Вирок від 03 серпня 2026 р. у справі №759/15554/25 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/15554/25

пр. № 1-кп/759/608/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретарі судового засідання- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025105080000457 від 04 травня 2025 стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_7 , представника потерпілої ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.

03.05.2025 приблизно о 16:00 год. у місті Києві між водієм автомобіля «Фольксваген Пассат» ОСОБА_4 , який виїжджав з проспекту Берестейського на вулицю Кільцева дорога, та водійкою автомобіля «Фольксваген Тігуан» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалася по Кільцевій дорозі, виникло непорозуміння щодо пріоритету в русі.

Після цього, ОСОБА_4 , будучи переконаним у своїй правоті та обурений діями водійки ОСОБА_7 , в результаті виниклого до останньої неприязного відношення, почав рухатися за автомобілем ОСОБА_7 з метою з`ясування відносин.

Скориставшись тим, що автомобіль ОСОБА_7 зупинився перед пішохідним переходом у заторі на виїзді з Кільцевої дороги на проспект Берестейський (автошлях Е40, у напрямку автостанції «Дачна»), ОСОБА_4 вийшов зі свого авто, підбіг до автомобіля «Фольксваген Тігуан», в якому на водійському сидінні перебувала ОСОБА_7 та, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, о 16:02 год., діючи умисно, цілеспрямовано, через відкрите вікно двічі вдарив останню кулаками обох рук в обличчя, після чого повернувся до свого транспортного засобу та залишив місце події.

В результаті зазначених умисних противправних дій ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_7 наступні тілесні ушкодження:

- закрита травма кісток лицевого черепа: перелом носової перетинки в склад якої входить хрящова тканина, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров`я);

- синець в виличній ділянці зліва з переходом в проекції вертикальної гілки нижньої щелепи, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров`я).

Дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч.2 ст. 125 КК України як нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

2. Позиції сторін кримінального провадження та потерпілої.

Прокурор у судовому засіданні вказав на доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, зауважив, що покази потерпілої ОСОБА_7 повністю узгоджуються з дослідженими судом доказами, які є належними та допустимими. Стороною захисту не надано будь- яких доказів, які б спростовували обставини, викладені в обвинувальному акті. Просив призначити покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 125 КК України у виді 240 годин громадських робіт.

Представник потерпілої ОСОБА_8 підтримав позицію прокурора та просив задовольнити цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 .

Обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, не визнав, надав покази за змістом яких, 03.05.2025 року він разом з дружиною на її автомобілі їхав по Окружній дорозі в м. Києві, автомобіль різко «підрізали», він екстрено загальмував, надалі наздогнав авто, яке створило аварійну обстановку та підійшов до нього, щоб з`ясувати, чому водій себе так поводить. Водійка - молода дівчина відкрила вікно та почала висловлювати на його адресу образливі слова, тоді він кулаком вдарив в заднє скло (задніх дверей з лівого боку) її транспортного засобу, після чого сів у своє авто, перелаштувався правіше та почав рух, натомість водійка автомобіля, з якою у нього виник конфлікт, почала його наздоганяти та намагалась «підрізати», далі він повернув праворуч на Окружну дорогу та поїхав. Зазначив, що коли він відходив від автомобіля, водійка почала висловлювати на його адресу погрози. Коли він сів у свій автомобіль, дружина запитала його, що трапилось, він відпові, що водійка його образила і він дав їй ляпаса, також це повідомив працівникам поліції під час проведення обшуку у нього вдома, проте це не відповідало дійсності, сказав так на емоціях, зауважив, що він лише вдарив кулаком лівої руки в заднє скло автомобіля ОСОБА_7 , жодних тілесних ушкоджень останній не завдавав. Ввечері того дня йому зателефонував батько потерпілої - ОСОБА_9 та висловлював на його адресу погрози, зокрема, казав, що він знає впливових людей та йому створять проблеми на роботі. Пізніше йому телефонувала невідома особа, яка також погрожувала створенням йому штучних проблем. Тиск на нього чинився до того поки він не звернувся до адвоката. Також зазначив, що кастета на руці у нього не було і він ніколи його не мав, вважає, що висновки експерта щодо наявності перелому носа у ОСОБА_7 є необґрунтованими та зроблені під тиском зі сторони потерпілої; поведінка та зовнішіній вигляд потерпілої після події, що зафіксована на відеозаписах не свідчить про те, що у останньої зламаний ніс.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалось упереджено, а покази потерпілої ОСОБА_7 не підтверджені, відсутні будь - які докази, які б встановлювали винуватість його підзахисного. Вважає, що протокол слідчого експерименту від 06.05.2025 року за участю потерпілої ОСОБА_7 є недопустимим доказом, оскільки відеофіксацію слідчої дії здійснював понятий. Крім того, на думку захисника, висновки експерта у кримінальному провадженні також є недопустимими доказами, оскільки експертом при дослідженні залучались спеціалісти, відомості про яких не відображенні у експертизах. Зауважив, що під час первісного огляду потерпілої ОСОБА_7 перелому носа не було виявлено, пояснення обвинуваченого під час проведення у нього вдома обшуку про те, що він дав потерпілій ляпаса, не може слугувати доказом його провини, при цьому такі висловлювання були проявом сильних емоцій ОСОБА_4 . Окремо захисник звернув увагу на тому, що потерпіла під час допиту повідомила неправдиві відомості про те, що як студентка проходила практику в Святошинській окружній прокуратурі м.Києва. Вважаючи кримінальне провадження щодо його підзахисного сфабрикованим, захисник просив виправдати обвинуваченого у зв`язку з відсутністю доказів вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.

