Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №759/750/26 — Святошинський районний суд міста Києва

Суд: Святошинський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 12 липня 2026 р.

Справа: №759/750/26

Суддя: Сенько М. Ф.

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/750/26

пр. № 2/759/6093/26

13 липня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

під головування судді Сенька М.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Дутової К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявили позов до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, за яким просили визнати за ними право власності на 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 , за кожним, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивовано тим, що спадкодавець, за життя, набув право власності на частку квартири АДРЕСА_1 , проте не зареєстрував за собою таке право, а правовстановлюючий документ втрачено, що позбавляє спадкоємців прийняти спадщину в загальному порядку.

Провадження за позовом відкрите відповідно до ухвали судді від 11.02.2026 року, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.06.2026 року проведено заміну відповідача на належного, а саме на Київську міську раду, як представника територіальної громади м. Києва, тим самим було задоволено відповідну заяву позивачки ОСОБА_1 .

Відзиву на позов, а рівно інших заяв, клопотань не надходило.

Позивачі подали заяви, за якими на вимогах позову наполягали, просили розглянути справу без їх участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Відповідач свого представника в суд не направив, заяви про відкладення розгляду справи не надходило.

За таких обставин, з урахуванням того, що у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, суд знаходить за можливе ухвалити заочне рішення, на наявних доказах.

Судом встановлено таке.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

До майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в Дванадцятій київській державній нотаріальній конторі почато спадкову справу № 380/2025.

З огляду на спадкову справу вбачається, що спадщину прийняли діти спадкодавця ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , як такі, що проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

За інформаційною довідкою КП КМР «КМ БТІ» від 10.04.2025 року, ОСОБА_3 належало на праві власності частка квартири АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності виданого 11.07.2007 року Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації (Наказ №1186-С від 03.07.2007) та зареєстрованого в Бюро 19.07.2007, за реєстровим №184/32963.

Проте нотаріус відмовим спадкоємцям у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю вказаного вище правовстановлюючого документу на спадкову квартиру, про що 17.12.2025 року виніс відповідну постанову.

З огляду на позовну заяву цей документ втрачено, отримати дублікат документу не вбачається за можливе.

Тому суд знаходить, що постанова правильно заснована нотаріусом на приписах ст.ст. 42, 49, 50 Закону України "Про нотаріат".

Разом з тим, статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкодавцеві з часу відкриття спадщини.

Отже позивачі фактично прийняли спадщину, проте не можуть оформити її в загальному порядку.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів, який засвідчує його право власності.

За таких фактів та відповідних їм правовідносин суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Вимог про розподіл судових витрат не заявлялось.

Заходів забезпечення позову судом не вживалось.

На підставі наведених в рішенні норм закону, керуючись ст.ст. 10-13, 77-80, 259, 263-265, 281, 282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 (загальна площа 55.60 кв.м., житлова площа 29.70 кв.м.), в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 (загальна площа 55.60 кв.м., житлова площа 29.70 кв.м.), в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Можливість отримати інформацію щодо справи, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://sv.ki.court.gov.ua.

Головуючий Сенько М.Ф.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua