Вирок від 02 серпня 2026 р. у справі №509/5208/23 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/5208/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об`єднане кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_4 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Донецьк Донецької області, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , освіта вища,розлучений, офіційно не працевлаштований, не судимий: у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України, та кримінального правопорушення, передбаченого статтею 390-1 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України.

ОСОБА_4 за місцем свого спільного проживання із колишньою дружиною ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 , в період часу з 26 травня 2023 року по 11 серпня 2023 року умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, систематично вчиняв психологічне насильство до своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , що призвело до, психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої, а саме упродовж 2023 року ОСОБА_4 вів аморальний спосіб життя, зловживав алкоголем та вчиняв домашнє насильство психологічного характеру, поєднане із погрозою фізичного насильства відносно колишньої дружини ОСОБА_5 , у зв`язку із чим остання неодноразово зверталася до органів Національної поліції України із заявами щодо домашнього насильства з боку колишнього чоловіка ОСОБА_4 , за наслідками чого останнього судом тричі було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Так, згідно постанови Овідіопольського районного суду Одеської області, № 509/2798/23 від 26.05.2023 ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме: 08 травня 2023 приблизно о 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , влаштував сварку із колишньою дружиною ОСОБА_5 , під час якої висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, кидався в бійку, чим заподіяв шкоду її психічному здоров`ю, тобто вчинив сімейне насильство психологічного характеру.

Крім того, згідно постанови Овідіопольського районного суду Одеської області № 509/2898/23 від 31.05.2023, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України, а саме: 17 травня 2023 приблизно о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , влаштував сварку із колишньою дружиною ОСОБА_5 , під час якої висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, чим заподіяв шкоду її психічному здоров`ю, тобто вчинив сімейне насильство психологічного характеру.

Також, згідно постанови Овідіопольського районного суду Одеської області № 509/3965/23 від 25.07.2023 ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України, а саме: 09 липня 2023 приблизно о 12 годині 40 хвилин, ОСОБА_4 , будучи раніше притягнутим до адміністративної відповідальності за насильство в сім`ї, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , влаштував сварку із колишньою дружиною ОСОБА_5 , під час якої висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, чим заподіяв шкоду її психічному здоров`ю, тобто повторно, протягом року вчинив сімейне насильство психологічного характеру.

Не зупиняючись на скоєному, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, які полягали у систематичному протиправному домашньому насильстві відносно колишньої дружини ОСОБА_5 , з якою ОСОБА_4 спільно проживає однією родиною, розуміючи їх суспільно-небезпечні наслідки у виді психологічної шкоди її здоров`ю, і хоча не бажав їх настання, але свідомо припускав їх настання, 11.08.2023 приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем їх спільного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, на грунті особистих неприязних відносин, вчинив домашнє психологічне насильство відносно колишньої дружини ОСОБА_5 , яке виразилось у безпричинних, не маючих на те підгрунтя конфліктах, у моральному приниженні, погрозах фізичним насильством, залякуванні та словесних образах ненормативною лайкою, що призвело до її психологічних страждань, викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку впродовж тривалого періоду часу, емоційної залежності та погіршення якості життя потерпілої, що виразилось у формі втрати енергійності, втоми, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну та відпочинку, у тому числі втрати самооцінки, позитивних емоцій, негативних переживань тощо та з огляду на кількість вчинених правопорушень впродовж певного періоду часу, являє собою систематичність домашнього насилля.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, а саме умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо колишнього подружжя, що призводить до фізичних та психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

Формулювання обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 390-1 Кримінального кодексу України

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.04.2025 року у справі №509/2008/25, виданий обмежувальний припис на строк 6 місяців із забороною вчиняти наступні дії вести телефонні переговори з ОСОБА_5 , контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб; особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_5 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.

24.04.2025 року, ОСОБА_4 , будучи належним чином ознайомленим із зазначеним вище рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області , з умовами обмеження та юридичними наслідками у разі їх порушення, 22.05.2025 року, приблизно о 5:00 годин, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою з`ясування міжособистісних стосунків, з мотивів неповаги до встановлених судом обмежень, нехтуючи обов`язковими приписами та обмеженнями суду, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , де почав вчиняти конфліктну ситуацію та ображати її нецензурною лайкою, тим самим не виконав обмежувальну заборону, встановлену рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.04.2025 року у справі №509/2008/25.

Крім того, 23.05.2025 року, приблизно о 11:40 годин, обвинувачений діючи умисно з метою з`ясування міжособистісних стосунків, з мотивів неповаги до встановлених судом обмежень, нехтуючи обов`язковими приписами та обмеженнями суду, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , почав вчиняти конфліктну ситуацію та ображати її нецензурною лайкою, тим самим не виконав обмежувальну заборону, встановлену рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.04.2025 року у справі №509/2008/25.

Крім того, продовжуючи систематично вчиняти дії, спрямовані на невиконання обмежувального припису, ОСОБА_4 , 24.05.2025 року, приблизно о 12:20 годин, діючи умисно з метою з`ясування міжособистісних стосунків, з мотивів неповаги до встановлених судом обмежень, нехтуючи обов`язковими приписами та обмеженнями суду, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживания ОСОБА_5 , де почав вчиняти конфліктну ситуацію та ображати її нецензурною лайкою, тим самим не виконав обмежувальну заборону, встановлену рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.04.2025 року у справі №509/2008/25.

Крім того, ОСОБА_4 , 26.05.2025 року, приблизно о 15:30 годин, діючи умисно з метою з`ясування міжособистісних стосунків, з мотивів неповаги до встановлених судом обмежень, нехтуючи обов`язковими приписами та обмеженнями суду, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , почав вчиняти конфліктну ситуацію та ображати її нецензурною лайкою, тим самим не виконав обмежувальну заборону, встановлену рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.04.2025 року у справі №509/2008/25.

26.05.2025 року, приблизно о 16:50 годин, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою з`ясування міжособистісних стосунків, з мотивів неповаги до встановлених судом обмежень, нехтуючи обов`язковими приписами та обмеженнями суду, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , де почав вчиняти конфліктну ситуацію та ображати її нецензурною лайкою, тим самим не виконав обмежувальну заборону, встановлену рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.04.2025 року у справі №509/2008/25.

Крім того, продовжуючи систематично вчиняти дії, спрямовані на невиконання обмежувального припису, ОСОБА_4 , 08.06.2025 року, приблизно о 09:00 годин, діючи умисно з метою з`ясування міжособистісних стосунків, з мотивів неповаги до встановлених судом обмежень, нехтуючи обов`язковими приписами та обмеженнями суду, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , де почав вчиняти конфліктну ситуацію та ображати її нецензурною лайкою, тим самим не виконав обмежувальну заборону, встановлену рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.04.2025 року у справі №509/2008/25.

02.08.2025 приблизно о 15:40 годин, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою з`ясування міжособистісних стосунків, з мотивів неповаги до встановлених судом обмежень, нехтуючи обов`язковими приписами та обмеженнями суду, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , де почав вчиняти конфліктну ситуацію та ображати її нецензурною лайкою, тим самим умисно порушив обмежувальну заборону, встановлену рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.04.2025 у справі №509/2008/25.

Крім того, продовжуючи систематично вчиняти дії, спрямовані на невиконання обмежувального припису, ОСОБА_4 , 19.08.2025 приблизно о 16:30 годин, діючи умисно з метою з`ясування міжособистісних стосунків, з мотивів неповаги до встановлених судом обмежень, нехтуючи обов`язковими приписами та обмеженнями суду, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , де почав вчиняти конфліктну ситуацію та ображати її нецензурною лайкою, тим самим умисно порушив обмежувальну заборону, встановлену рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.04.2025 у справі №509/2008/25.

Таким чином, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачується у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України за кваліфікуючими ознаками: умисне невиконання обмежувального припису.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав вину у вчиненні зазначених вище кримінальних правопорушеннях в повному обсязі та підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальних актах.

В судовому засіданні обвинувачений зазначив, що дійсно вчиняв домашнє насильство щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 у дати, вказані в обвинувальному акті. Між ними часто виникали конфлікти, пов`язанні із проживанням в спільному будинку. Також після втрати роботи обвинувачений багато часу проводив дома та зловживав алкогольними напоями, тому враховуючи його імпульсивний характер в будинку за місцем їх проживання дійсно мали місце сварки під час яких він виражався на адресу своєї колишньої дружини нецензурною лайкою.

Щодо вчинення кримінальних проступків передбачених ст.390-1 КК України обвинувачений зазначив, що визнає вину у вчиненні вказаного кримінального проступку щодо невиконання обмежувального припису, виданого на підставі рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.04.2025 року у справі №509/2008/25, та пояснив , що йому було необхідно спілкуватись з потерпілою для вирішення питань побутового характеру щодо утримання їх будинку в якому вони разом проживають з колишньою дружиною, та вказане спілкування переростало в чергові конфлікти між ними.

Наразі їх стосунки з колишньою дружиною нормалізувались, він кожного місяця надає їй кошти, та зараз розуміє помилковість своєї поведінки та більше її ніколи не повторить.

Потерпіла в судове засідання не з`явилась надала до суду заяву в якій зазначила, що просить суд проводити судовий розгляд та судові дебати без її участі, обставини справи нею не оспорюються

Обвинувачений, пояснив, що правильно розуміє зміст обставин, викладених в формулюванні обвинувачень в обвинувальних актах, а також йому зрозуміло, що у такому випадку він буде позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

У суду немає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, у зв`язку із чим судом в порядку частини третьої статті 349 КПК України постановлено ухвалу про визнання недоцільним дослідження доказів щодо обставин, викладених в формулюванні обвинувачення в обвинувальному акті та постановлено обмежитись допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів що характеризують особу обвинуваченого.

Ураховуючи викладене, суд, допитавши Обвинуваченого та дослідивши надані докази та документи, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, а саме в умисному систематичному вчиненні фізичного та психологічного насильства щодо колишнього подружжя, що призвело до фізичних та психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи, та кримінального проступку передбаченого ст.390-1 КК України.

Мотиви призначення покарання

Суд призначаючи, покарання обвинуваченому за вчинене кримінальне правопорушення враховує, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має не меті не тільки кару, а й виправлення засудженої, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженою, так і іншими особами.

Відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення , має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення , особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, наслідки кримінального правопорушення.

Конституційний суд України в Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004, досліджуючи принцип індивідуалізації юридичної відповідальності при вирішенні питання відповідності покарання вчиненому злочину, зазначив, що справедливе застосування норм права є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість; це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина; при призначенні покарання суд має враховувати обставини справи (як ті, що обтяжують, так і ті, що пом`якшують покарання) щодо всіх осіб незалежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину; призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

Суду надані наступні документи, що характеризують особу та впливають на вирішення питань щодо призначення покарання

- інформація щодо відсутності у обвинуваченого судимостей;

- пенсійне посвідчення ОСОБА_4

- інформація КНП Овідіопольської селищної ради «Овідіопольська лікарня» довідка №213 , згідно із якою ОСОБА_4 не перебуває на обліку у лікаря психіатра.

- інформація КНП Овідіопольської селищної ради «Овідіопольська лікарня»,довідка 211 згідно із якою ОСОБА_4 за наркологічною допомогою до лікаря нарколога не звертався.

- характеристика з Великодалинської селищної ради від 04.08.2025 року, згідно із якою ОСОБА_4 дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , скарг на його поведінку не поступало;

- інформація з АРМОР довідка №93-04082025/51029 щодо наявності інформації про вчинення правопорушень ОСОБА_4

Під час судових дебатів прокурор просив суд призначити обвинуваченому покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого 126-1 КК України у вигляді двох років позбавлення волі з звільненням його на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням у два роки ; за вчинення кримінального правопорушення передбаченого 390-1 КК України у вигляді двох років пробаційного нагляду. Та остаточне покарання визначити за сукупністю кримінальних правопорушень у вигляді двох років позбавлення волі з звільненням обвинуваченого на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням у два роки, та застосуванням обмежувального заходу відповідно ст.91-1 КК України у виді направлення для проходження програми для кривдників.

Обвинувачений зазначив, що він вину визнає, кається у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 126-1, КК України , ст. 390-1 КК України та просив не застосовувати до нього покарання, що пов`язане з позбавленням волі, посилаючись на свій пенсійний вік, та налагодження стосунків з потерпілою.

У відповідності до частини першої статті 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначення покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених правопорушень, а саме кримінальне правопорушення за 126-1 КК України згідно зі статтею 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, вчинення вказаного кримінального правопорушення виразилось у вчиненні психологічного насильства, без застосування фізичного насильства до потерпілої, та без завдання матеріальної шкоди потерпілій особі.

В свою чергу кримінальне правопорушення за ст.390-1 КК України відноситься до кримінальних проступків.

Також суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є пенсіонером, на обліку у лікаря-психіатра, та нарколога не перебуває.

Згідно із обвинувального акту у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 серпня 2023 року за № 12023162380000405 обставинами, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.

Згідно із обвинувального акту у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025163380000058 від 23.05.2025 року ,обставини що пом`якшують покарання не встановленні. Обставина що обтяжує покарання обвинуваченого -вчинення кримінального правопорушення, щодо колишнього подружжя, з якою винний перебував у сімейних відносинах.

Згідно із обвинувального акту у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025163380000093 від 04.08.2025 року обставини що пом`якшують покарання не встановленні. Обставина що обтяжує покарання обвинуваченого - вчинення кримінального правопорушення, щодо колишнього подружжя, з якою винний перебував у сімейних відносинах.