3. Докази на підтвердження встановлених судом обставин та оцінка доводів сторони захисту судом.

Судом ретельно досліджені подані стороною обвинувачення докази на встановлення зв`язку між вищевказаними подіями та діями обвинуваченого безпосередньо в контексті висунутого йому обвинувачення.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 надала покази за змістом яких, 03 травня вона, рухаючись на автомобілі по Кільцевій дорозі, завчасно увімкнула правий покажчик повороту так як збиралась повертати на місто, в цей момент перед нею з другорядної смуги виїхав раптово автомобіль, створивши аварійну ситуацію, вони посигналили одне одному, після чого вона продовживши рух в напрямку з`їзду на міст, змістившись спочатку в лівішу смугу, об`їхавши автомобіль, який рухався перед нею, та далі направлялась на виїзд на проспект Берестейський, піднявшись на гору, запинилась перед пішохідним переходом. В цей момент побачила як до її автомобіля підходить невідомий чоловік, який стукнув по машині, вона опустила скло та в нецензурній формі запитала його чи він адекватний, відповіді не було та чоловік правою рукою вдарив її в область носа, зламавши при цьому окуляри, тоді вона побачила на його руці кастет. В наступному вона почала від нього відштовхуватись та захищати себе, він при цьому вдарив її лівою рукою в ділянку носа, вона почала закривати вікно автомобіля, а чоловік, повертаючись до свого автомобіля, вдарив у праве заднє скло її транспортного засобу (там де знаходяться двері). В подальшому вона намагалась перекрити йому шлях, але він з`їхав на бровку та в невідомому напрямку поїхав. Після чого вона побачила декілька крапель крові на руці, почалось запаморочення голови, вона подзвонила своєму хлопцю, не могла нормально мислити та зупинилась в найближчому дозволеному місці, надалі дочекалась поліцію, надала пояснення та поїхала в травмпункт. В травмпункті їй зробили знімок та дали направлення до лікаря лора - хірурга. Потім хірург їй призначив операцію, вирівнювали ніс, ходила з гіпсом на обличчі, в лікарні вона була один тиждень, після оперативного втручання ще місяць проходила відновлення. Цивільний позов підтримала в повному обсязі. Крім того, відповідаючи на запитання захисника, повідомила, що не проходила практику в Святошинській окружній прокуратурі м.Києва.

