Вирок від 26 липня 2026 р. у справі №479/532/26 — Кривоозерський районний суд Миколаївської області

Суд: Кривоозерський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 26 липня 2026 р.

Справа: №479/532/26

Суддя: Репушевська О. В.

Справа №479/532/26

Провадження №1-кп/479/95/26

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2026 року с-ще Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, інформація про яке внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026152290000035 від 04 квітня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Устинівка Устинівського району Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, неповна середня освіта, неодруженого, працюючого по найму, раніше не судимий (в силу ст.89 КК України),

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

учасники провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

16 березня 2023 року на виконання Указу Президента України №65/2022 від 2023 року "Про загальну мобілізацію", у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності військових частин Збройних Сил України та інших формувань, громадянина України ОСОБА_3 призвано на військову службу по мобілізації та того ж дня направлено для її проходження до військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16 березня 2023 року №22 ОСОБА_3 призначено на посаду навідника зенітного артилерійського взводу зенітної ракетно-артелерійської батареї військової частини НОМЕР_1 , зарахованого до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення, та визначений таким, що справи та посаду прийняв, і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 04 грудня 2024 року №351 ОСОБА_3 призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 4 штурмової роти військової частини НОМЕР_2 , зарахованого до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення, та визначений таким, що справи та посаду прийняв, і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 13 лютого 2025 року №48 ОСОБА_3 призначено на посаду водія 3 гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки у військовій частині НОМЕР_2 , визначений таким, що справи та посаду прийняв, і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Згідно положень п.4 ч.1 ст.24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відтак, з 16 березня 2023 року, тобто з моменту зарахування солдата ОСОБА_3 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , останній набув статусу військовослужбовця – особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку – проходження військової служби.

Таким чином, на момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 перебуває у статусі військовослужбовця по мобілізації.

Так, постановою Любашівського районного суду Одеської області від 26 серпня 2024 року у справі №507/1812/24 (провадження №3/507/1001/2024) ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

06 вересня 2024 року постанова Любашівського районного суду Одеської області від 26 серпня 2024 року набрала законної сили.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов`язковим до виконання. Згідно зі ст.298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання всіма державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Однак, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомлений з нею, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з єдиним умислом, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вимог ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч постанови суду, продовжив керувати транспортним засобом при наступних обставинах.

Так, 02 січня 2026 року близько 15.38 год., ОСОБА_3 , рухаючись по вул.Шевченка, поблизу буд.52, у селищі Криве Озеро Первомайського району Миколаївської області, будучи позбавлений права керування транспортним засобом, керував транспортним засобом – марки "ВАЗ 21011" реєстраційний номер НОМЕР_3 , під час чого був зупинений працівниками поліції за Порушення правил дорожнього руху.

За порушення Правил дорожнього руху щодо ОСОБА_3 працівниками ВП №3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області винесено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №557421 від 02 січня 2026 року за ч.5 ст.126 КУпАП.

У подальшому, 21 січня 2026 року Кривоозерським районним судом Миколаївської області винесено постанову у справі №479/33/26 (провадження №3/479/26/26), якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн., без оплатного вилучення транспортного засобу, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

Далі, 04 квітня 2026 року близько 12.38 год. ОСОБА_3 , рухаючись по вулиці Поштова, поблизу буд 19, у селищі Криве Озеро Первомайського району Миколаївської області, будучи позбавлений права керування транспортним засобом, керував транспортним засобом – марки "ЗАЗ ТАВРІЯ", реєстраційний номер НОМЕР_4 , під час чого був зупинений працівниками поліції за Порушення правил дорожнього руху.

За порушення Правил дорожнього руху щодо ОСОБА_3 працівниками ВП №3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7059236 від 20 квітня 2026 року за ч.1 ст.121 КУпАП.

Таким чином, солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, призваним по мобілізації, та проходячи військову службу на посаді водія 3 гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки у військовій частині НОМЕР_2 , обґрунтовано обвинувачується у тому, що будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на п`ять років на підставі постанови Любашівського районного суду Одеської області від 26 серпня 2024 року у справі №507/1812/24, яка набрала законної сили 06 вересня 2024 року, та будучи належним чином ознайомленим із зазначеним судовим рішенням, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, порушував встановлену судом заборону, а саме: 02 січня 2026 року о 15.38 год. по вул.Шевченка поблизу буд.52 у селищі Криве Озеро Первомайського району Миколаївської області керував автомобілем марки "ВАЗ 2101", реєстраційний номер НОМЕР_3 , де був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху; 04 квітня 2026 року о 12.38 год. по вул.Поштова поблизу буд.19 у селищі Криве Озеро Первомайського району Миколаївської області, керував автомобілем марки "ЗАЗ ТАВРІЯ", реєстраційний номер НОМЕР_4 , де був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху, чим умисно вчинив невиконання постанови Любашівського районного суду Одеської області від 26 серпня 2024 року, у справі №507/1812/24.

Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, беззастережно підтвердив усі обставини, викладені в обвинувальному акті, та щиро розкаявся у вчиненому.

Суд, вислухавши думку прокурора та обвинуваченого, роз`яснивши останньому зміст положень ч.3 ст.349 КПК України, переконавшись у правомірності застосування цих норм, правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, а також відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Суд ухвалив обмежитися дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними та повністю відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим суд визнає їх достовірними та кладе в основу вироку.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого діяння та кваліфікує його дії за ч.1 ст.382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При призначенні обвинуваченому покарання суд керується положеннями ст.65 КК України та враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, його ставлення до вчиненого, наявність обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують, а також сімейний і майновий стан особи.

Аналізуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , суд встановив, що він вчинив нетяжкий злочин, раніше не судимий (в силу ст.89 КК України), під наглядом у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо перебуває у цивільному шлюбі, працює по найму.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, з урахуванням обставин, що пом`якшують покарання, дотримуючись принципів законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи положення ч.2 ст.50 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, в межах санкції ч.1 ст.382 КК України у вигляді штрафу в дохід держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлений. Речові докази відсутні.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному провадженні не затримувався, запобіжні заходи у відношенні нього на момент розгляду справи не застосовувались.

Керуючись ст.ст.369-371, 373-375 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн..

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Миколаївського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч.2 ст.394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

СУДДЯ:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua