Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №607/16357/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026 Справа №607/16357/26 Провадження №3/607/4729/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., розглянувши матеріали справи, яка надійшла з Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , який має на утриманні одну неповнолітню дитину, РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

19.07.2026 близько 18 год. 30 хв. неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у дворі по вул. Захисників України, 5 в м. Тернополі, розпивала алкогольний напій – горілку торговельної марки «Хлібний Дар», однак, з огляду на те, що вона на момент вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП, не досяг шістнадцятирічного віку, до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП притягається батько неповнолітньої ОСОБА_2 – ОСОБА_1 .

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №033228 від 22.07.2026, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 знав, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП, щодо нього розглядатиметься Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 03.08.2026 о 11 год. 00 хв., ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, із заявою про відкладення розгляду справи не звертався.

Також на офіційному сайті суду в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення справи щодо ОСОБА_1 до розгляду, до моменту розгляду справи були зазначені дата, час та місце її слухання.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи достеменно обізнаним про дату, час та місце розгляду справи щодо нього, не повідомивши причин своєї неявки, в судове засідання не з`явився, клопотань по відкладення розгляду справи не подавав, беручи до уваги принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, вважаю за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.

При прийнятті рішення про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя також враховує положення ч. 2 ст. 268 КУпАП, згідно з якими адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 184 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов`язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 3 ст. 184 КУпАП адміністративна відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, передбачена за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Тобто, за змістом цієї частини статті на батьків або осіб, які їх замінюють, покладена відповідальність в разі вчинення неповнолітніми адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 178 КУпАП передбачено відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час розгляду даної справи суддею встановлено, що ОСОБА_1 є батьком неповнолітньої ОСОБА_2 , яка на момент вчинення правопорушення перебувала у віці чотирнадцяти років.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, доведена матеріалами справи, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, а саме даними, що містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №033228 від 22.07.2026, складеному у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, де викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 ; рапорті старшого інспектора СЮП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Стефановської І. від 22.07.2026; електронних рапортах інспектора чергового Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Цегольник Р.В. від 20.07.2026; письмових поясненнях неповнолітньої ОСОБА_2 від 22.07.2026; копії актового запису про народження №1657.

Надаючи оцінку вказаним доказам, суддя вважає їх такими, які узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому такі приймаються до уваги. На думку судді, зазначені докази підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді даної справи.

Отже, як слідує з матеріалів справи, неповнолітня ОСОБА_2 , перебуваючи у віці чотирнадцяти років, вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП, а тому її батько ОСОБА_1 повинен нести відповідальність, встановлену Законом.

За наведеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Обставин, які б спростовували зазначений висновок суду і були підставами для закриття провадження в справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 згідно зі ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Строк накладення адміністративного стягнення, визначений положеннями ст. 38 КУпАП, на момент розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП не закінчився.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. ст. 34, 35 КУпАП, суддею не встановлено.

Отже, враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, дані про його особу, який має на утриманні неповнолітню дитину та щодо якого у матеріалах справи відсутні відомості про притягнення до адміністративної відповідальності, ступінь вини, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 184 КУпАП.

На переконання судді, накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 184 КУпАП, є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобіганню вчиненню ним та іншими особами нових правопорушень.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, згідно з якими судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), що у відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» становить 665,60 гривень.

Керуючись ст. ст. 33-35, 40-1, 245, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення.

Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню подвійний штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

СуддяІ. М. Царук