Під час повторного допиту потерпілої ОСОБА_7 , остання пояснила, що відповідь на запитання захисника надала в контексті тих подій та відповідного проміжку часу, разом з тим, вона дійсно проходила практику в Святошинській окружній прокуратурі м.Києва ще в 2024 році, приховувати такі обставини наміру не мала, під час проходження практики вона не взаємодіяла зі Святошинським УП ГУНП у м.Києві та прокурора ОСОБА_5 не знала. Також потерпіла зауважила, що після нанесення їй тілесних ушкоджень (перший удар був з правої руки з металевим кастетом, внаслідок чого були зламані окуляри, які знаходились на обличчі, а другий удар - кулаком лівої руки) у неї одразу було почервоніння носа та очей, а надалі з`явився набряк. На місці події не повідомила про кастет, тому що на той час перебувала в шоковому стані, та коли почав знижуватись адреналін у неї сильно болів ніс. Під час слідчого експерименту також за цей факт не зазначила, фактично з тих же причин, тому що це було напередодні операції та вона була емоційно схвильована. Вже після операції вона розповіла слідчому всі подробиці події.

Згідно протоколу огляду місця події від 03.05.2025 року та відеозапису вказаної слідчої дії, що міститься на компакт -диску, який було переглянуто в судовому засідання, об`єктом огляду є автомобіля марки «Фольцваген Тігуан», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_9 , та який перебуває у користуванні ОСОБА_7 .. Автомобіль знаходиться біля зупинки громадського транспорту «Дачна», за адресою: м.Київ, проспект Берестейський 142 А. ОСОБА_7 повідомила, що 03.05.2025 року близько 16-00 год. вона керувала вищевказаним автомобілем та рухалась по Кільцевій дорозі в сторону ст.м. «Академмістечко» та мала намір виїхати на дорогу по пр-ту Берестейський. Коли здійснювала маневр перестроювання з подальшим виїздом на дорогу по пр-ту Берестейському її «підрізав» водій автомобіля марки «Фольцваген Пассат», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_7 продовжила рух та зупинилась на пішохідному переході, що на проспекті Берестейський, неподалік від ресторану «Макдональдс», де остання пропустила пішоходів, в цей час водій автомобіля марки «Фольцваген Пассат», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , наздогнав ОСОБА_7 та підійшов до її авто. В цей момент ОСОБА_7 сиділа на місці водія та в автомобілі було відкрите вікно. Коли невідомий їй чоловік стояв біля автомобіля, ОСОБА_7 запитала у нього, що він робить, та останній наніс їй кілька ударів по обличчю в ділянці носа та ударив по автомобілю, після чого пішов до свого авто та поїхав. ОСОБА_7 намагалась його переслідувати, але їй стало зле та вона зупинилась біля зупинки «Дачна». Під час огляду було виявлено та вилучено два сілди папілярних узорів, змив з лівого заднього скла авто (т.1, а.п.116-125).

У протоколі про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 03.05.2025, ОСОБА_7 повідомила, що 03.05.2025 приблизно о 16 год.00 хв. за адресою: м.Київ, проспект Берестейський, 138 , виїзд на дорогу по просп.. Берестейський в сторону виїзду з м. Києва невстановлена особа нанесла їй тілесні ушкодження (т.1, а.п.143)

Власником автомобіля марки «Фольцваген Тігуан», д.н.з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (т.1 а.п.142).

Згідно протокол огляду місця події від 05.05.2025 року, об`єктом огляду є ділянка місцевості за адресою: м.Київ, вул. Крамського,4, де знаходиться припаркований транспортний засіб «Фольцваген Пассат», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , біля якого знаходиться ОСОБА_4 , який підтвердив, що дійсно керував вказаним транспортним засобом, який належить його дружині (т.1, а.п.126-133).

Згідно протоколу огляду місця події від 06.05.2025 року, об`єктом огляду є ділянка автомобільної дороги (з`їзд з автодороги М07 Великої окружної дороги в напрямку автодороги Е40 просп.Берестейського в м. Києві, в напрямку автостанції «Дачна» та м.Житомира, неподалік сквера ім.. Василя Стуса). Під час огляду було виявлено камери відеонагляду, які розміщенні на стовпах (т.1, а.п.134-139).