Згідно із обвинувального акту у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025163380000060 від 27.05.2025 року обставини що пом`якшують покарання не встановленні . Обставина що обтяжує покарання обвинуваченого - вчинення кримінального правопорушення, щодо колишнього подружжя, з якою винний перебував у сімейних відносинах.

Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність інших обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання обвинуваченого, та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.

Відповідно до частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При обранні конкретного виду покарання суд враховує, що санкцією статті 126-1 КК України передбачені такі альтернативні види покарання, як громадські роботи, пробаційний нагляд, обмеження волі або позбавлення волі. Відповідно ч.3 ст. 56 КК України громадські роботи не призначаються особам, які досягли пенсійного віку. В свою чергу покарання у виді обмеження та позбавлення волі будуть занадто суворим по відношенню до обвинуваченого враховуючи обставини вчинення вказаних правопорушень, та особи обвинуваченого.

Натомість санкцією статті 390-1 КК України передбачені такі альтернативні види покарання, як пробаційний нагляд, на строк до двох років або обмеженням волі на той самий строк

Підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності не встановлено.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 статті 69 КК України, суд не вбачає.

З наданих матеріалів досудового розслідування, обмежень визначених ч. 5 ст. 59-1 КК України, судом не встановлено.

Частиною 4 статті 59-1 КК України передбачено, що пробаційний нагляд призначається на строк від одного до п`яти років.

За таких обставинах, суд вважає, що до обвинуваченого слід обрати міру покарання, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України, у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки 6 місяців; за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 390-1 Кримінального кодексу України, до обвинуваченого слід обрати міру покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік з покладенням на нього, у відповідності до статті 59-1 КК України, обов`язків; Остаточне покарання ОСОБА_4 слід призначити за правилами частини 1 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, що є, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень для реалізації принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до передбачених статтею 65 КК України загальних засад призначення покарання.

На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців з покладенням на нього, у відповідності до статті 59-1 КК України, обов`язків.

Суд вважає, що саме таке покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень

Відповідно до частини 1 статті 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду, згідно частини 2 статті 59-1 КК України, такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов`язки: направлення для проходження програми для кривдників.

Згідно частин 2 та 3 статті 91-1 КК України заходи, передбачені частиною першою цієї статті, застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку. Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Відповідно до Типової програми для кривдників, що затверджена 01.10.2018 наказом Міністерства соціальної політики України № 1434, передбачено комплекс заходів за результатами оцінки ризиків, спрямованих на зміну насильницької поведінки кривдника; формування у нього нової, неагресивної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до власних вчинків та їхніх наслідків, до виконання батьківських обов`язків, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків. Завданнями програми є: сприяння зміні насильницької поведінки кривдника; сприяння засвоєнню кривдником моделі сімейного життя на засадах тендерної рівності, взаєморозуміння, взаємоповаги і дотримання прав усіх членів родини, формування у кривдника конструктивної моделі поведінки у приватних стосунках; сприяння оволодінню кривдником знаннями про основні норми законодавства в сфері запобігання та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі, а також про види відповідальності за його вчинення; формування у кривдника відповідального ставлення до власної поведінки та її наслідків для себе та оточуючих; сприяння розвитку у кривдника емоційного інтелекту та самосвідомості; розвиток навичок кривдника до конструктивного безконфліктного спілкування, ефективної та ненасильницької комунікації; розвиток здатності кривдника виявляти, аналізувати та усвідомлювати свої негативні думки, когнітивні фільтри, помилки, емоції, керувати ними, розуміти їх наслідки.

Суд вважає за необхідне, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 91-1 КК України, в інтересах потерпілої від кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, застосувати щодо обвинуваченого один із обмежувальних заходів та покласти на останнього обов`язок проходження програми для кривдників протягом 3 (трьох) місяців.

Речові докази по справі вирішити відповідно ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Кримінальними правопорушеннями матеріальної шкоди не завдано.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався. Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Керуючись статтями 349, 368-371, 373-376, 382, 532 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого статтею 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого статтею 390-1 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік;

На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 два (два) роки 6 (шість) місяців.

У відповідності до статті 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбуття покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_4 , на підставі частини 1 статті 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України, обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, згідно зі статтею 91-1 КК України, поклавши на нього обов`язок пройти програму для кривдників протягом 3 (трьох) місяців.

Контроль за виконанням програми для кривдників покласти на орган пробації за місцем проживання обвинуваченого.

Попередити ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за статтею 390-1 КК України за умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, зокрема, за умисне ухилення від проходження програми для кривдників.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.

Речові докази по кримінальному провадженню а саме DVD-R диск №CMDR47G-CFMWM03-6865 65GP0937, зберігати в матеріалах справи.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Головуючий суддя ОСОБА_1