цьому, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини. Крім того, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Посилається на те, що середньомісячний дохід скаржника становить суму, за якої 1/11 частина від його щомісячного заробітку (доходу) є співмірною з матеріальним становищем останнього, не порушує його прав та забезпечуватиме належний рівень матеріального утримання дитини. При цьому, зазначає, що стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі, заявленому позивачем, не є імперативно встановленою нормою, а має оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи, матеріального становища сторін та принципу рівної участі обох батьків у забезпеченні дитини.

Вважає, що заявлений позивачкою розмір аліментів, які підлягають стягненню, не відповідає принципу рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини, а також критеріям розумності та справедливості.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_5 через свого представника ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день, місце і час слухання повідомлені належним чином.

В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Проте, рішення суду першої інстанції не в повній мірі не відповідає вказаним вимогам.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що донька сторін досягла повноліття, продовжує навчання в коледжі та, відповідно до ст.199 СК України, потребує матеріальної допомоги, а відповідач зобов`язаний та спроможний надавати матеріальну допомогу доньці у розмірі 1/4 частки від усіх видів його доходів (заробітку), щомісячно, вважаючи цей розмір аліментів обґрунтованим, достатнім та таким, що відповідає потребам доньки.

Проте, колегія суддів не в повному обсязі погоджується із такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 10)

Відповідно до акту про фактичне місце проживання від 18.12.2025, ОСОБА_1 проживає разом із матір`ю ОСОБА_4 (а.с. 9)

Позивачка ОСОБА_1 є студенткою Хмельницького базового медичного фахового коледжу та навчається на денній формі навчання за освітнім ступенем «Фахових молодший бакалавр» за спеціальністю 233 Медсестринство. Дата завершення здобуття освіти 27.06.2027, що підтверджується довідкою про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 821841 від 19.12.2025. (а.с. 11)

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для покладення на відповідача обов`язку зі сплати аліментів на утримання своєї повнолітньої дочки на період її навчання, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Разом з тим, суд першої інстанції при визначенні розміру аліментів неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи.

Статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до роз`яснень пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Згідно зі статтею 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Стягнення із батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі №381/2423/20 (провадження №61-17937св21) Верховний Суд вказав, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Також встановлено судом, що відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою, тобто спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання доньки.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 працює в ТОВ «Інститут хімії високих енергій» і його нарахований за період з 01.08.2025 по 31.01.2026 становить 719887,76 грн. (а.с. 30) Відповідно, середньомісячна заробітна плата за вказаний період становить 119981,30 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Згідно ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України, обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що позивачка продовжує навчання та потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги, беручи до уваги, що відповідач спроможний надавати таку матеріальну допомогу, колегія суддів з урахуванням того, що розмір призначених аліментів, у цьому випадку, має бути не більш як достатнім для розумного задоволення потреб позивачки і не повинен призводити до збагачення, вважає, що аліменти у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно будуть достатніми для належного утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, відповідатимуть критерію розумності та достатності, забезпечить баланс інтересів як одержувачки, так і платника аліментів.

Крім того, слід врахувати, що позивачка не надала суду належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, які б свідчили про понесення витрат на харчування, одяг, комунальні послуги, кишенькові витрати та необхідність визначення розміру аліментів в заявленому нею розмірі – частки від заробітку (доходу) відповідача.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом визначення розміру аліментів - 1/8 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача.

За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (50%) в розмірі 899,86 грн ((29995,32Х6)Х1%)Х50/100)

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником ОСОБА_3 , задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 березня 2026 року змінити, визначивши розмір аліментів, які стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , - 1/8 частини усіх видів заробітку (доходу).

Змінити розподіл судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 899,86 грн судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: Р.С. Гринчук

О.І. Талалай