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.05.2025 року з додатком, ОСОБА_7 впізнала ОСОБА_4 як водія автомобіля «Фольцваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_2 , який на автодорозі (з`їзд в напрямку автодороги Е40 до просп.Берестейського в м. Києві, неподалік сквера ім.. Василя Стуса, біля пішохідного переходу) умисно наніс їй тілесні ушкодження (т.1, а.п.145-148).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 06.05.2025 року за участю потерпілої ОСОБА_7 та відеозапису вказаної слідчої дії, що міститься на компакт -диску, який було переглянуто в судовому засідання, потерпіла ОСОБА_7 на ділянці автомобільної дороги (з`їзд в напрямку автодороги Е40 по просп.Берестейського в м. Києві в напрямку м. Житомир, з правої сторони розміщений сквера ім. Василя Стуса) показала місце, де вона зупинилась (у крайній лівій смузі) біля пішохідного переходу, де до неї підійшов водій автомобіля «Фольцваген Пассат» та почав стукати по автомобілю. ОСОБА_7 , яка в цей час сиділа за кермом свого автомобіля, опустила вікно та запитала його, що він робить та образила його нецензурним словом. Тоді чоловік кулаком лівої руки наніс їй один удар в область носа, в результаті чого зламались окуляри та злетіли з неї. Коли ОСОБА_7 почала відштовхувати вказаного чоловіка, він кулаком правої руки наніс їй удар в область носа. Вона, в свою чергу, не завдавала чоловікові тілесних ушкоджень (т.1, а.п.149-153).

Згідно протоколу зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - та кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- та кінозйомки, відеозапису від 12.05.2025, дізнавачем отримано відеозапис з нагрудного відеореєстратора №859656 з обслуговування ДОГ -3 Святошинського УП ГУНП у м.Києві виклику 03.05.2025 року за адресою: м.Київ, пр.Берестейський (т.1, а.п.160-161).

За змістом протоколів перегляду відеозапису від 14.05.2025, від 02.06.2026 при перегляді відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції,які здійснювали відпрацювання виклику 03.05.2025 року за адресою: м.Київ, пр.Берестейський, вбачається, що ОСОБА_7 на місці події розповідає про обставини 03.05.2025 року та зазначає, що вона їхала по Окружній дорозі, завчасно увімкнула поворот, показуючи що буде заїзджати на міст, в цей час автомобіль «Фольцваген Пассат», сірого кольору, при виїзді на Окружну дорогу її «підрізав», оскільки їй потрібно було повернути направо, вона притормозила та також «підрізала» вказаний автомобіль, вчинила так ненавмисно. Надалі, при заїзді на міст вона зупинилась пропустити пішохода на пішохідному переході, в цей час її наздогнав зазначений автомобіль, з нього вибіг водій, який почав стукати по автомобілю, вона запитала у нього, що він робить, на що останній вдарив її в ніс, зламав окуляри, вона намагалась прибрати його обличчя, та він в цей час вдруге вдарив її, удари наносив кулаком, після чого швидко пішов до автомобіля, вона увімкнула аварійну сигналізацію та намагалась його зупинити, але він її об`їхав та поїхав з місця події. Події мали місце приблизно о 16 год., у салоні автомобіля «Фольцваген Пассат», сірого кольору, також знаходилась жінка. На відеозаписі потерпіла схвильована, часто торкається носа, плаче (т.1, а.п. 162-170).

Згідно протоколу зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - та кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- та кінозйомки, відеозапису від 12.05.2025, дізнавачем отримано відеозаписи з камер відеоспостереження системи «Безпечне місто`за 03.05.2025 року, встановлених на автодорозі М07(з`ізд на дорогу Е40 в напрямку автостанція «Дачна» по просп.. Берестейському (т.1, а.п.171-172) та при перегляді вказаного відеозапису, що зафіксовано у протокол перегляду відеозапису від 13.05.2025 (т.1,а.п.173-182) вбачається, що автомобіль «Фольцваген Тігуан», білого кольору прямує перед автомобілем «Фольцваген Пассат» по автодорозі М07 Велика окружна дорога, в напрямку кругового з`їзду. Також зафіксовано, як автомобіль «Фольцваген Тігуан», білого кольору, прямує перед автомобілем «Фольцваген Пассат» по круговому з`їзду на автодорогу Е40 в напрямку а/с Дачна просп. Берестейському в м.Києві, та автомобіль «Фольцваген Пассат» зупиняється за автомобілем «Фольцваген Тігуан», білого кольору, водій автомобіля «Фольцваген Пассат» ОСОБА_4 виходить з водійського місця салону вказаного автомобіля та направляється до автомобіля «Фольцваген Тігуан», білого кольору, та в наступному ОСОБА_4 повертається до свого транспортного засобу. На круговому з`їзді до автодороги Е 40 вбачається як до автомобіля «Фольцваген Тігуан», білого кольору, до водійського місця підбігає ОСОБА_4 . Надалі, зокрема, зафіксовано як на круговому з`їзді на автодорогу Е 40 в напрямку а/с Дачна по проспекту Берестейському в м.Києві здійснює рух автомобіль «Фольцваген Пассат», сірого кольору, в цей час позаду їде автомобіль «Фольцваген Тігуан», білого кольору.

Згідно довідки ІПНП вбачається що автомобіль «Фольцваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_2 , належить гр. ОСОБА_10 (т.1, а.п.190).

Згідно копії довідки № 4356 від 03.05.2025 року травмпункту КНП «Київська МКЛ №9», ОСОБА_7 дійсно зверталась до травмпункту 03.05.2025 року о 18 год.35 хв., дата та час травми 03.05.2025 о 16год., пошкодження хрящової частини носу, гематома обличчя, набряк (т.2, а.п.63).

Згідно висновку експертного дослідження № 041-587-2025 СУ «Київське міське бюро судово - медичної експертизи» від 05.05.2025 року відсутність медичної документації, в тому числі результатів додаткових досліджень не дозволяє судити про характер та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень згідно з п.п.4.13.1; 4.13.4 «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995р. (т.2, а.п.60-61).

Згідно копії консультативного висновку спеціаліста від 05.05.2025 КНП «Київська міська клінічна лікарня №9», ОСОБА_7 встановлено діагноз: забій кісток носа, западіння лівого ската носа, викривлення переділки носа, вазамоторний реніт, рекомендовано оперативне втручання (т.2, а.п.62)

Згідно копії виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 6832 від 14.05.2025 року на ім`я ОСОБА_7 , де зазначено діагноз: перелом кісток зі зміщенням уламків (т.2, а.п.25-26).

З протоколу обшуку від 27.06.2026 року та відеозапису вказаної слідчої дії, що міститься на компакт -диску, який було переглянуто в судовому засідання (т.2, а.п.103-108) вбачається, що обшук було проведено на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 12.06.2025 року (т.2, а.п.101-102) за адресою проживання ОСОБА_4 .. Під час проведення обшуку нічого не вилучалось, разом з тим в ході обшуку ОСОБА_4 розповідає про обставини події та зазначає про те, що він того дня їхав з дружиною, по дорозі його автомобіль дуже жорстко «підрізала» молода дівчина, у зв`язку із чим він мусив екстрено гальмувати, після чого він на нервах підійшов до неї, вона його обізвала нецензурною лайкою, він дав їй ляпаса, вона у відповідь дала ляпаса йому, після чого вони роз`їхались, при цьому дівчина ще намагалась таранити його автомобіль. Зазначив, що батько цієї дівчини чинить на нього тиск. Також повідомив, що раніше служив в правоохоронних органах.

Згідно висновку експерта ДСУ «Київське міське бюро судово - медичної експертизи» № 042-764-2025 від 21.05.2025, у ОСОБА_7 мали місце тілесні ушкодження: синець у виличній ділянці зліва з переходом в проекції вертикальної гілки нижньої щелепи. Характер, морфологія виявленого ушкодження, свідчать про те, що воно утворилось від дій тупого (тупих) предмету (предметів), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, за давністю може відповідати терміну - 03.05.2025 року. Виявлене тілесне ушкодження відноситься до легкого тілесного ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров?я. Діагноз: «Забій кісток носа» об`єктивними судово-медичними даними (морфологічним описом травмованої ділянки) не підтверджений, що не дозволяє вважати встановлений діагноз обґрунтованим і приймати його до уваги при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Судово-медичних даних за травматичний характер змін в ділянці носа, а саме западіння лівого скату носа, викривлення переділки носа (СКТ було вивчене під час проведення експертизи) немає, що дозволяє утриматись від оцінки за ступенем тяжкості. Характер та локалізація виявленого ушкоджень не суперечать обставинам їх отримання, продемонстрованим на 4 хв. 01 сек. слідчого експерименту(т.2, а.п.55-59).

Згідно висновку експерта ДСУ «Київське міське бюро судово - медичної експертизи» № 042-873-2025 від 02.07.2025, у ОСОБА_7 мали місце тілесні ушкодження: закрита травма кісток лицевого черепа: перелом носової перетинки в склад якої входить хрящова тканина; синець в виличній ділянці зліва з переходом в проекції вертикальної гілки нижньої щелепи. Характер, морфологія виявленого ушкодження, свідчать про те, що воно утворилось від дій тупого (тупих) предмету (предметів), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, за давністю може відповідати терміну - 03.05.2025 року. Дані комп?ютерної томографії вказують на наявність перелому носової перетинки в хрящовій частині, що дозволяє стверджувати, що термін відновлення анатомічної цілісності і власно функції даної анатомічної ділянки спостерігається у строк понад 6, але менш ніж 21 добу, тобто, власно цей строк відображає тривалість розладу здоров?я, як судово-медичного критерію визначення ступеню тяжкості. Вивчена медична документації свідчить про відсутність явищ, небезпечних для життя, після спричинення вказаного тілесного ушкодження. Тілесні ушкодження відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров?я на строк понад 6, але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров?я). Характер та локалізація виявлених ушкоджень не суперечать обставинам їх отримання, зафіксованих на скан-зображеннях з відеозапису слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1,а.п.208-215).

При проведенні вказаної експертиза на дослідження експерта була надана, зокрема, медична картка стаціонарного хворого №6832 на ім`я ОСОБА_7 , належним чином завірена копія якої була предметом дослідження під час судового провадження (т.2, а.п.130-146).

Також, в матеріалах справи міститься компакт диск з вмістом результатів КТ з КНП «КМКЛ №7» на ім`я ОСОБА_7 (т.2, а.п.37).

Допитана в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_11 повідомила, що нею було складено висновки № 042-764-2025 та № 042-873-2025. При проведенні експертизи (висновок № 042-764-2025) приймав участь позаштатний лікар - рентгенолог ОСОБА_12 , а при проведенні експертизи (висновок № 042-873-2025) - лікар - рентгенолог ОСОБА_13 . Зауважила, що відомості про залучених осіб у висновку вказуються лише при проведенні комплексних експертиз, а у звичайних - експерт не вказує залучених ним осіб. При проведенні експертизи (висновок № 042-764-2025) перший знімок СКТ описував лікар ОСОБА_12 , який не виявив переломів, при цьому в його розпорядженні були лише дві медичні довідки та консультативний висновок спеціаліста. У зв`язку із цим, у даному висновку вона вказала, що не оцінює наявність /відсутність перелому, тому що було недостатньо документів для такого заключення. Після того як було встановлено, що потерпілій здійснювалось вправляння носу, на підставі всієї медичної документації, лікар - рентгенолог ОСОБА_13 (який маж більший стаж та досвід, ніж лікар ОСОБА_12 ) вважав, що мав місце перелом носової перетинки в склад якої входить хрящова тканини, а тому нею це було враховано при складанні висновку № 042-873-2025. Експерт підтримала в повному обсязі складені нею висновки та зазначила, що заключення про наявність перелому носу ґрунтується на сукупності об`єктивних медичних даних. Також пояснила, що про перелом носу може свідчити кровотеча, набряк; 05.05.2026 року при огляді у потерпілої було виявлено синці на щоці.

Оцінюючи зазначені вище докази, кожний окремо, відповідно до вимог ст.ст.85, 86, 94, 98, 99 КПК України, суд вважає, що відомості, які вони містять, є допустимими доказами, оскільки під час досудового розслідування вони отримані в порядку встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Крім того, вони також є належними доказами, оскільки прямо підтверджують існування фактів та обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, а також інших обставин, які мають значення для даного кримінального провадження та не викликають сумнівів щодо їх достовірності.

Стосовно доводів сторони захисту про недопустимість доказів суд зазначає наступне.

Так, захисник стверджує, що протокол слідчого експерименту від 06.05.2025 року за участю потерпілої ОСОБА_7 є недопустимим доказом, оскільки відеофіксацію під час проведення слідчої дії здійснював понятий, а не слідчий чи інша уповноважена службова особа.

Разом з тим, такі доводи не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального законодавства з огляду на таке. Судом встановлено, що протокол слідчого експерименту від 06.05.2025 року за участю потерпілої ОСОБА_7 за формою та змістом відповідає вимогам ст.104 КПК України та слідча дія проведена згідно ст.240 КПК України. Під час дослідження вказаного доказу не виявлено невідповідності між змістом відеозапису та протоколом, а також зауважень учасників слідчої дії щодо неправильного відображення її перебігу. За змістом ст. 86 та ст. 87 КПК України доказ визнається недопустимим у разі його отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини або істотного порушення вимог КПК. Формальне посилання сторони захисту лише на особу, яка тримала технічний засіб відеозапису, без встановлення негативних наслідків для прав учасників провадження, не може бути підставою для визнання вказаного протоколу недопустимим доказом.

Також суд вважає необґрунтованими доводи захисника про недопустимість як доказів висновків експерта у кримінальному провадженні. Так, сторона захисту зазначає, що висновки експерта (№ 042-764-2025 та № 042-873-2025) є недопустимими доказами, оскільки під час дослідження знімків комп`ютерної томографії судово-медичним експертом ОСОБА_11 були залучені лікарі-рентгенологи, однак відомості про них у висновках експерта не зазначені.

Разом з тим, із пояснень експерта ОСОБА_11 , наданих у судовому засіданні, встановлено, що при дослідженні матеріалів комп`ютерної томографії нею використовувалася консультаційна допомога лікарів-рентгенологів щодо опису знімків КТ, тоді як остаточна оцінка виявлених ушкоджень, їх локалізації, механізму утворення та ступеня тяжкості здійснювалася безпосередньо судово-медичним експертом. Експерт зауважила, що в даному випадку вона не повинна була зазначати відомості про лікарів - рентгенологів у своїх висновках.

Суд вважає, що сам по собі факт використання судово-медичним експертом опису КТ, виконаного лікарем-рентгенологом, не свідчить про порушення порядку призначення чи проведення експертиз або про недостовірність підсумків, викладених у них. Остаточні висновки сформульовані судово-медичним експертом, яка їх особисто підписала і несе за них відповідальність. Судом не встановлено даних, які б свідчили про неповноту, необґрунтованість чи суперечливість висновків експерта.

При цьому суд зауважує, що сторона захисту не заявляла клопотання про призначення додаткової чи повторної експертизи, не надала альтернативного експертного висновку та не довела, що незазначення відомостей про лікарів-рентгенологів у висновках (№ 042-764-2025 та № 042-873-2025) вплинуло на їх достовірність або обмежило процесуальні права сторони захисту.

За таких обставин, зважаючи на те, що стороною захисту не наведено аргументів та не надано доказів порушення прав і свобод людини під час досудового розслідування цього кримінального провадження, суд вважає, що наведені доводи не є підставою для визнання висновків експерта недопустимими доказами.

Також суд відхиляє доводи сторони захисту про недостовірність та нібито фальсифікацію висновків судово-медичного експерта як необґрунтовані.

Надаючи оцінку доказам у їх сукупності відповідно до вимог ст. 94 КПК України, суд виходить із того, що винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена належними, допустимими, достовірними та взаємопов`язаними доказами, дослідженими безпосередньо у судовому засіданні, та знаходить вірною кваліфікацію його дії за ч. 2 ст. 125 КК України як нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я потерпілої.

Суд критично ставиться до позиції захисту про невинуватість обвинуваченого, та вважає її такою, що направлена на уникнути покарання.

При цьому, суд оцінює показання обвинуваченого у сукупності з іншими доказами та приходить до висновку, що вони не узгоджуються з послідовними та логічними показами потерпілої ОСОБА_7 (зазначила, що саме обвинувачений під час конфлікту наніс їй удари в ділянку обличчя, пояснила механізм нанесення ударів, внаслідок яких вона отримала тілесні ушкодження та звернулася за медичною допомогою); суперечать даним медичної документації та висновкам експерта; не пояснюють походження виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень. Будь-яких переконливих доказів того, що тілесні ушкодження могли виникнути за інших обставин, стороною захисту суду не надано.

Сукупність наведених вище доказів є достатньою для висновку про те, що саме обвинувачений умисно заподіяв потерпілій тілесні ушкодження, а тому його вина у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом, а його дії повністю охоплюються складом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

4. Мотиви призначення покарання .

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року N 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, яке виконує виправну функцію, а індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, з метою визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України віднесено до категорії кримінального проступку, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, одружений, офіційно не працює, раніше не судимий, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, також суд бере до уваги стан здоров`я обвинуваченого.

З огляду на вищевикладене, виходячи із сукупності усіх обставин кримінального провадження, суд приходить до переконання, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень, є призначення покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді громадських робіт. При цьому, обмежень, передбачених ч. 3 ст. 56 КК України, судом не встановлено.

5. Вирішення цивільного позову.

Потерпілою ОСОБА_7 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 моральної шкоди в розмірі 50 000 грн., що завдана внаслідок кримінального правопорушення. Потерпіла/цивільний позивач ОСОБА_7 під час судового розгляду заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Обвинувачений/ цивільний відповідач ОСОБА_4 цивільний позов не визнав в повному обсязі.

Вислухавши доводи цивільного позивача та відповідача, а також вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_7 виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільній позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (ч. 5 ст. 128 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_7 зазнала душевних страждань та переживань у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї з боку ОСОБА_4 , що виразились у фізичному болі, пережитому емоційному стресі, лікуванні, порушені нормальних життєвих зв`язків, факт чого підтверджується наявними в справі належними та допустимими доказами, суд, беручи до уваги характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань потерпілої, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, керуючись вимогами розумності та справедливості, вважає за необхідне та достатнє стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача 30 000 грн. на відшкодування завданої останній моральної шкоди.

6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні, які складають 4011 грн 30 коп. (висновок експерта №СЕ-19/111-25/27999-ДД, витрати становлять 1782 грн 80 коп.; висновок експерта №СЕ-19/111-25/28052-Д, витрати становлять 2228 грн 50 коп.).

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження судом не застосовувались.

Керуючись ч.2 ст.125, ст.ст.50, 65- 67 КК України, ст.ст. 369-371, 373- 376, ч.15 ст.615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 200 (двісті) годин.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 30 000,00 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. заподіяної кримінальним правопорушенням моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні, які становлять 4011 (чотири тисячі одинадцять) грн. 30 коп..

Речові докази:

- змив з лівого заднього скла автомобіля марки «Фольцваген Тігуан», д.н.з. НОМЕР_1 , два сліди папілярних узорів, після набрання вироком законної сили,- знищити.

- відеозаписи з камер відеоспостереження системи «Безпечне місто» за 03.05.2025 (охоплюють ділянку місцевості -автодорогу з`ізд на дорогу Е40 в напрямку автостанція «Дачна» по просп. Берестейському), - залишити зберігати в матеріалах судового провадження.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1